Маніакально — депресивний психоз треба починати лікувати якомога раніше, бажано ще у фазі провісників захворювання. При цьому родичам хворого пояснюють, наскільки шкідливі для нього стреси, високі навантаження і будь-які інші події, здатні різко змінити його емоційний стан.

Загальні принципи лікування маніакально-депресивного психозу

Лікування маніакально-депресивного психозу (МДП) проводиться в кілька етапів. Хворій людині призначається курс лікування фармакологічними препаратами (медикаментозна терапія), психотерапія, фізіотерапевтичні методи лікування та лікування зайнятістю.

Якщо хворий знаходиться у фазі депресії, то лікування йому проводиться тільки в стаціонарі через схильність таких хворих до самогубства. Всі лікарські препарати підбираються строго індивідуально, в залежності від того, які симптоми в стані хворого переважають.

При правильному лікуванні хворий зможе повернутися до звичайного життя і роботі.

Медикаментозне лікування

Медикаментозне лікування призначається залежно від того, який симптом захворювання переважає. При депресіях з переважанням психомоторної загальмованості без вираженої туги, а також при адінаміческіх депресіях (з загальмованістю рухів) зі зниженням вольової та психічної активності призначають препарати із стимулюючим ефектом, що активізують психічну і фізичну активність.

При депресіях з переважанням почуття туги й порушеннями фізичного стану, з рухової і психічної загальмованістю найбільш ефективні препарати з широким спектром дії.

При тривожних депресіях з дратівливістю, сльозливість без вираженої загальмованості підійдуть транквілізатори, які мають заспокійливу дію. При деяких видах тривожних депресій такі препарати вводять внутрішньовенно краплинно.

Іноді за станом хворого йому потрібні складні поєднання різних лікарських препаратів.

Застосовується також такий метод лікування депресії, як депривація сну, під час якого хворого позбавляють сну на добу або двоє. Це сприяє відновленню нормальної концентрації серотоніну — біологічно активної речовини, нейромедіатори (речовини, за допомогою якого передається нервове збудження), сприяючого поліпшенню настрою.

При лікуванні маніакальних станів широко застосовуються нейролептики — препарати, які можуть занурити хворого в сон.

Психотерапія і терапія зайнятістю

Психотерапія дуже важлива при лікуванні МДП, так як вона сприяє поліпшенню здатності хворих до спілкування і соціальної адаптації. При цьому психотерапевт від сеансу до сеансу поступово виявляє у хворого здорові думки і намагається налагодити з ним контакт. Психотерапевт при цьому повинен проявляти терпимість і доброзичливість по відношенню до хворого, навіть якщо він відразу не йде на контакт.

Деякі хворі МДП резистентні (несприйнятливі) до медикаментозного лікування, в цьому випадку психотерапія виходить на передній план. Поступово лікар-психотерапевт навчає хворого керувати собою, вибудовувати психологічний захист, яка іноді так необхідна в тих чи інших життєвих ситуаціях, входити в контакт з оточуючими.

Терапія зайнятістю може проводитися за допомогою будь-яких занять, здатних відвернути хворого від захворювання і похмурих думок при депресії або утримати його деякий час у спокійному стані під час маніакальної фази.

Реабілітація

Реабілітація хворих МДП починається з того, що лікар-психіатр розмовляє з родичами хворого і пояснює їм, що потрібно зробити для відновлення психічного здоров’я хворого і для профілактики подальших нападів.

Після виписки зі стаціонару хворий повинен спостерігатися психіатром в амбулаторних умовах, йому повинно проводитися профілактичне лікування з використанням медикаментозної терапії, психотерапії, різних видів фізіотерапевтичного лікування, трудотерапія і так далі.

Психічна і соціальна реабілітація хворого при виході зі стану психозу повинна будуватися так, щоб пред’являти хворому дещо завищені вимоги, не відповідні його рівню активності. Це необхідно для того, щоб стан хворого швидше відновився, і він зажив активної соціальної життям, в іншому випадку він ризикує зберегти знижену активність, що ускладнить його адаптацію в суспільстві.

Хворі МДП вимагають постійного амбулаторного спостереження. Особливо небезпечні неглибокі, що протікають стерто депресії, їх необхідно вчасно виявити і пролікувати, інакше можливі суїциди.