Category Archives: Навчання

Друзі з Казахстану

Казахстан

В цьому році на навчання у моєму вузі приїхало дуже багато людей з Казахстану. Не знаю чому, але абсолютно 100% з них – дівчата 🙂 Частина приїхала на Erasmus, а частина – за якимось іншими програмами.

Перше враження: вони взагалі ні з ким не спілкуються, тільки в замкнутому колі між собою. Для більшості з них рідна мова – російська, і коли я намагаюсь поговорити навіть російською – теж не реагують, ні привіт тобі, ні до побачення. А польську і англійську навіть і не хочуть вчити 😛

Приїхали – ні з ким не познайомились, жодного пізнання людей і культури, і поїхали собі додому. Ненавиджу таку поведінку, хоча й багато українців поводяться абсолютно так само.

Можливо, це частина їх культури в Казахстані – ні з ким не знайомитись. Адже не можуть бути абсолютно всі такими скромними та закритими. Можливо, їх лякає те, що вони відрізняються від інших. Я, наприклад, від поляків абсолютно нічим не відрізняюсь і якщо буду удосконалювати свою польську і надалі, то з часом взагалі ніхто не зможе відчути різницю.

Взагалі-то мені вони нагадали китайців теж. Ті взагалі були інертні, настільки відгороджені від суспільства, що ніхто й не намагався заговорити з ними.

Адаптація в Польщі

Хоча я вже 3й рік живу в Польщі, моя адаптація і далі триває. Спілкуюсь польською щоразу краще, мало хто помічає взагалі, що я з України.

Але багато українців, навіть живучи по 4 роки в Польщі, і досі спілкуються дуже і дуже погано. Найчастіше, це російськомовні українці, акцент у яких сильно відчутний і практично неможливо його позбутись. Крім того, в спілкуванні з поляками у них час від часу трапляються російські слова.

Чому ж так сталося? Існує певне коло спілкування. Від українців в Польщі я “позбувся” давно, адже це питання адаптації в іншій країні. Спілкуватись українською я можу і вдома, в цьому немає жодної проблеми. Тим більше, досить маленька ймовірність того, що я почну її забувати, адже все життя спілкувався лише українською. Так, в мене багато українських друзів там, але польських все-таки більше.

В останній час взагалі почав знайомитись з іноземцями і відповідно, ми спілкуємось англійською. Це чудова можливість покращити свій рівень англійської. Серед знайомих – іспанці, португальці, турки, німці, греки, тому можна вивчати будь-яку мову, адже практика найбільш необхідна при вивченні мови.

Так, більшість іноземців з ЄС приїжджають максимально на рік, тому ніякої адаптації вони не потребують. Їх можна зрозуміти.

Але, наприклад, я, хотів би залишитись довше. Тому і повинен спілкуватись польською щоразу краще 🙂

А з українцями теж польською? – запитаєте мене. Якщо в певному товаристві є поляки, я буду спілкуватись польською навіть з українцем, щоб всі могли зрозуміти. Якщо в товаристві буде той, хто не розуміє ані польської, ані українською, я буду спілкуватись англійською. На жаль, багато моїх друзів так не роблять і часами безглуздо сидіти і слухати, як спілкуються іспанською або турецькою, і нічого не розуміти.

Тому, радив би по прибутті в Польщу одразу шукати польських знайомих, намагатись проводити більше часу з ними. В такому випадку Ваша адаптація буде проходити значно швидше і за короткий час Ви не будете відчувати жодного дискомфорту при спілкуванні з поляками.

Буду сумувати за тобою

I-miss-you Так говорить чи не кожен студент Erasmus, який залишає Польщу, і, можливо ніколи туди і не повернеться. У багатьох з них кінець перебування закінчується сльозами, а потім після повернення додому вони деякий час вставляють фото і пишуть одне одному “я сумую за тобою” і в такому дусі.

Я теж в цьому році закінчую університет і цілком можливо, що залишу назавжди місто, де навчався, і ніколи не повернусь. Але обіцяю, я не буду плакати в такому разі. Завтра буде інше місце, інші друзі, а пройде якийсь час, і попередні друзі просто забудуться. Так, якийсь період я буду згадувати їх. Але час лікує рани і сподіваюсь, згодом все забудеться.

Потрібно рухатись вперед та іноді необхідно вимкнути свої емоції. Я теж спочатку мав проблеми, коли повертався додому раз на кілька місяців, але зараз я вже більш стійкий. Сьогодні одне місце, завтра буде інше. Таке життя. Не варто сидіти на одному місці, варто розвиватись.

Чи буду я шукати роботу і залишатись в Польщі? Поки я не вирішив, але я повернувся додому на кілька днів, щоб спробувати прийняти це важливе для мене рішення. Слідкуйте за новинами, щоб дізнатись 🙂 Всього хорошого!

Фіктивні контрольні в польському вузі

Сьогодні хочу розказати про цікаві речі, з якими стикався неодноразово в польському вузі.

На одному з предметів нам запропонували самим вигадати контрольну роботу і самим розв’язати. Викладач пояснив це тим, що може бути контроль час від часу, і це необхідно. Так би й не давав взагалі 😀

На іншому предметі ми діставали тест, відповіді на який можна віднайти досить легко, користуючись інтернетом. На першій такій контрольній я просто не мав інтернету на телефоні, тому і не здав. А вже на  перездачі і на другій такій контрольній Google зробив свою справу. Смішно, чи не так? Особливо коли я зрозумів, що викладач абсолютно не звертає уваги на студентів. Мовляв, списуєте собі то і списуйте. Я аж не вірив, що так може бути.

Піком маразму став тест з 20 питань, відповіді на які всі знали (отримали код завчасно). Найцікавіше в цьому всьому те, що я не здав тест, а на перездачі отримав лише 3,5 … Питання кожного разу були ті самі, і я знав, який буде тест.

Ну і навіть на 5-му курсі ми щотижня пишемо контрольну. Принцип такий само, про який я розповідав трохи раніше. Відшукати в Google і переписати. В минулому році хоча б нормальний викладач був, просто робив список присутніх, і хто ходив на всі заняття, діставав автоматом 3. Мабуть, і з цього предмету, який я маю зараз, можна було б зробити те саме замість написання фіктивної контрольної кожного разу.

Про хабарництво можете говорити все що завгодно. Щиро кажучи, я не зустрічав таких випадків, але суб’єктивне оцінювання зустрічав 😉 Відсутність корупції далеко не гарантує високий рівень освіти) Наведені вище факти свідчать про те, що у польських університетах далеко не все гладко. Чим більше навчаюсь, тим більше переконуюсь в досить низькому рівні освіти, яку надає мені мій університет 🙁 Звичайно, це аж ніяк не говорить про загальний рівень освіти. Але це мій реальний досвід, а не тільки позитивна інформація і захоплення, про які ви могли читати на інших інтернет-сторінках.

Як подати на візу у Вінницькому консульстві, якщо навчаєтесь в Польщі

Сьогодні я надам актуальну інформацію про те, як отримати візу у Вінниці, якщо Ви навчаєтесь у Польщі і не маєте дуже багато часу, щоб записуватись на реєстрацію і т.д. Мова йде про тих студентів, які мають Карту Поляка 🙂 Нову візу можна отримати протягом 3-х місяців до закінчення попередньої. Це дозволяє підібрати найкращий час, щоб зробити візу, не пропустивши важливих занять або екзаменів.

Отже, перше правило – реєструватись завчасно не потрібно) Просто приходите в будь-який час. Рекомендую не приходити дуже рано, а десь о 10-11 годині. Тоді практично немає черги на подачу 🙂

Друге – варто мати всі необхідні документи, а зокрема: оригінали: Карти Поляка, студентського квитка, внутрішнього паспорта, закордонного паспорта і довідки з деканату, що Ви являєтесь студентом 🙂 І відповідно копії всіх документів (зробіть завчасно, щоб потім не панікувати і не платити за ксерокс). Також про всяк випадок я брав ідентифікаційний код, так як його теж треба вписувати в анкету.

І останнє, найважливіше, анкета не може бути заповнена вручну (так я робив минулого року). Анкету не можна заповнити на місці! Потрібно заповнити її тут онлайн і роздрукувати. Це дуже актуально для тих, хто живе не у Вінниці, а приїжджає на подачу з іншого міста…

Ось і все. Візу роблять 7 робочих днів. Тобто, я потрапив на свята, і подавши 31 березня, зможу забрати лише 9 квітня.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15