Гепатит С — це хронічне вірусне захворювання печінки , при якому печінка поступово втрачає свої функції очищення організму від продуктів обміну речовин і різних токсинів. Основне завдання дієтичного харчування при цьому захворюванні — знизити навантаження на клітини печінки, які і так працюють не на повну потужність.

Особливості гепатиту С

Гепатит С — це хронічне запалення печінки, викликане вірусом. Заразитися гепатитом С можна тільки в тому випадку, якщо збудник інфекції потрапить у кров. Найчастіше це трапляється при внутрішньовенному введенні наркотиків одним шприцом кільком людям. Заразитися можна також з різних салонах під час татуажу, пірсингу, манікюру і так далі. У медичних установах сьогодні заразитися гепатитом С практично неможливо, так як основні маніпуляції проводяться одноразовим інструментом, а для інструментарію багаторазового користування існують жорсткі стандарти стерилізації.

Особливістю гепатиту С є тривале безсимптомний перебіг, коли вірус можна виявити в крові тільки при випадковому обстеженні. При загостренні захворювання турбує слабкість, стомлюваність, відсутність апетиту, рідко — нудота та блювання. При далеко зайшли випадках у хворого може з’явитися жовтяниця. Результатом нелеченного гепатиту С є цироз печінки — заміна основної маси печінкових клітин сполучною тканиною і різке зниження знешкоджуючих функції печінки.

Діагноз захворювання підтверджується лабораторними методами: виявленням в крові хворого вірусів гепатиту С або антитіл до нього. Функції печінки на початкових стадіях захворювання можуть бути не змінені.

Гепатит С непогано піддається лікуванню сучасними противірусними препаратами, але, на жаль, це лікування коштує дуже дорого.

Чи потрібно дотримуватися дієти при гепатиті С

Дотримувати дієту потрібно, так як додаткове навантаження на клітини печінки (і так постраждалі через вірус) може прискорити і утяжелить перебіг захворювання. При загостренні процесу дієта стає більш жорсткою, а в період ремісії — більш вільною — досить просто дотримуватися її основні вимоги.

Багато хворих відзначають, що при дотриманні дієти їх самопочуття поліпшується, проходить характерна для гепатиту слабкість і млявість. Мета призначення дієти — зменшення навантаження на печінку за рахунок обмеження вживання продуктів, що створюють додаткове навантаження на її клітини.

Сама головна небезпека для печінки — спиртні напої, вони роблять прямий токсичний вплив на клітини печінки, тобто вбивають їх. При постійному прийомі алкоголю у людини розвивається цироз печінки і без вірусу гепатиту.

Лікувальне харчування при гепатиті С — стіл № 5

Стіл № 5 призначається при хронічних гепатитах з доброякісним прогресуючим перебігом і з невеликими порушеннями функції печінки. Ця дієта призначається для відновлення роботи клітин печінки і зняття з них додаткових навантажень.

Хімічний склад та енергетична цінність дієти № 5 (на добу): білки — 100 г, жири — 100 г (з них не менше 30% рослинних), вуглеводи — 450 г (з них легкозасвоюваних або цукрів — 50 г), сіль — 10 г; вітаміни: вітамін А (міститься тільки в тваринній їжі) — 0,5 мг, каротин (провітамін А, міститься в рослинній їжі) — 10,5 мг, & вітамін В1 — 2 мг, вітамін В2 — 4 мг , нікотинова кислота — 20 мг, вітамін С — 200 мг; мінеральні речовини: кальцій — 0,8 г, фосфор — 1,6 г, магній — 0,5 г, залізо — 15 мг. Енергетична цінність добового раціону — 3100 ккал.

Готується все на пару, вариться або запікається в духовці. Прийом їжі — 4-5 разів на день.

Рекомендовані продукти: молоко, молочні продукти (особливо корисний сир), нежирні відварні м’ясо та риба, молочні каші з цілісних круп (гречаної, вівсяної, рисової, можна — з додаванням гарбуза), вершкове і рослинне масла, гарніри з овочів, круп і бобових, овочеві супи, салати зі свіжих овочів (моркви, капусти, петрушки, кропу), тушковані овочі, свіжі фрукти (в тому числі цитрусові), ягоди, горіхи, насіння, свіжовичавлені фруктові та овочеві соки, зелений чай, чай з трав (наприклад, з м’яти, ромашки) і просто питна вода хорошої якості.

Не рекомендується вживати в їжу: жирні м’ясо та рибу, кулінарні жири, все солоне, гостре, смажене, копчене, мариноване, консерви, спеції, м’ясні і рибні бульйони, все солодке і здобне, газовані солодкі напої, міцний чай і каву .

Дієта при загостренні гепатиту С

При загостренні гепатиту С призначається більш сувора дієта — № 5а. Мета призначення цієї дієти — максимальне щадіння печінки і інших органів травлення. Це механічно і хімічно щадна дієта з нормальною кількістю білків і вуглеводів, але з обмеженням жиру (до 70 г на добу) і кухонної солі (до 7-8 г). У іншому ця дієта не відрізняється від дієти № 5.

При відсутності загострень дієта при гепатиті С не повинна бути занадто суворої, але основних її положень потрібно дотримуватися постійно.

Практично у кожної людини є родич або знайомий , якого була сечокам’яна хвороба — це дуже поширене порушення. Стан пацієнта з цим захворюванням можна істотно полегшити, якщо харчуватися відповідно до певними рекомендаціями.

Пийте більше рідини, особливо води

Вода зменшує концентрацію сечової кислоти в сечі і запобігає утворенню нових каменів в нирках і інших органах. Під час неспання рекомендується випивати, в середньому, 200-200 мл рідини на годину. Бажано, щоб вода складала не менше 50% всієї споживаної людиною рідини.

Кальцій

Цей найважливіший мінерал абсорбується з їжі в ході її перетравлення. Надлишок кальцію виводить з організму через нирки. Найбільш багаті кальцієм такі продукти, як сири, йогурт, сир. З них кальцій абсорбується легко. Крім того, кальцій міститься в зелені і деяких темно-зелених овочах, однак у них також є речовини, які перешкоджають швидкій абсорбції кальцію.

Зазвичай організм не поглинає більше кальцію, ніж йому необхідно, однак у деяких це все-таки відбувається, і іноді призводить до розвитку сечокам’яної хвороби.

Чоловікам з сечокам’яною хворобою рекомендується обмежити споживання кальцію до 800 мг на день, жінкам до настання менопаузи — до 1000 мг, після менопаузи — до 1200 мг.

Щавлева кислота

Щавлева кислота міститься в дуже багатьох продуктах рослинного походження. При взаємодії кальцію і щавлевої кислоти можуть утворюватися кальцій-оксалатних камені. З цієї причини пацієнтам з сечокам’яною хворобою може бути рекомендовано споживати не більше 50 мг щавлевої кислоти на день. Багато щавлевої кислоти міститься в таких продуктах, як квасоля та інші бобові, буряк, ожина, селера, шоколад (в тому числі какао та інші напої з шоколадом), зелень, мангольд, петрушка, баклажан, агрус, розчинна кава, цибулю-порей, горіхи, горіхове масло, цедра лимона, лайма, апельсина, малина, червона смородина, ревінь, соєві продукти (тофу), полуниця, батат, чай, пшеничні висівки, зародки пшениці.

Цукор, натрій і тваринні білки

Цукор, натрій і тваринні білки можуть сприяти збільшенню симптомів сечокам’яної хвороби. Слід уникати різних солодощів, що містять велику кількість цукру — наприклад, шоколадних батончиків, цукерок, печива. З дієти при сечокам’яній хворобі також необхідно виключити солодкі газовані напої — за високого вмісту цукру в них.

Споживання натрію слід обмежити до 2300-3500 мг на день. Натрій зменшує кількість кальцію, що виводиться із сечею, через що кальцію накопичується в організмі, утворюючи камені.

При сечокам’яної хвороби також слід обмежити кількість споживаних білків тваринного походження. Їх можна замінити багатої білками рослинною їжею — наприклад, бобовими культурами.

Нерозчинна клітковина

Цей вид клітковини, який можна отримати з пшениці, жита, ячменю і рису, допомагає знизити рівень кальцію в сечі. Нерозчинна клітковина зв’язується з кальцієм в кишечнику, і виводиться з організму разом зі стільцем.

Вітамін С

Так як вітамін С сприяє підвищенню рівня щавлевої кислоти в організмі, при сечокам’яній хворобі рекомендується обмежити його споживання або, принаймні, відмовитися від прийому добавок з вітаміном С.

Приклад меню дієти при сечокам’яній хворобі

• Сніданок: одна чашка грейпфрутового соку, 3/4 чашки каші, одна чашка сколотин, одне смажене яйце, два шматки підсушеного хліба, одна чайна ложка маргарину, одна чашка кави, один стакан води.
• Обід: 60-80 г курки без шкіри, два шматки хліба, одна чашка салату айсберг із заправкою з оливкового масла і оцту, одна чашка скибочок дині, один стакан фруктового або ягідного соку, одна солодка булочка.
• Вечеря: 90 г запеченої риби, півчашки вареного рису, половина вареного або свіжого гороху, дві столові ложки маргарину, одне яблуко, 16 крекерів.

Поживна цінність: 1805 ккал, 81 г білка, 261 г вуглеводів, 51 г жиру, 1821 мг натрію, 692 г калію.

Дієта при геморої — це безболісний і недорогий спосіб полегшення симптомів або навіть повного лікування геморою. Хоча за допомогою однієї тільки дієти не можна вилікувати геморой на пізніх стадіях, на початку розвитку хвороби зміна режиму харчування може дати дуже хороший результат. Звичайно, використовувати дієту в лікувальних цілях можна лише після консультації з лікарем.

Основне завдання дієти при геморої — запобігання запору, який значно посилює симптоми геморою. Тому основою дієти є такі багаті клітковиною продукти, як:

• Цільнозернові — каші, хліб, коричневий рис;
• Коренеплоди, особливо картопля і ріпа;
• Свіжі овочі, у тому числі — огірок, морква, помідори, оливки, зелень;
• Свіжі фрукти або сухофрукти;
• Йогурти з пробіотиками, які можуть дуже швидко полегшити симптоми геморою.

міститься в цих продуктах клітковина поглинає воду і робить стілець більш м’яким. Завдяки цьому дефекація стає менш болючою, тиск в області ануса слабшає, і кровотечі при дефекації зменшуються. Запалення і роздратування прямої кишки також стають слабше.

Рідини — ще одна важлива складова дієти при геморої. Необхідно пити, як мінімум, по вісім склянок води в день. Також будуть корисні різні трав’яні відвари, фруктові та овочеві соки. Намагайтеся хоча б один раз в день є бульйон — це полегшить травлення і дефекацію. Крім того, при геморої дуже корисний такий напій, як сік з паростків пшениці. Навіть у невеликих кількостях він чудово стимулює роботу шлунково-кишкового тракту і забезпечує організм багатьма живильними речовинами, які прискорюють лікування геморою.

Що потрібно виключити з дієти хворого гемороєм

При геморої слід обмежити споживання різних солодощів, сирів та м’яса, пряних страв, білого хліба і макаронів з білого борошна, рафінованої їжі, що містять багато натрію. Рекомендується повністю відмовитися від газованих напоїв, кави і алкоголю. Різну випічку і сухі сніданки за високого вмісту цукру також краще виключити з раціону людини, що страждає гемороєм.

Целюліт знайомий більшості жінок. Але що таке целюліт? Чому він з’являється? І як зробити так, щоб його не було?

Що потрібно знати про целюліті

В здоровому стані жирова тканина, розташована під шкірою, надає шкірі гладкий привабливий вигляд. Целюліт — це видимі пухкі жирові відкладення, які помітні на шкірі стегон, сідниць, ніг, рук, живота. Жирові клітини розбухають і розтягують зв’язку між собою, утворюючи на шкірі видимі горбки і западини. Целюлітні освіти з часом можуть стати помітніше, грубіше і навіть почати хворіти.

Целюліт — це не проблема ожиріння як така, так що з ним не можна боротися як із звичайними жировими відкладеннями. Для боротьби з целюлітом доведеться не лише дотримуватися дієти, але і переглянути свій спосіб життя.

Целюліт — це динамічне явище, яке проходить кілька стадій розвитку від зародкового, м’якого і неявного до сильно помітного і хворобливого. Тому чим раніше розпочато боротьбу видимим проявом целюліту, тим краще.

Жир — не єдиний винуватець некрасивих відкладень целюліту. По суті, в здоровому стані жир — це добре і красиво. Наприклад, жирова тканина на обличчі додає щокам ніжну гладкість і молодий вигляд. Пластичні хірурги щорічно заробляють багато грошей, роблячи своїм пацієнтам жирові ін’єкції в різні зони особи і тіла, для додання зовнішньої молодості. До речі, жирові ін’єкції — один із засобів візуального вирівнювання целюліту.

Хоча здається, що целюліт — обов’язковий супутник зайвої ваги, насправді — це не так. Навіть у худих жінок можливий целюліт. І вся справа в тому, що хоча целюліт і сформований жировими відкладеннями, зайва вага — це далеко не основна причина утворення целюліту. Набагато небезпечніше в цьому плані різкі коливання ваги. Розтягнута шкіра не встигає стискатися при втраті ваги, і сильно розтягується при збільшенні маси тіла. Ці розтягування-стискання призводять до втрати еластичності шкіри, чим обумовлений більш помітний целюліт.

Як виникає целюліт

Під шкірою людини знаходиться шар сполучної тканини, яка прикріплює шкіру до м’язів. Структура верхніх шарів шкіри і більш нижнього шару сполучної тканини відповідає за зовнішній вигляд шкіри, саме ця структура дарує шкірі або гладкість, або нерівну поверхню «апельсинової кірки».

У чоловіків волокна сполучної тканини розташовані хрест-навхрест, або діагонально, що утворює щільну і гладку структуру.

У жінок же волокна сполучної тканини розташовані вертикально (перпендикулярно до шкіри). Через цих волокон, що прикріплюють шкіру до більш глибоких шарах в певних точках, і утворюється сітка жирових відкладень іменована целюлітом. Жир тисне на шкіру зсередини, а волокна сполучної тканини притягую шкіру назустріч цим жировим відкладенням, просто «перетягуючи» жир шкірою, як сіткою.

Різницею в будові сполучної тканини (і на додачу до того, що шкіра у чоловіків зазвичай товще, ніж у жінок) пояснюється чому ж чоловіки зазвичай не схильні такої напасті як целюліт.

Спочатку погана новина

На початку життя у людини волокна сполучної тканини пружні й еластичні, що і дає молодій шкірі її здоровий вигляд. Але вже в підлітковому віці, через сильні гормональних перебудов, волокна стають менш еластичними. Одночасно з цим, жирові клітини збільшуються в розмірах, давлячи на шкіру зсередини.

Так як волокна сполучної тканини з віком стають міцнішими, вони починають сильніше тягнути шкіру до м’язів. У той же час, що збільшуються в об’ємі жирові відкладення продовжують тиснути на навколишні тканини. Нескладно здогадатися, що поєднання цих аспектів і дає нерівності целюліту.

У міру того, як людина стає старше, його шкіра стає тоншою, втрачає еластичність, обвисає, що робить целюліт більш помітним.

Ще одним негативним моментом, який має властивість накопичуватися, і приводити до погіршення стану целюліту може стати постійне коливання ваги. Підвищення та зниження ваги провокує втрату еластичності шкіри, також роблячи целюліт більш помітним.

Вважається, що виразка дванадцятипалої кишки зустрічається у 5-10% населення, з приблизно однаковою частотою у чоловіків і жінок. Дієта є дієвим засобом полегшення симптомів цього захворювання; вона також сприяє уповільненню його розвитку.

Суть дієти

У дієту при виразці дванадцятипалої кишки повинно входити багато клітковини і якомога менше жирів. Кращими джерелами корисних жирів для такої дієти послужать лосось, макрель, сардини і оселедець — містяться в них корисні речовини допомагають запобігти подальшому руйнуванню внутрішньої оболонки стінки дванадцятипалої кишки.

Крім того, в дієту обов’язково потрібно включити свіжі фрукти і овочі, наприклад, моркву, капусту, вікі і абрикоси — вони також захищають стінки і шлунка та дванадцятипалої кишки. Однак слід уникати цитрусів — вони, навпаки, можуть призвести до посилення симптомів виразки дванадцятипалої кишки.

Продукти, багаті вітаміном Е, наприклад, пророщена пшениця і волоські горіхи, дуже корисні для здоров’я кишечника в цілому.

Великі порції навіть самої корисної їжі стимулюють вироблення великих обсягів шлункового соку, що може сприяти збільшенню виразки. Тому при виразці дванадцятипалої кишки рекомендується їсти невеликими порціями.

Зразкове меню дієти при виразці дванадцятипалої кишки:

• Сніданок: чашка вівсяної каші, одне варене або смажене (без масла, на антипригарному сковороді) яйце, чорна кава без кофеїну.
• Обід: 60-80 г індички, 50 г сиру Чеддер, шматок цільнозернового хліба.
• Вечеря: приготована на пару або запечена у фользі риба чи курка і картопляним пюре.

Протягом дня можна перекушувати свіжими фруктами і ягодами, наприклад, виноградом або ківі.

Яких продуктів варто уникати

Пацієнтам з виразкою дванадцятипалої кишки необхідно виключити з раціону гострі спеції, такі як перець, каррі, гірчиця, імбир — вони сприяють швидкому поглибленню і збільшенню виразки. Алкоголь і кофеїн підвищують кислотність шлунка, через що симптоми виразки дванадцятипалої кишки можуть посилитися. Солона їжа також збільшує вірогідність погіршення стану пацієнта. Соліть тільки готові страви, або замініть сіль на інші приправи. Не купуйте такі солоні продукти, як картопляні чіпси, копченої м’ясо, деякі види печива і сухих сніданків.