Category Archives: Навчання

В Україні більше не буде освітнього рівня “спеціаліст”

спеціаліст

Міністерство освіти та науки України скасувало освітньо-кваліфікаційний рівень “спеціаліст”

Таким чином, цьогоріч ВНЗ набирають студентів на цей рівень востаннє.

Відтепер в Україні буде п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів: молодший бакалавр, бакалавр, магістр, доктор філософії та доктор наук. Відтак, отримання бакалавра вже означатиме здобуття повної вищої освіти. Зникає поняття “кандидат наук”.

Всі, хто захистили дисертацію, стануть докторами філософії. А нинішні кандидати наук за власним бажанням зможуть отримати диплом доктора філософії.

Раніше отриманий диплом спеціаліста прирівнюється до диплому магістра, незважаючи на напис “спеціаліст” на ньому. Ось тільки прирівнюється він до магістра лише в Україні. Все ж, в Європі він вважається аналогічним диплому бакалавра 🙂 Тобто вступити до аспірантури, наприклад у Польщі, з дипломом спеціаліста не вийде.

Експерти переконані, що завдяки реформі ми відходимо від радянської класифікації і переходимо до європейських стандартів.

Erasmus – фальшиві друзі

erasmus

Вони приїхали з Європи до Польщі. Хтось на семестр, хтось на два. Жодної інтеграції, жодних знайомих-поляків. Лише контакт між собою, повна чортівня.

Я ж приїхав з України, намагався знайомитись абсолютно зі всіма і друзі мої не лише з України. Багато знайомих, з якими підтримую зв’язок і далі. З Польщі, з Європи, з інших країн. Українців теж багато, але з ними не підтримую контактів абсолютно.

Не все залежить від мови спілкування. Я легко знаходив спільну мову з англомовними, хоча як мій, так і їхній рівень знання англійської не дуже високий.

Спочатку мені також дуже подобались люди з Європи, які приїжджали до Польщі на Erasmus. Ніби проводили багато часу з нами і т.д. Пройшов деякий час, я, наприклад, повернувся додому. Ось і кінець дружби. Коли я написав, приїжджайте до України, я куплю Вам дешеві білети, зарезервую найдешевший готель і т.і. Майже всі відмовились, і лише один знайомий приїхав. Було море позитиву. А через місяць три ніби хороших друга, які проводили багато часу разом з нами, поїхали до Львова самі, ходили по місту, не знаючи, що робити, сумніваюсь, що відвідали там цікаві місця, лише втрачений час. Зате у мене навіть не запитали що і як, хоча місяць раніше запрошував) Типу не хотіли, щоб я їхав з ними. А коли ми спілкувались раніше, то обіцяли, що не раз приїдуть 😉 А тут таке враження, ніби я їм заважав би. А ще багато людей говорили, що немає грошей. Так, їздять щодня по Європі, витрачаючи в день по 100 євро, а тут 100 євро тиждень можна гуляти, і в них немає грошей)

Та це ще не все. Кілька людей, з якими я реально домовився на зустріч, в якийсь момент просто перестали відписувати. Велика дружба пройшла в той момент, коли всі поїхали додому. Так, почалось з відмовок, наприклад, я мушу повернутись додому раніше, тому я не можу приїхати. У мене екзамени і т.д. Але ж я бачу на фейсбуку, що ніфіга вони не повернулись, і гуляють-веселяться, а не готуються до жодних екзаменів.

А щодо подорожей. Багато Erasmus’ів просто літають по Європі і хваляться своїми фотками на фейсбуку. Сьогодні вони тут, завтра там і нонстоп те саме. Жодного пізнання Польщі, культури, мови, людей. Просто втрачений час. Можливо їм у задоволення це? Не знаю. Але якби не було фейсбуку та інстаграму, то хто б дізнався, що вони подорожують? Куди можна було б додати фото. Я ж подорожую для вражень, а не для фото.

А ще один такий “знайомий” додав на фейсбуку пісню і подякував всім, ще й пообіцяв ледь не всіх 100 друзів з різних країн відвідати згодом, а в коментарях йому вислали мільйон сердечок. Я вже бачу, повернеться додому і кінець щастя) Забуде все, як вчорашній день. Я сам розумію, що час летить, і дружба зменшується в спадаючій геометричній прогресії. Вистачить лише місяця-два, щоб забути всіх і все 🙂

Ой забув, ще один такий друг плакав, коли повертався додому, пообіцяв всім приїхати один раз протягом наступного семестру, але так і не приїхав. Сумніваюсь, що він так сильно сумував за всіма. Просто якийсь час був активний на фейсбуку, всім відписував, місяць-два і кінець 🙂

Ось так швидко закінчується велика дружба 🙂 Тому не раджу Вам підтримувати контакт з такими людьми, про яких я писав. В один день все закінчиться і буде шкода проведеного разом часу.

Моє життя – коротка біографія (період перед Польщею)

Якщо Ви читали мій блог раніше, Ви прекрасно розумієте, що зараз я далеко не в найкращій психологічній і життєвій ситуації.

А починалось все так. Школа. Чому я згадую ті часи. Бо зустрів знайомого, якого бачив з років 15 назад, це і навіяло мені спогади. Так ось, все починалось досить добре, крім того я вивчав польську мову перші 3 класи, що допомогло мені в майбутньому. Ті часи згадую з позитивом. В 7 класі мені вдалось взяти участь в міських олімпіадах з математики і української мови. Я був десь всередині, тобто до призових місць ну дуже далеко. Отже, на ніяку геніальність я не претендував. Що стосується хобі, то я грав в шахи і в 12 років виконав перший розряд, був одним з найліпших в місті в своєму віці. Пам’ятаю великі турніри між школами, де я виступав на досить високому рівні і ми постійно боролись за високі місця. Знову ж таки, це не якийсь супер рівень, до чемпіонату України і близько не тягнули, але це набагато краще, ніж середньостатистичний учень.

Наступний етап настав тоді, коли я вирішив вступати. в ліцей. Житомирський міський ліцей при ЖДТУ. Пройшов я туди з великими проблемами, лише на кілька пунктів перевиконавши прохідний бал. Шахи вирішив кинути з часом (моя помилка). Потім повертався, але кинув знову. А в самому навчальному процесі зарекомендував себе не найкраще.  Будучи відмінником у себе в школі, тут впав на посередній рівень, про олімпіади мріяти не довелось. Втім, рівень ліцею дуже хороший, що дозволило вибирати досить хороший вуз.

Я ж вибрав Житомирський політех (чергова помилка). Втім, все не було так плачевно, я не опустився на той рівень. Тобто, все здав на максимальні оцінки, приймав участь в кількох олімпіадах і конференціях, здається 3 з них – всеукраїнського рівня. Найбільше досягнення  – друге місце на олімпіаді з відкритих гірничих робіт на 4 курсі (обійшовши студентів з КПІ), в попередньому році я їздив на 10-денну програму до Німеччини (там брали багатьох, тому ця поїздка далеко не моя заслуга). Дуже крута поїздка і враження. Тоді і загорівся бажанням вступати за кордон. На тому ж 4 курсі я вивчав німецьку, але кинув (моя наступна помилка). Потрібно було вчити далі і не кидати.

Після закінчення вузу в Україні життя ніби обірвалось. Маючи конфлікт з керівниками факультету, мені не вдалось піти до аспірантури. Очевидно, що всі розуміли, і студенти, і викладачі, що там абсолютно немає жодних кандидатів, які були б хоча б подібного рівня. Але мені пояснили, що навіть якщо я вступлю, то будуть робити все, щоб мені було якнайгірше, створювати погані умови. Це ті викладачі, які ніби були моїми керівниками на олімпіаді або ж дипломної роботи. Сором! Також мала місце поїздка на кар’єр, де нам типу пропонували роботу на бурових установках. Страшенно складна робота з високим ризиком, та ще й ніхто в нас не питав, чи хочемо ми працювати там. Типу відібрали кілька чоловік, платили їм копійки, що вони через кілька місяців практично втікали з тієї роботи. А наш декан хвалився нам, що то супер робота, сидиш собі в кабіні бурової установки і слухаєш музику. Як було насправді, я побачив.

Кілька років я займався різними речами – наприклад, написання сайтів, фріланс, робив навіть задачі з різних предметів і т.д. Це приносило мені якийсь мінімальний прибуток, але одного дня я прочитав новину про Карту Поляка.

Отже, продовження слідує…

Освіта (навчання) в Польщі [безкоштовні консультації]

Хотілося б поділитись власним досвідом з читачами. Ви плануєте або думали вступати до польського вузу? Ви хочете вивчити польську мову? Ви хочете подати документи в вуз, але Ваш рівень польської недостатній? Не хвилюйтесь, я допоможу 🙂

Якщо Ви слідкуєте за новинами блогу, то про навчання в Польщі я писав досить часто. Багато корисних порад з практичного досвіду. Від початку до кінця я складав всі документи і писав в різні вузи абсолютно сам. Без жодної допомоги фірм і т.д. Оскільки зараз багато людей хочуть заробити на порожньому місці (навчання, робота в Польщі, допомога в оформленні візи і т.д.).

Я ж готовий допомогти абсолютно безкоштовно.

В чому заключається моя допомога?

Написання листа в приймальну службу різних університетів. Допомога в режимі онлайн (мій skype alex.neoprint або ж задавати питання безпосередньо в коментарях! також можете ділитись і своїм досвідом, очевидно, що в деяких питаннях я можу помилятись.) – Ви можете задати будь-які запитання. Звичайно, можете запитати про університет, в якому я навчався, умови життя та ціна проживання в гуртожитках, вибір спеціальності і т.і. В тому числі Ви можете запитати про Карту Поляка і подачу на візу. Хочу нагадати, що існує досить багато програм безкоштовного навчання, навіть для тих, хто не має польського походження.

Перед тим, як щось питати, пропоную ознайомитись з моїми статтями, написаними раніше (там дуже і дуже багато корисної Вам інформації):

Порівняння навчання в Україні і в Польщі

Навчання в Польщі: кімната чи гуртожиток?

Фіктивні контрольні в польському вузі

Як подати на візу у Вінницькому консульстві, якщо навчаєтесь в Польщі

Болонський процес: Україна і Польща

Найкращий спосіб перевести гроші з України в Польщу

Що таке варунек (warunek) у польському вузі?

Це далеко не все, Ви можете знайти більше, читаючи розділ “Міжнародні програми“, де я писав абсолютно про все, про відношення поляків до українців, житло, методика і особливості навчання, як дешево доїхати до Польщі, як економити на конвертації при купівлі польської валюти – злотого, про візи, карту поляка і багато чого іншого!

Який сенс мені допомагати безкоштовно? 

Можливо, Ви розповісте про мій сайт іншим. Я багато сил витратив на написання різнопланових матеріалів і хочу, щоб це було дійсно комусь корисно!

Як поляки розпалюють міжнаціональну ворожнечу – про польську національну меншину в Україні, ЗНО і вступ до польських вузів

Цікава стаття з’явилась на популярному польському націоналістичному порталі kresy.pl. Досить довго вона тримається, як “топова”, і її активно читають/коментують. Цитувати не буду, щоб не просувати, не посоромлюсь цього сказати, брехливий сайт, який безпідставно розпалює міжнаціональні відносини.

Якщо коротко, то йдеться про Постанову Міністерства освіти і науки України № 940 16 вересня 2015 року, яка скасовує можливість випускникам середніх шкіл в Україні з польською мовою навчання здавати іспит з рідної мови (польської).

Інформація набула великого розголосу серед польських нацменшин.  Справа стосується близько 10 шкіл (інформація не зовсім підтверджена, сумніваюсь, що шкіл саме з польською мовою викладання так багато). Мовляв, це ускладнює вступ до польського вузу етнічним полякам-громадянам України. І вони зобов’язані здавати знову вступний екзамен з польської.

Автори мало орієнтуються в системі освіти України, яка суттєво відрізняється від польської. Польську “матуру” вони прирівнюють спочатку до Зовнішнього Незалежного Оцінювання, потім до Державної Підсумкової Атестації. (Насправді матура – це відповідник ЗНО).

Нагадаю, що ні одне, ні інше, при вступі до польського вузу не враховується. А враховується тільки підсумкова оцінка в атестаті, часто це просто середній бал. Причому правила вступу до польського вузу можуть відрізнятись. Цілком можуть бути вступні екзамени або ж співбесіда.

Крім того, для громадян України, що мають польське походження, є можливість складати всі папери через консульство, де і будуть здаватись екзамени, подібні до польської “матури”. Причому позитивна здача автоматично звільняє таких студентів від ЗНО.

Тобто, взагалі ніяких проблем зі вступом в польський вуз не існує, особливо для власників “карти поляка”. Навіть шанси більші, оскільки в наших студентів зазвичай середня оцінка вища. Крім того, громадяни України закінчують школу в 17 років, а громадяни Польщі в 19. Тобто, крім того, що шанси у поляків-громадян України більші, та ще й є можливість вступу на 2 роки раніше 🙂

Доречі, в Україні російську мову можна здавати як рідну. Але подивимось на цифри. Росіян в Україні близько 17% (стара цифра, до подій в Криму і на сході, зараз вже значно менше). Причому досить багато українців вважають російську рідною. Тому абсолютно не дивно, що екзамен з російської можна здавати як екзамен з рідної мови.

До іноземних відносяться –  англійська, німецька, французька та іспанська.

Тепер повернемось до нацменшин. 

Переклад завдань сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання 2016 року з історії України, математики, біології, географії, фізики, хімії буде здійснено кримськотатарською, молдовською, польською, російською, румунською та угорською мовами.

Тому зовсім не утискаються права всіх нацменшин. Причому поляків зі всіх цих меншин – найменше. Думаю, це кілька шкіл, 50-100 абітурієнтів максимум. Це йдеться про поляків, у яких всі предмети викладаються польською. Я думаю, такі поляки навіть ЗНО не будуть здавати. Тобто, вступити у польський вуз для них навіть легше, ніж в український. Все ж, екзамен з української, думаю, вони повинні здавати. І вважаю, що це правильно.

Чорт, чи варто взагалі роздувати такий ажіотаж заради тих кількадесят абітурієнтів? Та зробіть у польському консульстві у Львові (я думаю всі ці школи у Львівській області або поруч) матуру для таких учнів. Не бачу абсолютно ніяких проблем.

Який же висновок зробили поляки, прочитавши таку “правдиву” статтю? 

А те, що Україна “в дупі” їх (поляків) бачила, бандерівці, нацисти, фашисти. “Бомжі”, які приїжджають навчатись/працювати у Польщу. Їм дають “карту поляка”, отже і можливість навчатись/працювати, а вони прославляють УПА, Бандера і Шухевич – їх герої. Так, так, про це пишуть ледь не в кожній темі, що стосується України. Мовляв, ми робимо для них усе, а вони навіть для кількох наших учнів не дозволяють здавати якісь там екзамени польською.

Тобто, зробили “з мухи слона”.

А на кордоні що? Окрема черга для поляків, а окрема для українців 🙂 Як видають візи для українців? Знущаючись, тягнучи на кожному кроці, візові центри працюють просто жахливо. Документи на карту поляка нещодавно вирішили перевіряти більш сумлінно, отже повна недовіра людям (мовляв, підробка і т.д.). Як живе українська нацменшина в Польщі? Сумніваюсь, що там так солодко їм. Скільки платять українцям, що працюють в Польщі? Часто значно менше, ніж полякам.

І ще можу привести досить багато прикладів “дуже хорошого” відношення поляків до українців. Але промовчу. Вистачить на сьогодні 🙂

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15