Будь-які страви з риби — це не тільки смачно, але й корисно: на відміну від м’яса, в рибі міститься величезна кількість жирних кислот омега-3, важливість ролі яких в профілактиці та лікуванні різних захворювань серцево-судинної системи неодноразово доводили численні медичні дослідження. Вченим вдалося встановити, що вживання трьох порцій риби в тиждень не тільки знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань, але і продовжує життя. А регулярне вживання страв з риби на додаток до лікування статинами істотно знижує рівень холестерину в крові.

Користь рибної дієти

Про те, що риба як джерело протеїнів набагато корисніше, ніж будь-які види м’яса, було відомо дуже давно. На відміну від м’яса, джерела «шкідливих» насичених і транс-жирів, риба містить тільки ненасичені жири (до них відносяться і вищезгадані жирні кислоти омега-3) — і, відповідно, дотримання рибної дієти і відмова від м’яса допомагає оцінити всі переваги ненасичених, корисних жирів, не порушуючи при цьому природний баланс білків, жирів і вуглеводів у раціоні. Дієтична цінність страв з риби незаперечна: народи Азії, в раціоні яких саме риба, а не м’ясо, була основною складовою протягом століть, куди рідше європейців чи американців стикаються з такими неприємними явищами, як ожиріння, високий рівень холестерину в крові, серцево-судинні захворювання.

Класична рибна дієта

Тривалість класичної рибної дієти складає сім днів. Головний плюс дієти — її ефективність: за один тиждень рибна дієта дозволяє позбутися від п’яти-семи зайвих кілограмів. Втім, у ефективній дієтичної системи є і свої недоліки: щоб успішно боротися із зайвою вагою, доведеться звикнути до одноманітному харчуванню — протягом усіх семи днів рибна дієта наказує вживання одних і тих же страв.

Стандартне меню семиденної рибної дієти, яке необхідно дотримувати протягом всієї дієти:

• Сніданок: яйце, зварене некруто, натуральний йогурт без підсолоджувачів і ароматизаторів, одне яблуко, чашка зеленого чаю без цукру (зелений чай — один з найефективніших помічників в боротьбі з жировими відкладеннями).
• Другий сніданок: одна порція відвареної риби (двісті грамів), один свіжий огірок середніх розмірів, один стакан мінеральної води без газу.
• Обід: одна порція відвареної риби, одна порція нежирного сиру (сто п’ятдесят грамів), кілька листочків свіжого салату, чашка зеленого чаю без цукру.
• Вечеря: одна порція відвареної риби, одна порція знежиреного сиру, салат зі свіжих овочів, чашка зеленого чаю (вечеряти необхідно не пізніше шостої години вечора).

Якщо кількість уживаної в день їжі рибна дієта обмежує, то рідини можна вживати протягом дня без жодних обмежень — зрозуміло, для того, щоб схуднути як можна швидше, доповнювати рибну дієту потрібно не солодкими газованими напоями, а мінеральною водою без газу або зеленим чаєм. В ідеалі необхідно вживати до двох літрів рідини в день — адекватну кількість рідини сприяє нормалізації обміну речовин і допомагає усунути застій рідини в організмі і, таким чином, «відняти» один-два кілограми зайвої ваги.

Рибна дієта як спосіб життя

Дієта — це не тільки короткострокові програми для швидкого позбавлення від зайвої ваги, але і режими харчування, які можна без особливих обмежень дотримуватися все життя. До останніх з повним правом можна віднести і рибну дієту: всього одна зміна в раціоні — обмеження уживаного в їжу м’яса і заміна його стравами з риби — допоможе істотно поліпшити здоров’я, самопочуття і якість життя в цілому. Дотримуючись такого раціону харчування, можна не тільки позбутися від зайвих кілограмів і стабілізувати вагу тіла раз і назавжди, але й оцінити куди більш довгострокові переваги регулярного вживання риби — зміцнити імунітет, захиститися від захворювань серцево-судинної системи. А дотримуватися рибної дієти як самостійного раціону, на відміну від семиденної дієти, куди простіше — адже рибу можна готувати різними способами, включаючи її до складу різноманітних страв.

Болі в животі при місячних бувають майже у всіх жінок. Але іноді ці болі настільки сильні, що позбавляють жінку працездатності. У таких випадках говорять про порушення менструального циклу — альгодисменореї, яка може мати різне походження.

Сильні болі в животі при місячних — про що це говорить?

У нормі в кінці менструального циклу після того, як знижується гормональна підтримка (зменшується кількість прогестерону) відбувається відторгнення збільшеної в об’ємі слизової оболонки матки, після чого починається менструальна кровотеча. Таке відторгнення завжди супроводжується болючим спазмами мускулатури матки — таким чином матка намагається швидше позбутися від відокремилася слизової оболонки. У нормі ці болі цілком терпимі і не позбавляють жінку можливості займатися звичайними справами.

Але в деяких випадках болі в животі під час місячних бувають настільки сильними, що жінка стає непрацездатною. Такий стан називається альгодисменорея. Альгоменорея поділяється на первинну (виникаючу з самого початку формування менструального циклу) і вторинну (розвивається після якогось захворювання).

Первинна альгодисменорея найчастіше виникає при вроджених порушеннях будови матки або при гормональних порушеннях, що виникають в період формування менструального циклу. Наприклад, недолік жіночих статевих гормонів естрогенів здатний викликати швидке повне відторгнення всієї слизової оболонки порожнини матки, тоді як в нормі таке відторгнення відбувається поступово, на окремих ділянках. Такі порушення викликають спазм кровоносних судин, що живлять матку, і болісний спазм її мускулатури. При цьому під дією гормонів знижується синтез опіатів — речовин, що пригнічують біль, і підвищується синтез простагландинів — речовин, що підсилюють скорочення мускулатури матки, біль і запалення.

Вторинна альгодисменорея розвивається зазвичай після інфекційно-запальних захворювань жіночих статевих органів, на тлі пухлин, ендометріозу матки (розростання слизової оболонки порожнини матки всередині її м’язового шару). Ці захворювання призводять як до зміни структури матки, так і до порушення гормонального фону.

Болі в животі під час менструації — коли вони говорять про порушення менструального циклу

На початку формування менструального циклу досить сильні болі в животі бувають часто. Тому акушери-гінекологи не поспішають ставити остаточний діагноз альгодисменореи. І тільки якщо болю не зменшуються в перебігу двох років після встановлення регулярного менструального циклу, після обстеження та встановлення причини цих болів говорять про первинну альгодісменерее.

Болі при альгодісменерее починаються ще перед менструацією і продовжуються до її закінчення. В одних жінок болю мають переймоподібний характер, у інших болі постійні, ниючі, але не менш інтенсивні. При вторинної альгоменорее болю частіше мають постійний ниючий характер.

Локалізуються болі в нижній частині живота і можуть віддавати в спину, промежину, верхню частину ніг. Такі болі повністю вибивають жінку з колії, до того ж до них приєднуються втома, дратівлива слабкість, головний біль, порушення сну, пітливість. У деяких випадках все це супроводжується ще й нудотою, блювотою, здуттям живота, закрепами і проносами. Реагує і серцево-судинна система: різкі перепади артеріального тиску, серцебиття, болі в серці.

Правильний діагноз — основа лікування альгодисменореї

Якщо жінку турбують сильні болі під час менструації, то це привід для обстеження. Починати обстеження слід з консультації акушера-гінеколога, який після огляду призначить повне обстеження. Досліджується кров на гормони, беруться мазки із зовнішніх статевих органів, зіскрібки з шийки матки, виділення досліджуються в мікробіологічній лабораторії.

Проводяться також ендоскопічні дослідження: кольпоскопія — дослідження слизової оболонки піхви і шийки матки за допомогою спеціальної оптичної апаратури. При необхідності роблять і гістероскопію — дослідження слизової оболонки порожнини матки.

Призначається та консультація невролога — зміни можуть локалізуватися в головному мозку, наприклад, в області гіпофіза або гіпоталамуса — органів, які «керують» усіма гормональними змінами в організмі.

Лікування альгодисменореи залежить від виявленої патології. При гормональних порушеннях проводять замісну терапію, при виявлених прихованих інфекційно-запальних процесах і статевих інфекціях їх проліковують, пухлини видаляють.

Одночасно призначається лікування, що сприяє зменшенню болів. Добре допомагають в даному випадку нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), які пригнічують синтез простагландинів — біологічно активних речовин, що сприяють виникненню запалення та болю. До препаратів цього ряду відносяться диклофенак, німесіл, найс. Для зняття спазмом гладкої мускулатури матки призначають спазмолітики (но-шпу, папаверин).

Згідно філософії сироїдіння, більшу частину раціону має становити сира, непріготовленная їжа. Сироїдіння дотримуються переважно вегетаріанці і саме про вегетаріанському сироїдінні ми зараз і поговоримо.

Раціон прихильника сироїдіння повинен складатися з сирих продуктів не менше ніж на 75%. Вважається, що тільки за цієї умови організм може позбавитися від токсинів і не накопичувати нові токсини. При нагріванні продуктів до температури вище 50С в них руйнуються ферменти, що сприяють травленню. Термічна обробка, крім того, зменшує поживну цінність продуктів та викликає в них хімічні зміни, які можуть призвести до утворення канцерогенів, мутагенів, вільних радикалів та інших речовин, здатних викликати різні захворювання, від артриту до хвороб серця і раку.

Зверніть увагу

Крім того, в сироїдінні велика увага приділяється рівню рН продуктів харчування. Вважається, що сирі продукти здебільшого є лужними, а оброблені тим чи іншим способом — кислотними. Багато лікарів погоджуються з тим, що рН-баланс крові є одним з найважливіших показників в біохімії організму. Чим більше гідрогенних іонів може абсорбувати субстанція, тим вище її рН і тим більш лужною вона є. Відповідно, кислотні продукти мають низький рН і меншу здатність абсорбувати гідрогенні іони. Рівень рН людської крові звичайно становить близько 7.0-7.2 — показник трохи вище нейтрального, який вказує на слаболужну середу.

Прихильники сироїдіння вважають, що прямий вплив на рівень рН в організмі надає те, що людина їсть і п’є. Більшість процесів в організмі протікає за участю луги, тому передбачається, що для здоров’я людині потрібні лужні продукти.

Згідно поширеному міфу, перехід на сироїдіння вимагає тривалої підготовки. Насправді це не зовсім так. Не потрібно відразу починати їсти тільки сиру їжу, проте замінити нею 75% раціону можна, починаючи прямо зараз. Почати дотримуватися такого режиму харчування набагато важче, ніж продовжувати.

В раціон можна включити:

• Бобові
• Сухофрукти
• Свіжі фрукти та овочі
• Свіжовичавлені овочеві і фруктові соки
• Зернові
• Горіхи
• Водорості
• Насіння

Деякі вегетаріанці, які дотримуються сироїдіння, також їдять молочні продукти і яйця, інші ж зовсім відмовляються від цих продуктів. У людей, які слідують такій дієті, швидко нормалізується і стабілізується вага. Крім того, вони стверджують, що сироїдіння дає прилив сил, покращує стан шкіри, запобігає багатьом хворобам, дозволяє контролювати перебіг деяких хронічних захворювань. Тим не менш, у сироїдіння є не тільки позитивні сторони.

перше, потрібні величезні зусилля волі, щоб харчуватися таким чином. Якщо зрив все ж відбувається, людина може протягом короткого проміжку часу набрати дуже багато зайвих кілограмів. Крім того, при постійному вживанні в їжу сирих продуктів можуть виникнути проблеми з травленням. Вважається, що, коли організм звикає до нового режиму харчування, ці проблеми зникають, але «новонаверненому сироїдів» доведеться протягом декількох тижнів або навіть місяців страждати від проносу, здуття живота і підвищеного газоутворення.

Остерігайтеся потенційно небезпечних продуктів

У сирої квасолі міститься речовина фитогемагглютинин; сира квасоля і її паростки є токсичними.

У паростках люцерни міститься токсин канаванін.

Сирі яйця — в білках сирих яєць содердітся авадін, який є інгібітором вітаміну В7. У варених або смажених яйцях це речовина неактивно. Вживання двадцяти чотирьох сирих білків може деактивувати вітамін В7. Крім того, в деяких яйцях присутній бактерія сальмонела. При тепловій обробці вона гине, а при вживанні сирих заражених яєць може викликати серйозні захворювання.

У сирому молоці іноді присутній бактерія Mycobacteria bovis, яка може викликати позалегеневий туберкульоз.

менструального називаються болі в нижній частині живота, які з’являються у жінок з початком менструації або трохи раніше, і тривають протягом двох-трьох днів. Інтенсивність болю може варіюватися від слабкої до дуже сильної, заважає нормально займатися повсякденними справами.

За статистикою, більше половини жінок відчувають під час менструацій деякий дискомфорт; приблизно у 10% болі дуже сильні.

Наступні фактори підвищують ймовірність виникнення менструальних болів у жінки:

• Початок першої менструації в ранньому віці (молодше 11 років).
• Місячні зазвичай тривають п’ять днів або довше.
• У жінки є надмірна вага або ожиріння.
• Жінки курить і / або регулярно вживає алкоголь.
• У жінки ніколи не було вагітностей.

Причини

Простагландини — це хімічні речовини, що виробляються в організмі і викликають багато симптоми, пов’язані з дискомфортом під час місячних. Ці речовини виробляють тканини внутрішньої оболонки матки. Простагландини стимулюють скорочення м’язів матки. Чим вище рівень простагландинів, тим більш інтенсивні маткові скорочення і, отже, тим сильніше біль. Простагландини також можуть викликати блювоту, діарею і головні болі, якими часто супроводжуються менструальні болі.

Болі, схожі на менструальні болі, також можуть бути викликані захворюваннями репродуктивних органів, наприклад:

• Ендометріоз — порушення, при якому тканини матки з’являються поза матки;
• Міома і аденоміоз — доброякісні новоутворення в матці;
• Інфекції репродуктивних органів;
• Аномальна вагітність, наприклад, позаматкова вагітність;
• Кіста яєчника;
• Аномально вузька шийка матки.

Якщо менструальні болі у жінки з самої першої менструації, стан класифікується як первинна дисменорея. Якщо ж болі викликані небудь основним захворюванням, це вторинна дисменорея. Після успішного лікування основного захворювання менструальні болі звичайно проходять.

Симптоми

Менструальні болі можуть супроводжуватися такими симптомами:

• Болі в попереку;
• Біль у ногах;
• Нудота;
• Блювота;
• Діарея;
• Головні болі;
• Дратівливість;
• Слабкість;
• Непритомність (в окремих випадках).

Більшість жінок справляються з менструальними болями самостійно. Однак у таких випадках рекомендується звернутися до лікаря:

• Менструальні болі тривають довше, ніж зазвичай.
• Болі стають більш інтенсивними, ніж раніше, або міняють характер (наприклад, раніше біль був тупий, а тепер стала різкою, гострої).
• Болі супроводжують дуже сильне менструальна кровотечі (потрібно міняти прокладки або тампони кожну годину, або ще частіше).
• Під час місячних з’являються ознаки інфекції, такі як лихоманка, озноб і болі в м’язах і суглобах.
• Менструальні болі вперше з’явилися у віці старше 25 років.
• Жінка підозрює, що може бути вагітна, і у неї з’явився кожної з перерахованих симптомів.

Медичне обстеження

При скаргах на менструальні болі лікар в першу чергу вивчає анамнез пацієнтки. Він обов’язково повинен поставити їй запитання про характер болю, регулярності менструальних періодів, вагінальних виділеннях не під час місячних, препаратах, які приймає пацієнтка, і так далі.

Крім того, лікар може використовувати наступні методи діагностики:

• Тест на вагітність;
• Ультразвукове дослідження та / або магнітно-резонансна томографія;
• Лапароскопія;
• Гістероскопія.

Лікування

У більшості випадків при менструальних болях добре допомагають безрецептурні протизапальні препарати, які блокують активність простагландинів. Якщо один тип препаратів не допомагає, слід спробувати інший, так як на різних пацієнток вони діють неоднаково. Протизапальні засоби можуть мати негативний вплив на шлунок. Тим, у кого є проблеми зі шлунком або нирками, перед початком прийому цих препаратів необхідно проконсультуватися з лікарем. Щоб запобігти розладу шлунка, рекомендується приймати ліки разом з їжею.

Якщо произапальні засоби не допомагають, можна спробувати прикладати грілку до нижньої частини живота, робити масаж спини та нижній частині живота; займатися спортом, особливо до початку місячних; щодня приймати 100 мг тіаміну; дотримуватися вегетаріанської дієти з низьким вмістом жиру; приймати 1200 мг кальцію щодня.

У тих випадках, коли такі засоби не допомагають, лікар може виписати рецептурні протизапальні медикаменти; іноді рекомендується почати прийом гормональних протизаплідних засобів, що значно полегшує менструальні болі у багатьох пацієнток.

Обсяг щомісяця втрачається крові у різних жінок може дуже сильно відрізнятися. Нормою вважається втрата крові не менше 60 мл і тривалість місячних не менше трьох днів. Менші показники вже говорять про наявність патології, такі місячні називають мізерними або гіпоменорея.

Чому виникають мізерні місячні

У нормі мізерні місячні можуть виникати в пубертатному періоді, поки не встановився правильний менструальний цикл. Можуть виникати такі місячні і при згасанні дітородної функції жінки перед настанням менопаузи. І в тому, і в іншому випадку відбувається це від нестачі жіночих статевих гормонів естрогенів.

Але в деяких випадках мізерні місячні бувають і в дітородному віці, в такому випадку вони часто є ознакою безпліддя. Мізерні менструації можуть виникати рідко (рідше, ніж через 35 днів), у такому випадку говорять про гіпоменструальному синдромі. Тимчасове порушення місячних за типом гіпоменструального синдрому може початися після перевтоми, стресу, виснаження організму на тлі важких захворювань, запальних процесів і так далі.

Тривало існуючий гіпоменструальний синдром говорить про серйозні гормональних порушеннях, що виникли на якомусь рівні нейроендокринної системи, що забезпечує нормальну дітородну функцію жінки.

Гіпоменструальний синдром як наслідок порушення функції гіпоталамо-гіпофізарної системи

При різних захворюваннях гіпоталамуса і гіпофіза можливе зниження секреції цими органами гормонів, стимулюючих репродуктивну систему. Так, зменшення секреції гіпофізом фоллікулстімулірующего гормону (ФСГ) призводить до порушення секреції яєчниками жіночих статевих гормонів естрогенів. Недолік ФСГ і естрогенів викликає повільне дозрівання яйцеклітини в яєчнику і недостатнє розростання слизової оболонки порожнини матки, що і приводить до формування гіпоменструального синдрому. У свою чергу робота гіпофіза залежить від його стимуляції гормонами гіпоталамуса. Тому до розвитку гіпоменструального синдрому можуть привести будь-які процеси в області гіпоталамо-гіпофізарної системи — порушення кровообігу, запалення, інфекції, аутоімунні процеси (алергія на власні тканини) розростання сполучної тканини (склерозування), пухлини і так далі.

Порушення з боку гіпоталамо-гіпофізарної системи крім зміни характеру місячних характеризуються появою виражених головних болів, високого артеріального тиску, ожирінням з розподілом жирових відкладень і зростанням волосся за чоловічим типом, іноді — порушеннями зору.

Гіпоменструальний синдром як наслідок порушення функції яєчників

В яєчниках виробляються жіночі статеві гормони естрогени, які стимулюють дітородну функцію, в тому числі формування менструального циклу. При запальних процесах, негормональних пухлинах, поликистозе, порушеннях кровообігу яєчників і будь-яких інших процесах знижується функція яєчників з продукування естрогенів, що і приводить до формування гіпоменструального синдрому.

У віці, що наближається до сорока років, на тлі різних захворювань або внаслідок спадкових особливостей, може наступити передчасне виснаження яєчників. Крім гіпоменструального синдрому у такої жінки з’являються ознаки раннього клімаксу: припливи крові до обличчя та верхньої половини тулуба, пітливість, дратівлива слабкість, болі в серці, тахікардія і скачки артеріального тиску.

Мізерні місячні можуть виникати і при поликистозе яєчників. Менструації при цьому мізерні, рідкісні, нерегулярні і хворобливі. Часто це супроводжується ожирінням оволосением за чоловічим типом, підвищеною жирністю шкіри і висипом вугрів.

Гіпоменструальний синдром як наслідок порушення функції щитовидної залози

Наша ендокринна система являє собою єдине ціле і порушення роботи однієї залози внутрішньої секреції обов’язково відбивається на роботі інших. Щитовидна залоза надає особливий вплив на весь організм людини, так як її гормони беруть активну участь в обміні речовин. При нестачі гормонів щитовидної залози обмін речовин сповільнюється, природно, сповільнюється і синтез інших гормонів, у тому числі естрогенів. Це призводить до порушень менструального циклу та появі мізерних місячних. Крім того, при зниженні функції щитовидної залози у жінки з’являються млявість, сонливість, порушення пам’яті, інтелекту і працездатності, зайва вага, набряки, брадикардія (уражень частоти серцебиття), знижена температура тіла.

Мізерні місячні — як допомогти?

Допомогти можна тільки після встановлення причини появи мізерних місячних, а для цього потрібно повне обстеження жінки. Як тільки правильний діагноз буде встановлено, лікар намітить план лікування. Це може бути, як консервативне (гормональна корекція та інше), так і оперативне лікування (видалення пухлин).

Своєчасне лікування може повністю відновити дітородну функцію жінки.