Практика прийому людьми галюциногенів має досить давні корені. Вчені виявили посуд із залишками психотропних речовин навіть на малих Антильських островах. При цьому застосовувалися вони ще 2500 років тому.

Вживання галюциногенів взагалі було поширеною практикою серед народів Африки та Америки, ставши частиною їх культури. В результаті багато людей до сих пір з тією чи іншою метою вживають галюциногени. Розповімо нижче про найвідоміших з них.

ЛСД

ЛСД. Термін “диэтиламид лізергінової кислоти” мало кому відомий, а ось про ЛСД знають всі. Ця речовина з’явилася досить недавно – його синтезували в 1938 році з ерготаміну. А він, у свою чергу, утворюється грибка, зростаючого на жита. Розробкою ЛСД спочатку займалася фармацевтична компанія Delysid. Однак у 1950-х галюциноген отримав погану славу після того, як ЦРУ досліджувало його вплив на свідомість людини. Той проект не дав жодних відчутних результатів, проте з тих пір наркотик став популярним. Цікаво, що психотропні можливості ЛСД були виявлені випадково лише через 5 років після його отримання. Після хвилі захоплення наркотиком у 60-ті він був заборонений. Але вже у наш час розглядається питання застосування ЛСД в медичних цілях. Зокрема, він може значно допомогти людям, які страждають від мігрені.

Ayahuasca

Ayahuasca. Така галлюциногенная суміш готується корінними жителями басейну Амазонки. Основним компонентом наркотику є ліана Banisteriopsis caapi. Племена роблять своє вариво, а потім з його допомогою здійснюють духовні ритуали і намагаються зцілювати хворих. Цей наркотик відомий тим, що дарує дуже насичені емоції. У 2006 журналіст Кіра Салак, що працює в National Geographic, так описала свої відчуття від вживання в Перу цього галюциногену: “Неможливо забути те, що я пережила. На мене нахлинуло нескінченне відчуття порожнечі, море страждань. Я раптом усвідомила, що мені ніхто не може допомогти, а виходу немає. Куди б я не подивилася, скрізь була тьма, така густа, що саме існування світу навіть здавалося неймовірним. Раптом я потрапила в тунель, там почав розгоратися пожежа. Навколо мене виникли незрозумілі фігури, одні з них благали про порятунок, інші ж – залякували, говорять про те, що я сама не зможу врятуватися”. Тим не менш по закінченні бачень Салак виявила, що стан депресії, в якій вона перебувала до того, стало значно м’якше. Такий досвід, як і інші відгуки про айяуаске, послужив основою для бажання дослідників глибше вивчити цей галюциноген. Адже його можна використовувати при лікуванні психічних розладів, розсіюючи у людей, їх тривоги, депресії і знімаючи посттравматичний стрес.

Пейот

Пейот. Під таким ім’ям відомий кактус, а своїми галюциногенні властивості він зобов’язаний речовині, що міститься в ньому – мескалину. Як і більшість наркотиків такого роду цей пов’язує між собою рецептори серотоніну. В результаті в мозку утворюються калейдоскопічні картинки, а сама людина починає відчувати яскраві емоції. Сам кактус росте в Мексиці, його унікальні властивості відомі місцевим жителям вже досить давно. Індіанці використовують мескалін, що входить, до речі, не тільки в пейот, але і в інші кактуси, вже протягом тисяч років, проводячи в наркотичному стані свої ритуали. Використання ж цього кактуса у вигляді наркотичної речовини послужило основою для численних судів. Адже жителі Мексики доводили, що пейот є невід’ємною частиною їх релігійних практик.

Магічний гриб

“Магічний” гриб. Є свій галюциногенний компонент і в деяких специфічних грибах. Мова йде про псилобицине. Це з’єднання при попаданні в організм людини трансформується в псилоцин. Він, як і споріднені психотропні речовини, зв’язує рецептори серотоніну по всьому мозку. В результаті народжується галюцинація чи синестезія, буває, що до людини приходять відразу обидва ці почуття. Під впливом магічних грибів люди починають відчувати, що вони вміють відчувати кольори та їх запахи. Практика застосування цього природного матеріалу як галюциногенних речовин також має тисячолітню історію. Сьогодні псилобицин отриманий штучним чином, а лікарі досліджують можливість його використання в медичних і психологічних цілях. Адже він може допомогти при боротьбі з тривогою, депресією та наркоманією.

Ангельська пил

Ангельська пил. Так в народі називають фенциклидин. Цей препарат здатний блокувати рецептори в мозку нейромедіатора глутамата. Треба сказати, що застосування такого галюциногену досить небезпечно, куди більше за інших. Адже людина починає відчувати симптоми, як при шизофренії, до того ж є ще й неприємні побічні ефекти. Саме тому ангельська пил в медицині більше не застосовується. А адже ще півстоліття тому речовина використовувалася в якості анестетика. При цьому пацієнтами виступали не тільки люди, але і тварини. Однак у 60-ті наркотик став популярний у вуличному середовищі. Все більше молоді стало використовувати його, щоб випробувати ейфорію і дароване почуття всесилля. Але побічні ефекти виявилися досить сильними і руйнівними для психіки. Вживають ангельську пил люди стали намагатися вистрибнути з вікна або покалічити себе іншими способами. Та й надмірні дози галюциногену викликали до того ж ще і судоми.

Ибогаин

Ибогаин. В основі цього галюциногену лежить африканське рослина ибога. Сам наркотик має давню історію застосування в племенах Африки. Коріння рослини використовуються в релігійному культі бвити. Нещодавно лікарі виявили, що ибогаин здатний допомагати при лікуванні залежності від алкоголю, героїну, кокаїну та метамфетаміну. Але в лікувальних цілях дана речовина застосовується лише в Європі і Мексиці, а ось в США наркотик, як і раніше знаходиться під забороною. Справа в тому, що терапевтичне використання ибогаина досить складна річ. Адже прийом препарату може порушити роботу серця, так і не дітися нікуди від загального для всіх пацієнтів побічного ефекту – блювоти. Дані статистики говорять, що серед тих, хто вживає цей наркотик, кожен 300-й помирає саме через його впливу. Сьогодні ведеться відразу декілька досліджень, які вивчають довгострокове вплив ибогаина на людину і породжувані ним ефекти на людей. Ці спеціальні програми ставлять метою позбавляти від залежності наркоманів і проходять вони в Мексиці і Нової Зеландії.

Сальвія

Сальвія. Цю рослину також називають шавлія провісників, рослиною провидців або мудреців. Виростає воно переважно в густих мексиканських лісах Оахака. Місцеві жителі давно вже навчилися пити чай з листя сальвії, це стало частиною їх духовної церемонії. Однак для досягнення галюциногенного ефекту рослина можуть висушувати. Потім отриманий порошок або жують або ж курять. Сальвинорины потрапляють в організм через слизові оболонки людини. Люди після цього починають відчувати галюцинації і спотворення картини світу. Але тут можливі небажані ефекти – людина може почати вести себе неадекватно або навіть втратити здатність рухатися. В даному стані за реципієнтом необхідно ретельно стежити, адже є ризик самоушкодження або травматизму. Сьогодні закон ставиться досить лояльно до сальвії, ніяк не контролюючи його поширення. Проте слід очікувати, що незабаром наркотик буде визнаний незаконним, його віднесуть до того ж класу, що і марихуана. З 2009 року в Росії та деяких європейських країнах держава стала контролювати обіг сальвії.

Екстазі

Екстазі. Так спрощено називають наркотик метилендиоксиметамфетамин, або MDMA. Цей препарат впливає безпосередньо на серотоніну в мозку. В результаті у людини спотворюється картина світу, сам він отримує небувалий заряд енергії та відчуття ейфорії. Побічним явищем стає підвищення температури тіла, що підвищує ризик отримати тепловий удар. Мало хто знає, що вплив екстазі вивчало на тварин. Виявилося, що наркотик може викликати постійні і потенційно несприятливі зміни в мозку. Вперше екстазі був синтезований німецьким хімікам Антоном Келишем в 1912 році. Тоді його фармацевтична компанія шукала речовину, здатну знизити кровотеча, а MDMA був лише побічним продуктом. Практично півстоліття ніхто і не здогадувався про те, що ця речовина – сильний галюциноген. У 50-х роках експерименти з екстазі проводилися в американській армії, правда, піддослідними тоді виступили тварини. В кінці 70-х на здатності речовини впливати на психіку звернули увагу радянські вчені, у 80-ті він використовується в клінічній практиці тисячами лікарів у різних країнах. Сильний ефект від екстазі став відомий і за межами медицини, наркотик став частиною вуличної культури. Сьогодні цей галюциноген міцно асоціюється з нічними клубами, дискотеками і екстремальній музикою. Офіційні влади швидко усвідомили небезпеку нового наркотику, і до початку 90-х він став нелегальним. На даний момент немає доказів того, що прийом однієї типової дози завдає шкоди здоров’ю. Однак зазначається наступна після прийому речовини депресія, іменована серотонінових провалом. Та й прийом екстазі разом з алкоголем або стимуляторами може спричинити за собою летальний результат. Сьогодні екстазі все ще досить популярний у вуличному середовищі, а медики знову вивчають його можливості щодо зняття посттравматичного стресу.

Як діють наркотики?
Наркотики – це, по суті своїй, отрути. Вплив наркотиків і їх дія залежить від величини дози. Невелика кількість збуджує (посилює активність). Більша кількість діє заспокійливо (пригнічує активність). Ще більша кількість наркотиків діє як отрута і може вбити. Вплив наркотиків на людину, можна виявити у багатьох сферах діяльності.
Це правильно для будь-якого наркотику. Просто у кожного своя доза, хай там буде кава, миш’як або метамфетаміни. Впливають наркотики на людину різнобічно.
Наркотики блокують всі відчуття, як приємні, так і небажані. І, хоча наркотики можуть мати короткочасний бажаний результат у випадках, коли потрібно впоратися з болем, вони знищують здібності і жвавість розуму і затьмарюють думки. Так діють наркотики.
Впливають наркотики за певним сценарієм, але у кожної людини є вибір: бути мертвим з наркотиками або залишитися живою без них.

Наркотики впливають на розум

Коли людина про щось думає, вона подумки бачить картинку цього. Ці образи-картинки з уяви легко побачити. Заплющіть очі і подумайте про кішку, і ви побачите кішку. Щосекунди розум людини “фотографує” безліч таких зображень і зберігає їх для того, щоб розв”язувати різноманітні проблеми життя. Будь-яка кількість наркотиків впливає на розум і здібності.
Зазвичай, коли людина щось згадує, її розум працює дуже швидко, і інформація негайно надходить до нього з уявних образів-картинок. Але наркотики роблять ці уявні образи тьмяними та неясними і створюють прогалини або провали. Коли людина намагається витягти інформацію з цієї каші, вона просто не може цього зробити. Наркотики впливають, і змушують людину сприймати все повільно або почуватися тупою і призводять до того, що вона зазнає в житті невдач. Коли невдач стає дедалі більше і життя стає все важче, людина прагне приймати ще більше наркотиків чим пробує впоратися зі своїми проблемами.
Це може призвести до того, що наркоман буде спотворено сприймати події довкола нього. Як наслідок людина може почати поводитися дуже дивно і нерозумно. Вона навіть може почати бешкетувати. Ось який вплив справляють наркотики.

Як наркотики впливають на здібності

Один з міфів про наркотики говорить, що наркотики стимулюють творчі здібності. Однак, істина прямо протилежна.
Наркотики руйнують творчі здібності
Людина відчуває різні емоції. Існує ціла шкала таких емоцій, на верхівці якої ентузіазм, а в самому низу – апатія. Протягом всього свого життя люди рухаються то вгору, то вниз цією шкалою. Наркотики впливають на настрій людини.
Той, кому сумно, може вживати наркотики, щоб отримати позірне відчуття щастя. Однак такий спосіб не працює. Кокаїн дає людині фальшиве відчуття радості. Але коли дія наркотику припиняється, людина стрімко падає ще нижче, ніж була раніше. І з кожним разом це емоційне падіння все нижче і нижче. В решті решт, наркотики остаточно зруйнують всі творчі здібності людини.

Залишки наркотиків накопичуються в жировій тканині тіла і впливають на людину

Одне з відкриттів Л. Рона Хаббарда, що було підтверджено протягом наукових досліджень, полягає у тому, що залишки наркотиків та інших отрут застрягають в жировій тканині тіла і зберігаються там навіть через багато років з моменту їх прийому. Ці залишки можуть продовжувати чинити негативний вплив на людину через довгий час після того, як дія наркотику припинилася.
Ці поклади наркотичних речовин можуть знижувати сприйняття, викликати втому, сплутаність думок і інші реакції. Все це заважає людині досягти духовного просвітління і збільшити свої здібності. Вплив наркотиків на розум і тіло, відбувається всередині людини, незалежно від зовнішніх чинників.
Розуміючи, що цю проблему біохімічного характеру має бути розв”язано, перш ніж людина зможе надбати тривалі духовні досягнення, пан Хаббард розробив Програму “Очищення”, яку незалежні дослідники називають самою безпечною, ефективною і єдиною в своєму роді процедурою нейтралізації токсичних речовин в організмі. Раніше вплив наркотиків і сам механізм впливу було недостатньо вивчено.
Розроблена для усунення біохімічних перешкод на шляху до духовного вдосконалення, Програма “Очищення” є ретельно розрахованою системою, що містить фізичні вправи, повноцінне харчування і відвідування сауни. Ця система дозволяє витіснити залишки наркотиків та інших отруйних речовин з жирової тканини, що робить можливим видалення їх з організму. За людиною, яка проходить цю програму, ретельно стежить спеціально навчений персонал, а також лікарі, що забезпечує точне проходження програми в усіх її аспектах та досягнення бажаного сприятливого результату. Вплив наркотиків на людину зводиться до нуля.
Ця програма описана в книзі Л. Рона Хаббарда “Чисте тіло, ясний розум”.
“Я почала вживати наркотики бо не в змозі була бути віч-на-віч зі своїми проблемами і спілкуватися з тими, хто поруч зі мною. Саме так все й було, і я відчувала себе саме так. Я також вважала, що наркотики не можуть нашкодити мені, і що я можу приборкати себе в будь-який момент. Але це було не так. Вплив наркотиків посилювався з кожним днем. Для закоренілої наркоманки з 12-річним стажем, яка могла маніпулювати чим і ким завгодно, було просто дивом знайти рішення. З того час минуло близько п’яти років . Я вийшла заміж і допомагаю іншим людям звільнитися від залежності. І я зустріли так багато чудових і дбайливих людей, що кожного ранку я відчуваю неймовірну радість від того, що можу сказати собі: я вільна від наркотиків “. – Франческа.
“Доки я вживав наркотики, я весь час думав, що в мене все під контролем, а життя прекрасне. Але виявилося, що я зруйнував все, що побудував у своєму житті і за що я боровся. Я порвав з усіма своїми друзями, що не вживали наркотики, усунувся від родини. Так що серед моїх друзів залишилися лише ті, хто вживав. Кожен новий день мого життя був присвячений тільки одному: я думав, як роздобути грошей на чергову дозу. Вплив наркотиків ставав нестерпним. Я робив усе можливе, щоб дорватися до амфетамінів – більше в моєму житті нічого не існувало “. – Паскаль.
Яким би не був вплив наркотиків, перш за все, вони залишаються наркотиками і негативно впливають на життя людини.

Наркотики це не вихід! 

Позбавтеся від впливу наркотиків і живіть вільним життям!

Перелік I

Перелік наркотичних засобів та психотропних речовин, обіг яких у Російській Федерації заборонено відповідно до законодавства Російської Федерації та міжнародними договорами Російської Федерації.

Наркотичні засоби
Алілпродін
Альфамепродін
Альфаметадол
Альфа-метілфентаніл
Альфа-метілтіофентаніл
Альфапродін
Альфацетілметадол
Анілерідін
Ацетил-альфаметілфентаніл
Ацетилгідрокодеін
Ацетильований опій
Ацетилкодеїн
Ацетилметадол
Ацеторфін
БДБ [L-(3,4-метілендіоксіфеніл)-2-бутанамін]
Безітрамід
Бензетідін
Бензілморфін
Бета-гідроксі-3-метілфентаніл
Бета-гідроксіфентаніл
Бетамепродін
Бетаметадол
Бетапродін
Бетацетілметадол
Гашиш (анаша, смола канабісу)
Героїн (діацетілморфін)
Гідрокодон
Гідрокодона фосфат
N-гідроксі-МДА
Гідроксіпетідін
Гідроморфінол
Гідроморфон
Дезоморфін
Діампромід
Діацетілморфін (героїн)
Дігідроморфін
Діменоксадол
N-Діметіламфетамін
Дімепгептанол
Діметілтіамбутен
Діметілтріптамін
2С-Т-7 (2,5-діметоксі-4-N-пропілтіофенетіламін)
Діоксафетіл бутірат
Діпіпанон
Діфеноксін
Діетілтіамбутен
ДМА (D, L-2 ,5-діметоксі-альфа-метил-феніл-етіламін)
ДМГП (діметілгептілпіран)
ДОБ (D, L-2 ,5-діметоксі-4-бром-амфетаміни)
ДОХ (D, L-2 ,5-діметоксі-4-хлор-амфетаміни)
ДОЕТ (D, L-2 ,5-діметоксі-4-етил-амфетаміни)
Дротебанол
ДЕТ (N, N-діетілтріптамін)
Ізометадон
Канабіс (марихуана)
Кат
Кетобемідон
Клонітазен
Кодоксім
Кокаїновий кущ (див. кокаїн)
Аматорсько виготовлені препарати з ефедрину або з препаратів, що містять ефедрин
Аматорсько виготовлені препарати з псевдоефедріну або з препаратів, що містять псевдоефедрін
Аматорсько виготовлені препарати з фенілпропаноламіну або з препаратів, що містять фенілпропаноламін
Кукнар (маковий відвар)
Левометорфан
Левоморамід
Леворфанол (леморан)
Левофенацілморфан
Лізергінова кислота та її похідні
d-Лізергід (ЛСД, ЛСД-25)
Листя кока
Макова солома
Масло канабісу (гашишное масло)
МБДБ [N-метил-1-(3,4-метілендіоксіфеніл)-2-бутанамін]
МДА (тенамфетамін)
МДМА (D, L-3 ,4-метілендіоксі-N-альфа-діметіл-феніл-етіламін)
3-Моноацетілморфін
6-Моноацетілморфін
Мескалін
Метадон
d-Метадон
L-Метадон
Метадону проміжний продукт (4-ціано-2-диметиламіно-4 ,4-діфенілбутан)
Метазоцін
Метамфетамін
Метілдезорфін
Метілдігідроморфін
3-метілтіофентаніл
3-метілфентаніл
N-метілефедрон
Метопон
Мірофін
Молочний сік різних видів маку, які не є опійним або олійним маком, але містять алкалоїди маку, занесені до переліку наркотичних засобів і психотропних речовин
ММДА (2-метокси-альфа-4-метил 4,5 – (метілендіоксі)-фенетіламін)
Мораміда, проміжний продукт (2-метил-3-морфоліном-1, 1-діфеніл-пропан-карбонова кислота)
Морферідін
Морфін метілбромід
Морфін-N-окис
МППП (1-метил-4-феніл-4-піперідінол пропіонат (ефір))
Нікодікодін
Нікокодін
Нікоморфін
Нораціметадол
Норкодеїн
Норлеворфанол
Норметадон
Норморфін
Норпіпанон
Оксікодон (текодін)
Оксіморфон
Опій (у тому числі медичний) – засохлий сік опійного або олійного маку
Опійний мак (рослина виду Papaver somniferum L)
Оріпавін
Пара-флуорофентаніл (пара-фторфентаніл)
Парагексіл
ПЕПАП (L-фенетіл-4-феніл-4-піперідінол ацетат (ефір))
Петідін
Петідін, проміжний продукт A (4-ціано-1-метил-4-фенілпіперідін)
Петідін, проміжний продукт B (етиловий ефір-4-фенілпіперідін-4-карбонової кислоти)
Петідін, проміжний продукт C (1-метил-4-фенілпіперідін-4-карбонової кислоти)
Пімінодін
Плодове тіло (будь-яка частина) будь-якого виду грибів, що містять псілоцібін і (або) псілоцін
ПМА (4-метокси-альфа-метілфеніл-етіламін)
Прогептазін
Проперідін
Пропірам
Псілоцібін
Псілоцін
Рацеметорфан
Рацеморамід
Рацеморфан
Роліціклідін
2С-В (4-бром-2 ,5-діметоксіфенетіламін)
СТП (ДОМ) [2-аміно-1-(2,5-діметоксі-4-метил) фенілпропан]
Тебакон
Теноціклідін
Тетрагідроканабінол (всі ізомери)
Тіофентаніл
ТМА (D, L-3 ,4,5-тріметоксі-альфа-метілфеніл-амін)
TFMPP (1 – (3-тріфлюорометілфеніл) піперазиніл)
Фенадоксон
Фенадон
Феназоцін
Фенампромід
Фенатін
Фенціклідін
Феноморфан
Феноперідін
Фенфлурамін
Фолькодін
Фуретідін
Екгонін, його складні ефіри та похідні, які можуть бути перетворені в екгонін і кокаїн
Екстракт макової соломи (концентрат макової соломи)
N-етил-МДА (D, LN-етил-альфа-метил-3, 4 – (метілендіоксі) – фенетіламіл)
Етілметілтіамбутен
Етіціклідін
Етоксерідін
Етонітазен
Еторфін
Етріптамін
Ефедрон (меткатінон)

Психотропні речовини
Дексамфетамін
Катін (D-норпсевдоефедрін)
Катінон (L-альфа-амінопропіофенон)
Меклоквалон
Метаквалон
4-метіламінорекс
Метілфенідат (ріталін)

Ізомери (якщо такі не виключені) наркотичних засобів і психотропних речовин, перелічених у цьому переліку, в тих випадках коли існування таких ізомерів можливе в рамках цієї хімічної позначки

Ефіри складні та прості наркотичних засобів і психотропних речовин, перелічених у цьому переліку

Солі всіх наркотичних засобів і психотропних речовин, перелічених у цьому переліку, якщо існування таких солей можливо

Всі суміші, до складу яких входять наркотичні засоби і психотропні речовини цього переліку, незалежно від їх кількості

Перелік II

Перелік наркотичних засобів і психотропних речовин, обіг яких у Російській Федерації обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю відповідно до законодавства Російської Федерації та міжнародними договорами Російської Федерації

р-Амінопропіофенон (РАРР) та його оптичні ізомери (антидот проти ціанідів)
Альфентаніл
Амфетаміни (фенамін) і комбіновані лікарські препарати, що містять фенамін (амфетамін)
Бупренорфіну
Глютетімід (Ноксірон)
Декстроморамін
Декстропропоксіфен (ібупроксірон, проксівон, спазмопроксівон)
Дігідрокодеін
Дігідроеторфін
Діфеноксілат
Капсули, що містять 30 мг кодеїну і 10 мг фенілтолоксаміну
Кодеїн
Кодеїну фосфат
Кокаїн
Кокаїну гідрохлорид
Кодеїн N-окис
4-MTA (альфа-метил-4-метілтіофенетіламін)
Морфін
Морфіну гідрохлорид
Морфіну сульфат
Морфілонг
Оксікодон (текодін)
Омнопон
Пентазоцін
Проперідін
Пропірам
Просідол
Пірітрамід (діпідолор)
Реазек
Реміфентаніл
Свічки тілідіну в різних дозуваннях
Сомбревін
Суфентаніл
Таблетки «Алнагон» (кодеїну фосфату 20 мг, кофеїну 80 мг, фенобарбітал 20 мг, кислоти ацетилсаліцилової 20 мг)
Таблетки (кодеїну камфосульфонату 0025 г, сульфагваяколу калію 0100 г, густого екстракту грінделіі 0017 г)
Таблетки кодеїну 0,03 г + парацетамол 0500 р
Таблетки кодеїну фосфату 0015 р + цукру 0,25 г
Таблетки кодеїну 0,01 г, 0015 г + цукру 0,25 г
Таблетки кодеїну 0015 г + натрію гідрокарбонату 0,25 г
Таблетки «Кодтерпін» (кодеїн 0015 р + натрію гідрокарбонату 0,25 г + терпінгідрату 0,25 г)
Таблетки від кашлю. Склад: трави термопсісу в порошку – 0,01 г (0,02 г), кодеїну – 0,02 г (0,01 г), натрію гідрокарбонату – 0,2 г, кореня солодки в порошку – 0,2 г
Тебаін
Тілідін
Трімеперідін (промедол)
Фентаніл
Етілморфін
Ескодол
Етілморфіна гідрохлорид

Психотропні речовини
Амобарбітал (барбаміл)
Амфепрамон (фепранон, діетілпропіон)
Кетамін
Кетамінугідрохлорид (каліпсол, кеталар)
Таблетки (барбамілу0,15 г + бромізовалу 0,15 г)
Фенетіллін
Фенметразін
Фентермін
Етамінал натрію
Хальціон (тріазолу)

Ізомери (якщо такі не виключені) наркотичних засобів і психотропних речовин, перелічених у цьому переліку у тих випадках, коли існування таких ізомерів можливе в межах цієї хімічної позначки

Стереоізомери (якщо такі не виключені) наркотичних засобів і психотропних речовин, перелічених у цьому переліку, в тих випадках, коли існування таких стереоізомерів можливо в межах цієї хімічної позначки

Солі всіх наркотичних засобів і психотропних речовин, перелічених у цьому переліку, якщо існування таких солей можливо

Перелік III

Перелік психотропних речовин, обіг яких у Російській Федерації обмежено і стосовно яких допускається виключення деяких заходів контролю відповідно до законодавства Російської Федерації та міжнародними договорами Російської Федерації

Амінорекс
Апрофен
Бензфетамін
Галотан (фторотан)
Декстрометорфан
Левамфетамін
Лефетамін
Мазіндол
Мефенорекс
Натрій оксібутірат та інші солі оксімасляної кислоти
Пентобарбітал
Піпрадрол
Тарен
Фендіметразін
Фенпропорекс
Ціпепрол
Етіламфетамін

Солі речовин, перелічених у цьому переліку, якщо існування таких солей можливо

Перелік IV

Перелік прекурсорів, обіг яких у Російській Федерації обмежено і стосовно яких встановлюються заходи контролю відповідно до законодавства Російської Федерації та міжнародними договорами Російської Федерації

Ангідрид оцтової кислоти
Антранілова кислота
N-ацетілантранілова кислота
Ацетон
Ізосафрол
Червоний фосфор
Лізергінова кислота *
N-Метілефедрін *
3,4-Метілендіоксіфеніл-2-пропанон
Метілетілкетон (2-бутанон)
Норпсевдоефедрін *
Перманганат калію
Піперопаль (Геліотропін)
Піперідін
Псевдоефедрін *
Сафрол
Сірчана кислота, виключаючи її солі
Соляна кислота, виключаючи її солі
Толуол
Фенілоцтова кислота
Фенілпропаноламін *
1-Феніл-2-пропанон
Ергометрін (ергоновін) *
Ерготамін *
Етиловий ефір
Ефедрину *

* Включаючи солі, якщо утворення таких солей можливо.

Примітки

1. 1. Контроль поширюється на всі засоби та речовини, зазначені в цьому переліку, якими б фірмовими назвами (синонімами) вони не позначалися.

2. 2. Контроль поширюється також на препарати, що містять засоби та речовини, зазначені в цьому переліку, незалежно від їх кількості та присутності нейтральних компонентів (вода, крохмаль, цукор, бікарбонат натрію, тальк і т. ін.).

Стосовно комбінованих лікарських препаратів, що містять, крім основної контрольованої речовини, інші фармакологічно активні компоненти, контроль встановлюється в індивідуальному порядку шляхом додавання такого комбінованого лікарського препарату до відповідного списку цього переліку.

3. 3. Транзит через територію Російської Федерації наркотичних засобів, психотропних речовин і їх прекурсорів, внесених до цього переліку, заборонено.

ЯК ПРАЦЮЮТЬ ПСИХІАТРИЧНІ ПРЕПАРАТИ

Тіло – то є надзвичайно складний біохімічний пристрій, хімічні реакції і потоки якого ритмічні і гармонють одне з одним. Їх перебігу притаманні особливі послідовності, певні співвідношення та точно вимірені швидкості течії. Коли в тіло вводиться чужа речовина, така як психотропні препарати, ці потоки і внутрішні механізми розрегульовются. Препарати можуть прискорити, сповільнити, зупинити, нагнітати зайве або припинити течію критично важливих складових обміну речовин.

Ось чому психіатричні ліки викликають побічні ефекти. Насправді, саме в цьому і полягає їх дія. Вони нічого не лікують. Проте, людське тіло наділено неперевершеною здатністю витримувати такі втручання і захищатися від них. Різні системи організму обороняються, прагнуть переробити чужу речовину, і напружено працюють над тим, щоб нівелювати її вплив на тіло.

Але організм не може опиратися нескінченно довго. Рано чи пізно, його системи починають ламатися. Щось схоже відбувалося б з автомобілем, заправленим ракетним паливом: можливо, Ви були б здатні гнати його зі швидкістю тисячі миль на годину, однак шини, двигун і внутрішні вузли машини не призначалися для цього; автомобіль розпадається на частини.

Психіатричні препарати, призначені для дітей, викликають досить серйозні побічні ефекти.

Стимулятори, виписані від “СДУГ” (Синдром Дефіциту Уваги, Гіперактивність) ні в якому разі не можна давати дитині до шести років. Побічний вислід прийому: вона нервова, безсоння, надчутлива, нема апетиту, нудота, запаморочення, головні болі, млява, перепади кров’яного тиску і пульсу, тахікардія, ангіна, болі внизу живота, втрата ваги і токсичний психоз. У деяких дітей розвиваються неконтрольоване смикання та скручування, відоме як синдром Туретта.

Сильні транквілізатори, антипсихотичні препарати, часто викликають труднощі у мисленні, погіршують здатність зосередитися, викликають жахи, емоційну тупість, пригніченість, відчай, сексуальні порушення. Фізичні наслідки прийому проявляються в раптових, неконтрольованих і болісних судомах, посмикуванні, кривлянні, особливо це стосується обличчя, губ, мови та кінцівок; обличчя перетворюється на страхітливу маску. Препарати також викликають сильний стан неспокою, який, згідно з дослідженнями, провокує збудження і психоз. Потенційно смертельним є “злоякісний нейролептичний синдром” – здерев”яніння м’язів, зміна стану свідомості, нерівний пульс, перепади кров’яного тиску, порушення роботи серця.

Слабкі транквілізатори або бензодіазепіни сприяють виникненню: апатії, маренню, замішання, нервозності, сексуальних проблем, галюцинацій, кошмаров, сильної депресії, крайнього неспокою, безсоння, нудоти, м’язового дрижу. Раптово припинивши вживати препарати можна викликати епілептичні напади і смерть. Тому важливо ніколи не припиняти прийом цих препаратів враз, або без належного медичного спостереження, навіть якщо прийом препаратів тривав лише два тижні.

Седативні (снодійні) засоби часто викликають перелічені вище побічні ефекти, а також похмільний стан, “сп’яніння”, втрату координації (атаксії) і висипи на шкірі.

Антидепресанти (трициклічні) дають сонний стан, ти млявий, в апатії, важко мислити, замішання, нездатний зосередитися, проблеми з пам’яттю, кошмари, відчуття паніки, надзвичайний неспокій, а також марення, маніакальні реакції, галюцинації, напади, лихоманка, знижений вміст білих кров’яних тілець (з супутнім ризиком інфекцій), пошкоджена печінка, серцеві напади, параліч.

Обираючі інгібітори зворотнього нейронного утримання серотоніну (SSRI) здатні викликати головний біль, нудоту, неспокій, збудження, безсоння, жахливі сновидіння, втрату апетиту, імпотенцію, замішання і акатізію. Згідно з оцінками, від 10 до 25 відсотків споживачів SSRI пережили акатізію, часто разом з думками про самогубство, почуттям ворожості і насильницькою поведінкою.

Якщо Вас щось турбує – наприклад, така життєва проблема, як стосунки з близькими, друзями, батьками чи вчителями, чи успішність Вашої дитини в школі – вжиток якого б там не було психотропного препарату, чи то це вуличний наркотик або психіатричні ліки, не допоможе її вирішити. Якщо призначення препарату – відчути себе краще при депресії, смутку або стурбованості, полегшення буде лише короткочасним. Якщо проблему не вирішити чи не почати залагоджувати, людині часто з часом стає гірше, ніж колись. Коли дія препарату закінчиться, будь-яка біль, дискомфорт або розлад, що були перед прийомом, можуть стати ще сильнішими, а це може змусити людину продовжувати приймати і приймати препарат.

ДОСЛІДЖЕННЯ ПСИХІАТРИЧНИХ ПРЕПАРАТІВ
Психіатри не належать до тих, хто про це не знає.

Наукові свідчення, що показують зв’язок між насильством, самогубствами і психіатричними препаратами, приголомшують.

Можливо, найбільш відвертим є твердження Кендейса Б. Перт, дослідника медичного центру Джорджтаунського університету в Вашингтоні, опубліковане у номері журналу “Тайм” від 20 жовтня 1997 року: “Я стурбований тим чудовиськом, яке я й невролог [з університету] Джона Хопкінса Соломон Снайдер породили, коли ми відкрили просту зв’язуючу пробу для рецепторів препарату 25 років тому … громадськість вводять в оману з приводу точності цих обираючих інгібіторів зворотнього [нейронного] утримання серотоніну, бо медицина надто спрощує їхній вплив у мозку … ”

Далі представлені короткі витяги з окремих досліджень, що показують зв’язок препаратів з насилля / самогубством:

1. 1. Обстеження показало, що в крові Еріка Харріса, одного з убитих підозрюваних в інциденті у школі Колумбін, був присутній препарат Лювокс у терапевтичній дозі. 4 травня 1999 року філія телеканалу ABC (Ей-Бі-Сі) у Колорадо повідомила, що “” Лювокс “- торгова марка флувоксаміну, який, як показують дослідження, може послабити маніакальний стан”. Це підтверджує стаття в American Journal of Psychiatry (“Американському журналі психіатрії”) під заголовком “Манія і флувоксамін”, в якій стверджується, що “препарат може знижувати маніакальний стан певної категорії людей, коли його дають у нормальних дозах”.

Крім того, дослідження, проведене в медичній школі Хадіси – єврейського університету в Єрусалимі, опубліковане в Annals of Pharmacotherapy (“анали фармакотерапії”), завершувалося таким твердженням про лювокс: “Наші дослідження показали, що флувоксамін здатний знижувати або, навпаки, розвивати маніакальну поведінку депресивних пацієнтів. Клініцисти мають уважно стежити за цим “ефектом перемикання” … ”

Психіатр та експерт з препаратів стверджує: “Відповідно до інфомації виробника, корпорації Solvay, 4% серед дітей та молоді, які приймають лювокс, зазнають маніакальних проявів протягом короткочасних клінічних випробувань. Манія – це психоз, який може породжувати дивні, грандіозні, добре продумані руйнівні плани разом з масовими вбивствами … … ”

3. 3. Газета “Нью-Йорк Пост” повідомила 31 січня 1999 року про те, що, апелюючи до Акту про свободу інформації, вона отримала документи, які показують, що психіатричний інститут Нью-Йорку випробовував Прозак (флуоксетін) на шестирічних дітях. У власних документах дослідників-психіатрів стверджується, що “У деяких пацієнтів спостерігалося прискорення самовбивчих думок і / або насильницької поведінки”. Інший побічний ефект – дикі маніакальні спалахи – також був відзначений у звітах дослідників.

4. 4. Дослідження, проведене в школі медицини Єльського університету і опубліковане в The Journal of The American Academy of Child and Adolescent Psychiatry (“Журнал американської академії дитячої та підліткової психіатрії”) у березні 1991 року, показало, що у шістьох з 42 обстежених пацієнтів у віці від 10 до 17 років під час лікування антидепресантами почалися або посилилися саморуйнівні поведінкові відхилення.

5. 5. Дослідження, опубліковане у вересні 1998 року в The Journal of Forensic Science ( “Журнал судово-медичної експертизи”), показало, що з 392 підлітків, які скоїли самогубства в Парижі між 1989 і 1996 роками, 35 відсотків вживали психоактивні ліки.

6. 6. На конференції країн Півночі 1995 року повідомлялося про те, що нові антидепресанти, зокрема, мають стимулюючий ефект амфетамінів, і споживачі цих препаратів можуть ставати “агресивними” або “страждати на галюцинації та / або думки про самовбивство”.

7. 7. Група дослідників з Канади, що вивчає вплив психіатричних препаратів на ув’язнених, виявила, що “насильницькі, агресивні інциденти значно частіше бувають з ув’язненими, які отрмують психотропне (психіатричне, або таке, що змінює свідомість) лікування, у порівнянні з періодом, коли ці ув’язнені не приймали психотропних препаратів”. Ув’язнені, що вживали сильні транквілізатори, демонстрували більш ніж удвічі вищий рівень насильства у порівнянні з тим періодом, коли вони не вживали психіатричних препаратів.

8. 8. У статті, опублікованій у 1964 році The American Journal of Psychiatry (“Американському журналі психіатрії”) повідомлялося, що сильні транквілізатори (хлорпромазін, галоперідол, мелларіл та ін.) можуть викликати гостру психотичну реакцію у індивідуму, що не був до цього психотиком “.

9. 9. У видрукуваного в 1970 році підручника з побічних ефектів психіатричних препаратів малася вказівка на потенціал насильства, властивий цим препаратам; стверджувалося, що “в дійсності, навіть такі акти насильства як вбивство та самогубство пов’язують з реакціями гніву, викликаними хлордіазепоксідом (лібріумом) і діазепамом (валіумом )”.

10. 10. Пізніше валіума, як найбільш поширеного слабкого транквілізатора, витіснив ксанакс (алпразолам). Згідно з дослідженнями ксанаксу, проведеного у 1984 році, “надзвичайна лють і ворожа поведінка виявлялися у восьми з перших восьмидесяти пацієнтів, яких ми лікували алпразоламом (ксанаксом)”.

11. 11. Дослідження ксанаксу, проведене в 1985 році, про що повідомляв American Journal of Psychiatry (“Американський журнал психіатрії”), показало, що 58 відсотків пацієнтів, що зазнали лікування цим препаратом, пережили серйозну “втрату контролю”, тобто прояви насильства і втрату контролю над собою, у порівнянні з лише вісьмома відсотками серед тих, хто приймав плацебо.

12. 12. Стаття, оприлюднена у 1975 році, описує негативний вплив сильних транквілізаторів, названий “акатізія” (від грецького A – тобто “без” чи “не” і kathisia – тобто “сидіння”), вперше виявлене як нездатність людей, що вживали ліки, сидіти спокійно і комфортно.

13. 13. У своїй публікації “Багато сторін акатізіі” дослідник Теодор Ван Путтен повідомив, що майже половина з 110 обстежених страждали на акатізію. Він описав, що відбувається з людьми після прийому цих препаратів. Одна жінка почала битися головою об стіну через три дні після ін’єкції сильного транквілізатора. Інша, якій ці препарати давали протягом п’яти днів, пережила “спалах галюцинацій, скрикування, ще більш ексцентричне мислення, спалахи агресії і саморуйнування, збуджену біганину або пританцьовування”. Ще одна стверджувала, що вона відчувала ворожість, ненавиділа всіх і кожного, і чула голоси, які дражнять її.

14. 14. Доктор Вільям Уіршінг, психіатр з Каліфорнійського університету в Лос-Анджелесі, повідомив на щорічних зборах Американської психіатричної асоціації 1991 року, що у п’ятьох пацієнтів розвинулася акатізія при прийомі прозака. Доктор Уіршінг був упевнений, що всіх їх акатізія “підштовхувала до наміру вчинити самогубство”.

15. 15. У 1986 році в дослідженні, оприлюдненому в American Journal of Psychiatry, стверджувалося, що пацієнти, що приймають антидепресант елавіл, “… виглядають помітно більш ворожими, неспокійними і імпульсивними у поведінці … ріст викличної поведінки і насильницьких актів був статистично значним”.

16. 16. У дослідженні дітей, споживачів елавіл, опублікованому у 1980 році в Psychosomatics, зазначалося, що деякі з них стали ворожими або істеричними. Один з дітей почав “проявляти надмірний неспокій і гнів, він надзвичайно багато бігав і кричав, що він більше не боїться, що “він більше не курча”.

17. 17. В одній зі статей, надрукованих у American Journal of Forensic Psychiatry ( “Американський журнал судової психіатрії”) в 1985 році, описуються “надзвичайні акти фізичного насилля”, викликані акатізією внаслідок прийому халдола (галоперідола). Це були також випадки актів крайнього, безглуздого, ексцентрично та брутального насилля.

Іноді стверджують, що насилля проявилося тому, що індивід “не прийняв свої ліки”. Ці тези просувають у засобах масової інформації в інтересах психіатрії, для того щоб відвернути увагу від препаратів як джерела насилля. Саме препарати викликають такі стани. Кілька досліджень унаочнюють таку точку зору.

18. 18. У лютому 1990 року доктор Марвін Тейхер психіатр з Гарварду, повідомив у The American Journal of Psychiatry, що у шістьох пацієнтів, які страждають на депресію, але не схильних до самогубства, розвинулися інтенсивні, насильницькі, самовбивчі пристрасті протягом кількох тижнів прийому прозаку.

Після цієї публікації, листи лікарів, опубліковані в The American Journal of Psychiatry і The New England Journal of Medicine (“Журнал медицини Нової Англії”), повідомляли про подібні спостереження. Повідомлення в The New England Journal of Medicine зазначало, що пацієнти не проявляли схильності до самогубства до прийому препарату, і що їхні самовбивчі думки враз припинилися одночасно з припиненням прийому.

19. 19. У 1995 році дев’ять австралійських психіатрів попереджали про те, що обираючі інгібітори зворотнього утримання серотоніну (SSRI) повинні продаватися з повідомленням про можливі ризики, після того як деякі пацієнти завдали собі пораненнь, або почали проявляти схильність до насилля після прийому цих препаратів. “Я не хотів вмирати, я лише відчув, що моє тіло розривається на шматки”, сказав один з пацієнтів. Інший заявив, “Я взяв своє мачете для рубання тростини в праву руку і захотів відрубати ліву біля зап’ястка”. Саморуйнівні прояви починалися після початку лікування або збільшених доз, і зменшувалися або зникали після того, як прийом ліків припиняли.

20. 20. Дослідження, опубліковане в 1988 році, показало схильність сильного транквілізатора халдола (галоперідола) посилювати ворожу і насильницьки поведінку. Згідно з дослідженням, багато людей, які не виявляли насильства до лікування препаратом, “ставали на галоперідолі значно більше буйним”. Вчені, що проводили це дослідження, зв’язали помічений ріст насильницьких проявів з акатізіею.

21. 21. Звіт, опублікований у The Journal of the American Medical Association, навів приклад порушення, яке може супроводжувати акатізію. Описуючи поведінку чоловіка, який почав вживати галоперідол чотирма днями раніше, дослідники зазначили, що він “… став неконтрольовано збудженим, не міг сидіти спокійно, і бігав протягом кількох годин”. Після скарг на сильний поклик напасти на кого-небудь із навколишніх, чоловік намагався вбити свою собаку.

Інший маловідомий факт полягає в тому, що ломка, викликана зупинкою вжитку психіатричних препаратів, може перетворити людину на буйного божевільного. Такий, спричинений препаратами ефект, легко приховати тому, що часто після того, як насильницький злочин скоєно, психіатри та їхні союзницькі організації, такі як фінанована фармацевтичними компаніями Національна асоціація душевнохворих (NAMI), покладають вину за насильницьку поведінку індивідума на те, що він не прийняв ліки . Проте, істина полягає в тому, що крайнє насилля – це неодноразово задокументовані побічні ефекти зупиненого вжитку психіатричних препаратів.

22. 22. У 1995 році проведене в Данії медичне дослідження показало наступні симптоми ломки, викликані залежністю на психотропні препарати: “емоційні перепади: жах, страх, паніка, страх збожеволіти, втрата впевненості у собі, неспокій, нервозність, агресія, прагнення руйнувати і, в найгірших випадках, прагнення вбивати “.

23. 23. У 1996 році Національний центр медицини, що складається з новозеландських лікарів, випустив звіт “сильна лікарська ломка”, в якому стверджується, що відмова від психоактивних препаратів може спричинити: ефект реакції, він посилює раніші симптоми “хвороби”, і нові симптоми, не пов’язані з колишнім станом пацієнта, і яких він до цього часу не відчував.
Антидепресанти можуть викликати “збудження, потужнню депресію, галюцинації, агресію, гіпоманію і акатізію”.

Жанет, дівчина-підліток, якій прописали слабкий транквілізатор і антидепресанти, стверджує, що під час зупиненого вжитку цих препаратів у неї з’явилися думки про насильство, і вона мала спиняти свої агресивні пориви, разом з бажанням вдарити кого-небудь, хто відмовлявся дати її дозу, поступово знижуючи її. “У мене ніколи не було раніше таких поривів. Ці нові відчуття не були частиною так званої “душевної хвороби”, яка, як вважали, у мене була, я ніколи не проявляла агресивності до прописування цих ліків. Після того, як я поступово й повільно відмовилася від них, я ніколи більше не відчувала подібних неконтрольованих агресивних нападів”.

Як уже зазначалося раніше, навіть Американська психіатрична асоціація визнає у своєму Посібнику з діагностики та статистиці, що одним з важливих “ускладнень” відвикання від ріталіну, психіатричних ліків, які зараз прописують мільйонам дітей, є самогубство.

Ефекти відвикання від цих препаратів можуть бути жорстокими, і вони потребують ретельного медичного спостереження для того, щоб забезпечити безпечну детоксикацію людини від препарату. Як приклад, Стіві Нікс з рок-групи “Флітвуд Мак”, розповідає про серйозні труднощі детоксикації від психіатричних препаратів: “Я одна з тих, хто зрозуміла, що саме це мене вбивало. [Психіатричний препарат клонопін]”. Щоб відвикнути від клонопіна, їй знадобилося 45 днів. “Я була серйозно хвора протягом 45 днів, дуже, дуже хвора. І я спостерігала цілі покоління тих, хто звикає до речовин, вони приходять і йдуть. Ви знаєте, ті, хто вживає героїн, 12 днів … і їх нема. А я все ще тут “.

Якщо взяти до уваги дані цих досліджень і стрімкий ріст вжитку препаратів, що змінюють свідомість, рівною мірою, як дітьми, так і дорослими, причини зростання безглуздого насилля стають очевидними.

Насвай (насибай, нас) – нікотиновмісний продукт, наркотик. Насвай – це маленькі зелені кульки, зерна з неприємним запахом і смаком.
Насвай виготовляють удома. Основними компонентами насваю є махорка або тютюн, раніше – рослина “нас”. До складу також може входити: гашене вапно (замість вапна може використовуватися курячий послід або верблюжий кізяк), компоненти з різних рослин, олія. Щоб поліпшити смак в насвай іноді додають приправи. Насвай легко виготовити і він має низьку собівартість.
Більшість компонентів суміші мають виконувати формоутворюючу функцію при гранулюванні пилоподібних відходів тютюнового виробництва. Вапно змінює кислотність середовища і сприяє всмоктуванню нікотину в кров через слизову оболонку ротової порожнини.
Насвай за зовнішнім виглядом описують по-різному. В одних випадках насвай це зелені кульки, в інших сірувато-коричневий порошок. Свіжий насвай виглядає як великі, просочені, зелені зерна, а несвіжий більше схожий на порошок і має майже чорний колір.
Деякі виробники лінуються гранулювати “нас” (насвай) і продають його в порошку.
Раніше насвай виготовляли у вигляді дрібного горошку, а потім перейшли на палички, які утворюються після пропускання маси через м’ясорубку. За всіма ознаками вже перйшли до більш масштабного виробництва. Насвай стає популярним і доступним наркотиком.
Фабрично насвай не виготовляють. Його виробництво організують удома (де ще ви зможете знайти таке розмаїття верблюжого кізяка або курячого посліду).
Офіційно «насвай» це тютюновий пил, змішаний з клеєм, вапном, водою або рослинною олією і скатаний у кульки. У Середній Азії, де насвай користується величезною популярністю, рецепти його приготування різні, і часто тютюновий пил у суміші взагалі відсутній. Його замінюють на більш активні компоненти.
Насвай, безперечно, є офіційно дозволеним психоактивом, – говорить Алєксєй Надєждін, керівник клінічного відділення дитячої та підліткової наркології НДІ наркології МОЗ Росії.

Насвай, вжиток
Насвай закладають до рота, прагнучи не допустити щоб потрапило на губи, які в такому випадку вкриваються пухирями. Проковтнута слина або крихти зілля можуть викликати нудоту, блювоту і понос, що також дуже неприємно. А отримане задоволення – легко запаморочується, поколює в руках і ногах, мутніє в очах – триває не більше 5 хвилин. В основному причиною закладання насвая підлітки називають те, що після нього не хочеться курити.
Але насвай насправді не є замінником, а є тим самим тютюном, що завдає шкоди організму. І не треба обманювати себе, що зменшений вміст нікотину якоюсь мірою вирішує проблему. «Насвайщики» компенсують втрату збільшеною кількістю і зміною якості суміші. Різниця полягає лише в тому, що тютюновий дим першого удару завдає легеням, а насвай – слизовій рота і шлунково-кишковому тракту. Розвивається та ж нікотинова залежність. До речі, за даними Узбекистанського онкологічного центру, понад 80 відсотків хворих з діагнозом «рак ротової порожнини і горла» вживали насвай.
На ринках насвай продають поруч з тютюновими виробами та насінням. За 10 тенге (неймовірно мізерна сума) можна купити пакуночок, якого стане приблизно на 30 прийомів. Основними споживачами насваю є підлітки 13-15 років. В цілому, все це має досить сумний вигляд. Так що краще вже їсти що-небудь інше. Тепер стає зрозуміло, що таке насвай.

Насвай, вплив:

Легке запаморочення
Поколює в руках і ногах
Мутніє в очах

Насвай, вторинна дія:

Споживаючи насвай можна прийти до залежності та подальшим фізичним відхиленням у роботі організму і своєрідним відчуттям, такими як:
Вегетативні порушення
Пітливість
Ортостатичний колапс (стан, коли швидко змінюючи положення тіла, людина відчуває запаморочення, темніє в очах)
Знепритомніти
Збільшено ризик розвитку рідкісних онкологічних захворювань
Хворіють зуби
Захворювання слизової оболонки ротової порожнини
Захворювання слизової оболонки стравоходу

Насвай відомий різних видів: Ташкентський, Ферганський, Андижанський та інші. За останні п’ять років насвай став дуже популярним в країнах Середньої Азії, особливо серед семи-восьмикласників. Шкільні коридори дедалі більше фарбуються в зелений, «насвайний», колір і набувають запах курника. Регулярне прибирання та хлорка не встигають впоратися з новою молодіжної модою. Слід сказати, що вживати насвай є досить клопіткою справою. Дехто думає, що насвай це нешкідлива речовина.
Насвай, негайна дія

Сильно (у місці закладання) пече слизову оболонку ротової порожнини, важчає голова, а пізніше і всі частини тіла, апатія, раптом йде слина, запаморочується, розслаблюються м’язи.
Дехто припускає, що вплив насваю може проявитися меншою мірою у тих, хто має досвід курити тютюн, але це не так. Насвай не замінить куріння цигарок.
Ті, хто довго вживають насвай, перестають помічати такі прояви, як – пече в роті, неприємний запах і смак цього дивного зілля. Але, ймовірно, саме тоді запах стає очевидним для всіх довколишніх.
Споживачі також попереджають новачків про те, що не можна поєднувати насвай з алкоголем через непередбачувані ефекти. Вживаючи насвай, дуже легко отримати дозу від якої може раптом стати зле, і навіть можна знепритомніти, бо дуже важко розрахувати свою дозу.
Насвай наслідки тривалого вжитку
1. 1. За даними узбецьких онкологів, 80% випадків раку язика, губ і інших органів порожнини рота, а також горла були пов’язані з тим, що люди вживають насвай. Насвай – це стовідсоткова ймовірність захворіти на рак.
2. 2. Оскільки насвай містить екскременти тварин, то, вживаючи його, надзвичайно легко заразитися різноманітними кишковими інфекціями і паразитними захворюваннями, і вірусним гепатитом також.
3. 3. Садівники знають що буде з рослиною якщо її полити нерозведеним розчином курячого посліду: вона “згорить”. Лікарі підтверджують, що те ж саме відбувається в організмі людини, що вживає насвай де страждають у першу чергу слизова рота і шлунково-кишковий тракт. Тривалий вжиток насваю може призвести до виразки шлунка.
4. 4. Оскільки основною активною речовиною насваю є тютюн, розвивається та ж нікотинова залежність. Ця форма тютюну більш шкідлива ніж курити цигарки, бо людина отримує велику дозу нікотину, особливо у зв’язку зі впливом вапна на слизову оболонку порожнини pота. Насвай викликає сильну наркотичну залежність.
5. 5. Наркологи вважають, що в деякі порції насваю можуть додаватися інші наркотичні речовини, крім тютюну. Таким чином, розвивається не лише нікотинова залежність, але також і залежність від інших хімічних речовин.
6. 6. Насвай можна зарахувати до числа психотропних речовин. Його вжиток підлітками відбивається на їхньому психічному розвитку – знижується сприйняття і погіршується пам’ять, діти стають неврівноваженими. Споживачі повідомляють про проблеми з пам’яттю, постійний стані розгубленості. Наслідками вжитку стають зміни в особистості підлітка, порушується його психіка.
7. 7. У дітей вживати насвай дуже швидко переходить у звичку, стає нормою. Незабаром підліткові хочеться вже більш сильних відчуттів. А якщо підліток купує для себе насвай так само легко, як жувальну гумку, то є ймовірність, що в найближчому майбутньому він спробує сильні наркотики.
8. 8. Споживачі повідомляють що руйнуються зуби.

Насвай, географія
Вважають, що насвай є частиною традиційної культури середньоазійських країн. Однак, за повідомленнями фахівців з Казахстану та Киргизстану, за останні роки він став більш популярним у країнах Середньої Азії, особливо серед учнів сьомих-восьмих класів. У Казахстані за 10 тенге можна купити пакетик, якого вистачає на близько 30 прийомів. На ринках середньоазійських країн насвай продається поруч з тютюновими виробами та насінням. У Киргизстані ціна пакетика становить 2 сом (1 долар = 41 сом), тобто теж близько 5 центів . Коли насвай доправляють, наприклад, до Росії, то, за даними, той же пакетик коштує вже 10 або 100 рублів. У цьому збільшенні ціни, власне, і полягає основний інтерес організації мережі доставки.
За даними асоціації тютюнових дистриб’юторів “Грандтабак”, у першому півріччі 2004 року російський обсяг імпорту «жувального тютюну” насвай “» склав майже 67 тон (загальною вартістю 16,5 тис. дол…). Інвойсна ціна “насваю” коливалася від 15 центів / кг до 1,1 дол. / кг. Найдешевший “насвай” йшов від традиційного експортера – Казахстану. Але того ж року почалися поставки “насваю” також з Киргизії і Таджикистану. Особливо насторожує експорт “насваю” (ціна 1,1 дол. / кг) з Таджикистану, який визнано найбільшим центром поширення афганських наркотиків.
За інформацією “Финансовых Известий”, “насвай” офіційно ввозиться в Росію єдиним імпортером – індивідуальним приватним підприємством (ІПП), утвореним підприємцем з Казахстану. Про обсяги неофіційного ввезення, зрозуміло, нікому невідомо. Розповсюджується насвай на ринках. Кореспондент “Финансовых Известий” придбав “насвай” на одному з них за ціною 10 руб. за пакетик з 25 грамів суміші, що означає, що роздрібна ціна в сто разів більше тієї, яка заявлена на митниці.
За повідомленнями преси, насвай вже є серйозною проблемою для наркологів багатьох російських регіонів. Ярославські лікарі-наркологи і наркополіцаї б’ють на сполох: школярі пристрастилися до нового дурману насвай.
Серед школярів Башкирії поширена думка, що насвай допомагає боротися з тютюнопалінням і очищає зуби краще будь-якої зубної пасти.
На ринках приволзький міст насвай вже продається поруч з тютюновими виробами та насінням. За 100 рублів можна купити пакетик, якого вистачить на 20 прийомів і основними споживачами “насваю” є підлітки 12-15 років.
У Москві насвай, разом зі спеціями, продається практично на всіх ринках. Продається він на ринках як засіб, що позбавить нікотинової залежності.

Якщо раніше насвай був невідомий і пару років тому в російськомовному Інтернеті можна було знайти не більше п’яти згадувань насваю, то тепер сторінок, повністю присвячених йому, десятки. Насвай фігурує у безлічі оповідань, що стосуються середньоазійських країн. З’явилися форуми, на яких відвідувачі, що вочевидь погано вчилися в школі, розповідають про свій досвід, обговорюють насвай. Через Інтернет діляться рецептами його виготовлення і враженнями, хто який вживав насвай.

Насвай, міфи розповсюджені споживачами

1. 1. Будь-який наркотик, чи то курячий послід або верблюжий кізяк (з якого складається насвай), завжди вживають задля «неповторного життєвого досвіду». Саме цю ідею досвідчені споживачі доносять новачкам, зазвичай недоговорюючи про свій досвід блювоти або поносу.
2. 2. Рекламою «чудових властивостей наркотиків», на жаль, нерідко займаються ЗМІ, так, наприклад, Інститут репортажів про мир і війну повідомляє про боївку: «Мусульмани, вони не курять і не вживають спиртні напої, але у кожного з них з собою легкий наркотик “насвай” (конопля плюс курячий послід), і сильний наркотик “чарс” (різновид гашишу). За словами співробітниці наркологічного диспансеру м. Алмати Татьяни Машкєвіч: “Насвай має властивості зосереджувати на одній визначеній меті, тоді як чарс знищує відчуття страху”». Як і будь-яким іншим наркотикам, насваю приписують будь-які бажані для споживача властивості, часто протилежні (тим, хто має сумніви нагадаємо, що споживачі найбільш популярних наркотиків, таких як алкоголь і тютюн, впевнені, що ці речовини можуть мати як стимулюючу, так і релаксуючу дію, причому те, який саме ефект виявиться, залежить не від дози, а від настрою споживача і обставин вживання).
3. 3. Загалом, причиною закладання насваю підлітки називають те, що після нього не хочеться курити. Дехто репрезентує насвай як засіб припинити палити, інші – як замінник тютюну, коли не хочеться видавати себе запахом або димом. Нерідко насвай згадують як тютюн для спортсменів, які не хочуть бруднити легені смолою. Однак насвай є не замінником, а є тим самим тютюном, що завдає шкоди організму. Якщо мета полягає саме в тому, щоб знайти засіб лишити палити чи замінник тютюну, і при цьому приймати його саме через рот, то для цього існують легальні та ліцензовані препарати з відомим ефектом – жувальна гумка, що містить нікотин, яка продається в аптеках без рецепта лікаря, але насвай цьому не помічник.
4. 4. «Прихід швидкий, можна розслабитися в перерві між парами або на перерві в школі», – очевидно, саме це втовкмачують підліткам, яким насвай пропонують прямо в школі.
5. 5. Посилаючися на Ташкентських стоматологів, споживачі стверджують, що насвай дозволяє вберегти зуби від карієсу. З іншого боку, чесні споживачі пишуть про те, що з зубами можна попрощатися.
6. 6. Наркологи повідомляють, що деяким з їхніх пацієнтів родичі приносили “насвай”, говорили, що він допомагає боротися з наркотичною залежністю.

Насвай? Ось відповіді.

1. 1. Кажуть, що насвай дає кайф, але що ми отримуємо натомість: гидотлива поведінка насвайників – відігнута губа, постійно плюються, притрушена пика; крім цього – всякі хвороби, шибу гепатиту і раку губи і шлунка. І все це задля 10 хвилин легкої ейфорії?
2. 2. Насвай – чудовий приклад того, що споживач наркотику відчуває саме той кайф, на який очікує. Якщо насвай не містить інших психоактивних речовин, крім тютюну, то чому він має викликати більше відчуттів, ніж звичайна цигарка?
3. 3. Споживачі насваю – типові іграшки в руках наркобізнесу. Заповзятливі люди в Середній Азії змішують відходи тютюнового виробництва з відходами рослинництва і тваринництва і, користуючися тим, що жодна з цих речовин не є формально забороненою, створюють серед молоді моду на новий наркотик насвай, який можна продавати за тим більші гроші, чим далі від Середньої Азії його відвезли.
4. 4. Насвай містить екскременти птахів і тварин. Хіба вони варті того, щоб класти їх до рота людині? Чи не краще їсти що-небудь інше?

Оскільки статусу наркотичної речовини у насваю нема, боротьба з ним поки що зводиться лише до спроби пояснити, що ж це взагалі таке. Пояснити, в тому числі батькам і викладачам, на увагу яких тільки й лишається сподіватися.
На відміну від тих наркотиків, які є в списках речовин, поширення та споживання яких намагаються припинити органи боротьби з наркоманією і наркобізнесом, люди, що заробляють на транспортуванні та розповсюдженні насваю, поки що не можуть бути притягнуті до кримінальної відповідальності ні там, де його виготовляють (тобто в країнах Середньої Азії), ні там, куди його доставляють для розповсюдження серед підлітків за значно більші гроші.
Ті, хто зіткнувся з проблемою насваю і намагається знайти шляхи її розв”язати, змушений констатувати відсутність юридичних підстав для серйозних дій. Бар’єри на шляху до вирішення полягають у тому, що наркологи і правоохоронні органи стверджують, що це не наркотик, в список заборонених до продажу товарів не входить, отже, має право на життя і вилуеченню не підлягає. Для перевірки якості ніхто не звертався, скарг на продукт не надходило. Створюється враження, що “насвай” не має офіційного портрету і для влади як би не існує. Хворих нема, претензій немає, склад в лабораторіях не вивчено, клінічні дослідження не проводилися, директив зверху не надходило, питання сам собою і відпадає.
В умовах відсутності відповідної законодавчої бази йде планомірне опрацювання ринку споживання, так би мовити, тихий маркетинг.
Коли на батьківських зборах “однієї з шкіл в одному приволзькому місті” з’ясувалося, що школярі замість того, щоб гризти граніт науки, жують цей самий завезений “особами середньоазійської національності” кізяковмісний “насвай”, – вийшов сущий переполох. Зробивши рейд по ринках міста, співробітники відділу виховної роботи та соціального захисту дитинства, управління освіти мерії виявили, що “насвай” вільно продається на всіх центральних ринках, а також на дрібних і зовсім малесеньких базарах і базарчиках міста. Як зробити так, щоб підлітки зрозуміли, що насвай не панацея від куріння, а обман себе і батьків, і що це перший крок до вживання вже більш сильних наркотиків. Наше завдання полягає в тому, щоб донести до батьків і дітей, що “насвай” не є жодним профілактичним засобом від паління, а є першою сходинкою до більш сильної залежності.
До речі, у 2001 році 8-а стаття директиви ЄС № 2001/37 заборонила виробництво та продаж будь-якого тютюну, використовуваного орально, крім класичного жувального. У Росії ж “насваю” визначено ГОСТУ 102632000.
Нещодавно співробітникам Управління Федеральної служби РФ Республіки Башкортостан з контролю за обігом наркотиків поставили завдання визначити законодавче поняття насвая. У медичні установи були направлені запити на предмет аналізу даної речовини. Якщо насвай буде визнано дурманячою речовиною, то його поширення буде заборононено.

Відповідно до указу президента Ніязова, від 13.08.04, забороняється вживати насвай в міністерствах і відомствах, на підприємствах і в організаціях, військових частинах, на прикордонних заставах, в усіх навчальних і дитячих установах, театрах, у всіх видах громадського та індивідуального транспорту, парках і т. п. Крім того, рішенням Ніязова накладено заборону продавати насвай скрізь, крім спеціально відведених місць. В Ашхабаді це ринки, де продається худоба, які переважно знаходяться за межею міста, в інших населених пунктах країни місця продажу цього тютюнового виробу визначатимуть місцеві органи влади.
Громадяни Туркменістану, що вживають “нас” в громадських місцях, штрафуються в розмірі двох мінімальних окладів (близько 85 дол), а продавці в розмірі чотирьох мінімальних окладів (близько 170 дол).
Очевидно головне, що епідемічне поширення вжитку насвая стало наслідком законодавчої діри, яка дозволяє підприємливим людям робити гроші з гівна, чим приносити в жертву здоров’я і майбутнє дітей.
Для того, щоб розв”язати цю проблему, і з’явилися законні підстави, необхідні зміни національного законодавства у тих країнах, які вже відчувають на собі вплив нового наркотику.

Насвай викликає безпліддя

При вживанні насваю припиняється вироблення сперми, порушується дітородна функція, і шансів на її відновлення практично нема – Інститут медичних проблем АН.
Інститут медичних проблем Національної академії наук ( Киргизстан) провів дослідження впливу вжитку насваю на репродуктивну функцію чоловіків.
«Медики теоретично знали про те, що насвай завдає великої шкоди організму, – розповідає директор інституту кандидат медичних наук Ракманбек Тойчуев. – Ми вперше провели системне токсикологічне обстеження 50 чоловіків репродуктивного віку – мешканців Оша і Кара-Сууйского району, які звернулися до лікарів з приводу безпліддя».
Шкода, яку завдає насвай, не залежить від тривалості його вживання. Насвай може вразити й одразу, це залежить від індивідуальних особливостей організму. Найбільша небезпека в тому, що при вживанні насваю припиняється вироблення сперми, порушується дітородна функція, і шансів на її відновлення практично нема.
Насвай повністю імпортується з Середньої Азії. Регулювати просування цього товару сьогодні не є можливим. У нас в країні існує закон про боротьбу з курінням, але насвай – то не курять.
За даними регіональної преси, «насвай» вже є серйозною проблемою серед наркологів багатьох російських регіонів. Серед школярів Башкирії, приміром, поширена думка, що «насвай» допомагає боротися з тютюнопалінням і очищає зуби краще будь-якої зубної пасти. Боротися з п’янким зіллям педагоги не можуть – продукт дозволений до вжитку без будь-яких обмежень.

Ринок збуту в Москві розширюється коштом приїжджих зі Сходу, в тому числі величезної армії будівельних робітників. Насвай поки більш популярний серед вихідців із середньоазійських країн, але завдяки їм насвай поширюється в молодіжному середовищі.