В дитинстві мало не кожна дитина мріє стати космонавтом. Згодом цю мрію змінюють інші, більш приземлені.

Інструкція

Багато хто мріє вже не про космос, а про депутатському кріслі або директорської посади. Але в глибині душі все ще живе старе дитяче бажання полетіти до зірок, і розставання з ним, перш за все, пов’язано з тим, що кожен знає, що потрапити в космос у нього просто не вийде – аж надто це важко! Адже на орбіті за всю історію побувало всього лише 532 людини. Втім, стати п’ятсот тридцять третьому, звичайно, дуже важко, але все-таки можливо. Адже космонавти – це навіть не найбільша рідкісна професія. Наприклад, американських президентів було значно менше – всього 44.
Так що ж потрібно для того, щоб стати космонавтом? Щоб отримати це почесне звання, потрібно дотримати дві категорії вимог, перша з яких пов’язана з фізичним і психологічної підготовкою, а друга – виключно кар’єрна.
Отже, перш за все, для польотів у космос потрібна бездоганна фізична форма. Її доведеться перевіряти і підтверджувати в найсуворіших умовах, виконуючи найскладніші завдання. Але й цього мало! Космонавт повинен почати підготовку у віці строго від 27 до 30 років. Настільки ж важливим є зростання і вага майбутнього підкорювача космосу. Тут перевага буде у тих, чий зріст не перевищує 175 сантиметрів, а вага складає 75 кілограм. Логіка таких параметрів досить проста: космічні кораблі і космічні станції не відрізняються значним розміром, в космосі потрібно строго економити вільний простір. Так що огрядним людям в невагомості, на жаль, робити поки нічого. Психологічно майбутній космонавт також повинен бути абсолютно здоровий. Ніяких психічних відхилень бути просто не повинно – приховані фобії і слабкості знаходять за допомогою спеціальних тестів.
Так, наприклад, в ході однієї з перевірок кандидата в космонавти залишають на цілих п’ять днів абсолютно одного в закритому просторі – при цьому випробуваний повинен весь час пильнувати. Однак і це ще не все. Людина, що бажає слідувати по стопах Гагаріна, повинен володіти цілим рядом необхідних для кожного космонавта властивостей: він повинен бути готовий взяти на себе відповідальність, володіти сильними лідерськими якостями, вміти швидко пристосовуватися до нових умов і уживатися в будь-якому колективі. Крім того, в невагомості необхідні сильні переконання, і вкрай бажана здатність до самоаналізу, так як кабінети психологів на орбітальних станціях, зрозуміло, відсутні.
Що ж стосується кар’єрних вимог, то кандидат у космонавти повинен служити у військово-повітряних військах, бути льотчиком військової авіації і мати як мінімум 350 годин нальоту і, щонайменше, 160 стрибків з парашутом. І, природно, репутація космонавта повинна бути бездоганна! Ніяких судимостей, ніяких нарікань в особовій справі. Бажано (але не обов’язково), щоб кандидат на політ в космос вже був одружений, а ось зайва любвеобильность у відносинах з протилежною статтю цілком може стати приводом для виключення зі списку претендентів.
Втім, якщо боїтеся, що не зумієте пройти самий жорсткий конкурс у світі, або за якимось параметром вже не зможете потрапити на орбіту через “парадні двері”, то завжди потрібно пам’ятати про цілком легальний “чорний хід”. У космос летять не тільки космонавти, а й космічні туристи! Ось тільки, щоб стати космічним туристом, вам знадобиться не тільки міцне здоров’я, а й така малість, як 25 мільйонів доларів.

Правильне управління персоналом – завдання не з легких. Це дуже важливий і відповідальний етап менеджменту компаній, так як успіх будь-якої організації залежить в першу чергу від роботи її співробітників.

Інструкція

Здавалося б, немає нічого простішого, ніж командувати своїми підлеглими. Та вже, командувати легко, а ось робити це з розумом, дано не кожному, адже управління підлеглими вимагає спеціальної освіти і навиків.
Менеджер – відповідальний за роботу кадрів, повинен володіти вродженим талантом – управляти персоналом. Також менеджеру необхідно підтримувати сприятливий робочий клімат, щоб співробітники компанії не думали про те, коли закінчиться робочий день, а працювали в комфортній і не напружує обстановці. Бо саме за допомогою своїх працівників фірма досягає поставлених задач та успіху.
Так як же правильно управляти персоналом? Ця робота в цілому включає в себе три основних етапи:

• пошук і підбір кадрів;
• формування навичок роботи персоналу;
• подальший розвиток співробітників.

Перший етап – найголовніший – правильний підбір кадрів. При наймі персоналу на роботу слід враховувати його знання та вміння роботи в необхідній сфері. Так само слід врахувати його манеру спілкування, чи зможе він адаптуватися в колективі.
Другий етап полягає в навчанні персоналу, ефективної організації роботи, а так само в налагодженні комунікацій. Будь-який менеджер мріє про таких працівниках, яких не потрібно навчати, які з першого ж дня роботи показують відмінні результати, але, на жаль, таких людей практично не буває.
Третій, завершальний етап – це стратегічна робота, яка включає в себе формування , а так же подальший розвиток корпоративної культури організації.
Для того щоб досягти хороших відносин з підлеглими, необхідно дотримуватися трьох тез, на які грунтується нинішній менеджмент – це:

• визнання кожного окремого співробітника як особистість;
• вивчення мотивації кадрів;
• розробка мотиваційних установок, для кожного співробітника беручи до уваги цілі компанії.

Існує радий основних правил, яких необхідно дотримуватися кожному керівникові:

• одяг має бути офіційною, так як солідний вигляд вселяє у підлеглих повагу;
• перш за все, потрібно самому добре знати свою справу, інакше з часом співробітники компанії будуть ставити себе вище керівництва;
• підтримувати добрі стосунки зі службовцями, але не більше того. Не варто виходити разом в курилку і обговорювати підсумки останнього футбольного матчу, так як в подальшому це може згубно позначиться на репутації.

У висновку слід сказати, що управління персоналом має свої методи і закономірності: від психологічних, до економічних. Тому, тільки завдяки спеціальній професійній підготовці і таланту, можна стати шанованою і хорошим керівником. Добившись цього, не важко буде підібрати і підготувати кваліфіковану команду, а значить домогтися поставлених завдань і привести компанію до успіху.

Як зробити газету? В інтернеті безліч різних видань, де можна опублікувати власні творіння. Хтось навіть стверджує, що преса скоро взагалі вимре, як застарілий елемент. Але якось вже стверджували про щось схожому.

Інструкція

Згадайте, які були заяви, коли в цей світ прийшло кіно: театр помре! А що ми бачимо? Та нічого подібного. Театр жив, театр живий і буде дуже довго жити! Точно так само з журналами та газетами! А як зробити газету, наприклад, “Все, що потрібно мисливцеві”? Легко! Читайте далі уважно і вважайте, що газета у Вас вже є.
Перше, з чим необхідно розібратися – аудиторія, інакше кажучи, для кого буде Ваша преса. Найрозумніше обмежити коло читачів, наприклад, рибалками, мисливцями або тими, кому за тридцять. Друге – придумуємо назву. І не забувайте: “як ви яхту назвете …”. Красиво і пристойно. Третє – реєструємо новітню і саму цікаву газету у відповідних органах і федеральних установах з нагляду і контролю. Займе цей процес приблизно місяць. Четверте – поки документи роблять наші улюблені бюрократи, треба знайти дизайнера, він же верстальник, на всякий випадок потрібен редактор і парочка авторів. Вони Вам і намалюють і напишуть, що треба, особливо, якщо вміють працювати в фотошопі. Ні в якому разі не користуйтеся коректором дизайнером. Вони Вам зіпсують всі тексти, так як для них головне, скільки букв і які шрифти. П’яте – реклама і спонсори. Шосте – шукаємо друкарню. Вам треба вкластися в рамки: висока якість і недорога робота.
Сьоме – визначитися з процесом поширення. Спочатку найкраще організувати доставку видань безкоштовно, Вашу газету повинні побачити і запам’ятати, а вже після цього оформляйте передплату. Але для цього Ваша цільова аудиторія повинна бажати бачити у себе ці видання, газета повинна бути цікавою. Восьме, але не останнє – повинна бути зворотній зв’язок з читачем. Вам необхідно розуміти, про те чи пишіть і чи то доводьте до людей своїми руками. Але будьте обережні з видаваної критикою, вона не буде завжди об’єктивною. Як зробити Вашу газету цікавою для читача? Один з вічних питань, з усіх існуючих у нашому житті. Один варіант залучення уваги і інтересу в якій-небудь газеті може виявитися великою підмогою в піднятті її рейтингу. Але остаточно зруйнувати рейтинг іншого. Те, що в минулому сезоні було цікаво, в майбутньому сезоні краще не згадувати. Бажання читачів не бувають постійними. Треба, відразу, як тільки Вам вдалося зробити газету, шукати реальні інтереси аудиторії і бути, як мінімум на крок попереду. Образ газети формується дуже повільно і ніколи не закінчується, тому треба бути завжди дуже уважним, навіть у тому, як змінюється читаюча аудиторія. Зовнішність, бажаний для Вашої газети повинен постійно опрацьовуватися й удосконалюватися. І намагайтеся не кидатися в крайнощі. Боротьба за читача призводить часом до вирішення друкувати місцеві новини і виділяти їм окремі смуги, хоча б періодично висвітлювати діяльність нашого уряду. І звичайно трохи скандальчиків.

кщо ви підозрюєте, що в вас дрімає письменницький талант, і це підозра підкріплюється сотнями списаних сторінок, які вже не поміщаються в письмовий стіл , то пора всерйоз задуматися про формат вашої творчості.

Інструкція

Цілком розумно припустити, що повноцінне художнє твір типу “Війна і мир” напевно вам ще не по плечу. Тому варто звернути свої зусилля на спробу написати сценарій. Сценарій пишеться легше, ніж роман чи детектив, але при цьому має специфічний формат і володіє набором особливих правил, які слід обов’язково знати. Отже, пишемо сценарій фільму. Да-да, розмінюватися на дрібниці не будемо. Сценарій корпоративу або дня народження – це доля невдах. Ми займемося створенням повнометражного ігрового фільму. А раптом купить Голлівуд? Хоча, втім, якщо “Коламбія Пікчерз” буде довго думати, наш сценарій не пропаде – його можна легко переробити під сценарій весілля кращого друга, тому що всі сценарії взагалі пишуться по одним і тим же правилам.
Ідея і персонажі

Підручники з кінодраматургії зазвичай радять почати з загальної задумки всієї історії, тобто з ідеї. Однак ідея – це занадто глобальна категорія. До того ж в голові талановитої людини завжди роїться сотня-друга ідей. Як серед цієї безлічі вибрати одну – єдину? Вихід є. Досвідчені сценаристи радять починати з персонажів. Придумайте головного героя. Думайте про нього, наділяє його позитивними і негативними якостями. Зробіть так, щоб він став по-справжньому живим персонажем. Якщо це вийде, то ви не встигнете помітити, як він сам зав’яже стосунки з іншими персонажами – поруч з ним з’явиться чарівна героїня, а слідом за цим не змусить себе чекати і поява лиходія.
Відносини між героями зав’яжуться, заплетуть, з’являться другорядні персонажі, виникнуть конфлікти, можливості їх вирішення, а там недалеко і до виникнення головного – загальної ідеї фільму.
Структура

Звичайно, ви – великий талант, але при викладі матеріалу не варто винаходити велосипед. Навіть такі експериментатори кінематографа, як Фелліні і Тарантіно, бажаючи написати сценарій, змушені були свого часу дотримуватися давно (ще в античні часи) винайдених стандартів. Стандарти сценарію – це структура з трьох актів: зав’язка, розвиток сюжету і кульмінація і, нарешті, розв’язка. Зав’язка (або вступ) не повинна займати більше 10-15% від усього обсягу сценарію. Задача вступу – познайомити глядача з головними героями і озвучити їх основні бажання і прагнення, а також описати початкові проблеми, в які вони потрапили. Велика частина всього матеріалу ляже в другу частину сценарію – тут розгорнеться основний хід подій. Будуть виникати нові проблеми, з’являтися нові герої аж до того моменту, коли емоційне напруження видовища досягне свого максимуму. Ні, максимум – це не кінець. Це кульмінація. Як правило, кульмінація припадає на ділянку, дуже близький до фіналу. Найчастіше – це або розкриття найбільшого змови, або момент викриття шпигуна, або повернення йому втраченої пам’яті. Але необхідно залишити трохи місця і для розв’язки, тобто опису логічного завершення пригод головного героя і деяких філософських висновків щодо всієї історії.
Закидання вудок

Здавалося б, сценарій підійшов до кінця. Але ви ж не просто так вирішили його написати – сценарій потрібно продати! Зумійте завершити історію якимось натяком на можливе продовження, адже продюсери так люблять сиквели …

Програміст – сучасна спеціальність, яка увійшла в побут сучасних професій, так само непомітно, як увійшов в наше життя комп’ютер. Нині кваліфікований програміст – це людина, яка завжди зможе знайти собі роботу т.к. з розвитком комп’ютерних технологій зростає і попит на фахівців, а з ростом попиту росте і оплата за роботу.

Інструкція

Щоб стати хорошим програмістом вам потрібно:
1. Придбати хороший комп’ютер. Багато хто думає, що потужний по швидкості комп’ютер потрібний тільки для ігор, це не так. Хороший і потужний комп’ютер дозволить вам працювати з численними програмами. Кращим варіантом буде ноутбук з тепловідводів.
2. Вивчити написання програм і в цілому програмування з 7 – 8 класу. Оскільки, програмування вимагає алгоритмічного мислення і знання основ математики, щоб програміст зміг висловити власні думки. Найпершим програмним мовою має бути BASIC, який вивчають у середніх школах.
3. Вивчити навички програмування з основ і постійно удосконалюватися. У глобальній мережі можете знайти спеціалізовані спільноти, за допомогою них вам буде легше в досягненні мети. Знання мов програмування не дасть вам все, потрібна ще робота з базами даних, оптимізація, мови запитів. Вам може знадобитися вивчення графічних пакетів, таких як Photoshop та інші.
4. Практика понад усе. Тільки за допомогою практичних дій ви досягнете бажаного результату, складайте власні проекти, не соромтеся їх, фантазуйте під час роботи, експериментуйте, вирішуйте всі можливі завдання. Адже програмування – це творчий процес, який під силу реалізувати кожному.
5. Вам необхідно самостійно шукати інформацію. Для цього потрібно регулярно відвідувати книгарні та закуповувати журнали і книги потрібної тематики. Так само не зайвим буде регулярно переглядати інформацію в інтернеті, і підписатися на RSS. Чим більше ви отримуєте інформації, тим більше навичок придбаєте, отже зовсім скоро зможете виконувати великі обсяги робіт.
6. Пишіть коди обдумано і акуратно. Найменша помарка в кодах, дасть збій у всій роботі, особливо якщо ви працюєте в команді програмістів, і всі пишуть один і той же код. Не забувайте ставити відступ. Коди без відступів, перетворює весь процес роботи в складне читання. При написанні роботи (кодів), будьте пильні й акуратні.
7. Для мотивації вивчення та становлення вами програмістом, може послужити висока заробітна плата. Зарплата програміста залежить від організації, в якій ви збираєтеся працювати. Але якщо ви кваліфікований фахівець знає свою справу, то будь-який роботодавець не пошкодує високої зарплати. Знайте це. Наприклад, в Москві середній по знаннях спеціаліст – програміст бази даних може отримувати від 1000 $ до 2000 $. У висококваліфікованих фахівців максимальний рівень зарплат не підрахувати.
8. Ну і останнє без чого людина не стане програмістом, це бажання. Наше бажання двигун всього нашого життя, тому що, як і де нам робити, ми вибираємо самі.
Щоб стати хорошим програмістом потрібно не жаліти вільного часу і еволюціонувати постійно на цьому терені (у цьому вам допоможуть спеціалізовані форуми, наприклад mastertalk . ru). Успіху і успіхів вам.