Category Archives: Навчання

Професія бухгалтер. Інститут обліку і фінансів

Привіт друзі. Сьогодні я буду говорити про свій університет. Про свою спеціальність я писав раніше. Я став магістром, але не став аспірантом, ніякого прозорого вступу і близько не було. Вибирали по принципу кого хочу – того і беру. Але суть не в цьому.

Навчаючись в магістратурі, я приймав участь в різних конференціях і олімпіадах, займався, так би мовити, науковою діяльністю. Я намагався хоча б якось прив’язати свої дослідження до практики (на технічних спеціальностях це ніби і можливо). Але реального доступу до верстатів немає, і це, власне, була не моя проблема. Бажання писати щось цікаве було. Посіяти хоча б якесь раціональне зерно. Власне кажучи, магістерська робота в мене була більш-менш нормальна, але до захисту не допускали (така ж ситуація повторюється в аспірантурі – розповідали знайомі аспіранти). Тобто, ти вважаєш, що все готово, а керівник каже, що це неправильно; одночасно він має запропонувати інше рішення, але це зробити він забуває або ж навмисно не робить. Втім, хтось доходить до захисту і захищає кандидатську (хоча в останні роки саме по моїй спеціальності дуже рідко захищались), але це непросто. Багато хто закінчує аспірантуру – і автоматично пише заяву на звільнення, так як не захистившись, нема на що розраховувати в подальшій роботі. А так, щоб вчасно через 3 роки захистились – такого взагалі нема.

Але є в нас факультет трохи іншої спрямованості. Це ні в якому разі не антиреклама, але свою думку про нього я скажу. Власне це вже не факультет, а цілий інститут. Інститут обліку і фінансів. Простіше кажучи – вчитись 5 років на бухгалтера. Ну і відповідно, я спілкувався з одним магістром. В чому заключалась суть однієї статті: відсортувати і проаналізувати певну інформацію. І на цьому все. Якийсь економічний ефект чи щось інше – про це навіть і не йде мова. Кандидатські роботи також не відрізняються своєю феноменальністю. Але вони успішно захищаються, адже комісія по захисту на місці, простіше кажучи всі свої. Тобто, по суті створили базу для продукування кандидатів і докторів економічних наук без таких особливих труднощів, які бувають на технічних спеціальностях. Тому список кандидатів в цьому інституті вражає. Практично всі успішно захищаються. Але відносини там не дуже дружні і спокійні. Наприклад, змушують сидіти там цілий день, змушують писати книжки, а потім авторство припишуть іншому. Це ні для кого вже не секрет.

Я відвідував кілька конференцій, і практично до кожного вимальовується таке запитання: “А навіщо цим займатись взагалі?”. Тобто, повинен бути або економічний ефект (чітко зрозумілий) – збільшення прибутку або зменшення витрат; або ж екологічний ефект (мені в цьому питанні подобається спеціальність екологія) – настільки розпливчасте поняття, що тут уже чітко не зрозумієш, чого вимагати від студента-науковця.

Науки філологічні або історичні я щось взагалі не розумію. Це таке просто типу естетичне задоволення – таким займатись. Просто когось це цікавить, хтось досліджує. Частіше всього перебирається і аналізується якась література і все. Так само і зі спеціальністю бухгалтерський облік. Взагалі не розумію, що там можна досліджувати. Це моя така думка. Чомусь у нас вважають цю спеціальність ну дуже престижною, як для нашого вузу).

Сьогодні буду здавати на карту поляка

Готуюсь, готуюсь, а вже завтра вранці піду в Польський Дім (Dom Polski). Нарешті підійшов час до співбесіди на Карту Поляка. Підготувався ніби непогано, але всеодно трохи хвилююсь (вивчав польську мову ще давно в школі). Читав, що все залежить від настрою консула. Можуть нічого не питати, а можуть питати про все підряд (історія, традиції, географія і т.д.). Ввечері поділюсь враженнями і напишу, здав чи ні). З документами ніби все в порядку. Бабуся була полькою і цього вистачає. Залишається тільки пройти співбесіду!

Чи хочете Ви повернутись в свій вуз знову?

Багато хто підтримує тісний зв’язок з однокласниками зі школи, з одногрупниками з університету протягом багатьох років після випуску. Дехто любить часто заходити, наприклад, в свій колишній вуз, зустрічатись з викладачами, обмінюватись враженнями і т.д. У мене ж залишились не зовсім хороші враження від школи, ліцею, університету, особливого бажання повертатись туди знову немає. Контакти втрачаються досить швидко, все забувається. Такі друзі перетворюються в прості картинки в списку ваших “вконтактів”.

Чому я пишу на цю тему? Нещодавно зустрів викладача, який питав у мене, чому я не заходжу хоча б іноді. Насправді я буваю в своєму колишньому університеті досить часто – туди я ходжу в зал, але не на кафедру, адже враження від самих викладачів залишились не дуже хороші. За хороше навчання вони відплатили мені псуванням нервів, та ще й в підсумку сказали нам всім – шо ми типу не заслуговуємо на свої оцінки. Коротше, про це ще буду писати – “неприємний осад” залишився з того всього і по цей час.

Що стосується самих викладачів – є нормальні, з якими можна вітатись за руку – і це в порядку речей. Приємно з ними спілкуватись як на парах, так і просто в житті. Мають бути не відносини викладач-студент, а відносини як друзів. Є ж такі викладачі – взагалі роблять вигляд, ніби Вас не знають. Наприклад, я вітаюсь, а у відповідь нічого не чую.  Вкрай неприємна ситуація.

Чи вважаю я, що зробив правильний вибір, вступаючи саме на той факультет, де я провчився 5 років? Ні, зараз я б не порадив би його нікому. Але коли я був на першому-другому курсі, все було чудово. А потім змінився декан, керівництво, стало все жахливо.

 

Куди піти навчатись?

Після завершення школи постає питання? Куди піти навчатись далі, та чи й варто взагалі. Навчатись безкоштовно чи за контрактом? Чи можна буде потім отримати роботу по спеціальності?

Запитань багато, часто приходиться вибирати не те, що хочеш. Адже іноді немає коштів, щоб заплатити за навчання, щоб жити в іншому місті, та й взагалі, чи потрібно за нього платити?

Зрозуміло, технічні спеціальності мають більше бюджетних місць, але економіка або право (гуманітарні спеціальності) більше приваблюють студентів. За технічними спеціальностями ніби більше роботи, але можна і взагалі нічого не знайти, при цьому не дуже важливо, що Ви закінчували.

А може Ви зрозумієте з часом, що спеціальність, яку Ви обрали, Вам зовсім не по душі. Багато випускників працюють зовсім не по спеціальності. Мене це теж ніби стосується…

Отже, що б я порадив Вам, якщо Ви поки навчаєтесь в школі? Вивчати іноземні мови.  Або англійську, або якусь європейську, з перспективою поїхати на навчання за кордон.  На всіх інших предметах акцентувати увагу менше. Наприклад, польську вивчити досить легко, також їхати туди не так і далеко на навчання. Можна вчити німецьку – це ще кращий варіант. Дехто вивчає англійську – з перспективою полетіти в США. Ось так взяти після 11 класу – і поїхати в університет за кордон. Чим не класний варіант?

Якщо ж Ви не розглядаєте закордонний варіант взагалі, то варто – або не вступати в університет взагалі, або вступати – там де легше, і паралельно працювати… Ось і все. Не думайте, що пішовши в “псевдопрестижний” вуз, Ви будете мати якісну освіту. Так, кілька вузів в Україні є непоганих, але за кордоном всеодно на кілька рівнів вище. Думайте самі, але все планувати потрібно завчасно! Удачі!

Зміни в правилах вступу в магістратуру/на спеціаліста

В цьому році змінились правила вступу на 5-й (для когось це 6-й) курс. Не знаю, чи стосується це тільки мого вузу, чи багатьох, але умови стали такі.
Якщо Ви плануєте вступати в магістратуру, враховуються:

  • екзамен (тести) по спеціальності;
  • екзамен (тести) з іноземної мови;
  • середній бал диплому бакалавра (із розрахунку у відсотках – оскільки за кожен екзамен ставиться диференційована оцінка) – наприклад 90 балів із 100. Раніше він не враховувався.

В якому співвідношенні враховуються ці 3 складові, не зовсім зрозуміло. Кожен рік змінюються правила. Я вступав – було лише 2 екзамени – по спеціальності та іноземна мова, до того ж і те, і те важило однаково – по 100 балів. Зараз же, здається зменшили вагу іноземної мови (мабуть це справедливо).

Найбільш цікаве, що я можу додати, раніше екзаменів таких не було взагалі. Вступаєш – навчаєшся 5 років і все. А в магістратуру типу відбирали кращих (наскільки справедливо – інша історія).

Зараз стало все прозоро, але ж скільки нервів і часу все займає. Особливо якщо брати до уваги ті факультети, де зовсім мало бюджетних місць – кожна помилка може стати фатальною. І, наприклад, навчаючись 4 роки на бюджеті, Ви доволі легко можете пролетіти і вступити тільки на платне (

На спеціаліста абсолютно все так само, тільки немає екзамену з іноземної мови.

 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15