Виявляється, клімакс зустрічається не тільки у жінок, але і у чоловіків. І цьому є цілком розумне пояснення — з віком відбувається природне старіння організму і згасання функцій статевих залоз. Але чоловіки рідко звертають увагу на що з’явилися ознаки або соромляться про них говорити. Хоча чоловічий клімакс також, як і жіночий, становить небезпеку для організму.

Визначення чоловічого клімаксу

Чоловічий клімакс — це пізно розвинулися недостатність функції чоловічих статевих гормонів — андрогенів, або гіпогонадизм. Чоловічий клімакс виникає пізніше, ніж жіночий, у віці 40-70 років, і є фізіологічним процесом, пов’язаним з природним старінням. Виділяють два типи чоловічого клімаксу: фізіологічний і патологічний. Патологічний клімакс характеризується порушенням роботи серцево-судинної і сечостатевої систем та потребує призначення лікування. Також чоловічий клімакс може бути раннім (від 40 до 60 років) і пізнім (старше 60 років).

Причини виникнення чоловічого клімаксу

Крім загального старіння організму на виникнення чоловічого клімаксу впливають і інші фактори, здатні викликати його ранній початок:

• інфекційно-запальні захворювання статевих органів (орхіт, епідидиміт, орхоепідідіміт);
• пухлини яєчка (як доброякісні, так і злоякісні);
• порушення кровопостачання яєчка (тромбози, атеросклероз);
• радіоактивне опромінення;
• вплив токсичних речовин (шкідливе виробництво);
• куріння і алкогольна інтоксикація;
• кастрація будь-яким способом.

Клінічна картина чоловічого клімаксу

Симптоматика чоловічого клімаксу проявляється в порушенні роботи серцево-судинної, сечостатевої, ендокринної систем і в появі психо-емоційної клініки. Багато симптоми чоловічого клімаксу схожі з проявами жіночої. Єдина відмінність в тому, що клініка чоловічого клімаксу наростає поступово.

Порушення роботи серцево-судинної системи

Прояви з боку серцево-судинної системи ускладнюється супутніми захворюваннями (гіпертонічна хвороба, атеросклероз, ішемічна хвороба серця) і може призводити до інсультів та інфарктів. Скарги пацієнтів різноманітні:

• відчуття серцебиття, припливів жару з почервонінням шкіри обличчя і плечового пояса;
• постійні запаморочення, що загрожують втратою свідомості;
• відчуття нестачі повітря, задишки;
• потемніння в очах;
• при фізичних і нервових перевантаженнях з’являються перебої в серцевому ритмі;
• постійні ниючі болі в області серця;
• зміни на електрокардіограмі і підвищення артеріального тиску.

Порушення роботи сечостатевої системи

Прояви з боку сечостатевої системи можуть викликати розвиток аденоми передміхурової залози або посилити це захворювання. Статева функція тісно пов’язана з сечовипускального органами і проявляється в:

• зниженні функціонування статевих органів;
• порушенні і зниженні статевого потягу;
• вкороченні тривалості статевого акту і зменшенні викиду сперми;
• імпотенції та статевої слабкості;
• порушенні сечовипускання (зменшується напір струменя сечі, сповільнюється сечовипускання, виділення сечі по краплі в кінці сечовипускання, затримка сечовипускання);
• появі ниючих болів у ділянці сечового міхура.

Порушення роботи ендокринної системи

Порушення функціонування ендокринної системи може призвести до розвитку цукрового діабету, подагри і ожиріння. Клініка наступна:

• зниження м’язової маси, приєднання в’ялості шкіри та м’язів;
• в крові знижується вміст чоловічих статевих гормонів;
• інволюція вторинних чоловічих статевих ознак, відкладення жирової клітковини за жіночим типом (в області стегон і сідниць);
• можлива поява гінекомастії (збільшення молочних залоз).

Порушення з боку психо-емоційної сфери

Проявляється в збудливості, дратівливості і плаксивості. Деякі пацієнти стають млявими, сонливими. Можливе виникнення почуття страху, занепокоєння, аж до депресії. Багато хто скаржиться на послаблення пам’яті, втрату інтересу до роботи і сім’ї.

Лікування чоловічого клімаксу

Лікування чоловічого клімаксу має бути комплексним і здійснюватися кількома фахівцями (терапевт, уролог, невропатолог, психіатр). Для початку треба нормалізувати режим дня і харчування. По можливості виключити вплив шкідливих факторів (алкоголь, токсичні речовини). Широко використовується психотерапія та седативні засоби (настойка пустирника, валеріани, півонії). Для нормалізації роботи головного мозку застосовуються ноотропіл, пірацетам та судинні препарати (трентал, курантил, кавінтон). У важких випадках депресії використовують антидепресанти. При виражених проявах клімаксу призначаються препарати чоловічих статевих гормонів (тестостерон, сустанон, метилтестостерон). З метою стимуляції сексуальної активності застосовуються полівітаміни і адаптогени (настоянка заманихи, ехінацеї, лимонника).

Цукровий діабет другого типу в більшості випадків розвивається у людей зрілого віку, у зв’язку з чим рідко буває ізольованим, поєднуючись з атеросклерозом або гіпертонією, тому дієта у такого пацієнта повинна бути спрямована не тільки на полегшення симптомів цукрового діабету, але і оздоровлювати організм в Загалом, враховуючи всі супутні захворювання.

Основні принципи

• Дробове харчування, з розподілом загальної кількості їжі на п’ять — шість прийомів на день, що запобігає різкі коливання рівня глюкози в крові.
• Вживати більше їжі з високим вмістом клітковини — це приводить до почуття насичення при меншій калорійності їжі, а також добре очищає кишечник, що важливо для людей старшого віку, коли з’являється схильність до закрепів.
• Крохмалисті продукти краще не подрібнювати, щоб сповільнити всмоктування вуглеводів. Наприклад, краще приготувати запечену картоплю, ніж пюре.
• Цукор в чистому вигляді краще не вживати, а солодощі їсти якомога рідше, замінюючи їх корисними фруктами, сухофруктами і ягодами.
• Алкоголь заборонений.

Харчування при цукровому діабеті, що поєднується з підвищенням холестерину, атеросклероз

Повністю дозволяється вживати такі продукти: гриби, овочі, фрукти, зелень, салатні листя, нежирну рибу, хліб із цільних злаків, грубого помелу, крупи, бобові, макаронні вироби (з твердих сортів пшениці), маслини і оливки, соєві продукти .

Рекомендується обмежити: рослинні олії, м’які маргарини, молоко і кисломолочні продукти до 2,5% жирності, нежирний сир, нежирні сири, пісне м’ясо (яловичина, телятина, баранина, птиця без шкіри), морепродукти.

Не рекомендуються продукти, що містять багато насичених жирів: червона і чорна ікра, гамбургери, чіпси, піца, тістечка, торти, здоба, шоколад і морозиво, свинина, субпродукти, сосиски, сардельки, ковбаси, сало, копченості, бекон, жирні молоко і кисломолочні продукти, жирні сир і сири, свинячий, баранячий і яловичий жир, сметана, твердий маргарин, вершкове масло, жовтки яєць.

Продукти, які не рекомендуються, допускаються в їжу в невеликих кількостях один — два рази на тиждень.

Харчування при цукровому діабеті, що поєднується з гіпертонічною хворобою

При поєднанні цукрового діабету з гіпертонічною хворобою додатково рекомендується обмежити вживання солі до п’яти грамів на добу, що відповідає чайній ложці без верху. При тяжкому перебігу гіпертонії короткочасно рекомендується дієта без солі з наступною гіпосолевой дієтою.

Практично це виконується за допомогою простого методу досаліванія в тарілці, при якому вся їжа готується без солі, а досолюйте вже в тарілках індивідуально. При такому методі людина достовірно вживає в три рази менше солі, ніж зазвичай.

Поступово міняються смакові звички і сіль можна замінити прянощами, вживанням зелені і кислих ягід. Добре зарекомендувала себе полегшена сіль — морську сіль подрібнюють і змішують у співвідношенні 1: 10 з сумішшю сушених пряних трав і саме її використовують для досаліванія страв в тарілці.

До заборонених продуктів належать копченості, ковбасні вироби, маринади, соління, консерви, соуси, чіпси, кетчуп, супи в пакетиках, бульйонні кубики.

Дотримання принципів правильного харчування при цукровому діабеті та інших супутніх захворюваннях знижує рівень глюкози в крові, отже, зменшує ризик розвитку таких ускладнень, як інфаркт міокарда, інсульт, ретинопатії, ангіопатії та ішемічна хвороба серця.

Те, що з вагітністю для жінки настає час зміни фігури — це природний процес, а проте і після народження дитини фігура рідко стає колишньою. Деякі щасливі жінки повертаються в форму без всяких додаткових зусиль, проте більшості доводиться зіткнутися з змінилася формою грудей і лінією стегон.

Однак основне питання про власному тілі, яке хвилює недавно народили жінок — як прибрати живіт після пологів, який не виходить втягнути, чи можна повернути талії колишню дівочу стрункість. При цьому з проблемою збільшився животика стикаються навіть ті жінки, вага яких знаходиться в нормі. Щоб зрозуміти, як діяти, потрібно знати природу проблеми: причин опуклого живота в даному випадку дві — величина жирового шару і слабкі м’язи очеревини.

Жир в районі талії — фізіологічна норма чи недолік?

Жир на жіночому тілі розподіляється нерівномірно, це обумовлено фізіологією. Саме завдяки цій обставині жіноча фігура має хвилюючі вигини і плавні лінії, але з тієї ж причини в першу чергу поправляється область талії, а худне це місце самим останнім. Якщо зайва вага є, то живіт, швидше за все, буде дуже помітний. Але для того, щоб сісти на дієту, треба дочекатися закінчення періоду лактації; і не тільки тому, що недолік корисних речовин нашкодить дитині, але і з тієї причини, що після закінчення годування грудьми в організмі відновиться колишній гормональний баланс, і вага може піти самостійно .

Зрозуміло, це не стосується випадків переїдання — обмеження в їжі необхідно не тільки для красивої фігури, але і для здоров’я. Крім того, виділятися живіт може і тоді, коли в раціоні мало продуктів, багатих на клітковину. Вона допомагає виводити непотрібні речовини з організму, тому вживання грубої рослинної їжі також допомагає зменшити розмір живота після народження дитини.

Слабкі м’язи преса — виділяється живіт

У нормі м’язи черевного преса повинні зберігати плоску форму живота, якщо в цій області немає великої кількості жиру. На ділі ж після пологів ці м’язи часто виявляються розтягнутими і ослабленими, і відновлювати їх тонус треба певними вправами. Для досягнення бажаного результату — плоскої форми живота — займатися треба не менше трьох разів на тиждень як мінімум по півгодини; можна записатися в спортзал, але й комплекс домашніх вправ, що виконуються регулярно, допоможе впоратися з проблемою. Ось які вправи повинні бути включені в комплекс:

• Махи ногами при нерухомому тулубі — лежачи на підлозі або стоячи. Такі рухи змушують працювати нижні м’язи преса;
• Робота тулубом при нерухомій нижньої частини тіла — повороти, опускання та піднімання тулуба — включаються верхні черевні м’язи;
• Перехресні рухи ногами і тулубом — ці вправи опрацьовують косі м’язи живота, без яких прес не буде красивим.

Обрати для себе з різноманітності методик можна будь-яку — пілатес, шейпінг, аеробіку, але у вибраному комплексі обов’язково потрібні всі три види цих вправ. Непогано тренувати м’язи живота і поза комплексу — гуляючи з дитиною або займаючись домашніми справами, напружувати черевну стінку, випинати її або втягувати живіт. Ці методи допоможуть швидше повернутися у форму після пологів і знайти тонку, струнку талію.

Зазвичай ми думаємо про аутизм як про дитяче захворюванні, і лікуванням цього розладу в основному займається педіатрія. Але діти-аутисти виростають і перетворюються на дорослих, хворих на аутизм. І ось тут виникає безліч складностей.

У людей, страждаючих від аутизму, або розлади аутистичного спектру, як правило, виникають складнощі у плані спілкування і соціальної адаптації. Це ускладнює життя у багатьох відношеннях. А люди з важким ступенем захворювання потребують опікою і лікарському догляді цілодобово протягом усього життя. У цьому випадку сім’я пацієнта повинна вирішити непросте завдання, де буде жити і чим буде займатися цей доросла дитина, з урахуванням його потреб і особливостей, а також вибрати програму і засоби, які допоможуть реалізувати ці цілі. Навчання в домашніх умовах, в школі і на роботі, дозволяє людині з розладом аутистичного спектру підвищувати рівень освіти і розвиватися протягом всього життя. Деякі дорослі-аутисти (особливо з формою високофункціональні аутизму або синдрому Аспергера) можуть досить успішно займатися багатьма широко розповсюдженими видами діяльності. Деякі працюють у майстернях для інвалідів під керівництвом керуючих, навчених роботі з людьми з обмеженими можливостями.

Життя аутистів

У порівнянні з іншими людьми, аутисти значно рідше створюють сім’ї і народжують дітей. Також вони не надто часто живуть у великих містах. Але поступово все більше і більше людей з розладом аутистичного спектру знаходять собі пару серед людей з аналогічним синдромом. Ця так звана «аутичних культура» грунтується на загальноприйнятому думці, що аутизм — це не захворювання, що вимагає лікування, а унікальне бачення життя. Люди з розладом аутистичного спектру притягуються один до одного, так як їх об’єднують спільні інтереси або нав’язливі ідеї, а також сумісність типів особистості. Багато з них говорять про те, як важливо для них спілкуватися та підтримувати дружні відносини. І в цьому вони не відрізняються від інших.

Умови життя

Деякі люди, які страждають від аутизму, можуть вести відносно самостійне життя в своєму будинку або квартирі. Деякі справляються зі всіма повсякденними завданнями самі, іншим необхідна допомога у вирішенні найбільш складних проблем. Такі люди можуть отримувати підтримку або від членів своєї сім’ї, або від медичних працівників, або від будь-якої іншої служби. Для тих сімей, які вирішили залишити своїх «дорослих дітей» вдома, існує урядові фонди. Це такі програми, як «Додатковий дохід по соціальному забезпеченню», «Соціальне страхування на випадок втрати працездатності», а також програма «Медичне піклування». Інформацію про ці програми можна отримати в Управлінні соціальним забезпеченням. Часто люди з обмеженими можливостями живуть в групах, перебуваючи під наглядом фахівців. У таких будинках для людей з обмеженими можливостями працюють фахівці, які допомагають їм справлятися з повсякденною діяльністю, включаючи приготування їжі, ведення домашнього господарства і дотримання особистої гігієни. Люди з менш серйозними проявами захворювання можуть жити окремо, в своїх будинках. Декілька разів на тиждень їх відвідують фахівці з догляду за людьми з обмеженими можливостями. Люди з розладом аутистичного спектру, що вимагають безперервного піклування, можуть залишатися в спеціальних медичних закладах. Це ще один варіант для людей-аутистів, хоча і не найпоширеніший. Такі установи пропонують можливості щодо відновлення здоров’я та виконанню простий, але корисної роботи.

Робота

Невеликий відсоток дорослих з синдромом Аспергера можуть досягти успіхів у стандартних сферах діяльності, але часто ці успіхи значно нижче рівня їх дійсних здібностей і кваліфікації. Роботодавцям необхідно правильно використовувати знання та навички таких працівників. Автори «Керівництва по високофункціональні аутизму і синдрому Аспергера для батьків» описують три можливості для працевлаштування: на конкурсній основі, на громадських засадах або шляхом захищеної зайнятості.

Працевлаштування на конкурсній основі — це можливість влаштуватися на роботу самостійно, без будь-якої підтримки з боку оточуючих. Деяким навіть вдається відкрити власну справу. Люди з синдромом Аспергера можуть процвітати в тих видах діяльності, які вимагають уваги до деталей, але припускають мінімальне соціальне взаємодія з колегами, наприклад, в комп’ютерних науках. Робота на громадських засадах — це система підтримки працевлаштування, яка має на увазі оплачувану роботу в певних групах населення, іноді в якості працівника пересувний соціальної служби, іноді на посади, створену спеціально для даної людини. При захищеної зайнятості людині гарантується працевлаштування на різних підприємствах. Також у працівників, що займають захищені робочі місця, як правило, формують трудові навички і навчають нормам поведінки.

Для людей з тією чи іншою формою аутизму хорошим варіантом працевлаштування є інтернет, така взаємодія практично виключає можливість використання невербальних сигналів, які представляють складність для людей-аутистів. Щоб знайти підходяще місце роботи, можна звертатися в такі установи, як державна служба зайнятості, бюро соціального обслуговування, центр психічного здоров’я, а також в організації для інвалідів.

Для пацієнтів, які страждають на цукровий діабет першого типу, основним методом лікування є інсулінотерапія. Зміна принципів харчування носить допоміжний характер, тому багато пацієнтів цієї групи не надають ніякого значення своєму харчуванню, однак це неправильна позиція. При цукровому діабеті першого типу дотримання правил вживання продуктів в їжу має велике значення, тому необхідно не тільки про них знати, але й дотримуватися їх.

Основні рекомендації

Для пацієнтів, які страждають на цукровий діабет першого типу, дуже важливо контролювати кількість вживаної їжі, тому що їм необхідно підтримувати свою вагу в межах норми. Якщо вони їдять більше індивідуальної норми — швидко набирають вагу, а якщо менше — катастрофічно його втрачають, з ризиком розвитку гіпоглікемії. Це пов’язано з особливостями обміну у цих людей.

Кількість споживаних вуглеводів має бути постійним, з усталеним графіком прийому їжі, це допомагає стабільної інсулінотерапії і позбавляє від постійного розрахунку необхідної дози інсуліну, хоча при необхідності можна оцінити кількість прийнятих вуглеводів і зробити корекцію інсуліну.

Харчування має бути максимально різноманітним, в якому білки, жири і вуглеводи збалансовані для конкретного хворого, так як швидкість обміну речовин — індивідуальний показник. Алкоголь виключається повністю.

Прийом вуглеводів

Для дорослої людини, що страждає цукровим діабетом першого типу, вживання менше ста грамів вуглеводів на добу — недостатньо, а понад двісті п’ятдесят — вже надмірно, рекомендуються середні дозування, які залежать від ступеня активності та енерговитрат пацієнта. Вуглеводи є основним джерелом енергії, тому на них припадає 55-60% добового раціону.

• Рекомендується як основа харчування: овочі, горіхи, зелень, соя, сочевиця.
• Рекомендується: фрукти, макаронні вироби, бобові, молоко, кисломолочні продукти.
• Рекомендується обмежити: вівсяні пластівці, кукурудзу, чорний хліб, натуральні фруктові соки, банани.
• Рекомендується різко обмежити: білий і сірий хліб, печиво, бісквіти, пісочне тісто, пиво, рис.
• Рекомендується виключити: цукор, мед, картопля, рисові і кукурудзяні пластівці, солодкі газовані напої.

Прийом білків, жирів і клітковини

Білки — носії незамінних амінокислот. Вони в обов’язковому порядку повинні входити в раціон пацієнта з цукровим діабетом першого типу. Основні джерела білка — м’ясо, яйця, риба, молоко, сир, сир, бобові. На них припадає 15-20% добового раціону.

Жири покращують смак їжі і підвищують її калорійність, містять поліненасичені жирні кислоти та інші незамінні елементи.

Рекомендовані продукти: яйця, печінка, вершкове масло, мізки, нежирне м’ясо, риба, молоко, рослинні олії, всього 25-30% від добового раціону.

Не рекомендуються ковбаси, жирне м’ясо, смажена їжа, сало, м’ясні соуси.

Клітковина обов’язкове до вживання, особливо при надмірній вазі, так як добре очищає кишечник, дає відчуття насичення і практично не засвоюється. Вона міститься у висівках, хлібі з цілісних злаків, в зернових пластівцях, квасолі, горосі, чечевиці, гречаній крупі, вівсі, ячмені, у фруктах і овочах.

Хлібні одиниці і розподіл добової енергетичної цінності

Хлібні одиниці мають велику важливість для пацієнтів з першим типом цукрового діабету, так як на підставі їх розраховується доза введеного інсуліну. Одна хлібна одиниця відповідає дванадцяти грамам вуглеводів.

При п’ятиразове прийомі їжі при першому типі цукрового діабету рекомендується 25% відвести на сніданок, 15% — на другий сніданок, 30% — на обід, 20% — на вечерю і 10% на другу вечерю. Такий режим харчування є найбільш підходящим для введення інсулінів парентерально.