Сесія здана, я вже вдома. А написання диплому відкладу на наступний рік, хоча вже в цьому році мав частину написати 🙂
Останній екзамен
Аж не віриться. В понеділок маю останній екзамен на літній сесії. Тобто, для того, щоб залічити перший рік навчання, мені потрібно просто здати його на мінімум трійку, а все інше мене мало цікавить. Що цікаво, лабораторні роботи з цього предмету залічили три особи в групі, в тому числі і я 🙂 Після цього можна збирати речі і повертатись додому. Але найбільша проблема, це написання дипломної роботи. Ніби в цьому семестрі я мав написати певну частину диплому, але оскільки тут не дуже сильно наполягають, я відклав цю справу на наступний рік.
Вражень за рік навчання ну дуже багато, в наступних статтях я з радістю ними поділюсь. А поки буду готуватись до екзамену. Оскільки вже відчуваю, що мало зосталось, вчити не дуже хочеться. Цікава річ, на всі лекції з цього предмету ходив тільки я і відповідно, конспект писав тільки я, інші жодного слова не записали. Але далеко не факт, що це мені допоможе. В минулому семестрі вже був такий випадок, писали всі одне і те саме, а я не залічив той предмет. Тому, неприємне відчуття залишилось і цього разу може все повторитись… Поляки зімпровізують щось, а мені це зробити досить важко. Добре, що крім простих питань, будуть ще і тести. Завжди можна вгадати чи щось типу такого 🙂 Навіть якщо і не здам, великої трагедії не буде, але вже б хотілось вирішити всі справи і спокійно поїхати додому 🙂
Важкий день і проблеми, які мене очікують :(
Завтра мій день починається з того, що я їду у Вінницю. Забираю свою візу і одразу їду в Житомир.
А це 3 години в одну сторону, 3 години назад в маленькій маршрутці, в яку напихається така купа народу, що навіть не можна нормально дихати. І за такий білет я плачу 50 грн? Безглуздя. І виходить, щоб отримати ту бажану візу, я витратив ті самі 200 грн, які я платив у візовому центрі рік тому(мабуть, зараз ціна при оформленні візи через візовий центр зросла, але все ж). І крім того – купа витраченого часу. Наступний етап – потяг. Вперше купив білет не із Коростеня, а із Бердичева. Купив верхню полку, хоча і “купе”, білет обійшовся мені в 107 грн. Сподіваюсь, умови будуть хороші, а по ціні в сумі вийшло так само, враховуючи, що білет до Бердичева коштує дешевше, ніж до Коростеня. А далі – по перевіреному маршруту, про який я писав раніше.
Як я і підозрював раніше, вдома мені не хотілось нічого вчити, я жодного разу навіть не відкривав книги, яку взяв з собою =( І так відбувається кожного разу, дуже важко змотивувати себе до навчання. І це йдеться не тільки про домашню обстановку, в Польщі мені теж досить складно налаштуватись.
Та і проблема не зовсім в цьому. Перший свій залік на літній сесії я вже здав і навіть на 4, чого сам не очікував. Викладач, хоча і пояснював не дуже добре, але віднісся з порозумінням на контрольній роботі. Я і сам не очікував (повторюсь), що здам з першого разу, оскільки 1 контрольну я “завалив”. Другу ж здав з першого разу, а 3 чоловіки з групи не здали і ще один взагалі не писав. Тобто, здав я і ще 2 особи. Значить іноді можу здавати з першого разу) Нехай це буде маленька мотивація мені до наступних заліків і екзаменів, ні в якому разі цим не хвалюсь…
Що ж мене чекає на літній сесії? Найцікавіше, це практики. Розпочинаються вони вже 30 травня. Що вони собою являють, я не дуже розумію, але те, що зарахують їх всім, не може не радувати. Це означає, що особливих проблем зі здачею практики не буде. А ще у нас так придумали, що 2 предмети, які були у нас в цьому семестрі, закінчились завчасно. Тобто, замість них ми поїдемо на практики. А це знову ж таки означає, що 2 екзамени з цих предметів я отримаю без особливих проблем, так як ставлять всім, а оцінки мене не сильно цікавлять.
Наступна проблема, це екзамен з ГІСу (геоінформаційні системи). Схема здачі цього екзамену така. Практики читають 4 викладачі, відповідно вони мають десь по 3 заняття з нами. Що добре, двоє із них зробили так, що завдання наші ми вислали безпосередньо по закінченню занять. А двоє інших почали “мудрити”. Задають вдома доробити не зрозуміло що, на парах зовсім не допомагають, хоча і бачать, що ніхто не розуміє. Наприклад, мені один викладач зовсім не хотів допомагати. Що цікаво, всі студенти мовчать, хоча самі теж не розуміють. Якийсь ідіотизм. А в результаті я не знаю, як це все зробити і відповідно, можуть “вилізти” серйозні проблеми. Адже я до кінця не розумію, чи може вийти в сумі трійка, якщо будуть дві “двійки” і дві “трійки”. Цілком можливий варіант, що одна двійка означає те, що не вдалось залічити весь предмет. Якщо говорити про лекції, то з них буде окремий екзамен. Тут же я сподіваюсь, що буду “на коні”, адже ходив на всі лекції до цього викладача (хоча гіркий досвід попереднього семестру говорить, що присутність на всіх лекціях не завжди гарантує хорошу оцінку). В цьому ж семестрі я вирішив ходити на все, так як це не тільки можливість щось вивчити по предмету, а і безпосередній шанс вивчити ліпше польську мову. Однозначно, цей викладач, до якого я ходив іноді сам о_О на лекції, повинен лояльно віднестись до мене на сесії. Хочу сказати ще про те, що з цього предмету я практично нічого не засвоїв, як і всі мої колеги =( Ніби ці навички я мав би використати у своїй магістерській роботі. Тепер я дуже сумніваюсь, що це буде можливо.
Остання, і найбільша проблема, це залік з петрології. Причому перших 2 колоквіуми (так вони називають контрольні) уже здав, залишився останній і найскладніший. Це предмет із академрізниці, на який я ходжу разом із другим курсом. Що цікаво, викладач мені попалась та сама, що і читала у мене інший предмет (в першому семестрі). Хоча я здав його на 3 і з другого разу, я ніби реабілітувався під кінець і вона тоді мене навіть “похвалила”, що я знаю краще, ніж деякі поляки. Це типу мені такий плюс, а більше трійки я і розраховувати не міг. Ну добре, проїхали. Зараз вона в мене читає інший предмет. І першу контрольну я здав з першого разу на 3-ку, за другий теж поставила трійку, хоча легко натякнула, що я туплю і на хорошу підсумкову оцінку мені розраховувати не варто. Ну і чорт з нею. А ось третій колоквіум, як і заняття, на якому ми повинні були до нього готуватись, у мене покриваються з практиками і це мої проблеми. Мабуть, напишу листа до викладача і ця проблема має вирішитись. Але це означає, що я не буду писати цю практично залікову роботу поруч з усіма, а буду писати у неї в кабінеті. Отже, про те, щоб щось списати, мова навіть не йде (як я можу про таке говорити, скажете ви? Так ось, деякі предмети навіть списуючи можна не здати на 3). А вчити там треба буде дуже серйозно. Ну я для цього, власне, і їхав на навчання в Польщу. Хоча цей предмет мені не сильно вже і потрібен. Просто для галочки, мені виписали на нього академрізницю, хоча він у мене і був раніше (зрозуміло, що рівень навчання в Україні був значно гірший, але фактично в дипломі у мене цей предмет прописаний). Але без нього я не зможу отримати диплом. Ось такі справи.
Але з іншого боку я навіть радий, що такі проблеми є. І головне, що я знову їду в Польщу! Сподіваюсь, після здачі сесії буде вільний час до кінця червня десь поїздити трохи 🙂
І ще я знаю, що мене читають люди, які хочуть вступати в цьому році на навчання в Польщу. Так ось, я бажаю вам успіхів. Сподіваюсь, мій досвід стане вам у нагоді, а якщо виникнуть якісь питання, то завжди можна задати їх в коментарях або ж сконтактуватись зі мною і я завжди допоможу.
Пам’ятайте, часто вступити в польський вуз досить легко. Що не скажеш про саме навчання. Великий відсоток студентів кидає навчання вже на першому році. Мотивують це тим, що їм не сподобалось, а насправді їх виганяють 🙁 Тому, зважте всі плюси і мінуси, вибирайте легшу спеціальність і серйозно налаштовуйтесь на навчання!
Перші результати екзит-полів Вибори Президента 2014
Згідно з результатами Національного екзит-пола, Петро Порошенко набрав 55,9% голосів.
Друге місце посідає Юлія Тимошенко, яка отримала 12,19% підтримки.
На третьому місці Олег Ляшко – 8%.
Анатолій Гриценко набрав 6,3%, Сергій Тігіпко – 4,7%, Михайло Добкін – 2,1%.
Національний екзит-пол проводили три соціологічні служби “Демініціативи”, КМІС, Центр Разумкова.
Як доїхати в напрямку Київ-Вроцлав, Київ-Краків, Житомир-Катовіце або подібному?
Останній час переді мною постає задача якнайшвидше повертатись з Польщі в Україну ну і їхати в зворотньому напрямку.
Мій маршрут – Житомир-Катовіце.
Звичайно, є прямий автобус від eurolines.pl, але з курсом гривні до злотого 4 до 1 він виходить ну дуже дорого. Наприклад, 175 злотих для всіх, або ж 158 злотих для молоді до 26 років.
Та і проблема в тому, що іноді на потрібний день немає такого автобусу, адже він ходить лише 3 рази на тиждень.
Отже, шукаємо будь-який інший варіант.
Заходимо на сайт бронювання залізничних квитків booking.uz.gov.ua. Оскільки по запиту Житомир – Львів ми нічого не знаходимо, вписуємо спочатку Бердичів-Львів, якщо ж всеодно немає “зручних” білетів, вибираємо Коростень-Львів (коштує до 100 грн плацкарт). Білет можна купити через інтернет, оплатити можна будь-якою карткою (карткою Приватбанку 100% – перевірено).
До Бердичева (17 грн) або ж до Коростеня (30грн) дістаємось з центрального автовокзалу в Житомирі. Актуальний розклад руху таких автобусів на сайті ticket.bus.com.ua. Але через сайт купувати такі квитки невигідно, так як велика комісія. Завжди можна купити їх безпосередньо перед виїздом на автовокзалі.
У Львові зручно бути десь о 5 годині ранку, так як о 5:17 з приміського вокзалу відправляється електричка Львів-Мостиська 2 до кордону Шегині-Медика (коштує 10 грн). Від кінцевої зупинки електрички можна пройти пішки до кордону або ж Вас підвезе маршрутка за 1 грн безпосередньо до кордону 🙂
Піший перехід у більшості випадків проходиться досить швидко. Тільки що у вихідні дні може бути багато “спекулянтів”, які бігають туди-сюди і продають горілку/сигарети або ж купують в Польщі якісь речі.
Пройшовши піший перехід, одразу сідаєте в маршрутку Медика-Перемишль. Коштує вона всього 2 злотих. Тобто, бажано завчасно поміняти гривні на злоті.
З Перемишля найкращий варіант дістатись до Жешува і далі – це залізниця. Квитки купуються на сайті pkp.pl, так само можна оплатити українською картою. Оскільки з Перемишля автобусів практично немає. Але як варіант можна їхати з Перемишля до Жешува залізницею. І з Жешува є вже навіть polskibus.com навіть в напрямку Гданська :).
Отже, для себе я купую білет Перемишль-Катовіце і коштує він 30 зл (з врахуванням знижки для студентів – 50%). Це ціна за сидяче місце і умови, м’яко кажучи, не дуже хороші, у порівнянні з нашими потягами 🙂 Доречі, для власників Карти Поляка теж є знижка на залізницю і вона складає 37%.
Отже, в сумі така поїздка мені обходиться близько 250 грн. Сподіваюсь, подорожуючим із Житомира це допоможе.
Якщо ж Ви з Києва, то Вам ще зручніше. У зворотньому напрямку дорога приблизно така сама, про це розповім пізніше. Всього хорошого! А подорожуючим – щасливої дороги!