Сальмонельоз — це гостре захворювання шлунково-кишкового тракту, при якому запалюється і дратується його слизова оболонка. Дієта при таких захворюваннях має велике значення, так як саме їжа може, як збільшити, так і зменшити подразнення шлунково-кишкового тракту.

Що таке сальмонельоз

Сальмонельоз — це гостре інфекційне захворювання, що викликається бактеріальною інфекцією (сальмонелою) і характеризується ураженням шлунково-кишкового тракту. При сальмонельозі може дивуватися переважно стінка шлунка, тонкої або товстої кишки, а іноді і всього шлунково-кишкового тракту.

Джерелом захворювання найчастіше є домашні і дикі тварини (рогата худоба, свині, кішки, собаки, птахи, гризуни). Людина заражається, з’ївши м’ясо чи яйця тварин, заражених сальмонельозом.

Через 2-3 години після зараження (максимум через добу) і хворого з’являються ознаки сальмолнеллеза. Якщо уражається в основному шлунок, то це блювота, переймоподібні болі в животі, невеликий підйом температури. Захворювання триває 3-4 дні.

Якщо уражаються шлунок і тонкий кишечник, то до вищеописаних ознак приєднується рідкий стілець з водянистими випорожненнями коричневого або зеленуватого кольору з різким смердючим запахом і домішкою слизу. Температура піднімається до більш високих цифр, тривалість захворювання також більше (до 4-7 днів).

Якщо уражається шлунок, тонкий і товстий кишечник, в перші ж дні захворювання з’являються ще й болі внизу живота схваткообразного характеру. Випорожнення стають мізерними, складаються їх каламутній зеленої слизу, іноді з домішкою крові. Таке захворювання може тривати довго, до декількох місяців.

Сальмонельоз може протікати дуже важко і ускладнюватися гострою нирковою недостатністю, менінгіт, гепатит (запалення печінки), пневмонією.

Дієта при гострих явищах сальмонельозу

При тяжкому перебігу сальмонельозу хворих госпіталізують, промивають шлунок. При легкому та середньої важкості перебігу захворювання призначають часте дробове питво спеціальних розчинів, при важкому — введення сольових розчинів внутрішньовенно крапельно.

Розчин для прийому всередину зазвичай складається з хлориду натрію (повареної солі), бікарбонату натрію, хлориду калію і глюкози, розчинених у питній воді. Розчин дають пити малими порціями або вводять через шлунковий зонд. Обсяг введеної рідини повинен відповідати втратам рідини з блювотою і проносом. Дорослим хворим із середньотяжким перебігом сальмонельозу зазвичай призначають 2-4 л рідини.

Щадна дієта при сальмонельозі

Після того, як найбільш гострі явища пройдуть, хворим призначається щадна дієта (дієта № 4). Порушення функції травних залоз і роздратування стінок шлунка і кишечника вимагають введення легкозасвоюваній, подрібненої, щадною шлунково-кишковий тракт їжі.

Для лікувального харчування при гострих запальних захворювань кишечника широко використовуються кисломолочні продукти, овочі (морква, картопля) і фрукти (яблука, банани). Застосування таких страв сприяє більш швидкому зникненню токсикозу (отруєння організму продуктами розпаду тканин і токсинами, які виділяються збудниками інфекції), нормалізації стільця, більш короткому течією захворювання. Сприятливий вплив їх на перебіг хвороби пояснюється рядом причин:

• вмістом в овочах і фруктах великої кількості пектину — колоїду, здатного зв’язувати воду і набухати; пектин осаджує на своїй поверхні залишки харчових речовин і хвороботворні бактерії;
• в кислому середовищі від пектину легко від’єднується кальцій, що чинить протизапальну вплив на стінку кишечника;
• в овочах і фруктах міститься багато органічних кислот, які вбивають хвороботворні мікроорганізми.

Особливо корисні морква та яблука, що роблять протизапальну дію. Вони механічно очищають кишечник своєї губчастої масою і адсорбують на своїй дорозі всі шкідливі речовини. Рекомендується пюре з свіжих, натертих на дрібній тертці моркви та яблук.

Хворим сальмонельозом не варто вживати бобові, буряк, огірки, квашену капусту, редиску. Не рекомендується ряд фруктів (апельсини, мандарини, груші, сливи, виноград) через погану перевариваемости шкірки і междолевих оболонок.

Хворим можна давати кавуни, чорницю, лимони. Рекомендуються киселі з різних ягід, компоти, рисова, манна, гречана каші на воді (вівсяна каша не рекомендується, оскільки посилює рухову активність кишечнику). Солодощі обмежуються, оскільки вони сприяють бродильних процесів в кишечнику. Дозволяються білі сухарі. Білка в їжі повинна бути достатня кількість у вигляді сиру, нежирного м’яса і риби. Жирне м’ясо, риба, прісне молоко виключається. Всі продукти повинні бути добре проварені і подрібнені.

Тривалість дієти залежить від стану хворого. Але в будь-якому випадку є сенс дотримуватися дієти ще деякий час після одужання.

Менструальний цикл жінки — це унікальна, «добре продумана» самої природою хронологічна система, яка забезпечує не тільки можливість зародження нового життя, але і підтримує нормальну функціональність багатьох інших органів. Ось чому при настанні клімактеричного періоду, тобто при поступовому згасанні репродуктивних можливостей жіночого організму, починаються і деякі проблеми зі здоров’ям.

Вся справа в тому, що за процеси послідовного розвитку всіх стадій менструального циклу відповідають жіночі статеві гормони — естрогени і прогестерон, які забезпечують підготовку слизової оболонки матки до вагітності. Однак ендометрій матки — це далеко не єдиний орган, на який впливають жіночі статеві гормони. Так, чутливими до естрогену і прогестерону є також мозок, печінка, кишечник, серце, опорно-руховий і сечовидільної апарати і деякі інші тканини. Саме тим, що ці органи можуть вступати у взаємодію з жіночими статевими гормонами (тобто містять чутливі до цих гормонів «рецептори-мішені»), багато фахівців і пояснюють поступовий розвиток різних клінічних ознак, характерних клімактеричного періоду.

Виникнення клімактеричних проявів проходить кілька етапів, першим з яких є пременопауза — початок згасання гормональної активності в жіночій статевій сфері. Пременопауза починається першими клінічними розладами клімактеричного періоду і закінчується менопаузою, тобто тієї менструацією, після якої наступний цикл може відбутися не раніше, ніж через рік. З визначення пременопаузи видно, що позначити початок і тривалість цього періоду можна лише після того, як настане наступна стадія клімаксу — менопауза. В середньому пременопауза починається після сорока п’яти років. Однак пременопауза може бути ранньою (до сорока п’яти років) або навіть передчасної (до сорока років).

Що ж відбувається при виникненні пременопаузи? Перш за все, розвивається певна гормональна перебудова, яка проявляється в порушенні «нормальної» пропорції гіпофізарних і яєчникових гормонів, що регулюють перебіг менструального циклу. В результаті цього поступово виснажується фоллікулообразующая функція яєчників, погіршується гормональна діяльність жовтого тіла — фолікула, з якого виходить яйцеклітина. З менструального циклу все частіше «випадає» стадія овуляції, тривалість цих циклів коротшає, а інтервали між ними подовжуються. Виділення при менструаціях стають бідніший.

Незважаючи на розвивається гормональний дисбаланс, будова матки особливих змін не зазнає, і її ендометрій поки ще зберігає ту структуру і форму, які властиві жінкам репродуктивного віку. Тим часом в пременопаузі починають з’являтися специфічні клінічні ознаки, характерні для симптоматики раннього клімактеричного періоду. Перш за все, виникають нервово-емоційні, вегетативні, ендокринні розлади та порушення обміну речовин. Це виражається у виникненні гіперемії (зони почервоніння) на певних ділянках тіла, гіпергідрозу (підвищеного потовиділення), головних болів, безсоння, втоми, слабкості, високого чи низького артеріального тиску, прискореного пульсу і т.д. Ступінь вегетативних проявів може коливатися від легкого до тяжкого. Нервово-емоційні розлади є як наслідком вегетативної симптоматики (наприклад, через безсоння і хронічної втоми жінка може бути дратівливою і депресивної), так і усвідомленням початку клімаксу, який асоціюється з наближається старістю. У деяких випадках такий психологічний стан вимагає навіть терапевтичної корекції. Вже в пременопаузі може розвиватися сечостатева патологія з виникненням циститу, уретриту і зниженням статевого потягу. Можливі серцево-судинні захворювання.

Нерідко перераховані симптоми не потребують лікування, проте в деяких випадках, коли клінічні прояви значно погіршують якість життя жінки, призначається симптоматична або навіть гормональна терапія. Перед призначенням гормонів лікар повинен отримати повну картину про стан здоров’я жінки, а також про анамнез життя та спадкової схильності до пухлинних захворювань.

Жовтяниця може виникати при різних захворюваннях, в тому числі при гострих захворюваннях печінки, загостренні хронічних захворювань печінки, а також при закупорці жовчовивідних шляхів. При цих захворюваннях хворому потрібно щадне лікувальне харчування, яке дозволило б не травмувати додатково клітини печінки.

Що таке жовтяниця і чому вона виникає

Жовтяниця — це фарбування в жовтий колір слизових оболонок, склер і шкіри. Жовтяниця є ознакою цілого ряду захворювань і, як правило, пов’язана з підвищенням вмісту в крові жовчного пігменту білірубіну, який утвоюється в клітинах печінки з еритроцитів крові при їх розпаді. Існують наступні види жовтяниці:

• механічна жовтяниця — механічні перешкоди току жовчі в жовчних протоках (камінь, пухлина);
• печінкова жовтяниця — порушення роботи печінкових клітин (при гострих або загостренні хронічних захворювань печінки — гепатитах);
• гемолітична жовтяниця — утворення підвищеної кількості жовчних пігментів внаслідок природженого або придбаного прискореного розпаду еритроцитів крові (гемолізу) при гемолітичних анеміях різного походження;
• кон’югаціонной жовтяниця — недостатнє утворення деяких ферментів, що беруть участь в утворенні білірубіну.

З усіх цих причин особливе значення дієта має при захворюваннях печінки і жовчних шляхів.

Дієта при печінковій та механічній жовтяниці

При гострих вірусних гепатитах страждають клітини печінки, що виробляють жовч та знешкоджуючі різні токсичні речовини, що отруюють організм. Це так звана печінкова жовтяниця. Причиною такого процесу є ураження клітин печінки вірусами або гостре отруєння хімічними речовинами. Печінкова жовтяниця може спостерігатися і при цирозах печінки (при них клітини печінки замінюються клітинами сполучної тканини). При закупорці жовчних шляхів клітини печінки також можуть постраждати (через те, що немає відтоку жовчі).

Основним завданням дієти при жовтяниці є створення оптимальних умов для клітин печінки, що сприяють зменшенню їх ураження. Дієта також повинна сприяти зменшенню запальних явищ в печінці і стимулювати жовчоутворення і жовчовиділення.

При призначенні лікувального харчування обов’язково враховується період захворювання. У гострому періоді на 1-2 дні призначають цукрово-фруктову дієту з достатнім введенням рідини (чай з цукром, розчин глюкози, компоти з сухофруктів). Легкозасвоювані вуглеводи сприяють поліпшенню вуглеводного обміну в клітинах печінки, що покращує їх стан, а достатню кількість рідини сприяє виведенню токсинів з організму.

Після того, як гострі явища пройдуть, в раціон вводять відвари з овочів, киселі, протерті молочні каші, свіжі і наполовину розбавлені водою соки. Кількість з’їдається за добу їжі поступово збільшується у міру підвищення апетиту. При зменшенні гострих явищ дієту розширюють за рахунок м’яса і риби нежирних сортів у вигляді різних виробів з фаршу, приготованих на пару, а також круп і овочів, розварених до м’якості і протертих. Супи дозволяються молочні і овочеві, протерті, фрукти і ягоди — у вигляді соків.

У міру поліпшення загального стану хворий перекладається на дієту № 5а, яка містить підвищену кількість нежирних молочних продуктів, в тому числі сиру. Всі страви відварюються, гасяться або готуються на пару, а потім протираються. Хліб тільки білий, злегка підсушений. М’ясо і риба нежирних сортів даються у вигляді пюре або фрикаделей (кнелей) приготованих на пару, супи овочеві або молочні. Виключаються овочі, багаті грубою клітковиною, що викликають підвищене газоутворення в кишечнику (капуста, ріпа, редис). Гарніри готуються з овочів і круп, розварених до м’якості і протертих.

По закінченні гострого періоду хвороби хворий переводиться на дієту № 5, якої дотримується весь відбудовний період строком від півроку до року. Ця дієта створює оптимальні умови для відновних процесів в печінці та правильного жовчовиділення. Дієтичному харчуванню належить вирішальна роль у запобіганні розвитку хронічного гепатиту.

Дієта № 5

Дієта № 5 рекомендується на стадії одужання при паренхіматозної жовтяниці, а також при механічних жовтяниці, що виникли на тлі захворювань жовчовивідних шляхів.

Ця дієта містить достатню кількість всіх необхідних харчових інгредієнтів, тому її можна дотримуватися тривалий. До складу дієти № 5 входять продукти, що володіють жовчогінною дією, продукти ж, що містять холестерин, обмежуються. Виключаються спеції, рибні, м’ясні та грибні бульйони, цибуля, часник, редиска, смажені страви, жирне м’ясо, риба і молочні продукти, міцні чай і каву. Всі страви готуються на пару, відварюють або гасять, але не подрібнюються.

При тривалому хорошому самопочутті можна перейти на зигзагоподібну дієту, коли в дієту № 5 на короткий час вводяться продукти з набору для харчування здорової людини (таким чином тренується шлунково-кишковий тракт).

При захворюваннях печінки і жовчовивідних шляхів дієта має дуже велике значення.

Галина Романенко

Панкреатит — це запалення підшлункової залози , органу, який виробляє ферменти, які відіграють важливу роль у процесі травлення. Підшлункова залоза знаходиться з лівого боку черевної порожнини. Порушення її функціонування призводить до сильних болів в животі і може дати серйозні ускладнення, якщо захворювання не лікувати. При таких симптомах панкреатиту, як нудота, блювання і гострий біль у животі, потрібно негайно звертатися до лікаря.

Запобігти гострий панкреатит можна, якщо дотримуватися здорової дієти. Харчуючись овочами, фруктами, нежирним м’ясом, рибою та молочними продуктами, можна захиститися від цієї та багатьох інших хвороб. Жирна, солодка, солона, гостра їжа, а також напівфабрикати і фастфуд краще вживати в мінімальних кількостях. Крім того, рекомендується їсти 4-5 разів на день і невеликими порціями.

Лікування

Якщо напад гострого панкреатиту все ж стався, хворого слід негайно доставити в лікарню. Гострий панкреатит не завжди має небезпечні ускладнення і проходить, як правило, через 3 дні, однак біль, який він викликає, буває нестерпна, так що краще не намагатися уникнути госпіталізації.

Під час нападу і якийсь час після нього пацієнт не може їсти самостійно, і йому будуть вводити живильний розчин через крапельницю. Через кілька днів йому почнуть давати прозорі рідини (чай, бульйон, яблучний сік, воду — все розігріте до температури тіла), через день або два йому можна буде почати пити більше густі рідини, наприклад, кефір, і поступово пацієнт повернеться до нормального харчування.

Харчування після нападу

Найпоширеніші рекомендації по харчуванню пацієнтів після нападу гострого панкреатиту:

• Є нежирну їжу; в одній порції повинно міститися не більше 30 г жиру
• Є їжу, багату білками і вуглеводами, щоб полегшити роботу підшлункової залози
• Уникати дуже солодкої їжі, особливо при підвищеному рівні цукру в крові
• Обмежити споживання кофеїну, страв з гострими спеціями, а також напоїв і продуктів, що сприяють підвищеного газоутворення
• Повністю відмовитися від алкоголю і нікотину. Навіть у маленьких дозах вони збільшують ризик повторного нападу гострого панкреатиту
• Є їжу, багату магнієм, селеном, метіоніном, вітамінами А, С і Е

Лікувальне голодування при гострому панкреатиті

Якщо дозволяє стан хворого, то в хірургічному відділенні його спочатку починають лікувати консервативними методами, в тому числі за допомогою спеціального харчування.

Перш за все, хворому промивають шлунок і встановлюють спеціальний зонд, який через ніс входить в порожнину шлунка. Через цей зонд вміст шлунка постійно віддаляється. Протягом перших 4-5 діб хворому призначається лікувальне голодування, він отримує тільки парентеральне харчування (живильні розчини внутрішньовенно крапельно). Потроху можна пити содове питво, мінеральну воду слабкої мінералізації без газу (Смирновская, Славяновская, Єсентуки 17). Всі питво має бути холодним — це зменшує активність підшлункової залози.

Для задоволення потреб організму в білку внутрішньовенно крапельно вводяться амінокислотні розчини (аміон, гідролізат казеїну). Обов’язковою умовою для введення таких розчинів є повне спорожнення шлунка (постійний зонд в шлунку), в іншому випадку введення білка може викликати активацію секреції соку підшлункової залози і погіршення стану хворого.

В якості джерела енергії призначають внутрішньовенно краплинно жирові емульсії (наприклад, інтраліпід), введення яких не впливає на активність секреції шлунка і підшлункової залози. У якості енергетичного матеріалу хворим вводять також глюкозу.

Жінки, які вступили в період менопаузи, можуть засмучуватися через вік, але найчастіше радіють із приводу відсутності менструацій. Однак іноді після цілого року без місячних деякі жінки помічають повернення колишніх традицій, які проявляються легким або рясним піхвовим кровотечею.

Якщо це сталося, не варто нехтувати проблемою, займатися самолікуванням або не звертати уваги на це. Вагінальна кровотеча повинно насторожити, і варто негайно здатися гінеколога.

Причин виникнення кровотеч безліч: гормональні зміни, недостатнє харчування (дефіцит вітамінів і мікроелементів, поживних речовин), стреси, різке схуднення.

• Якщо жінка, вступаючи в менопаузу, застосовує гормонозамісну терапію, то кровотеча пояснюється стрибками гормонального фону, який терапія намагається підтримати на певному рівні.
• Якщо жінці за 60, то кровотеча може свідчити про наявність раку ендометрія. Це одна з ознак, який на нього вказує у одній з 8 жінок.
• Якщо жінка не збирається вести пасивний спосіб життя, дотримується дієти, робить фізичні вправи, іноді тільки для того щоб не набрати вагу, що властиво для жінок в клімаксі, вона може різко схуднути і спровокувати вагінальна кровотеча.
• Дефіцит найважливіших речовин — ще один результат цілеспрямованих дієт або нераціонально організованого харчування, який веде до кровотеч. У період менопаузи дуже важливо збалансоване меню, яке дозволить уникнути остеопорозу, швидкого старіння шкіри, втрати волосся і в тому числі, збереже нормальну діяльність статевої системи.
• Стрес. Тут буде і незбалансоване харчування, і депресії, втрата ваги, а через гормональних коливань, які стрес підсилює, може наступити і кровотеча.
• У матці можуть розвинутися такі види пухлин як поліпи і фіброїд. Якщо почалося кровотеча швидше убоге, то швидке всього мова йде про наявність поліпів, тоді як більш сильні виділення — ознака фіброїд. Але визначити їх можна лише за допомогою медичного обстеження, яке покаже ступінь розвитку.

Якщо ви помітили кровотеча, негайно звертайтеся до лікаря — це допоможе розпізнати проблему і в разі серйозного захворювання, вилікуватися на ранній стадії.

Перед візитом до гінеколога приготуйтеся відповісти на питання: як часто буває кровотеча і як довго триває, який характер мають виділення (колір, структура), чи є при цьому болю. Потрібно буде назвати всі ліки, які ви приймаєте, сказати чи дотримуєтеся дієту, чи є діабет та інші гормональні порушення. Спадковість — важливий фактор, який враховується при розгляді жіночих хвороб. Поцікавтеся вашої сімейної історією здоров’я: чи були в роду ракові захворювання.

Лікар зможе шляхом огляду визначити наявність пухлинних утворень, але характер їх можна буде дізнатися лише після УЗД і біопсії. У разі наявності раку рекомендовано хірургічне втручання.

Для того, щоб уникнути ризику кровотечі та зберегти здоров’я, потрібно дотримуватися нескладні правила, які допоможуть жінці краще себе почувати:

• зменшите вживання кофеїну та алкоголю;
• виконуйте фізичні вправи (але не занадто вимотуючі);
• відмовтеся від надмірної кількості вуглеводних продуктів;
• приймайте вітамінно-мінеральні комплекси;
• включіть в раціон жирну рибу, вживайте більше фруктів і овочів;
• пийте достатню кількість води, уникайте обезводнення;
• для розслаблення займайтеся медитацією і йогою.