Пройшло вже майже 2 роки після того, як я закінчив університет. Зараз мені не хочеться навіть і згадувати про те, як я його закінчував.

Під кінець взагалі “штучно” псували нерви і не давали нормально захищатись. Коли я спробував вступати в аспірантуру, мені розповідали багато про що, казали, що там вже хтось є і т.д. Ну я думаю, почекаю рік, раз там хтось є, хто чекає вже давно, то так вже і буде. Але рівно через рік ситуація повторилась – тільки вже був хтось інший. Розповідали мені, мовляв, у мене був конфлікт при захисті магістерської, тому такі ж само проблеми можуть спіткати мене в аспірантурі.  На питання – чому я не можу здавати екзамени і чому немає відкритого конкурсу – мені дали чітко зрозуміти, що я то можу іти, тільки мені будуть все робити так, щоб я не міг захиститись. І це розмова на рівні зав. кафедри і декана (!).

Що стосується самої спеціальності, то нам мали пропонувати різну роботу. Так само я підходив до декана, той розповідав про “золоті гори”.  Потрібні були працівники на нові бурові установки.  Зі слів декана я зрозумів, шо там взагалі все супер, краще не буває: “ти сидиш в костюмчику в буровій установці, там є кондиціонер, музика. І просто керуєш пультом управління” А ще казав, що там буде спеціальне навчання – типу курси.

Коли ж я дістався до місця пропонованої роботи, то ситуація виявилась взагалі плачевною. Умови – жахливі (живеш в вагончику). Зарплата – порядка 4 тисяч (зміна може бути денна або нічна(!), працюєш 15 днів – 15 відпочиваєш ), але в нас ще не питали, чи ми хочемо, а з нас вибирали 🙂  Нас зібрали одразу всіх разом, ніякого спеціального навчання не було. Була одна установка, яка була задіяна в роботі – і нам ніби намагались показати, як це все робиться. Зрозуміло, що потрібно було проходити спеціальну підготовку, потім кожному мав виділятись інструктор, який би і всьому навчав.  А вийшло – що потрібно було дивитись та інтуїтивно розуміти, як це все робиться. Це при тому, що установка одна, а нас чоловік 5-10.

Коротше кажучи, мені і тим, хто був в моїй підгрупі, запропонували повернутись додому, а якщо ми будемо потрібні – то нам передзвонять. Зрозуміло, що мені абсолютно це все не сподобалось, та ще й бачите чи ні, мене навіть не беруть. Я спілкувався з самими робітниками – на вигляд вони були не дуже задоволені. Харчувались дуже погано, здоров’я “гробили” серйозно. Наприклад, якщо нiчна змiна –  вдень нормально не поспиш, а вночі – давай працюй. Вони навіть казали нам – це треба було 5 років навчатись, щоб потім піти на таку роботу? Один з них закінчив технікум якийсь, а другий ПТУ-шку.

Але я про це все вже майже забув, якби не зустрів нещодавно одногрупника. Виявляється, хтось все-таки зміг там залишитись. І вийшло ще гірше. Так, 1 чи 2 місяці платили нормальну зарплату (зрозуміло, що робота досить складна), але потім стало менше і менше, умови погіршувались. Та й виходить, що і ремонтувати установку потрібно самому. Можна так “запороти”, що ще і свої гроші прийдеться платити.

Коротше кажучи, мені розхотілось навіть шукати якусь роботу по спеціальності (в мене – гірництво, з каменем зв’язано).  Можна сказати я помилився в виборі, але головне що є диплом. Та і не факт, шо щось інше було б краще.

Крім того, в мене залишились погані враження від самого навчання (тільки на останніх курсах, бо до цього все було нормально). Конфліктні ситуації всередині викладацького колективу не додають ніякого авторитету і так не дуже популярному факультету. Що цікаво, мене зараз питають, чи варто сюди йти? Звичайно я нікому не раджу 🙁