Category Archives: Польща

На закупи до Польщі?

В останній час в інтернеті почало з’являтись багато пропозицій – поїхати до Польщі на закупи. Це або Жешув, або ж Перемишль, найближче до Львова. “Тури” організовуються ледве не щодня. Багато хто дійсно їде до Польщі, думаючи, що там все дуже дешево.

А що виявляється насправді? Ціни в Польщі значно вищі, ніж в Україні. Єдиною можливістю щось “заробити” є купівля техніки з поверненням Tax Free. Все інше, в тому числі і продукти з магазину Biedronka – гіршої якості, ніж українські, крім того, ще й дорожчі. Ось так, замість вигоди, Ви просто втратите гроші. Так, для поляків з їх зарплатою ціни дійсно здаються дешевими. Але ж не для українців.

Тому сенсу в таких виїздах абсолютно не бачу. Поїхати на екскурсію? Так, думаю варто. Поїхати на закупи? Не думаю, що це хороша ідея.

Щодня багато українців переходять кордон, щоб продати цигарки, горілку, а на ці гроші закупитись в Бедронці. Бідні люди, адже в них просто немає іншої можливості заробітку. Вони також спричиняють величезні черги на кордоні, а польська поліція абсолютно не звертає на них уваги.. Так, ціни в Бедронці були дуже дешеві до падіння курсу гривні. Після падіння української валюти, ціни в Україні здорожчали, але ж не в 3 рази. Тому все-таки в Україні дешевше.

Що стосується середньої зарплати в Україні в порівнянні з Польщею. Цифри не відображають реальної ситуації, адже більшість працює нелегально. Середня зарплата – абсолютно не показник. Безліч українців і далі купують дорогі авто, навіть кращі, ніж в Польщі. Це назбирали з зарплати у 300 доларів? Сумніваюсь 🙂 У Польщі ж дійсно більшість працює легально, і середня зарплата більш-менш відображає ситуацію.

 

Візовий центр: Як подати на польську візу у Житомирі?

І ось підходить до закінчення моя річна віза по Карті Поляка. На жаль, я зволікав, і не продовжив її раніше. На сторінці візового центру не було термінів, а коли дзвонив у центр підтримки, то брали трубку, але говорили те саме, що місць, мовляв, вже немає.

Коли я прийшов у візовий центр особисто, мені сказали, що спочатку треба проплатити внесок. Очевидно, що в приміщенні візового центру його оплатити не можна, потрібно їхати за кілька кілометрів від нього спеціально у КредоБанк і потрібно оплатити аж 535 (!) гривень. Варіант з консульством я не розглядаю взагалі. Там втрачається купа часу + потрібно їздити два рази у Вінницю, до самого консульства з автовокзалу не дуже близько, а отже потрібно діставатись. І жива черга теж там є. Єдине, будучи студентом, я продовжував візу в консульстві в той же день. Зараз же все зовсім інакше. Записатись в консульство практично нереально, ще гірше, ніж у ВЦ.

Отже, повернемось до візового центру. В Житомирі він знаходиться на вул. Басейній, одразу біля Unicredit Bank. Ніякого навантаження всередині ВЦ не відчувається. Тобто, могли б прийняти абсолютно всіх. Натомість, потрібно спочатку йти до Кредобанку (в Житомирі він знаходиться недалеко автовокзалу). Заплативши 535 гривень, я дістав номер, який ніби мав дозволити мені зареєструватись на сайті або через кол-центр.

Як виявилось, потрібно ще чекати 24 години, аж поки номер стане активним. Далі потрібно ввести цей номер на сайті, і мають з”явитись дати подачі документів. Що цікаво, без цього номера – найближчу дату показує аж 16 серпня о_О. Тобто, 4 місяці черга, при тому що я подаю на безкоштовну візу по Карті Поляка, плачу за безглузді послуги 535 грн. Жахіття та й годі. Невже не можна збільшити кількість візових центрів, змінити систему, особливо для власників славнозвісної “карти поляка”, маючи яку, Вам не потрібно обгрунтовувати мету поїздки. Чому не пропускати таких людей одразу, звіривши просто номер карти. Абсолютно не розумію.

Очевидно, що причиною затримок є так звані “посередники”. Які пропонують “допомогу” в отриманні візи, працевлаштуванні за кордоном і т.д. Вони і резервують всі місця, а звичайним людям без хабаря просто нереально записатись навіть через 3 місяці. Зараз ніби почали з цим боротись, але сумніваюсь, що це допоможе.

Отже, питання лише одне. Який в біса безвізовий режим? Якщо навіть заплативши 535 гривень за такі-собі консультаційні послуги, я повинен чекати по 4 місяці, щоб отримати візу.

Ecolines і їх бонусна програма

Сьогодні хотів би поділитись враженнями від перевізника Ecolines.

Білет Житомир-Катовіце (Україна-Польща) коштує на сьогодні 590 грн. Досить дешево, оскільки курс злотого зараз  приблизно 7 гривень, виходить 84 злотих. Саме тому останній час я вирішив подорожувати автобусом. Хоча і затримка на кордоні досить суттєва (постійно по 3-4 години), але ціна виправдовує себе. З пересадками чи через blablacar часто виходить або ж так само, або навіть дорожче, а проблем більше. На blablacar іноді бувають дуже привабливі пропозиції, але важко допасувати на потрібні дати.

Білет Ecolines можна купити безпосередньо на сайті, а, наприклад, Eurolines лише в касі, адже в інтернеті тільки у злотих, відповідно значно дорожче.

Отже, що мені сподобалось. Автобуси Ecolines досить хорошої якості, більш місця для ніг, є розетки, навіть стюардеса :). Купуючи квиток в інтернеті, можна обрати місце. Навіть не треба було друкувати квиток, вистачило показати з телефону.

При першій купівлі я дістав також бонуси, які можна ніби використати при подальших поїздках. Але купуючи другий раз, я ввів бонусний код, і не отримав жодних бонусів. Прикро, написав в службу підтримки і до адміністратора, відповіді не отримав. Тобто, мало бути 4 поїздки, і знижка 50% на п’яту. Але вже починаючи з другої, ніякий бонус не нараховувався і я не отримав жодних пояснень. Ось це дуже сильно не сподобалось.

Ще у них на сайті є такі ніби акції, де квитки по 100-200 грн на деякі дати, але насправді важко їх знайти. Чергова нісенітниця, щоб привернути увагу. Але ціни і так досить хороші, загалом рекомендую.

Безвізовий режим

Безвізовий режим

Все більше і більше з екранів телевізорів нас намагаються впевнити, що безвізовий режим з ЄС вже дуже близько, залишилось лише кілька місяців.

Але щоб була можливість виконати євроінтеграцію, потрібно зробити наступні кроки (постараюсь описати те, що мене найбільше турбує):

1. Алкоголь і сигарети. Цигарки в Польщі коштують в 3-4 рази дорожче, ніж в Україні. Алкоголь – практично в 2 рази. Зрозуміло, що чим далі в Європу – ціни ще більші. Щоб отримати безвізовий режим, ціни треба щонайменше підрівняти до польських.

2. Ціни на продукти. Очевидно, що в Україні і ціни на продукти теж значно менші, ніж в Європі. Особливо після зростання курсу долара. Відповідно, ціни потрібно підвищити до європейських.

3. Автомобілі. Ввозити авто старше 5-ти років вже заборонили, хоча в тій же Польщі старих авто, мабуть, ще більше, ніж в Україні. Замість того, щоб зняти всі податки на ввезення авто, вони знімаються лише частково, а різниці в ціні нових авто практично вже немає. Тому привозити авто з Європи в Україну практично немає сенсу.

4.Стандарти життя. Перше, що кидається у вічі, заробітна платня. Ні, у нас вона не зовсім така маленька, як насправді. На вулиці багато дорогих автомобілів, напевно куплено не з офіційних доходів. Просто всі гроші в тіні. Ось в цьому проблема. Потрібно вивести гроші з тіні – тобто зменшити податки. Але далеко не факт, що всі вийдуть з тіні – у нас перестали довіряти керівництву країни. І далеко не всі впевнені, що податки підуть у правильне русло. Чому? Про це буду писати далі.

5.Транспорт, дороги, авто і залізничні вокзали, ремонти вулиць.
Найбільше мене пригнічує те, що з часом у нас нічого не змінюється. Недолугі маршрутки на вулицях. Замість них мали бути автобуси, трамваї і тролейбуси. Оскільки від Європи відстаємо дуже і дуже сильно, варто купувати вживаний транспорт з Європи. Доречі, в Житомирі є такий досвід – купили старі тролейбуси Skoda, які досі в хорошому стані і в порівнянні з радянськими просто космос. Так само можна купити трамваї і автобуси. Наскільки я знаю, хороші транспортні засоби роблять у Львові, наприклад, і трамваї, і тролейбуси. Чомусь в Житомирі лише кілька тролейбусів ЛАЗ 😛 Не розумію, чому не купити їх більше.
Отже, якщо буде куплено новий транспорт, очевидно, ціни здорожчають. Потрібно зрозуміти, що якість послуг може підвищитись тільки разом з ціною.

Вже досить давно я не бачив якісного ремонту доріг. Дороги в Україні перестали ремонтувати взагалі, хоча це нагальна проблема.

Що стосується вокзалів, це окреме питання. Туристи, приїжджаючи до України, просто в шоці від їх стану. Наприклад, залізничний вокзал у Львові просто трагічний: купа бомжів, фріків, смердючих, божевільних і психічно хворих людей. Розеток – обмаль. Безкоштовного Wi-Fi- взагалі немає і близько. Туалети в жахливому стані, мабуть ліпше вже ходити просто на вулиці. Таке знаєте, замість унітазів – дірочки, як було до нашої ери 😀 Соромно навіть про це і казати.

Якщо ж говорити про ремонт вулиць і порівняти, наприклад Житомир (Україна) і Катовіце (Польща), то в Україні за останні 5 років практично нічого не змінилось, в Катовіце – колосальні зміни центральної площі, відкриття нових закладів, наприклад міжнародний конгресовий центр або ж приміщення польського державного оркестру. Я всі зміни бачив на власні очі, тому і пишу саме про це 🙂

6. ДАІ, міліція і поліція. ДАІ потрібно давно ліквідувати, як і міліцію. Сподіваюсь, зі зміною міліції на поліцію змінилась не тільки назва, а і рівень поліцейських. Тобто, вони повинні отримувати досить високу зарплатню, щоб не було спокуси брати хабарі. Крім того, має бути хороша фізична підготовка працівників і хороші поліцейські автомобілі.

7. Хабарництво. Хабарництво – найбільша проблема з усіх. Низький рівень життя змушує платити хабарі. Щиро кажучи, в університеті у мене був такий викладач, який просто без сорому вимагав хабарі від всіх, ставлячи оцінку на підставі інших оцінок, тобто, що кому потрібно. І це тільки один приклад. Взагалі, в університеті хабарництво процвітало, але схема була трохи іншою. Ніхто не давав гроші напряму. А через знайомих. Втім, не сказав би, що рівень університету від цього ставав набагато гірший. Я здавав все без хабарів. Дати ДАІ-шнику хабар – взагалі звична справа для українців, оскільки можна заплатити в 2 рази менше, ніж реальний штраф. Впевнений, 90% працівників ДАІ візьмуть хабар, бо мають досить низьку зарплату.

Взагалі це все, що одразу спало мені на думку, але мабуть, будуть наступні статті на цю тему. Оцінюю шанси на безвізовий режим невеликими на даний момент, а вступ до ЄС – нереальним протягом наступних 10 років. Хотів би помилятись, але факти підтверджують, що у нас практично нічого не робиться для того, щоб рухатись далі.

Адаптація в Польщі

Хоча я вже 3й рік живу в Польщі, моя адаптація і далі триває. Спілкуюсь польською щоразу краще, мало хто помічає взагалі, що я з України.

Але багато українців, навіть живучи по 4 роки в Польщі, і досі спілкуються дуже і дуже погано. Найчастіше, це російськомовні українці, акцент у яких сильно відчутний і практично неможливо його позбутись. Крім того, в спілкуванні з поляками у них час від часу трапляються російські слова.

Чому ж так сталося? Існує певне коло спілкування. Від українців в Польщі я “позбувся” давно, адже це питання адаптації в іншій країні. Спілкуватись українською я можу і вдома, в цьому немає жодної проблеми. Тим більше, досить маленька ймовірність того, що я почну її забувати, адже все життя спілкувався лише українською. Так, в мене багато українських друзів там, але польських все-таки більше.

В останній час взагалі почав знайомитись з іноземцями і відповідно, ми спілкуємось англійською. Це чудова можливість покращити свій рівень англійської. Серед знайомих – іспанці, португальці, турки, німці, греки, тому можна вивчати будь-яку мову, адже практика найбільш необхідна при вивченні мови.

Так, більшість іноземців з ЄС приїжджають максимально на рік, тому ніякої адаптації вони не потребують. Їх можна зрозуміти.

Але, наприклад, я, хотів би залишитись довше. Тому і повинен спілкуватись польською щоразу краще 🙂

А з українцями теж польською? – запитаєте мене. Якщо в певному товаристві є поляки, я буду спілкуватись польською навіть з українцем, щоб всі могли зрозуміти. Якщо в товаристві буде той, хто не розуміє ані польської, ані українською, я буду спілкуватись англійською. На жаль, багато моїх друзів так не роблять і часами безглуздо сидіти і слухати, як спілкуються іспанською або турецькою, і нічого не розуміти.

Тому, радив би по прибутті в Польщу одразу шукати польських знайомих, намагатись проводити більше часу з ними. В такому випадку Ваша адаптація буде проходити значно швидше і за короткий час Ви не будете відчувати жодного дискомфорту при спілкуванні з поляками.

1 2 3 4 5 6