Набір м’язової маси цікавить в основному чоловіків, особливо що займаються таким видом спорту, як бодібілдінг. Але й просто накачати м’язи теж непогано, особливо підлітку. Не варто тільки забувати, що захоплення будь однобокою дієтою до добра не доведе, наш організм вимагає різноманітного харчування.

Принципи складання дієт для набору м’язової маси

М’язова маса — це білкова маса, тому природно, для її збільшення вимагається тваринний і рослинний білок. В організмі людини білок їжі розпадається на окремі амінокислоти, з яких, як з цеглинок будується білок, що входить до складу м’язових клітин. Рослинні білки не містять всього необхідного набору амінокислот, який необхідний для синтезу людського білка, тому необхідно поєднання тваринного і рослинного білка.

Для того щоб здійснювався процес синтезу білка, організму потрібна енергія у вигляді вуглеводів. Якщо сидіти на одній білкової їжі, то для одержання енергії буде витрачатися білок їжі. Крім того, що його стає мало для будівництва, використання білка для отримання енергії тягне за собою утворення великої кількості токсичних продуктів обміну речовин, які будуть отруювати організм.

Жири, вітаміни і мінерали для організму

Тому збалансована дієта для набору м’язової маси повинна включати в себе велику кількість білка, достатня кількість вуглеводів, жирів, вітамінів і мінералів. Приймати їжу краще п’ять — шість разів на день, розділивши її на рівні порції, так вона буде краще засвоюватися.

Їжа повинна бути висококалорійної, інакше виникає перевантаження шлунково-кишкового тракту зниження засвоєння поживних речовин. Овочі та фрукти, що містять багато клітковини, яка не перетравлюється, не повинні становити більше третини раціону. Тим не менш, вони важливі як джерело вітамінів і мінералів. Калорійність їжі потрібно нарощувати поступово, до тих пір, поки маса тіла не почне збільшуватися.

Необхідно обмежити прийом продуктів, багатих тваринними жирами (жирне м’ясо, сало, жирні молочні продукти, ковбаса) і легкозасвоюваними вуглеводами (солодощі, здоба, солодкі газовані напої). І ті, і інші продукти сприяють відкладенню жиру в організмі.

Так як при висококалорійної дієті в поєднанні з фізичними навантаженнями різко прискорюються обмінні процеси, у тому числі утворюється підвищена кількість токсичних продуктів обміну речовин, потрібна велика кількість рідини для очищення організму — не менше двох літрів на добу і навіть більше.

У їжі повинно міститися п’ятдесят — шістдесят відсотків складних вуглеводів (каші, хліб грубого помелу, макарони з пшениці твердих сортів, овочі, фрукти), тридцять — тридцять п’ять відсотків білків (нежирне м’ясо і риба, молочні продукти, горіхи, бобові) і трохи знижена кількість жирів — десять — двадцять відсотків — в основному рослинних (тваринні жири теж потрібні, але їх достатньо надійде з нежирними білковими продуктами). Корисно приймати риб’ячий жир.

Перед тренуванням поїсти потрібно за дві години до її початку. Для цього підійдуть продукти, що містять складні вуглеводи (каші, овочі, макарони) — вони дозволять наситити організм глікогеном, який під час тренування буде перетворюватися на глюкозу і служити джерелом енергії.

Після тренування поїсти можна через півгодини. На цей раз об’єм їжі може бути більше і повинен включати в себе велику кількість білків (вони починають швидко засвоюватися) і складних вуглеводів (джерело енергії для засвоєння білків).

Дієта вуглеводного чергування

Сьогодні така дієта популярна. Суть її в тому, що постійно чергується кількість уживаних вуглеводів. Дієта розрахована на двадцять вісім днів і складається з семи однакових чотириденних циклів:

• перший і другий день — низьковуглеводних в поєднанні зі споживанням великої кількості білків (три — чотири грами на кілограм ваги);
• третій день — високоуглеводний, кількість вуглеводів має бути збільшена до п’яти — шести грамів на кілограм ваги, а кількість білка скорочено до одного — півтора грамів на кілограм ваги, різко скоротити прийом жиру;
• четвертий день — помірний, вуглеводи споживаються з розрахунку два — три грами, білки — два — два з половиною грами на кілограм ваги.

Вважається, що перші два дні організм спустошить запаси глікогену (з нього в організмі утворюється глюкоза — джерело енергії) і почне покривати витрати енергії за рахунок спалювання жиру. А білки підуть на синтез м’язового білка. На третій день організм за інерцією продовжить витрачати запаси жиру, що дозволить складних вуглеводів накопичуватися в організмі у вигляді запасів глікогену. Четвертий день потрібен для того, щоб запаси глікогену поповнилися в повному обсязі.

Продукти для даної дієти потрібно використовувати тільки ті, які рекомендовані для всіх дієт при нарощуванні м’язової маси. Тренування краще всього проводити на четвертий день, коли організм запасе для цього достатню кількість глікогену.

І не вживайте стероїдних гормонів і спеціальних білкових добавок — це шкідливо для організму.

Галина Романенко

Амітриптилін — це один з перших антидепресантів, він відноситься до лікарських препаратів зі значними побічними діями. Тим не менш, амітриптилін і сьогодні знаходить саме широке застосування при емоційних розладах тривожно-депресивного характеру.

Чому амітриптилін має багато побічних ефектів

Амінотріптілін — це антидепресант з групи трициклічних з’єднань. Механізм його дії заснований на тому, що він попереджає повторне захоплення деяких нейромедіаторів (речовин, що передають нервові імпульси в нейронах), кількість яких у головному мозку збільшується. До таких нейромедіатора належать норадреналін, допамін і серотонін. Основна дія і частина побічних ефектів пов’язано з надлишком цих нейромедіаторів. Дія нейромедіатора ацітелхоліна амітріптілін блоку і велика частина побічних ефектів пов’язана саме з цим.

Для того щоб звести побічні ефекти амітрітіліна до мінімуму, при призначенні цього препарату потрібно враховувати всі особливості механізму його дії та пов’язані з ним протипоказання для прийому цього препарату. Тому амітріптілін призначається тільки лікарем і відноситься до препаратів рецептурного відпуску в аптеці.

Побічні ефекти амітриптиліну, пов’язані з придушенням дії ацетилхоліну

Ацетилхолін — це нейромедіатор, який викликає ряд фізіологічних ефектів, припинення його дії (холіноблокуючу ефект) надає зворотну дію.

Холіноблокуюча дію амітриптиліну найчастіше проявляється на початку лікування. З часом організм адаптується до цього препарату (його призначають тривалими курсами на кілька тижнів) і пов’язані з нестачею ацетилхоліну побічні ефекти зазвичай зменшуються або проходять зовсім. До таких побічних ефектів належить, наприклад, парез акомодації ока — його райдужна оболонка перестає скорочуватися і зіниця не реагує на світло, залишаючись весь час розширеним, через що зір стає нечітким, як після закапування в очі розчину атропіну. Одночасно може підвищуватися внутрішньоочний тиск.

З боку шлунково-кишкового тракту блокування дії ацетилхоліну призводить до зниження секреції слини і появі сухості в роті. Пригнічується також рухова активність гладкої мускулатури кишечника, що призводить до запорів, в окремих випадках (рідко) переходять у непрохідність кишечнику. З цієї ж причини (зниження рухової активності гладкої мускулатури сечовивідних шляхів) відбувається затримка сечовипускання (тому амітриптилін протипоказаний при атонії сечового міхура). Іноді на тлі амітриптиліну підвищується температура тіла — наслідок недостатнього впливу ацетилхоліну на температурні центри в головному мозку.

Побічні ефекти з боку центральної та периферичної нервової системи

Амітриптилін — це препарат з психотропною дією, тобто надає значне дію на нервову систему, тому з боку центральної та периферичної нервової системи при його прийомі можуть з’являтися різноманітні побічні ефекти.

До таких побічних ефектів належать млявість, слабкість, підвищена стомлюваність, порушення сну і засипання (сон може супроводжуватися жахливими сновидіннями), головний біль, запаморочення, шум у вухах. Хворі можуть стати дратівливими, підвищується тривожність, страхи.

У деяких випадках виникає розлад в узгодженості скорочення окремих м’язів при довільних рухах (атаксія), що призводить до значних порушень рухів. Часто це супроводжується руховим збудженням.

Порушується координація рухів і концентрація уваги, стає важко вимовляти окремі звуки, склади і слова (дизартрія). Порушується чутливість — з’являється відчуття повзання мурашок по тілу. Іноді з’являється сплутаність свідомості, порушується орієнтація людини в просторі, розвиваються галюцинації — хворі бачать, чують і відчувають те, чого насправді немає. Можуть з’явитися судоми.

Побічні ефекти з боку інших органів і систем

Значні побічні ефекти можуть виникати з боку системи кровообігу. Це напади прискореного серцебиття і порушення серцевого ритму, серцеві блокади, «стрибуче» артеріальний тиск, ознаки серцевої недостатності, втрата свідомості.

Шлунково-кишковий тракт може відреагувати на амітриптилін нудотою, блювотою, печією, болями в шлунку, запори або проносами, іноді їх чергуванням. Розвиваються стоматити, порушуються смакові відчуття. Можуть виникати тимчасові порушення функції печінки.

Іноді розвиваються гормональні порушення у вигляді збільшення обсягу грудних залоз у чоловіків і у жінок і появи з них виділень, порушення статевих функцій, зміни кількості цукру крові.

У крові може зменшуватися загальна кількість лейкоцитів і тромбоцитів, що призводить до зниження імунітету і підвищеної кровоточивості. Одночасно підвищується кількість еозинофілів, що говорить про алергічному настрої організму.

Можливі також випадання волосся, збільшення лімфовузлів, надбавка у вазі, підвищена пітливість, алергічні реакції.

Амітриптилін — це препарат, який може давати багато побічних ефектів.

Галина Романенко

Замісна гормональна терапія (ЗГТ) може полегшити симптоми менопаузи , нормалізуючи рівень гормонів. Як правило, при такій терапії жінка щодня приймає невеликі дози естрогену. Жінкам, які не проходили гістеректомію, також можна давати синтетичний прогестерон. Така терапія називається комбінованої ЗГТ.

Комбінована ЗГТ

Комбінована ЗГТ може бути послідовною або безперервною. Послідовна ЗГТ підходить жінкам в період передменопаузи, коли у них час від часу ще трапляються менструальні кровотечі. Така терапія імітує нормальний менструальний цикл. Вона орієнтована на цикл, що складається з 28 днів, в кожний з яких жінка приймає естроген, а в останні 12-14 — естроген і прогестерон.

Якщо місячні у жінки трапляються дуже рідко, застосовується ЗГТ, що викликає кровотечі кожні три місяці. Якщо місячні відсутні протягом року і більше, можна переходити на безперервну ЗГТ.

У більшості випадків при ЗГТ жінка приймає гормональні пластирі, проте замість них можна використовувати пластирі, невеликі імплантати під шкірою, вагінальні кільця, гелі та назальні спреї для щоденного використання.

Найпоширенішими побічними ефектами ЗГТ є: нудота, болючість грудей, збільшення ваги і застій рідини в організмі. У більшості випадків ці симптоми проходять в перший місяць терапії. Якщо вони зберігаються протягом тривалого часу, потрібно звернутися до лікаря — можливо, вам слід обрати інший вид терапії.

Ефективність

ЗГТ усуває такі симптоми клімаксу, як припливи жару і сухість піхви, і, за відгуками багато жінок, допомагає в цілому відчувати себе набагато краще. У той же час, вона не завжди може допомогти при перепадах настрою, які спостерігаються у багатьох жінок під час менопаузи.

Ризики, пов’язані з ЗГТ

Для простоти аналізу захворюваність наводиться у вигляді «кількість захворювань на 10000». Це може означати як те, що в дослідженні тривалістю в один рік участь 10000 жінок, так і те, що дослідження тривало два роки і в ньому взяли участь 5000 жінок, і так далі.

• Рак грудей: ризик розвитку раку грудей у жінок, що не проходять ЗГТ становить 30 на 10000, у тих, хто проходить ЗГТ — 38 на 10000.
• Хвороби серця: без ЗГТ — 30 випадків на 10000, при ЗГТ — 37 випадків на 10000.
• Інсульт: без ЗГТ або під час прийому плацебо — 21 з 10000, при ЗГТ — 29 з 10000.
• Утворення тромбів: при прийомі плацебо — 16 з 10000, при ЗГТ — 34 з 10000.
• Рак ендометрія: точних даних щодо цього захворювання немає, але відомо, що тривала ЗГТ із застосуванням лише естрогену підвищує ризик аномальних утворень в ендометрії. Використання комбінованої ЗГТ знижує, але не виключає ризик розвитку раку ендометрію.

Рак грудей і ЗГТ

Фахівці давно говорять про те, що ЗГТ збільшує ризик розвитку раку грудей. Ризик стає тим більше, чим довше триває терапія. Після закінчення ЗГТ ризик починає знижуватися і приблизно за 5 років повертається до середнього для тих, хто не проходить ЗГТ.

У ході тривалих досліджень було виявлено, що:

• Приблизно у 32 з 1000 жінок старше 50 років, що не проходять ЗГТ, до досягнення віку 65 років діагностується рак грудей.
• У жінок старше 50 років, які проходять ЗГТ тільки із застосуванням естрогену, рак грудей діагностується в 33-34 випадках з 1000, до досягнення віку 65 років.
• У жінок, які починають проходити комбіновану ЗГТ у віці 50 років і продовжують її протягом 5 років, ймовірність розвитку раку грудей становить 38 на 1000.
• У жінок, які починають проходити ЗГТ тільки із застосуванням естрогену у віці 50 років і продовжує її 10 років, імовірність розвитку рака грудей складається 37 на 1000.
• У 51 жінки з 1000, що почали проходити комбіновану ЗГТ у віці 50 років і які продовжували 10 років, діагностують рак грудей.

З іншого боку, рак грудей у жінок, що проходять ЗГТ, зазвичай діагностують на більш ранніх термінах, і він легше піддається лікуванню, ніж у жінок, що не застосовують ЗГТ. Смертність, пов’язана з раком грудей, серед жінок, що використовують і не використовують ЗГТ, приблизно однакова.

Проте експерти не рекомендують проходити тривалу ЗГТ. В ідеалі для лікування симптомів клімаксу повинна призначатися нетривала ЗГТ; обраний метод лікування потрібно переглядати не рідше, ніж один раз на рік.

Крім того, ЗГТ може викликати формування доброякісних утворень у грудях. У більшості випадків вони не небезпечні, однак при їх появі необхідно проходити ретельне медичне обстеження.

Жіночі статеві гормони естрогени впливають на всі види обміну речовин, у тому числі на вуглеводний і жировий обмін. Все це сприяє, як збільшення, так і зниження цукру крові. Розвиток цукрового діабету не виключає можливості розвитку гіпоглікемії — різкого зниження цукру в крові.

Вплив естрогенів на обмін речовин

Естрогени, перш за все, впливають на жировий обмін, знижуючи при цьому інтенсивність всіх обмінних процесів. Це призводить до формування так званого центрального або вісцерального ожиріння, при якому жир відкладається в області талії і внутрішніх органів. В жировій тканині відбувається активний синтез жіночих статевих гормонів, тому в жінок, що мають до настання клімаксу надмірна вага, менопауза настає пізніше.

Одночасно порушується вуглеводний обмін речовин: клітини різних органів і тканин стають менш сприйнятливі до інсуліну (інсулінорезистентності), який сприяє засвоєнню клітинами глюкози — основного джерела енергії. У результаті в крові накопичується багато інсуліну й глюкози, що сприяє формуванню цукрового діабету другого типу, при якому глюкози в крові багато, але вона не засвоюється клітинами через те, що вони стають менш сприйнятливі до інсуліну. Крім того, при недостатньому надходженні в кров естрогену підвищується продукція глюкози в печінці.

Вплив вісцерального ожиріння на кількість глюкози в крові

вісцерального ожиріння сприяє формуванню інсулінорезистентності. Відбувається це тому, що жирова тканина внутрішніх органів безпосередньо впливає на печінку і більш активно бере участь в обміні речовин, ніж підшкірна клітковина. Вона виділяє біологічно активні речовини, які впливають на печінку, формуючи инсулинрезистентность.

Такі порушення обмінних процесів сприяють підвищенню артеріального тиску, збільшенню ваги тіла, підвищення рівня холестерину крові, які. Все це ще більше погіршує вуглеводний обмін.

Глюкоза життєво необхідна клітинам організму людини для того, щоб в них здійснювалися обмінні процеси. Особливо необхідна глюкоза для клітин головного мозку. Тому кора головного мозку чітко контролює вміст у крові глюкози і якщо її недостатньо, то включаються додаткові механізми її отримання.

Чому під час менопаузи може розвиватися гіпоглікемія

Гіпоглікемія розвивається в тих випадках, коли в організмі людини виявляється більше інсуліну, ніж потрібно в даний момент. При менопаузі в крові може міститися багато інсуліну, який не може виконати свої функції щодо поліпшення засвоєння глюкози тканинами. Але так як в нормі високий вміст інсуліну завжди поєднується з низьким вмістом глюкози в крові, при недостатньому надходженні глюкози в тканини включаються контрінсулярних механізми — викид речовин (гормонів стресу, наприклад, адреналіну, а також глюкагону, сприяє утворенню глюкози з глікогену, запаси якого зберігаються в печінці). Під дією цих речовин глікоген печінки розщеплюється, і в кров надходять додаткові порції глюкози.

Так як в період менопаузи можливі коливання кількості естрогену в крові, то разом з ними зменшується або збільшується вміст у крові глюкози і ступінь засвоєння її клітинами тканин. Це може призводити як до підвищення цукру в крові (гіперглікемії), так і до його різкого зниження (гіпоглікемії).

Ознаки гіпоглікемії

Недостатнє надходження глюкози до клітин головного мозку супроводжується раптовою зміною настрою, дратівливою слабкістю, втомою, вираженим почуттям голоду, запамороченням, порушенням зору (нечітким сприйняттям предметів), відчуттям того, що «ноги не тримають». При включенні механізмів контррегуляції з’являються такі ознаки, як тремтіння спочатку в кінцівках, а потім у всьому тілі, підвищене потовиділення, посилене серцебиття, блідість, відчуття тривоги і страху. Іноді з’являються порушення чутливості у вигляді «мурашки по тілу», оніміння кінцівок.

Якщо незважаючи на всі зусилля організму рівень глюкози в крові не підвищується, настає голодування клітин головного мозку — це стає вже по-справжньому небезпечним, так як в результаті може початися гіпоглікемічна кома з необоротними змінами клітин головного мозку. Ознаками починається гіпоглікемічної коми є порушення концентрації уваги, мови, координації рухів. Часто з’являється підвищене збудження, яке потім змінюється порушеннями свідомості, аж до повної його втрати, судомами, інсультами.

При появі перших ознак гіпоглікемії потрібно терміново з’їсти щось солодке, наприклад, дві цукерки або кілька шматочків цукру. Повторити прийом цукру можна через чверть години, якщо стан не покращився. Якщо і це не допомагає, то потрібно викликати швидку допомогу.

В період менопаузи кожна жінка повинна контролювати цукор крові, особливо, якщо у неї є якісь прояви клімаксу.

Галина Романенко

Існує безліч дієт для швидкого схуднення . Але більшість з них занадто екстремальні й можуть завдати організму шкоди. Тим не менш, іноді терміново потрібно скинути декілька кілограмів, в такому випадку краще, звичайно, звернутися до лікаря який підбере індивідуальну дієту, з урахуванням вашого здоров’я.

Що робити, якщо терміново потрібно схуднути?

Звичайно ж, такі ситуації бувають. У цьому випадку використовуються дієти, тривалість яких не перевищує трьох днів, при таких коротких циклах навіть сама екстремальна дієта не встигне завдати організму шкоди. Але після розвантажувальної дієти також необхідно дотримуватися певних правил у харчуванні, інакше всі кілограми повернуться, та ще й з добавкою.

Правила ці прості: виключення жирних, солодких і здобних блюд і раціональні фізичні навантаження. І тоді одного разу скинутий вага втримається надовго.

Дієти для швидкого скидання ваги

Ось яку дієту для швидкого скидання ваги використовує Софі Лорен.

Перший день. Вранці — варене яйце і стакан свіжовичавленого апельсинового соку, В обід — овочевий салат, третина чашки відвареної індички, нежирний сир, листя салату. Увечері — півчашки макаронів з креветками, салат зі шпинату з лимонним соком, яблуко.

Другий день. Вранці — чашка мюсли з нежирним молоком. В обід — салат зі свіжих фруктів і три столові ложки нежирного сиру. Увечері — півсклянки макаронів з тефтелі з нежирного м’яса, листя салату, заправлені лимонним соком, груша.

Третій день. Вранці — половина бублика із знежиреним сиром. В обід — півчашки салату, шматочок отварки курки. Увечері — неповна чашка макаронів із знежиреним сиром, салат із зелені, заправлений соєвим соусом, яблуко.

Швидко можна скинути вагу і на томатної дієті, її також застосовують протягом трьох днів: щодня 5 разів на день з’їдати по помідору, додаючи до нього сир, сир або яйце.

Кефірна дієта: протягом трьох днів щодня випивати по 1,5 літра кефіру. Якщо дуже захочеться їсти, то можна додати трохи нежирного сиру.

Ананасова дієта

Ананаси містять фермент бромелайн, який допомагає розщеплювати білки. Вага при цьому втрачається за рахунок поліпшення обміну речовин (в результаті активізації білкового обміну активізується і інші види обміну) і низької калорійності ананаса. Крім того, в цьому продукті багато клітковини, яка не всмоктується в кишечнику, але пригнічує апетит і створює відчуття ситості.

Оптимально вживати ананас у вигляді щоденної добавки до кожного прийому їжі, не вживаючи при цьому продуктів, що сприяють набору маси тіла. Так як ананас знижує апетит, під час кожного прийому їжі її потрібно менше. Крім того, щоденний прийом ананаса прискорює всі обмінні процеси. Але це якщо ви не поспішаєте і худнути потрібно не терміново.

Для швидкого скидання ваги ананас можна використовувати у вигляді триденної розвантажувальної дієти. Кожен день потрібно вживати кілограм м’якоті ананаса, за шість прийомів. Пити можна багато, але воду, а не ананасовий сік, це буде вже перебір, так як він подразнює слизову оболонку шлунка. Якщо після такої дієти продовжити обмежувати продукти, що сприяють набору ваги, то вага можна скинути дуже навіть непогано.