Смекта (діосмектіт), це лікарський препарат, що відноситься до групи сорбентів. Форма – порошок, від сірувато-білого, до сірувато-жовтого кольору, для приготування суспензії, для подальшого прийому всередину. З аптек відпускається без рецепта.

Ліки є препаратом природного походження, який надає адсорбуючу дію, приводить в порядок слизовий бар’єр. Також після застосування препарату утворюються полівалентні зв’язку з глікопротеїнами слизу, і збільшуються її гастропротекторну властивості. Сприяє захисту слизової оболонки травного тракту від негативних дій соляної кислоти, жовчних солей, вірусів і токсинів. Клінічні дослідження показали, Смекта може впливати на процес розмноження вірусів, обмежуючи проникнення вірусів через слизовий шар кишечника, а також з кишечника виводяться не переварені вуглеводи, що викликають процес газоутворення, сприяє відновленню електролітного балансу. Приймається при діареї, гастриті, виразковій хворобі шлунка і дванадцятипалої кишки, коліті, а також хворими з больовими диспепсичним синдромом внаслідок виразок, гастритів, дуоденітів. Є й більш суттєва причина приймати ліки – виведення з організму радіонуклеіни або важкі метали.

Ще одна перевага цього препарату – безпека, доведена численними дослідженнями і випробуваннями, завдяки чому вона стала показана до застосування вагітним, годуючим і дітям. У Смекти є протипоказання: препарат може викликати гіперчутливість та кишкову непрохідність, алергічні реакції. Ліки зменшує швидкість і ступінь всмоктування одночасно прийнятих лікарських препаратів, тому обов’язково проконсультуйтеся з лікарем, і уважно вивчіть анотацію до препарату, перед прийомом. Зберігати Смекту потрібно при температурі не вище Смекту потрібно наступним чином: розведіть вміст пакетика з ліками в воді (50мл), поступово всипати порошок і рівномірно розмішуйте, або перемішайте з напіврідким продуктом (каша, пюре, компот, дитяче харчування).

• Розділіть на 3 – 4 прийоми протягом до 1 року приймати Смекту дозуванням 3 грама (1 пакетик) у день; Дітям від 1 до 2 років дозуванням 6 грамів (2 пакетики) на день; Дітям старше 2 років 6-9 грамів (3 – 4 пакетики) в день. Приймати смекту варто курсом лікування 3 – 7 днів, інтервали між прийомом Смекти та іншими лікарськими засобами повинні складати 1-2 години.

Оскільки дитина сама не в змозі чистити вуха, цей обов’язок до підростання повинні покласти на себе батьки. Це стає основною проблемою, адже більшість дітей навідріз відмовляються чистити вуха.

Інструкція

Якщо дитина грудної – то потрібно постаратися його заспокоїти або щось відвернути, а якщо ж дитина вже підріс, то йому було б добре пояснити, чому важливо регулярно чистити вуха, або спробувати перевести все в гру. Якщо не чистити вуха, може утворитися сірчана пробка, яка буде погіршувати слух і викликати неприємні відчуття у вухах. Як привило, вуха дитині потрібно чистити після купання, ватним гнотиком, можна з маслом, відтягнувши вушну раковину догори і назад. Чистити потрібно тільки зовнішнє вухо, щоб уникнути ушкоджень внутрішнього. Обов’язково проконсультуйтеся з дитячим терапевтом, перед тим як чистити дитині вуха.

Собаки та коти, так само як і дитина, не здатні почистити собі вуха самі, і цим повинні займатися їх господарі. Через бруду у вухах, вихованець може відчувати біль у вухах, і гірше чути. Відомо, що в багатьох випадках такі ж симптоми можуть спостерігатися і при тому тоді, коли у вухах собаки або кішки оселився кліщ. В такому випадку просто регулярного прочищення вуха недостатньо, так як ви, таким чином, не зможете повністю усунути причину болю у вухах.
До того ж з часом кожна прочищення вух буде для тварини дуже болючою процедурою. Для того щоб боротися з вушним кліщем, у ветеринарних аптеках можна придбати спеціальні краплі. Правда, коли вони потрапляють у вуха тварини, вони заподіюють певну біль. Така реакція пов’язана з тим, що в краплях є сильно діюча речовина, яка повинна вбити кліща.

Щоб почистити вуха собаці, вам знадобиться:

• Вата або ватяна паличка
• Масло або вушної лосьйон для собак.

1. Змочіть ватку або ватяну паличку в лосьйоні для вух.
2. Спочатку протріть зовнішнє вухо
3. Акуратно очистіть собаці завитки вушної раковини.
4. Ніколи не застосовуйте в якості лосьйону для вух перекис водню. Її застосування може призвести до опіку.
5. Якщо ви бачите залишки життєдіяльності кліща у вусі, то необхідно подбати про те, щоб провести своєму вихованцеві курс лікування.
6. Купіть в ветеринарній аптеці краплі у вуха від кліщів.
7. Зверніть увагу на термін придатності крапель.
8. Перед кожним закапуванням потрібно добре чистити вуха тварини, щоб діюча речовина краще проникло в вухо. Слідуючи інструкції, закопуйте вуха протягом терміну, зазначеного на упаковці

Фолієва кислота – це водорозчинний вітамін В9, який необхідний для росту і розвитку кровоносної й імунної систем. Для чого потрібно приймати фолієву кислоту?

А приймати її необхідно для створення, розвитку і підтримки в здоровому стані нових клітин, тому наявність її в організмі дуже важливо в період розвитку організму – на стадіях внутрішньоутробного розвитку. Фолієва кислота стимулює пластичність і регенерацію тканин, сприяє виділенню молока і діє як профілактичний засіб від виразкового стоматиту. Процес реплікації ДНК вимагає безпосередньої участі фолієвої кислоти. Разом з ціанокобаламіном стимулює процеси утворення еритроцитів, впливає на синтез аміно і нуклеїнових кислот, пуринових утворень. Порушення цього процесу збільшує небезпеку розвитку ракових пухлин. Від нестачі фолієвої кислоти також страждає кістковий мозок, порушується нормальний кровообіг. Недолік фолиевой кислоти обумовлюється недостатнім харчуванням, алкоголізмом, лихоманкою, анорексією, злоякісними пухлинами.

Майбутня мати обов’язково повинна отримувати необхідну кількість фолієвої кислоти щоденно, починаючи за 3 місяці до початку вагітності, це знижує ризик відшарування плаценти, затримки розумового розвитку, невиношуванням та іншим дефектами плода, які можуть виникнути на ранніх стадіях вагітності.
Клінічні дослідження показали – 75% випадків дефектів можна запобігти саме завдяки фолієвої кислоти. Перш ніж пити фолієву кислоту, проконсультуйтеся з лікарем, який розповість, як правильно проводити курс лікування. Препарат може викликати побічні дії: кропив’янка, алергія. Протипоказання: анемія, порушення утворення еритроцитів, Лікарська форма: порошок; таблетки по 0.0001г. в упаковці по 50 штук. Зберігати у добре закупореній тарі в місці, захищеному від світла. Ще, ліки міститься в різних продуктах харчування, таких як спаржа, авокадо, зелена квасоля, чечевиця, цитрусові. Приймати фолієву кислоту потрібно в певному дозуванні: дорослим по 0.005 р. на добу, дітям – залежно від віку. Курс лікування ліками 20-30 днів.

Спосіб застосування:

1) Для профілактики нестачі фолієвої кислоти – 20-50 мкг щоденно;

2) В період вагітності – 800 мкг на день;

У період годування груддю – 500 мкг в день.

Перманганат калію, більш відомий як марганцівка, має широке застосування в різних сферах, як наприклад, в піротехніці або промисловості, але найбільш часто використовується в медичних цілях. Основне призначення марганцівки – антисептичний засіб для полоскання горла, промивання ран, обробки опіків.

Можна приготувати розчин марганцівки при деяких отруєннях – як блювотний засіб, для прийому всередину. При ураженні очі отруйною комахою, так само рекомендується розвести марганцівку, слабо концентрованим розчином. Контакт з органічними речовинами виділяє атомарний кисень. Оксид, що виробляється при відновленні препарату, утворює комплексні сполуки з білками, за рахунок цього марганець має в’яжучу дію, у малих концентраціях і дражливе, припікаючу у великих. Показання до застосування: оброблення опікових і виразкових поверхонь, інфікованих ран. У разі інфекційно – запальних захворювань слизової порожнини рота і ротоглотки – полоскання. Протипоказання до застосування – гіперчутливість. Також перманганат калію може викликати алергічні реакції, а при використанні концентрованих розчинів – опіки. Передозування перманганатом калію визначається різким болем в області рота, по ходу харчовика, в животі, блювотою, діареєю.

3 грама – це смертельна доза для дітей, для дорослих – 0.3-0.5 кг. Лікувати отруєння марганцем можна аскорбіновою кислотою, ціанокобаламном.

Як правильно зробити марганцівку:

1. Налийте в миску води (Найкраще розвести марганцівку в теплій воді, так він розчиняється швидше).
2. Киньте туди кілька крупинок марганцівки. Можна взяти їх кінчиком сірника (але не руками, залишаться трудноотмиваемие плями; також уникайте потрапляння на одяг).
3. Розмішайте, як слід. Обов’язково простежте, щоб не залишилося нерозчинених крупиць марганцівки, вони можуть обпекти вас.
4. Коли розчиняться всі крупинки, долийте води до потрібного вам обсягу.
5. Якщо розчин вийшов дуже світлим, можете додати ще кілька крупинок.

Концентрацію розчину можна визначити на око:

1. Зробити марганцівку слабкої концентрації (блідо-рожевий колір) для промивання очей.
2. Середньої рожево – для обробки ран, опіків або спринцювання.

Для урологічних цілей, можна використовувати таку ж концентрацію як і для спринцювання.

Щоб приготувати прополіс, потрібно відібрати м’які шматки, які не мають ознак псування. Потім подрібнюємо їх до частинок приблизно 2-4 мм розміром. Далі потрібно прополіс охолодити. Для цього найкраще скористатися холодильником. Скориставшись теркою, натираємо прополіс і просіваємо через сито. За допомогою цих дій можна домогтися збільшення площі контакту зі спиртом, що дозволяє прискорити екстрагування багатьох активних речовин.

Щоб наполягати прополіс, потрібно взяти посуд з темного скла і залити 70 ° спиртом, потім добре закрити пробкою і дати настоятися в кімнатній температурі приблизно десять діб. Також необхідно 3-4 рази на день збовтувати настоянку. Після закінчення терміну витримки, настойку поміщаємо в холодильник на 12:00, а потім профільтровивают.

В результаті вийде прозора рідина, що має приємним запахом. На смак вона дуже гірка і при попаданні на язик надає анестезуючу дію.

70% винний спирт оптимально підходить в якості екстрагена. Він не дозволяє воску розчинятися. Віск являє собою баластні речовини в спиртовій настоянці. Прополіс з екстрагеном в співвідношенні 1:10, має близько п’яти відсотків діючих речовин. Якщо співвідношення збільшено, приміром, 2:10 і 3:10, то настойка містить 9-10% і 15-17% діючих речовин.
Для точного визначення концентрації прополісу в розчині потрібно пропустити рідина через фільтр, а потім злити в мірний циліндр. Після цього просто зважуємо сухий залишок.

Для того щоб приготувати прополіс слабкої концентрації, до фільтру потрібно додавати спирт для досягнення потрібного співвідношення.

Якщо потрібно прискорити екстрагування діючих речовин, даємо вистоятися рідини добу , а потім прогріваємо, охолоджуємо, даємо вистоятися в холодильнику при 8-10 ° 10-12 ч. і робимо фільтрацію.

У всіх фармацевтичних препаратах точно встановлено кількість активних речовин. Прополисная настоянка ж не має точно певного змісту, воно істотно змінюється. Готувати спиртову витяжку можна на 30 ° або 40 ° спирті, але фортеця її буде малоефективною. Для хорошої ефективності потрібно використовувати спирт 70 і 90 градусів. Тому якщо ви приготували спиртову витяжку на 30 або 40 градусному спирті, краще збільшіть дозу вдвічі, ефекту буде більше.

Спиртові настоянки прополісу краще приготувати заздалегідь різні. Такі настойки будуть хорошою базою для приготування різних сумішей і ліків з прополісом.