Tag Archives: сесія

Порівняння навчання в Україні і в Польщі

2 коментарі

За рік навчання в Польщі я вже можу порівняти, чим відрізняється система освіти в Україні і в Польщі. Як вступити в польський вуз і які умови навчання.
Дещо я вже писав в попередніх статтях, але хотілося б зібрати все в купу.

1. Вступ і умови навчання.
Вступ на 1-й курс на магістратуру – суттєво відрізняється. Основним чинником, який впливає на можливості вступу – це польське походження. Для осіб польського походження є стипендійні програми як на 1-й курс, так і на магістратуру. Крім того, маючи польське походження, Ви можете отримати Карту Поляка і вступати абсолютно на таких самих умовах, як і поляки. Тобто, з можливістю отримання соціальної, наукової і (або) спортивної стипендії (можна отримувати всі одночасно). Причому соціальна – залежить від доходів у Вашій сім’ї (у мене вона виходила дуже маленькою, тому я і вступав через консульство і маю Стипендію Уряду Польщі), а наукова і спортивна – відповідно від успіхів у навчанні або від спортивних досягнень. Одразу скажу, що отримати дві останніх досить мало шансів. Якщо ж у Вас немає польського походження, абсолютно не потрібно розчаровуватись. Зараз інсує безліч програм, особливо в магістратуру, по яким Ви можете оотримувати ну дуже пристойну стипендію (наприклад стипендія Стефана Банаха 1350зл). Також є можливість безкоштовного навчання, наприклад Сілезький університет пропонує близько 200 безкоштовних місць (зазвичай по 2 на спеціальність) для студентів з України без Карти Поляка. Хоча і без стипендії, але ж безкоштовно (плата за навчання в державному вузі складає десь 3000 євро). Програма Тераз Вроцлав теж пропонує безкоштовні місця, але конкурс там зазвичай більший (пам’ятайте, шанси завжди є). Вступати в приватний вуз або ж вступати на платне навчання я б не радив, просто не бачу в цьому сенсу. Якщо Ви не проходите конкурс на безкоштовне навчання або на якусь стипендію, то варто спробувати через рік або ж взагалі закинути цю ідею 🙁 Отже, я вступав через Консульство і стипендія моя складає 900зл.
Раджу читати мої попередні статті на цю тему:

Про навчання у Польщі (вступ до польсокго вузу):
Навчання у Польщі: як вступити в польський вуз з Картою Поляка?
Навчання у Польщі з Картою Поляка. Частина 2/
Навчання у Польщі з Картою Поляка. Підводимо підсумки.
Навчання у Польщі – міфи.

Про Карту Поляка:
Як і де оформити карту поляка в Житомирі?
Карта поляка в Житомирі – як подати заявку?
Карта поляка: не здав екзамен
Карта поляка: буду здавати знову
Карта поляка – друга спроба. Що потрібно знати перед здачею?
Здав на карту поляка в Житомирі. Що питають на співбесіді?
Як забрати Карту Поляка в Житомирі

Про подачу документів:
Як подати документи на апостиль?
Як подати на візу в Польщу в Житомирі. Як оформити польську візу в Житомирі
Подача документів на польську візу в Житомирі. День подачі
Як я робив переклад в житомирському бюро
Співбесіда у Вінницькому консульстві щодо стипендії Уряду Польщі для навчання в магістратурі.

2. Чому я обрав Сілезький університет, а не будь-який інший?
Все просто. Тут не було мовного тесту (для тих, у кого КП), не було вступних екзаменів і вони максимально швидко вислали мені згоду, яка була потрібна для консульства. Тобто, потенційно писав і у інші вузи, але вони мені не пасували. Хочу сказати одразу, що вузом я не дуже задоволений, як і містом проживання, але все ж.

3. Перші кроки і проблеми з мовою.
Вийшло так, що відповідь від організації, яка давала мені стипендію, прийшла занадто пізно і я приїхав на 2 тижні пізніше, ніж очікувалось. Мені сказали, що місце в гуртожитку зарезервоване, але я приїхав, і тільки тоді мені почали шукати місце. Зрозуміло, що ніхто мене не зустрічав і нічого мені не пояснював. Перші дні було досить складно, особливо тяганина з документами і все інше. Найгірше в мене було зі знанням мови, адже я вчив колись перші три роки в школі, а також останній рік сам. Зрозуміло, що рівень цей невисокий і цього ой як не вистачало для навчання (як вивчати мову самостійно, читайте у дописі Як вивчити польську мову?). Правда, одразу записався на безкоштовні мовні курси від вузу і рік відходив на них, але не скажу, що вони багато мені дали. Особисто моя трагедія полягала у тому, що я після 2-х тижнів потрапив у лікарню, про це я вже писав раніше, тому не буду на цьому концентрувати увагу. Хоча перша сесія була дуже складною саме через цей випадок 🙁
Моя попередня стаття: Навчання у Польщі: адаптація. Перші дні в Польщі. Про мою першу сесію читайте тут і тут.

4. Методика викладання у Польщі. Про це я писав вже раніше. Якщо діяти правильно, можна все здавати. Потрібно тільки зрозуміти, що часто п’ятірок, як в Україні, взагалі нікому не ставлять. Читайте також про навчальний процес у одному з моїх дописів.

5. Чому багато українських студентів виганяють вже після першої сесії?
Основна проблема, з якою стикнулися студенти на першому році навчання – вони вважали, що все легко здати. Часто говорять про вільне відвідування пар у Європі. Нічого такого немає і близько! Часто відмічають навіть на лекціях, хоча не мають права цього робити. А на практиках взагалі. Іноді, пропустивши 2 чи 3 рази практики, можна просто не здати предмет (якщо не буде довідки, наприклад). А ще, іноді дають лише 2 шанси на здачу екзамена. Тобто – перший термін і перездача. Третього терміну просто не дають!!! І це кінець. Зрозуміло, хто часто не ходив на пари і потім не здав, їм немає чого жалітись. А є такі серед моїх знайомих, хто ходив практично на все, і потім не здав. Тому, вибір напрямку навчання досить важливий. Вибравши складний керунок, можна просто не здати потім, навіть викладаючись на 100%.

6. Висновки. Хоча спеціальність у мене і технічна, але вуз у мене гуманітарний. Тобто, основне завдання в Україні у мене було – вирішувати практичні задачі, а в Польщі – накопичувати теоретичні знання. А робити це я не дуже люблю. Потрібно просто “зубрити” теорію, навіть якщо немає жодного застосування… Часто я задаю питання: “А для чого це мені взагалі?” Коли ж дають якісь практичні завдання, то іноді я вже здаю краще, ніж поляки. Можна здавати краще вже на 2-й сесії (на 1-й тривала адаптація). А далі взагалі має бути все супер, особливо на магістратурі.

Хто планує вступати в цьому році – бажаю успіху. А я буду і надалі ділитись своїми враженнями, але вже з наступного навчального року, який стартує з жовтня 🙂

Невдача на сесії і повернення додому

1 коментар

Ні, це не повернення назавжди. Тільки на канікули. В Польщі навіть, якщо і не здаєш екзамени, маєш відпочинок, і тільки після цього стартує сесія поправкова.

Отже, я не здав 2 екзамени. Все інше (заліки, лекції, практики) майже здав, тобто залишилось доробити дрібниці. Із 2 екзаменів в будь-якому випадку потрібно здати хоча б один, тоді на інший можна буде взяти варунек (означає повторити предмет від початку). Але це мова йде про найгірший варіант, маю надію, що все вийде поправити і так.

Наступний цікавий момент, цього разу я діставався додому не прямим автобусом Катовіце-Житомир, а з пересадками. Тобто, по маршруту Сосновець-Катовіце-Медика-кордон-Шегині-Львів-Коростень-Житомир. Ну що сказати, все знайти доволі легко, помилитись практично неможливо, піший перехід пройшов дуже швидко і загалом навіть більше сподобалось, ніж їхати прямим автобусом, а крім того, вийшло значно дешевше. Шкода тільки, що витратив трохи більше часу на це все.

Білет від Катовіце до Перемишля на автобус екоштував 28 злотих (для студентів). Була альтернатива – поїздом, не набагато дорожче – 30 зл. Потім білет від Перемишля до кордону (Медика) коштує 2 зл, пройшов піший перехід, наступний етап – маршрутка Шегині-Львів, актуальна ціна 23 грн. Ну і з залізничного вокзалу поїздом Львів-Коростень – гривень 90, а з Коростеня можна маршруткою 30 грн або ж електричкою – 10 грн. Електричка ходить тільки кілька разів на день, тому безпрограшний варіант їхати саме маршруткою. якшо чесно, трохи намучився з тим всім, але було цікаво.

Тепер не знаю навіть, яким чином повертатись. Так само, або ж можна купити прямий автобусний білет, що коштує десь вдвічі дорожче.

Що стосується загального психологічного стану, якщо перший раз я повертався в Україну з почуттям, що в Польщі не набагато краще, тепер я інакшої думки.

Коли я їхав без пересадок, я практично нічого не відчував. Цього ж разу я відчув, як життя погіршується з приближенням до українського кордону 🙁 Біда і розчарування, в очах людей – смуток. Ще в обласних центрах ситуація так-собі, а в районах – вона плачевна.

Тому тепер я хочу повернутись до Польщі і залишитись там значно довше. Я хочу повернутись туди, хоча минулого разу, коли був вдома, думав навіть не повертатись. Хотів кинути це все. Зараз же пізно. Треба старатись, як би не було складно, бо іншого шансу не буде взагалі або ж його доведеться довго чекати…  І мова йдеться не про рівень життя, а про комфорт. Там комфортніше жити, ніж в Україні. Хотілося б і в Україні щось змінити, але шансів мало 🙁

Такі викладачі + анонс

9 коментарів

Фото: GETTY IMAGES

Привіт друзі! Сьогодні хотів би поговорити про викладачів 🙂
Професія ця не дуже проста, зарплата також не дуже, одним словом просто працюють ті, кому це дійсно подобається.
В першу чергу розглянемо викладача в школі – напрягати школярів потрібно, створювати жорсткі умови теж, тим більше що зараз зовнішнє тестування – нікого не обманеш. Тобто вчитись простому учневі має бути складно!! Оцінки – як стимул і т.д. Є випадки хабарів, але в школах вони не так поширені, як в університетах.

А викладач в університеті – зовсім інше питання. Тут потрібно або максимально дати знання, так само стимулювати оцінкою (дуже рідко таке буває), або не мучити ні себе, ні інших. З власного досвіду знаю, якщо ланцюжок школа-університет обривається, то нічого не буде (тобто якщо не дали базових знань – в університеті робити нічого). Це означає, що певних студентів навчити буде неможливо. Навіщо знущатись з них? Я думаю варто ставити трійку всім… Тим більше зараз доволі великі проблеми з набором студентів, та й багато навчається на платній основі.
Викладачі в університеті бувають двох типів – старі та молоді 🙂 В більшості випадків молоді відносяться до студентів набагато краще, адже самі були студентами нещодавно, але з часом це відчуття проходить, хочеться познущатись. І це навіть не провокація на хабар. Просто отримують кайф від того, що хтось не може здати. Але є й такі, що ускладнюють все для того, щоб збити хороший хабар.
Старі викладачі (зазвичай старої закалки) – хабарі не беруть, знають добре предмет – тому і можуть вимагати багато чого. Тут я нічому не дивуюсь. Раніше навчання було більш якісним! Я поважаю таких викладачів, зазвичай здати їх доволі легко, хоча і попрацювати прийдеться.
Також викладачі поділяються на цікавих та нудних. Вміння розказувати лекції або спілкуватись з студентами просто так не з’являється. Тут потрібен талант) У мене було дуже мало цікавих викладачів, також мені подобались такі, які мало знань давали, але і не вимагали=) А є такі викладачі, до яких дійсно було цікаво приходити, наприклад, з якими легко спілкуватись за межами університету, вони легко входять в дискусію, часто можуть розповісти якийсь анекдот або цікаву інформацію. Часто підключають студентів в діалог. Хороший спосіб також – заохочувати студентів, давати додаткові бали за відповіді на цікаві запитання!
Нудні викладачі часто задиктовують все підряд (сенсу в цьому не бачу, адже знань це дає мінімум). Такі викладачі також люблять познущатись – наприклад диктувати швидко і змушувати все записувати, давати постійно контрольні. Питати на кожній парі – і ставити двійки.
Який висновок з цього всього? Я думаю, трійку варто ставити всім, щоб не витрачати не свій час, не чужий). Звичайно, завжди є такі студенти, яких так і хочеться вигнати, можливо вони того і заслужили, але якшо викладач здійснює тиск і намагається вигнати багатьох, він або просто дурний, або провокує на хабар. Часто можна навіть не зрозуміти, чого хочуть такі викладачі…
Якшо постає питання стипендії – то тут я згоден – 4 ставити просто так не варто, тим більше який зараз розмір стипендії, але і занадто мучати теж не потрібно=). І взагалі, в ідеальному університеті без хабарів мало б все здаватись без проблем=)
На цьому все, але хотів би ще проанонсувати наступну статтю. Мабуть, Ви читали вже мої дописи про навчання в школі, та й в університеті, зокрема в магістратурі. Наступна стаття буде про аспірантуру. Чи варто старатись туди вступати, який сенс, та й яка взагалі від того віддача. Як я бачу то практично зсередини…