У давньогрецькій мові слово «дієта» означало режим харчування і навіть спосіб життя. Дієтичне харчування — це режим харчування, складений таким чином, щоб підтримувати нормальну роботу всіх систем організму. Тобто це, по суті, здорове харчування, необхідне тим, хто хоче якомога довше зберігати здоров’я і красу. Дієтичне харчування не слід плутати з лікувальним харчуванням, яке призначає лікар при різних захворюваннях і яке є важливою частиною ефективної терапії.

Основні правила дієтичного харчування

Дотримуйтесь баланс споживаних і спалюваних калорій. Середня добова норма для жінок становить 2000 кілокалорій, для чоловіків — 2500 кілокалорій. Однак при розрахунку індивідуальної норми слід враховувати характер роботи, фізичну активність в неробочий час, ріст і вік.

Харчуйтеся різноманітно, щоб отримувати всі необхідні організму корисні речовини.

Продукти, що містять крохмаль

Включайте в свій раціон картоплю, зернові каші, макарони, рис і хліб. При можливості вибирайте цільнозернові продукти — в них міститься більше клітковини, крім того, вони надовго дають вам відчуття ситості. Крохмалисті продукти повинні складати третину раціону, однак більшість людей не дотримується цього правила. Хтось їсть їх менше необхідного, вважаючи, що вони сприяють набору зайвої ваги; хтось навпаки, ними зловживає. При правильно організованому дієтичному харчуванні людина вживає крохмалисті продукти з кожним прийомом їжі, але в обмежених кількостях.

Їжте багато фруктів і овочів

Одна з найпоширеніших рекомендацій дієтологів: з’їдати не менше п’яти порцій різних овочів і фруктів щодня. Зробити це простіше ніж здається. Один стакан стовідсоткового фруктового соку без цукру може вважатися однієї повноцінної порцією фруктів; варені, смажені і запечені овочі теж йдуть в рахунок. Додавайте шматочки банана або інших фруктів в ранкову кашу, їжте фрукти замість звичайних калорійних перекусів — і ваш раціон стане ще ближче до збалансованого дієтичного харчування.

Риба є обов’язковою частиною дієтичного харчування

Щотижня потрібно з’їдати не менше двох порцій жирної морської риби. Вона є багатим джерелом білка, а також різних вітамінів і поживних речовин, наприклад, жирної кислоти омега-3, яка допомагає запобігти хворобам серця. Можна купувати свіжу, заморожену або консервовану рибу, тільки пам’ятайте, що в консервах і копченої риби зазвичай дуже багато солі.

Зменшіть споживання насичених жирів і цукру

Повністю виключати жир з дієти не можна ні в якому разі, але потрібно звертати увагу на те, які саме жири ви вживаєте. Існує два основних типи жирів: насичені і ненасичені. При вживанні великої кількості насичених жирів підвищується рівень холестерину в крові, що означає збільшення ризику розвитку серцево-судинних захворювань. Особливо багато насичених жирів у випічці, ковбасі, вершках, вершковому маслі, салі і твердих сортах сиру. Віддавайте перевагу продуктам, в яких міститься більше ненасичених жирів — це, наприклад, жирна риба, рослинні олії і авокадо.

Незважаючи на те, що лікарі давно попереджають про шкоду цукру, багато людей продовжують їм зловживати. Тим часом солодка їжа сприяє збільшенню ваги, руйнування зубів і розвитку різних порушень травлення. Скоротіть споживання солодких газованих напоїв, булочок, печива, цукерок; ці ласощі чудово замінюють фрукти, сухофрукти, йогурт і сир.

Скоротіть споживання солі

Навіть якщо ви не соліть свої страви, ймовірно, ви все одно вживаєте занадто багато солі. Приблизно 3/4 солі, яка потрапляє в організм, вже міститься в продуктах, які ми купуємо — в хлібі, соусах, порошках для приготування бульйонів. Надмірне споживання солі приводить до підвищення кров’яного тиску, а в результаті значно збільшується ризик розвитку хвороб серця та інсульту. Дорослим і дітям старше 11 років не рекомендується вживати більше 6 грамів солі в день. Дітям молодшого віку солі потрібно ще менше.

Одна з популярних різновидів сучасних дієт, кількість яких вже давно перевищила кілька сотень — це так звані монодієти. Монодієти, назва яких походить від латинського слова «mono» — «один», припускають вживання в їжу тільки одного (у виняткових випадках двох-трьох) продуктів харчування. До таких дієт відноситься і гречана дієта, яка, в порівнянні з іншими монодієта (в особливості дієтами фруктовими або овочевими) здається куди більш щадним режимом харчування.

Гречана дієта: користь чи шкода

Гречана дієта цілком може вважатися однією з найбільш м’яких монодієти. Основу раціону (а заодно і єдине блюдо в меню) становить гречана каша, і завдяки великій кількості клітковини, яка міститься в гречаній крупі, дотримання строгих, здавалося б, правил гречаної дієти не передбачає постійного відчуття голоду, характерного для більшості монодієти. Гречана крупа — це не тільки відмінне джерело клітковини, яка, безумовно, дуже корисна для людського організму, але і джерело безлічі інших корисних речовин: у ній містяться деякі вітаміни, мікроелементи, амінокислоти. А ось простих вуглеводів, надлишок яких в раціоні призводить до підвищення рівня цукру в крові і прискоренню формування жирових відкладень, в гречаній крупі — на відміну від інших круп — дуже мало.

Як дотримувати гречану дієту

Меню гречаної дієти виключно просте: протягом декількох днів дозволено вживати тільки гречану кашу без жодних спецій — особливо це стосується солі, додавання якої моментально знижує ефективність гречаної дієти. При цьому готувати гречану кашу потрібно особливим способом: гречану крупу можна варити. Для приготування «дієтичної» гречаної каші необхідно залити літром окропу один стакан гречаної крупи і, щільно закривши ємність, залишити крупу на ніч. Такий спосіб приготування дозволяє зберегти всі корисні речовини, які містяться в гречаній крупі. Дотримуючись гречану дієту, дуже важливо вживати адекватну кількість рідини — мінімум два літри води або зеленого чаю без цукру в день.

Основні правила

Тривалість гречаної дієти можна варіювати: якщо тривалість класичних фруктових та овочевих монодієти становить не більше двох-трьох днів, то гречану дієту без шкоди для здоров’я можна дотримуватися протягом куди більш тривалого терміну — тривалість гречаної дієти може становити і тиждень, і дві тижні. Якщо вживання однієї тільки гречки протягом тижня здається занадто складним випробуванням, можна зупинитися на укороченому варіанті гречаної дієти і зменшити її тривалість до трьох днів — це так званий «розвантажувальний» варіант дієти.

Неухильне дотримання правил гречаної дієти дозволяє в достатньо стислі терміни позбавитися від зайвої ваги: за сім-чотирнадцять днів на гречаній дієті можна втратити до семи кілограмів. При цьому дотримання гречаної дієти не перетворюється на своєрідну голодовку, на відміну від інших монодієти — гречана крупа досить ситна і за рахунок великої кількості клітковини успішно пригнічує відчуття голоду. Тим не менш, незважаючи на легкість гречаної дієти, зловживати нею не варто. Будь-яка монодієта — це не збалансований раціон, оскільки жоден продукт харчування не містить весь набір необхідних організму поживних речовин. Тому, дотримуючись гречану дієту, необхідно одночасно приймати вітамінні добавки, а сідати на дієту можна не частіше, ніж раз на місяць.

Переваги

Ефективна боротьба із зайвими кілограмами і комфортні умови схуднення без болісного почуття голоду, характерного для величезної кількості інших дієт — далеко не єдині плюси гречаної дієти. Вживання протягом декількох днів великої кількості клітковини, що міститься в гречці, дозволяє вирішити і ряд проблем зі здоров’ям — зокрема, нормалізувати роботу травної системи, позбутися від запорів, очистити організм і усунути застій рідини, який провокує набряклість кінцівок. Крім того, гречана дієта допомагає знизити рівень холестерину в крові.

Хворобливі менструації є досить поширеним явищем. І це, безумовно, привід для того, щоб звернутися до лікаря і пройти повне обстеження. Особливо це необхідно зробити при болісних менструаціях у підлітків, адже якщо вчасно не вжити заходів, наслідком їх може стати безплідність.

Чому вона розвивається

Термін дисменорея перекладається як порушення менструального циклу, але в даному випадку він позначає порушення менструального циклу, яке проявляється в болісних менструаціях, тому правильніше його було б називати альгодисменорея (слово Альго позначає біль). У багатьох жінок бувають більш-менш болючі менструації, але при дисменореї болю відрізняються високою інтенсивністю і супроводжуються рядом інших симптомів, що повністю позбавляє жінку працездатності.

Причини розвитку дисменореї можуть бути різними і за цією ознакою дисменорея поділяється на первинну і вторинну. Первинна дисменорея розвивається з самого початку, тобто з першої ж менструації. Часто причиною її є різні порушення в будові матки, при яких кров затримується в її порожнині, порушення гормонального фону, функціональні розлади нервової системи, а також загальне недостатній розвиток м’язової системи, у тому числі м’язів матки (астенічна конституція). При порушеннях гормонального фону болю іноді з віком проходять, але не завжди. Якщо правильний менструальний цикл з безболісними менструаціями не встановився протягом двох років, то говорять про первинній дисменореї.

Вторинна дисменорея характеризується тим, що виникає після якогось перенесеного захворювання при спочатку нормально сформованому менструальному циклі. Часто причиною дисменореї у цьому випадку бувають різні інфекційно-запальні захворювання матки, в тому числі викликані різними статевими інфекціями. Виникає дисменорея після ускладнених інфекціями і травмами абортів і важких пологів. Часто дисменорея виникає на фоні ендометріозу (розростання ділянок слизової оболонки матки всередині її м’язового шару) і пухлин матки.

В результаті на місці запалення часто розвиваються рубці, які перешкоджають нормальному кровообігу в матці, що призводить до порушення скорочень її мускулатури, що супроводжуються хворобливістю. Крім того, при дисменореї виникають зміни і в центральній нервовій системі: блокується виділення знеболюючих речовин — опіатів, які в нормі здійснюють фізіологічне знеболювання під час менструації. При цьому активізується синтез простагландинів — речовин, що беруть участь в процесах формування запалення і болю.

Основні ознаки

Ознакою дисменореї є сильні болі внизу живота, які починаються за кілька днів до менструації і не припиняються до самого її закінчення. Болі можуть носити характер різких хворобливих спазмів (вони більше характерні для первинної дисменореї) або бути постійними (більше відповідають вторинній дисменореї), але також дуже сильними, віддавати в спину, пах і стегна. Це призводить до того, що жінка стає дратівливою, погано спить, у неї постійно болить голова.

Порушується діяльність вегетативної нервової системи, яка забезпечує роботу внутрішніх органів і кровоносних судин. Це проявляється в першу чергу порушеннями з боку органів травлення — нудотою, блювотою, слинотечею, чергуванням запорів і проносів. Кровоносні судини також реагують на те, що відбувається, вони, то різко стискаються, то розширюються, що призводить до «скачків» артеріального тиску і порушень роботи серця — тахікардії, серцевих болів і так далі.

Лікується дисменорея

Для того, щоб відповісти на це питання, потрібно повністю обстежити жінку і встановити правильний діагноз, тобто причину виникнення дисменореї. Від причини буде залежати, як лікування, так і прогноз захворювання.

Для цього досліджується кров на гормони в різні фази менструального циклу, за допомогою інструментальних обстежень (гістероскопія, рентгенографія) виявляються аномалії розвитку матки. Дуже важливо виявити запальні процеси, в тому числі протікають приховано. Для цього у жінчині багаторазово беруться мазки на дослідження, робляться посіви виділень, у тому числі після спеціальних провокацій, здатних викликати загострення процесу. Консультації та обстеження у невролога виявляють порушення з боку центральної нервової системи. Всі дані обстеження аналізує акушер-гінеколог, встановлює правильний діагноз і тільки після цього приступає до лікування.

Іноді для усунення причин дисменореї потрібна хірургічна операція, в інших же випадках досить консервативного протизапального лікування або корекції гормонального фону.

Проводиться і симптоматичне лікування з метою зменшення болю і змін з боку вегетативної нервової системи. Призначаються засоби, що відновлюють обмінні процеси в тканинах, що знімають спазм гладкої мускулатури внутрішніх органів, заспокійливі засоби.

У переважній більшості випадків з дисменорея вдається впоратися, якщо жінка вчасно звертається за медичною допомогою. В іншому ж випадку у неї розвивається стійке безпліддя.

Цукровий діабет — це клінічний синдром , для якого характерно підвищений вміст глюкози в крові внаслідок нестачі інсуліну або зниження ефекту інсуліну. Діабет — це хронічне захворювання, яке негативно впливає на метаболізм вуглеводів, білків, жирів, рідини і електролітів. Причиною значної кількості випадків захворювання діабетом є синтез надлишкової кількості інших гормонів, антагоністів інсуліну, наприклад, глюкагону, гормонів гіпофіза, адреналіну і щитовидної залози, або підвищене вироблення речовин, що інактивують інсулін. наприклад, інсулінази і антагоністів інсуліну, наявних в плазмі. Часто діабет пов’язують з іншими станами, такими як артеріальний тиск, ожиріння, гіперхолестеринемія, серцево-судинні захворювання, порушення в роботі нирок і нервової системи.

Існує 2 основних типи діабету. Інсулінозалежний цукровий діабет (ЦД-1, який раніше називали ювенільним діабетом) може з’явитися в будь-якому віці і часто розвивається у людей, родичі яких хворіли на діабет будь-якого типу. Інсулінонезалежний цукровий діабет (СД_2) найбільш часто розвивається серед людей старшого віку. Причиною СД-1 є нездатність підшлункової залози виробляти інсулін через наявність пошкоджених або зруйнованих клітин. При лікуванні даного захворювання необхідно регулярно робити ін’єкції інсуліну. У дуже сприйнятливих людей хвороба може стати наслідком зараження вірусною інфекцією, наприклад, свинкою або краснухою.

Раціон харчування при цукровому діабеті

СД-2, що вражає близько 15% людей старше 50 років, очевидно, є наслідком порушеною секреції інсуліну або несприйнятливості до гормону тканин організму. Цей тип діабету часто піддається лікуванню шляхом однієї тільки правильної організації харчування, хоча деяким пацієнтам потрібно прийом лікарських препаратів. Для діабетиків дуже важливо знизити вагу, так як ожиріння підвищує їх несприйнятливість до інсуліну. Хворим будь-яким типом діабету потрібно регулярне харчування, щоб не допустити зниження рівня цукру в крові. Деяким інсулінозалежним діабетикам доводиться їсти кожні 2-3 години, а між прийомами їжі робити перекушування.

Організація харчування при лікуванні діабету має дуже велике значення. Також важливими елементами загальної програми лікування є регулярні фізичні вправи і ретельне дотримання особистої гігієни. Хворі повинні суворо дотримуватися дієти, розроблену на підставі типу захворювання, індивідуальних потреб, ваги, віку, статі, наявності інших захворювань і того, наскільки фізично активний пацієнт.

Існує два типи дієт: зі зважуванням і без нього. У дієтах зі зважуванням кожна порція зважується на вагах. Така дієта підходить для тих пацієнтів, яким потрібне введення інсуліну або прийом пероральних антидіабетичних засобів, а також для пацієнтів із зайвою вагою з метою урізання раціону. Дієт без зважування дотримуються ті, кому не потрібно інсулін або прийом пероральні антидіабетичні засоби, а також хворі без зайвої ваги. Не для кожного діабетика суворе дотримання дієти є настільки важливим. У багатьох пацієнтів вже в старшому або в похилому віці розвивається легка форма діабету, яку пов’язують з помірним зайвою вагою. Таким пацієнтам може цілком підійти дієта без зважування.

Харчові потреби

Організація харчування є невід’ємною частиною лікування діабету. Дієта завжди повинна бути побудована таким чином, щоб пацієнт одержував всі основні поживні речовини. Час від часу в раціон слід вносити зміни, щоб коректувати метаболічні потреби. Наприклад, у період росту, вагітності, годування грудьми або у разі зміни інтенсивності фізичних навантажень.

Рисова дієта — це дуже жорсткий метод, який використовується для лікування деяких захворювання і зниження ваги. План харчування різко обмежує споживання солі, цукру і жиру, завдяки чому вага швидко зменшується. У перший місяць завдяки такій дієті можна втрачати від 9 до 14 кг в тиждень, потім — 1-1.5 кг на тиждень.

Рисова дієта була розроблена в 1939 році; лікарі використовували її для швидкого зниження ваги у пацієнтів з такими порушеннями, як ожиріння, діабет, хвороби серця, гіпертензія і порушення роботи нирок.

Рисова дієта: що можна їсти?

Крім рису, в цю дієту входять бобові, цільнозернові, фрукти, овочі, нежирні молочні продукти і пісні білки.

Під час першого етапу рисової дієти, який зазвичай тривати один місяць, потрібно вживати 800 кілокалорій в день. В кінці першого місяця число калорій можна поступово збільшувати. Потім починається фаза, задача якої — закріпити вагу. Її тривалість визначає лікар. Щодня можна вживати 1200 кілокалорій. Лікарі кажуть, що коли пацієнти відмовляються від смаженої їжі, кави і цукру, у них поступово зникають головні болі і млявість, рівень холестерину знижується, кров’яний тиск нормалізується.

В середньому людина споживає 7000 мг натрію щодня. Коли на першому етапі рисової дієти його споживання знижується до 50 мг (багато в чому завдяки майже повній забороні на використання солі), протягом двох діб організм втрачає зайву воду і в той же час, за словами фахівців, у пацієнтів значно зменшується апетит. Втім, багато лікарів вважають, що вплив солі на апетит перебільшено і пацієнтам все одно потрібні чималі зусилля волі, щоб продовжити дотримуватися цієї дієти.

Споживання білка під час рисової дієти скорочується до 16-20 грам, що значно менше рекомендованих 46-56 р.

Використовувати рисову дієту краще всього під постійним наглядом лікарів і в оточенні таких же пацієнтів. Вдома це може виявитися занадто важко. У клініках пацієнтів також вчаться управління стресом, техніках релаксації, вони займаються спортом.

Рисова дієта може призвести до зменшення м’язової маси за зниженого споживання білка, що особливо небажано для пацієнтів, швидко втрачають вагу.

Крім того, важливо розуміти, що, худнувши на 9-14 кг в тиждень, людина втрачає і рідина, а це не так корисно, як позбавляти від зайвого жиру. Застій рідин в організмі шкідливий, але від цього можна позбавитися протягом перших 48 годин дієти.

Класична рисова дієта може стати початком шляху до здорового вазі, проте дотримуватися її протягом тривалого часу не можна. Ні в якому разі не дотримуйтеся такої дієти, якщо вам просто потрібно трохи схуднути. Ця дієта, по суті, є ліками, і використовувати її можна лише за призначенням лікаря.

Щоб позбавитися від декількох кілограмів і очистити організм від токсинів, спробуйте полегшений варіант рисової дієти. Він не обмежує розмір порцій і кількість споживаних калорій (хоча передбачається, що воно не буде перевищувати 1800-2000 в день); вам лише пропонується закінчувати прийом їжі, коли ви відчуєте себе ситим на 80%. Тобто, потрібно вставати з-за столу з відчуттям легкого голоду. У дієту можна включити:

• Коричневий рис
• Фрукти, за винятком бананів
• Трави і спеції, наприклад, часник, перці чилі, кінза, імбир, петрушка, цибуля
• Нерафінована оливкова олія або олія з насіння льону — використовувати в невеликих кількостях для заправки салатів
• Свіжі соки, лимонний чай з імбиром, м’ятний чай і різні чаї без кофеїну
• Овочі — свіжі, варені або запечені. Консервовані або заморожені овочі не дозволяються.