Постменопауза являє собою заключну стадію інволютивних змін в жіночій статевій сфері, в результаті яких відбувається згасання менструальних циклів і втрата здатності до дітородіння. З настанні постменопаузи говорять за відсутності менструації не менше одного року.

Зазвичай постменопауза настає близько п’ятдесятирічного вікового рубежу і триває кілька років. У цій стадії продовжується прогресування гормонального дисбалансу, тобто відбувається зниження концентрації гормонів, що виробляються яєчниками, і підвищення рівня гормонів, що утворюються в гіпоталамусі головного мозку. Зниження загальної кількості естрогенів (жіночих статевих гормонів) призводить до зсуву співвідношення жіночих і чоловічих гормонів в бік останніх. У результаті в постменопаузі у жінок можуть проявитися ознаки оволосененія за чоловічим типом, можливо перерозподіл жирових відкладень на різних ділянках тіла, огрубіння голосу і так далі. Крім того, змінюється співвідношення самих жіночих гормонів.

Так, якщо для жінок репродуктивного віку характерне переважання естрадіолу над естрон, то в постменопаузі гормональна картина докорінно змінюється. На цій стадії кількість естрадіолу становить не більше 25% від загального вмісту естрону. Обидва ці гормону відносяться до групи естрагенів і виконують подібні функції, спрямовані на розростання слизової оболонки матки — ендометрія, що необхідно для впровадження заплідненої яйцеклітини в маткову стінку.

Однак якщо естрон відповідає лише за проліферацію епітеліальних клітин, тобто за зростання і збільшення їх кількості, то естрадіол забезпечує ще і диференціювання цих клітин. Це означає, що естрадіол «стежить» за тим, щоб зростаючий епітелій слизової оболонки матки продовжував виконувати властиві йому функції і не перетворився на злоякісну клітину. Ось чому в постменопаузі як і раніше необхідно проводити щорічний гінекологічний огляд.

Крім гормональних змін, для постменопаузи характерно зворотний розвиток і самої матки. І це цілком природно, враховуючи зниження загальної кількості жіночих статевих гормонів. Тому загальний обсяг матки зменшується приблизно на тридцять відсотків. Особливо помітна ця втрата в перші роки менопаузи.

На жаль, протягом постменопаузи не завжди обмежується лише інволютивними процесами: близько 40% жінок на цій стадії мають характерну симптоматику, яка не тільки погіршує самопочуття і знижує життєвий тонус, але і може становити серйозну небезпеку для здоров’я. Клімактеричні прояви у стадії постменопаузи відрізняються розладами обмінних процесів, сечостатевими порушеннями, дерматологічними проблемами, захворюваннями серцево-судинної системи і підвищеним ризиком онкологічної патології. Сечостатеві порушення проявляються запальними процесами в сечовому міхурі і сечівнику, прискорені позиви до сечовипускання, сухістю і витончення слизових оболонок піхви, різким зниженням лібідо через хворобливості і збіднення оргазменною відчуттів. Іноді можливо навіть випадання внутрішніх статевих органів.

У постменопаузі збільшується частота захворювань в системі кровообігу, особливо зростає ймовірність інфарктів і інсультів. Разом з тим унаслідок порушення жирового обміну в кровоносній руслі накопичується холестерин низької щільності, який призводить до пошкодження внутрішніх стінок судин і до атеросклерозу.

Оскільки статеві гормони жінки беруть участь в обміні мікроелементів, що забезпечують щільність скелетної тканини, в постменопаузі можуть виникнути захворювання кісткової системи, у тому числі остеопороз. З цієї ж причини різко збільшується ризик виникнення переломів.

Точно так само, як і під час пременопаузи, поліпшити самопочуття жінки і запобігти розвитку грізних ускладнень допоможе симптоматичне і гормональне (тобто замісне) лікування. Однак багато фахівців категорично не рекомендують гормони, пов’язуючи їх з високим ризиком виникнення злоякісної патології. Тому гормональну терапію краще використовувати в разі крайньої необхідності і після консультації з компетентним фахівцем.

Вагітність — це важливий період в житті жінки . Для того щоб народити здорову дитину, майбутня мама повинна дотримуватися певних правил, а від чогось відмовитися. Важливе значення має і певна дієта для вагітних. Така дієта спрямована не на схуднення і збереження фігури, а на забезпечення свого організму і майбутнього малюка всіма необхідними будівельними речовинами, мінералами і вітамінами. Рекомендації, що майбутня мати повинна їсти «за двох», давно застаріли, і енергетична цінність харчування вагітних повинна бути збільшена всього лише на триста кілокалорій. Слід зазначити, що під час вагітності однаково шкідливі як надлишкова надбавка ваги, так і недобір маси тіла.

Чим небезпечна надмірна прибавка ваги?

Зайва надбавка маси тіла збільшує ризик розвитку таких станів:

• Гестоз (пізній токсикоз)

Проявляється підвищенням артеріального тиску, протеїнурією (білок у сечі), набряками. Внаслідок цього порушується робота внутрішніх органів (в першу чергу нирок і печінки), розвивається передчасне старіння плаценти. Першою ознакою гестозу є приховані набряки, які діагностуються по надлишкової набирання маси тіла.

• Гіпоксія плоду

Гостра киснева недостатність плоду є наслідком гестозу і старіння плаценти.

• Крупний плід

Велика вага плоду чреватий розвитком ускладнень в пологах і різних захворювань новонародженого.

• Аномалії родової діяльності

Надлишкова маса тіла порушує процеси пологової діяльності (слабкість пологових сил, післяпологові кровотечі).

• Гестаційний цукровий діабет.

Норма прибавки маси тіла

Норма збільшення маси тіла за вагітність індивідуальна для кожної жінки і залежить від її конституціональних особливостей. З цією метою розраховують індекс маси тіла: вага жінки в кілограмах необхідно розділити на ріст в метрах у квадраті. Нормальні значення індексу маси тіла коливаються в межах 19,8-25,9. Відповідно, чим більше показники індексу маси тіла, тим менше жінка повинна додати у вазі за вагітність. У жінки, яка мала нормальну вагу до вагітності, протягом першого триместру надбавка маси тіла повинна становити півтора — два кілограми, у другому триместрі — триста — чотириста грамів щотижня, а в останні чотири тижні вагітності — не більше одного кілограма.

Співвідношення поживних речовин в дієті для вагітних

Щоденний раціон харчування майбутньої матері має включати близько ста — ста двадцяти грамів білків, з яких сімдесят — дев’яносто грамів повинні бути тваринного походження (м’ясо, риба, яйця, молочнокислі продукти). Кількість жирів повинно становити не менше вісімдесяти — ста грамів, двадцять з яких — це жири рослинного походження. Щодобове споживання вуглеводів не більше трьохсот п’ятдесяти — чотирьохсот грамів.

Основним правилом харчування вагітної жінки є частий прийом їжі (чотири — п’ять разів на день) невеликими порціями. Розподіл калорій добового раціону: сніданок — тридцять відсотків, другий сніданок — десять, обід — сорок відсотків, полуденок — десять відсотків і вечеря — десять відсотків. Снідати необхідно не пізніше години після пробудження, а вечеряти не пізніше двох-трьох годин до сну. Слід віддавати перевагу тушкованим, вареним і запеченим страв. Кількість рідини становить півтора літра на добу.

Цукровий діабет завойовує планету, кожен рік у його ряди вливаються тисячі пацієнтів з різних країн. Це захворювання, один раз виникнувши у людини, вже нікуди не зникає, часом змушуючи пацієнта міняти спосіб життя і харчування корінним чином. Існує кілька видів цукрового діабету, при кожному з яких застосовуються свої методи лікування, але завжди важливе місце займає дотримання правил особливого харчування.

Навіщо потрібно особливе харчування при діабеті

При цукровому діабеті будь-якого типу порушується обмін інсуліну в організмі людини: або він перестає вироблятися, що має місце при діабеті першого типу, або його вироблення знижується, або знижується чутливість тканин до інсуліну за рахунок зменшення кількості інсулінових рецепторів у них. За всі ці процеси відповідає підшлункова залоза. Збій у її роботі може відбутися в результаті стресу, неправильного харчування, травми, і ризик значно підвищується при наявній спадкової схильності. Дієтичне харчування, використовуване при діабеті, покликане знизити навантаження на підшлункову залозу і розподілити її рівномірно протягом дня, що дає їй можливість максимально використовувати власні резерви.

Принципи харчування при цукровому діабеті

Всі продукти людина з цукровим діабетом ділить на три групи:

• ті, які можна їсти без обмежень: всі овочі, несолодкі фрукти, зелень;
• ті, які можна їсти, але треба контролювати їх вживання, наприклад, за допомогою підрахунку хлібних одиниць;
• ті, які потрібно суттєво обмежити, наприклад цукор, солодкі газованої води і тому подібне.

Хлібні одиниці підраховують за допомогою спеціальних таблиць, в яких певній кількості продуктів відповідає певне значення хлібних одиниць. За основу береться положення, що кожна хлібна одиниця рівнозначна чотирьом грамам вуглеводів.

Велика увага приділяється глікемічним індексом продуктів, який визначається зі співвідношення «швидких» і «повільних» вуглеводів в них, так як перші викличуть негайну підйом цукру в крові (цукор, солодкий чай), а другі — м’який, через кілька годин ( каші зі злаків). Звичайно, перевага віддається продуктам з «повільними» вуглеводами.

Температура їжі впливає на швидкість її переробки: теплі продукти засвоюються швидше, а холодні — повільніше, тому можна іноді побалуватися морозивом.

У минулих століттях вага вважався показником здоров’я: більше вага — більше здоров’я. Підтвердження цьому можна знайти, розглядаючи полотна художників тих часів — всі красуні, зображені на них, м’яко кажучи, в тілі. Саме таких жінок брали в дружини, а ось худі вважалися хворими і попитом не користувалися. Така ж ситуація досі збереглася в селах, де жінки прагнуть набрати вагу, а не скинути, щоб забезпечити собі вдале заміжжя.

Дієта при худорбі

Обстеження виявило відсутність захворювань, при цьому є можливість нормально харчуватися і не відчувати стрес. У цьому випадку можна спробувати набрати вагу шляхом внесення коригувань у харчування.

Що робили мамки і няньки, коли виявляли, що їх чадо чахне і сохне?

Укладали дівчину в ліжко і дозволяли вставати тільки за потребою, десять разів на день годували всілякої здобою, даючи в якості пиття спиртові настоянки. Такий спосіб життя вже через пару тижнів позначався на боках підопічної і її блідих щоках. Здоров’я, звичайно, це не додавало, а от вага наростав, так як принципи харчування були нашими предками вгадані: кількість отриманих калорій значно перевершувало їх витрати.

В даний час жінки хочуть не просто набрати вагу, але і зберегти при цьому своє здоров’я. Тому принципи використовуються ті ж, що і тоді, але втілюються вони зовсім по-іншому.

• Є потрібно часто, шість — сім разів на добу: три основних прийоми їжі і три — додаткових перекусу.
• Розрахунок калорій справити таким чином, щоб їх надходження не менше ніж на третину перевищувало трату.
• Харчування збалансувати по білків, вуглеводів і жирів, рівномірно підвищивши всі інгредієнти з деякою перевагою у бік білків.
• Обов’язково включити в раціон зелень, овочі та фрукти, так як вони забезпечують нормальний дренаж їжі по травному тракту.
• Білки повинні бути легкоусваїваємимі: білок курячого яйця, сир, соя.
• Жиров краще додати в вигляді різноманітних соусів на майонезі і натуральному маслі, додаючи їх у салати.
• Вуглеводи можна вживати будь-які, але краще рівномірно, без переваги в бік швидких вуглеводів, щоб не напружувати роботу підшлункової залози.
• В якості перекусів можна використовувати бутерброди з маслом і ковбасою, жирне молоко.
• Вдень і ввечері за двадцять п’ять хвилин до їжі можна випивати по одній склянці соку з парою шматочків цукру, що дає калорії і збуджує апетит.
• Якщо важко харчуватися в посиленому режимі — вдайтеся до хитрощів: один день їжте посилено, другий — нормально.

Додаткові фактори, що сприяють набору ваги

• Виключіть всі нервують фактори. Якщо це неможливо — набирайте вагу в санаторії, під час відпочинку.
• Сон повинен бути повноцінним, не менше десяти годин на добу, обов’язково лягати в ліжко не пізніше двадцяти трьох годин, так як гормони, що відповідають за набір ваги, дуже активні при сні до опівночі.
• Під час вихідних додайте післяобідній сон, під час буднів, на роботі, коли немає можливості прилягти, хоча б п’ятнадцять хвилин відпочиньте за робочим місцем, закривши очі, під час обідньої перерви.
• Займайтеся спортом, тільки пам’ятайте, що аеробні види спорту не підходять — вони сприяють спалюванню жиру. Краще займатися помірними силовими навантаженнями, які допоможуть набрати вагу за рахунок додавання м’язової тканини і допоможуть розподілити жирові відкладення рівномірно по всьому тілу, а не тільки в окремих зонах, що може погіршити фігуру. В якості силових вправ у домашніх умовах можна використовувати гантелі.
• Перестаньте вживати каву і чай — вони стимулюють нервову систему, що не сприяє набору ваги.
• Киньте палити — куріння прискорює обмін речовин, що зведе до мінімуму всі зусилля.
• Не вживайте алкоголь часто або у великих дозах, оскільки це викличе синдром рикошету з відсутністю апетиту наступного дня.

Світлана Шимкович

Одним з непростих життєвих етапів, через який доводиться пройти кожній жінці, є клімактеричний період, або просто клімакс. Цей період характеризується поступовим згасанням дітородних функцій і загальної перебудовою організму. Процес цей досить складний, хоча багато в чому визначається індивідуальними особливостями жіночого організму. Так, спостерігається залежність перебігу клімаксу від способу життя, наявності шкідливих звичок, навколишнього психологічної обстановки і так далі. Однак у будь-якому випадку функціональні зміни при клімаксі тривають довгі роки і ніколи не залишаються непоміченими, оскільки мають низку характерних ознак.

Нерідко ці ознаки настільки виражені, що набувають статусу патологічних симптомів. Тому в таких випадках говорять вже не стільки про клімакс, скільки про клімактеричних розладах.

Від початку до кінця климактерической перебудови жіночого організму іноді проходить не одне десятиліття, тому фахівці розбивають цей тривалий період на кілька часових проміжків, кожен з яких має свої особливості і характерну клінічну картину. Так, для ранніх клімактеричних розладів характерна судиноруховий реакція, в результаті якої виникають так звані припливи. Розширення кровоносних судин виникає в основному у верхній половині тіла, тому найчастіше у жінок червоніє груди, плечі, шия і обличчя. Одночасно з цим підвищується пітливість, виникають головні болі. То в одну, то в іншу сторону коливається артеріальний тиск, збільшується частота серцевих скорочень, підвищується температура гиперемовані шкірних покривів. Вся описана симптоматика прямо або опосередковано пов’язана з різкими змінами діаметра в судинному руслі.

Припливи зазвичай швидко минають, проте їх легко спровокувати будь-якими емоціями (неважливо, негативними або позитивними). В цей же час починається зміна нейроендокринної діяльності організму. І це цілком природно, адже менструальний цикл — це складний ланцюжок послідовних гормональних проявів, яка в підсумку призводить або до вагітності, або до менструації. Тому будь-які зміни в цих взаємопов’язаних процесах (навіть якщо вони відбуваються повільно і поетапно) неминуче призводять до нервово-емоційним збоїв і ендокринною порушень. Розлади нервової та гуморальної систем починаються з погіршення настрою, швидкої стомлюваності, загальної слабкості, забудькуватості, агресивності, уразливості і депресії. На тлі цього може проявитися ще й психологічний фактор: починаючи усвідомлювати, що у неї починається клімакс, жінка може відчувати страх при думці про наближення старості і смерті або про своєї неповноцінності (адже вона поступово стає нездатною до виношування та народження дитини, навіть якщо вагітність в сім’ї більше не планувалася).

Менструальні цикли поки продовжуються, проте їх періодичність вже порушена: запізнювання може налічувати дні, тижні, а то й місяці. Оскільки в яєчниках припиняється розвиток фолікул і утворення жовтого тіла (а разом з ним і прогестерону — гормону, що регулює підготовку слизової матки до можливого зачаття), шар ендометрія відновлюються погано, набуваючи скоріше характер гіперплазії, тобто порушення розмірів і нормальної структури клітин. Така тканина масово відшаровується, викликаючи рясні і тривалі маткові кровотечі. Іноді такі крововтрати можуть становити загрозу для життя жінки. Гормональні порушення проявляються в гіперактивності щитовидної залози з усіма її проявами (помітне збільшення щитовидної залози, набряклість, тремор, диспепсичні розлади, порушення серцевої діяльності та ін.) Також в цей час у жінки знижується статевий потяг на тлі висушення і стоншування слизової піхви.

До пізніших клімактеричним розладів відносяться порушення серцево-судинної діяльності, ослаблення кісткової тканини та інші соматичні розлади. Нерідко загострюються хронічні захворювання.

Лікування клімактеричних розладів полягає в призначенні гормональних препаратів (але з великою обережністю, після детального обговорення з лікарем), а також в симптоматичної терапії. Велике значення має дієта, прийом фітотерапевтичних препаратів, помірні фізичні навантаження.