Осінь – грибна пора. Якщо Ви любите гриби, і Вам до душі прогулянка в осінньому лісі – вирушайте за грибами самостійно. Власноруч зібрані гриби завжди здаються надзвичайно смачними, та й час проведете з користю – навіть якщо кількість зібраних Вами грибів буде не дуже великим, прогулянка на свіжому повітрі в будь-якому випадку принесе Вам користь.

Інструкція

Збирати гриби необхідно рано вранці – вважається, що оптимальний час для збору грибів наступає в шість-7:00 ранку, не пізніше. Пам’ятайте, що найбільш сприятлива погода для швидкого появи і росту грибів – сонце в поєднанні з дрібним теплим дощем. Якщо Ви підете збирати гриби через день або два після того, як пройшов невеликий теплий дощик – майже напевно повернетеся не з порожніми руками. Недосвідчені грибники повинні керуватися золотим правилом: “Не знаєш – не зрізав гриб”. Якщо Ви сумніваєтеся в тому, що виявлений Вами гриб їстівний – не ризикуйте, просто залиште його в лісі. Найкращою тарою для транспортування грибів традиційно вважаються корзини або лукошки, так як у відрах або целофанових пакетах гриби можуть швидко зіпсуватися, розкришитися і втратити свою форму через надто щільних, повітронепроникних стінок тари. Шукати гриби найкраще на світлих узліссях, біля стовбурів дерев. Але якщо знайдений Вами гриб злегка підгнив – не беріть його, так як навіть видалення підгнилого частини гриба не врятує його смакові якості.
Не варто брати також червиві, м’які і перезрілі гриби. В процесі збору грибів постарайтеся не розривати мох або хвою надто сильно, і ні в якому разі не виламувати ніжку гриба разом з грибницею. Розрита і пошкоджена грибниця висихає і гине під променями сонця, а це означає, що на цьому місці ще кілька років не буде грибів. Перед тим, як відправитися в ліс, вивчіть і запам’ятайте всі види отруйних грибів, які можуть зустрічатися у вашому регіоні. Найбільш отруйними грибами є бліді поганки, всі види мухоморів, помилкові опеньки, сатанинський гриб. Також існують неїстівні гриби – вони не відносяться до категорії отруйних, але вживати їх в їжу не рекомендується. До неїстівним грибів відносяться помилкова лисичка, жовчний гриб, боровик неїстівний і рядовка волокниста. Таїти в собі небезпеку можуть і їстівні гриби – зазвичай їх називають умовно їстівними, так як вони годяться в їжу тільки після відповідної обробки. У м’якоті таких грибів містяться отруйні або дуже неприємні на смак речовини, тому перед приготуванням їх необхідно прокип’ятити не менше десяти хвилин, вилити утворився відвар, а самі гриби – промити. Умовно їстівними вважаються рожева волнушка, тонка свинушка і деякі види сироїжок. Збираючи гриби, в першу чергу необхідно брати гриби з високою харчовою цінністю – грузді, рижики, білі гриби, маслюки, підберезники, підосичники. Менш цінними вважаються моховики, опеньки, сироїжки, свинушки, вовнянки та лисички.

Стейком прийнято називати м’ясо, обсмажене на вугіллі з мінімальною кількістю спецій. Основною характеристикою цього блюда є максимально природний спосіб його приготування.

Інструкція

Оптимальним способом приготуванням стейку є обжарка м’яса безпосередньо на вугіллі багаття, але якщо приготувати стейк на багатті не виходить – можна скористатися грилем. Шматок м’яса, який був обсмажений на сковорідці, називати стейком можна з великою натяжкою.

Для того, щоб приготувати стейк, нам знадобиться плоский шматок яловичини, товщина якого не перевищує п’яти сантиметрів (вага порції не повинен перевищувати 700 грамів ), перець, сіль за смаком.

? У першу чергу правильно виберіть шматок м’яса для стейка: яловичина повинна бути нарізана поперек волокон, а в самому м’ясі повинні зустрічатися дрібні жирові прошарки, які роблять його схожим на мармур. Свинину для того, щоб приготувати стейк, брати не варто.
? Підготуйте відкритий жар для приготування стейка: це може бути спеціальна піч-хоспер (різновид печі, що працює на натуральних деревних вугіллі), відкритий мангал, барбекю. Якщо доводиться готувати стейк в домашніх умовах – використовуйте сковорідку з ребристим дном, хоча смак такого стейка може істотно відрізнятися від канонічного.
? М’ясо ретельно промийте, висушіть при кімнатній температурі, але ні в якому разі не відбивайте.
? Посоліть і поперчіть стейк, після чого викладіть м’ясо на добре розігріту поверхню. Якщо сковорода або решітка буде розігріта недостатньо – сік з м’яса витече, і зробити стейк соковитим і м’яким навряд чи вийде.
? Обсмажуйте стейк протягом п’ятнадцяти хвилин, періодично перевертаючи. Готове м’ясо покладіть у теплому місці, щоб сік рівномірно просочив його. Перед подачею стейк змащують рослинним маслом і прикрашають овочевим гарніром, наприклад, картоплею, морквою, зеленим горошком або салатом.

Зазвичай в більшості магазинів або супермаркетів ікра продається вже в готовому, підсоленому виді. У той же час солити ікру можна і в домашніх умовах, от тільки робити це необхідно якомога швидше – не пізніше, ніж через чотири години після вилову риби.

Інструкція

Існує кілька способів засолення ікри, і залежно від того, який спосіб був використаний, ікру згодом називають зернистою, Ястичной або паюсної. Найціннішою традиційно вважається зерниста ікра, приготовлена ??шляхом сухої засолювання. Для цього ікру виймають з риби, ретельно промивають, відділяють від плівок і пересипають дуже дрібною, сухою сіллю. В цьому випадку солити ікру припадає всього кілька хвилин – і в той же час готовий продукт виходить дуже смачним, розсипчастим, практично малосольні. Слід пам’ятати, що при такому посоле загальна вага солі не повинен перевищувати 5% від ваги ікри. Крім сухого посолу, можна використовувати тузлук – охолоджений і попередньо прокип’ячений розчин солі. Ікру необхідно промити і витримати в охолодженому тузлуке від 10 до 15 хвилин, після чого вона вважається готової до вживання.
Паюсну ікру готують з тієї ікри, яка не підходить для виготовлення зернистою. При цьому вона аж ніяк не вважається менш якісною – навпаки, чорна паюсна ікра набагато смачніше зернистою. Щоб отримати паюсну ікру, тузлук необхідно підігріти до 40 градусів і залити ним ікру. Після цього тузлук зливається, а ікра посмикався пресуванні, перетворюючись на однорідну масу. Зберігається такий продукт вісім місяців. Ястичная ікра зустрічається досить рідко, і не кожна людина може похвалитися тим, що пробував саме цей вид ікри. Зовні ястичная ікра виглядає непривабливо, так як отримують її з недозрілий або перезрілої ікри, погано відокремлюваної від ястика (так називається плівка, яка оточує ікру). Ястичную ікру ріжуть і солять, не витягуючи з цієї плівки, правда зберігається така ікра не більше місяця. Засолюють Ястичную ікру в міцних розсолах, або засипають сухою сіллю, вага якої не повинен перевищувати 12% від ваги ікри.

Яловичина, незважаючи на те, що часто буває більш жорсткою і щільною, ніж свинина, відмінно поєднується з різними видами гарніру і всілякими соусами . Існує маса рецептів смачних і поживних страв з яловичини.

Інструкція

Деякі з них не відрізняються складністю – наприклад, можна просто приготувати яловичину на решітці, підсмажити на сковороді у формі відбивних або додати в бульйон. Комбінуючи м’ясо з овочами, можна створювати більш складні страви, які будуть володіти насиченим, соковитим смаком. Щоб зробити яловичину більш м’якою і ніжною, до неї можна в процесі приготування додавати сметану або вершки. Один з найбільш універсальних і в той же час простих рецептів увазі запікання м’яса з овочами.

Для того, щоб приготувати яловичину з овочами, нам знадобиться: півкілограма пісної яловичини без прожилок, півкілограма картоплі, дві цибулини середнього розміру, 50 грамів твердого сиру, пучок свіжої зелені, два зубчики часнику, 150 грамів сметани, сіль і перець за смаком.

? Наріжте м’ясо поперек волокон невеликими стовпчиками і обсмажте його з усіх сторін на сковорідці, до появи рум’яної скоринки .
? Там же обсмажте дрібно нарізаний лук, роздавлений або дрібно нарізаний часник, все це посоліть і поперчіть.
? У сковороду з м’ясом і цибулею додайте сметану і протушкувати все разом під кришкою на повільному вогні протягом п’яти хвилин.
? Очищену картоплю наріжте невеликими кубиками, посоліть і перемішайте. Викладіть нарізану кубиками картоплю на дно горщиків для запікання, а зверху покладіть підсмажене м’ясо з цибулею та сметаною.
? Розігрійте духовку до 200 градусів, поставте всередину горщики і томіть їх під кришкою не менше години. Після цього перевірте готовність картоплі, і якщо страва готова, подавайте його гарячим прямо в горщиках. Незадовго до готовності посипте м’ясо зверху тертим сиром і свіжою зеленню.

Оскільки гриби є дуже цінним і поживним продуктом, що містить залізо, фосфор, марганець, білок і цинк, рекомендується заготовлювати їх таким способом, який дозволить зберегти всі корисні властивості грибів і підкреслить їх приємний аромат.

Інструкція

Тому краще не маринувати або солити, а сушити гриби. При цьому слід пам’ятати, що для сушки можна використовувати тільки трубчасті гриби (пластинчасті гриби після сушки часто гірчать і втрачають свій первинний смак). Зазвичай для сушіння беруть білі гриби, а також підосичники, маслюки і підберезники. З пластинчастих грибів найбільш пристосованими для сушіння є печериці, опеньки і лисички. Якщо Ви плануєте сушити гриби, збирайте їх в сонячний сухий день – гриби, зібрані під час дощу, містять в собі занадто багато вологи. Мити гриби перед сушінням теж не рекомендується – вони можуть почорніти, втратити більшу частину свого аромату, часто стають безформними. Найкраще просто акуратно почистити гриби, видаливши з них пісок, землю, хвою і сміття, а якщо ви сумніваєтеся в їх чистоті – краще помити їх безпосередньо перед вживанням в їжу після сушки.
Найбільші гриби розріжте навпіл або на четвертинки, а невеликі грибочки сушіть цілком. Можна також подрібнити гриби перед сушінням – тоді вони висохнуть швидше, а зберігати їх буде простіше. Висушити гриби можна на сонці, розвісивши їх на протязі в добре провітрюваному місці. Якщо такий спосіб сушіння здається Вам занадто клопіткою, розкладіть гриби на деку в один шар і просушіть їх в духовці, яку потрібно тримати відчиненими протягом усього часу сушіння. Температура в духовці повинна підтримуватися на мінімальному рівні. Існують також спеціальні сушарки для грибів, можна використовувати їх. Після того, як гриби висохли, необхідно розкласти їх в паперові пакети або полотняні мішечки, підійдуть також металеві або скляні банки з щільно закриваються кришками. Зберігати сушені гриби потрібно в сухому, добре провітрюваному місці, так як вони дуже швидко вбирають вологу й сторонні запахи.