Діючою речовиною Утрожестану є жіночий статевий прогестерон, який визначає зміни в жіночому організмі під час другої половини менструального циклу. Недолік цього гормону призводить до безпліддя. А якщо прогестерону недостатньо під час вагітності, це може викликати мимовільний викидень.

Фази менструального циклу

Менструальний цикл має дві фази, естрогенових і прогестеронових, але деякі клініцисти виводять в окрему фазу овуляцію і тоді фаз виходить три.

Починається менструальний цикл з першого дня чергової менструації — саме з цього моменту починає дозрівати чергова яйцеклітина в яєчнику. Дозріває вона під впливом фоллікулстімулірующего гормону гіпофіза (ФСГ). Яйцеклітина дозріває в особливому бульбашці — фолікулі, клітини якого у міру дозрівання яйцеклітини секретують все більше жіночих статевих гормонів естрогенів. Під дією естрогену в жіночому організмі відбуваються різні зміни, так у порожнині матки розростається слизова оболонка (ендометрій). Коли яйцеклітина дозріває, кількість естрогену досягає свого піку і це сприяє зміні гормонального фону: кількість вироблюваного гіпофізом ФСГ зменшується, але починає вироблятися інший гормон — лютеінезірующій (ЛГ), під впливом якого фолікул лопається і яйцеклітина виходить з яєчника. Цей процес називається овуляцією. Надалі яйцеклітина потрапляє в маткову трубу, де може відбутися її запліднення сперматозоїдом.

Овуляція відбувається в середині менструального циклу, на 14-16 день при 28-денному циклі. Після овуляції починається друга половина менструального циклу, коли «царює» прогестерон. Прогестерон виробляється тимчасової залозою внутрішньої секреції жовтим тілом, що утворюється на місці лопнув фолікула. Кількість прогестерону спочатку наростає, під його впливом припиняється збільшення в об’ємі ендометрію і він починає виробляти секрет, який необхідний для розвитку зародка у разі настання вагітності. Але якщо вагітність не наступає, то прогестерону виробляється все менше, гормональна підтримка падає, і слизова оболонка порожнини матки відторгається, що супроводжується менструальною кровотечею. У цей же день починається дозрівання нової яйцеклітини, тобто починається новий менструальний цикл.

За яких порушеннях менструального циклу призначається утрожестан

Утрожестан призначається при захворюваннях і станах, викликаних недоліком прогестерону в другій фазі менструального циклу. До таких захворювань відносяться порушення менструального циклу, які супроводжуються безпліддям і невиношуванням вагітності. Невиношування вагітності на фоні недостатності прогестерону проявляється звичними викиднями, так як прогестерон при нормальному перебігу вагітності пригнічує скоротливу активність мускулатури матки і попереджає можливі викидні. У таких випадках капсули Утрожестану вводять глибоко у піхву двічі на добу у добовій дозі 200-400 мг, яку розподіляють на два прийоми. Проводяться такі курси після овуляції. Розрахувати день овуляції в даному випадку допомагає лікар, він же розрахує дозу і тривалість прийому утрожестан.

Утрожестан призначається і в тому випадку, якщо в організмі виробляється занадто багато естрогену — прогестерон пригнічує вироблення естрогену. До таких захворювань мастопатія, міома матки, передменструальний синдром і деякі інші стани.

Безпліддя може бути викликане недостатністю гормонального фону, як у другій, так і в першій фазі менструального циклу, у такому випадку говорять про тотальне зниження функції яєчників. Недостатність функції яєчників може проявлятися передчасно наступаючої менопаузою. Замісна терапія призначається і за відсутності яєчників (наприклад, при їх видаленні) або якщо вони зовсім не функціонують. У таких випадках призначають як прогестерон, так і естрогени.

Замісна терапія у жінок з нефункціонуючими або віддаленими яєчниками проводиться на фоні терапії естрогенами. Капсули прогестерону при цьому вводяться в піхву за певною схемою. При інтравагінальному введенні утрожестан у великій кількості потрапляє безпосередньо в стінку матки, що дуже важливо при нефункціонірующіх яєчниках.

Стандартне призначення Утрожестану з 16-17 по 25-26 день менструального циклу нормалізує менструальний цикл у тому випадку, якщо він порушився.

Крім того, утрожестан призначають в процесі підготовки до екстракорпорального запліднення, коли пригнічується власна гормональна активність жінки і створюється штучний керований гормональний фон.

Утрожестан — це препарат, який допоможе жінці позбавитися від безпліддя, виносити і народити дитину.

Добре просмажений стейк з підливою, яєчня з беконом, омлет з сиром і наваристий суп зі сметаною … Здавалося б, менш корисні для схуднення страви складно уявити, але саме вони є складовими одночасно і надзвичайно популярною, і постійно критикованої дієти Аткінса.

безвуглеводної дієта Аткінса, ймовірно, допомагає не тільки худнути, не страждаючи від постійного відчуття голоду, але і зміцнювати здоров’я серцево-судинної системи і покращувати функци пам’яті. Дієта Аткінса заснована на виключенні з раціону вуглеводів. І вуглеводи, і жири — основні джерела енергії для людського організму, але вуглеводи організм «спалює» в першу чергу. Виключаючи з раціону вуглеводи і вживаючи в їжу більше білків і жирів, можна, як стверджують творці дієти, змусити організм спалювати жирові відкладення більш ефективно — і, завдяки цьому, швидше худнути.

Як працює дієта Аткінса

Різке обмеження кількості вживаних в їжу вуглеводів (фактично — повне виключення вуглеводів з раціону) провокує стан кетозу, при якому організм починає спалювати жирові відкладення. Основним джерелом енергії в такому стані стають кетони — органічні сполуки, що утворюються в процесі розщеплення жирових відкладень. У стані кетоза апетит знижується, тому людина вживає менше їжі, ніж у звичайному стані. У такого «екстреного режиму» є й кілька вельми неприємних побічних ефектів — зокрема, запори, неприємний запах з рота.

В результаті кетоза організм в якості енергії використовує не вуглеводи, а жири — причому жири, які впродовж часу відкладаються «про запас», перетворюючись на жирові відкладення на стегнах, животі, сідницях. Прямий наслідок кетоза — швидке зниження ваги.

Раціон з великою кількістю вуглеводів дуже часто провокує появу жирових відкладень. Цукор з вуглеводів проникає в кров, і організм в якості відповідної реакції починає виробляти інсулін, який запобігає занадто різке підвищення рівня цукру в крові. Інсулін сприяє запасеної надлишкового цукру в печінці і м’язової тканини у формі глікогену, а надлишки перетворює в жир — той самий, який і стає «винуватцем» зайвих кілограмів.

Згідно теорії Аткінса, в умовах постійної необхідності вироблення інсуліну для компенсації надлишкової кількості цукру в крові організм «звикає» до інсуліну — і в результаті ефективність цього гормону, що знижує рівень цукру в крові, поступово знижується, що призводить до розвитку діабету — порушення обмінних процесів в організмі. А ось обмеження кількості вуглеводів змушує організм спалювати жирові відкладення і — згідно теорії Аткінса — поступово нормалізує обмінні процеси. Хоча дуже велика кількість жирів у раціоні, передбаченому дієтою Аткінса, може підвищити рівень холестерину, таке підвищення, як правило, короткочасно, і в процесі позбавлення від жирових відкладень рівень холестерину і тригліцеридів знижується.

Правила дієти Аткінса: що можна і що не можна їсти

Щоб спровокувати стан кетозу, вживання вуглеводів необхідно обмежити до сорока грамів в день. Хоча схуднення за Аткінсом додаткових фізичних навантажень не вимагає, автори дієти стверджують, що в деяких випадках для настання фази кетоза необхідні регулярні фізичні вправи. Ще одна важлива складова дієти Аткінса — вітамінні добавки, оскільки овочі та фрукти, джерела вуглеводів, з раціону, передбачуваного дієтою Аткінса, практично виключені.

Дієта Аткінса дозволяє вживати такі продукти, про які багато жінок, які сидять на дієті, можуть тільки мріяти: основні складові раціону — м’ясо, яйця, сири, інші джерела протеїнів і жирів. Зворотний бік медалі — сувору заборону, який дієта Аткінса накладає на багато інших продуктів: слідуючи правилам дієти, з раціону необхідно повністю виключити цукор, молоко, білий рис, будь-які вироби з білого борошна, будь то хліб, здоба або макарони.

Дотримуючись дієту Аткінса, можна практично в необмежених кількостях вживати білкову і жирну їжу: червоне м’ясо, рибу і морепродукти, сири з будь-яким відсотком жирності. Страви можна готувати на вершковому маслі, заправляти оливковою олією або майонезом.

З іншого боку, будь-які джерела вуглеводів з раціону необхідно виключити, обмеживши вживання вуглеводів двадцятьма грамами в день протягом перших двох тижнів дієти. Винятків із цього правила бути не може, оскільки різке обмеження кількості вуглеводів (фрукти заборонені, дозволено лише вкрай малу кількість зелених листових овочів) стимулює біохімічні процеси в організмі і «включає» режим швидкого схуднення. Дієта Аткінса не вимагає підрахунку калорій (більше того, за рахунок складається з білкової і жирної їжі раціону кількість уживаних у день калорій, як правило, збільшується). Через два тижні після початку дієти Аткінса в раціон можна включити невелику кількість вуглеводної їжі, багатої на клітковину — фрукти, овочі, цільнозернові продукти. Під суворою забороною залишаються цукор, молоко, білий рис, білий хліб та інші вироби з білого борошна, картоплю. На стадії стабілізації досягнутого в процесі дієти Аткінса ваги кількість вуглеводів можна поступово збільшувати.

Овуляції називається процес виходу яйцеклітини з яєчника. Вийти з яєчника може тільки повністю дозріла яйцеклітина, а дозрівання її проходить під впливом ряду гормонів. Чи має до дозрівання яйцеклітини і виходу її з яєчника відношення прогестерон, який є основною діючою речовиною Утрожестану?

Процес дозрівання яйцеклітини і овуляція

Процес дозрівання яйцеклітини закладений в основі менструального циклу. В яєчнику у новонародженої дівчинки закладені яйцеклітини, оточені фолікулами. Ці яйцеклітини починають дозрівати тільки після того, як сформується менструальний цикл, тобто в підлітковому віці. Дозрівання яйцеклітини відбувається в першу половину менструального циклу під впливом фоллікулстімулірующего гормону гіпофіза (ФСГ). Разом із зростанням і дозріванням яйцеклітини збільшується і кількість продукованого клітинами фолікула жіночих статевих гормонів естрогену, під впливом яких відбуваються циклічні зміни в організмі жінки в першій половині менструального циклу. В першу чергу під впливом естрогенів розростається слизова оболонка порожнини матки (ендометрій), готуючись прийняти запліднену яйцеклітину.

Як тільки відомості про те, що яйцеклітина дозріла, потрапляють в центральну нервову систему, під її впливом змінюється гормональний фон: гіпофіз починає виробляти значно менше ФСГ, але при цьому підвищується секреція іншого гормону гіпофіза — лютеїнізуючого — ЛГ. Під дію ЛГ (на піку його концентрації в крові) фолікул лопається і яйцеклітина відправляється в «подорож», потрапляючи спочатку в черевну порожнину, а потім в маткову трубу, де можливо відбудеться її зустріч із сперматозоїдом.

А в менструальному циклі починається друга половина. У цей час на місці лопнув фолікула формується тимчасова залоза внутрішньої секреції жовте тіло, яка виробляє інший жіночий статевий гормон — прогестерон. Під дією прогестерону ендометрій припиняє збільшуватися в об’ємі і починає секретувати — виробляти секрет, необхідний для розвитку заплідненої яйцеклітини. Якщо вагітність наступає, то жовте тіло збільшується в об’ємі і виробляє набагато більше прогестерону. Надалі прогестерон виробляється дозрілої плацентою. Його будемо багато до самих пологів, а перед пологами кількість прогестерону різко знижується.

Якщо вагітність не наступила, то жовте тіло починає знижувати свою функцію, прогестерону стає все менше і без гормональної підтримки настає відторгнення ендометрію і менструальна кровотеча.

Як утрожестан впливає на овуляцію

Діючою речовиною Утрожестану є прогестерон. Основними гормонами, які стимулюють дозрівання яйцеклітини й овуляцію є гормони гіпофіза. Під впливом ФСГ яйцеклітина дозріває, а під впливом ЛГ — лопається фолікул і яйцеклітина виходить з яєчника, тобто настає овуляція.

Між жіночими статевими гормонами і гормонами гіпофіза існує наступна залежність: чим більше виробляється статевих гормонів, тим менше потрібно гонадотропних гормонів гіпофіза, які стимулюють їх вироблення. І навпаки, якщо жіночих статевих гормонів мало, то кількість гонадотропних гормонів гіпофіза збільшується.

А так як утрожестан — це прогестерон, то, значить, при його великій кількості в період овуляції буде пригнічувати вироблення ЛГ гіпофізу і овуляція може затримуватися. Але цей незначний вплив, яке гінекологи зазвичай не враховують.

Для чого призначається утрожестан

Утрожестан призначається в тому випадку, коли у другій половині менструального циклу виробляється недостатньо прогестерону. Така ситуація призводить до безпліддя. Тому курс лікування прогестероном проводиться за певною схемою, починаючи з дня овуляції.

В інструкції до утрожестану рекомендується призначати його з 16-17-го дня менструального циклу. Таке призначення дійсно нормалізує менструальний цикл у тому випадку, якщо він порушився «з вини» прогестерону.

Має значення і попереднє обстеження жінки, так як утрожестан має ряд протипоказань для застосування. Його не можна застосовувати при підвищеній згортання крові, тяжких захворюваннях печінки, злоякісних пухлинах молочних залоз і жіночих статевих органів. З обережністю утрожестан призначають і при ряді інших захворювань.

Утрожестан немає сенсу використовувати в якості гормонального контрацептиву, так як в гормональних контрацептиви містяться зовсім інші дозування гестагенів. Саме тому вони діють надійно. А утрожестан може загальмувати овуляцію в тому випадку, якщо у жінки вже є якісь порушення менструального циклу.

Місячний цикл, як називають його жінки, є ні що інше, як менструальний цикл. Місячний цикл відіграє роль біологічного годинника в жіночому організмі. Саме від того, як він протікає, нормально чи з відхиленнями, можна припустити патологію не тільки в органах репродуктивної системи, але і у всіх інших. Тому лікарі настійно рекомендують всім жінкам уважно стежити за своїм менструальним циклом і вести календар місячних. Подібний календар допоможе розібратися в порушеннях місячного циклу не тільки самій жінці, але і лікаря. Крім того, знаючи свій менструальний цикл, жінка може з більш або менш точністю визначати сприятливі дні для зачаття.

Що таке місячний цикл

Місячний (менструальний) цикл — це періодичні зміни в організмі жінки, які спрямовані на можливість запліднення. Місячний цикл вважається від першого дня менструації до першого дня наступної. Тривалість менструального циклу індивідуальна у кожної жінки і становить двадцять один — тридцять п’ять днів. Ідеальним місячним циклом вважається двадцатівосьмідневний. Більш короткі, або, навпаки, більш тривалі менструальні цикл відносяться до розряду патології і вимагають ретельного обстеження та лікування. Незначні порушення місячного циклу можуть викликати зовнішні фактори, такі як: стреси, перевтома, нестача вітамінів, відрядження, зміна клімату та інші.

Менструації

Кожен місячний цикл закінчується кров’яними матковими виділеннями, які називаються менструацією. Нормальна менструація триває від трьох до семи днів, а загальна крововтрата становить 50-150 мл. Менструації настають приблизно один раз на місяць, а за їх відсутності можна запідозрити вагітність.

Кров’янисті виділення, виливаються з матки, містять шматочки функціонального шару слизової оболонки (ендометрія). Місячні гінекологи ще називають «плач матки по відбулася вагітності». Тобто менструація доводить, що запліднення не відбулося, яйцеклітина загинула, а підготовлений до зачаття ендометрій «змушений піти у ніч», то отторгнуться, щоб дати матці нову можливість підготуватися до вагітності.

Менархе

Менархе, або перша менструація, яка є головною ознакою статевого розвитку і вказують на те, що дівчинка вступила в репродуктивний період і готова до можливості зачаття і виношування дитини. Як правило, менархе починаються у віці одинадцяти-чотирнадцяти років, але в північних країнах їх межа зсувається до п’ятнадцяти-сімнадцяти років. На виникнення перших місячних впливають спадковість, харчування, національність, перенесені захворювання і соціальні чинники. Становлення регулярного менструального циклу у дівчаток продовжується від півтора до двох років. До цього періоду близько 80% дівчат мають овуляторних цикли.

Закінчення місячного циклу

З віком функції яєчників починають поступово згасати. Кількість вироблюваних статевих гормонів знижується, починається збої в менструальному циклі, а потім припиняються місячні. Цей період в житті жінки називають клімаксом, а після закінчення менструації — менопаузою. В середньому припинення місячного циклу припадає на сорок п’ять-п’ятдесят вісім років. У разі якщо менструації припинилися в сорок років і раніше, говорять про ранньому клімаксі, якщо ж вони тривають і після п’ятдесяти восьми років, необхідно виключити рак матки.

Фази місячного циклу

Місячний цикл складається з трьох фаз, які регулюються гормонами:

• Фолікулярна фаза

У фолікулярну (першу) фазу менструального циклу відбувається дозрівання домінантного фолікула. Перша фаза регулюється фоллікулостімулірующим гормоном гіпофіза, під дією якого в яєчниках виробляються естрогени.

• овуляторного фаза

Під час овуляторної фази домінантний фолікул лопається і з нього виходить зріла яйцеклітина, готова до запліднення. Цей період вважається найбільш сприятливим для зачаття.

• лютеїнової фаза

Після того, як відбулася овуляція, стінки лопнув фолікула спадаються, а на його місці формується жовте тіло. Цей процес регулюються лютеїнізуючим гормоном гіпофіза. Жовте тіло починає продукувати прогестерон, під впливом якого відбувається ріст і розпушення слизової оболонки матки (підготовка до імплантації заплідненої яйцеклітини). Якщо зачаття не відбулося, починається менструація.

Після видалення жовчного міхура дуже важливо ретельно виконувати рекомендації лікаря щодо харчування. Протягом декількох днів після операції пацієнт повинен харчуватися тільки прозорими рідинами, наприклад, бульйоном, яблучними соком, чаєм. Потім, якщо лікарі вважають, що відновлення йде нормально і пацієнта не нудить, можна поступово вводити в раціон тверду їжу.

Починають звичайно з пюре, йогуртів, та іншої їжі, яка легко перетравлюється.

Більш, ніж у половини пацієнтів протягом деякого часу після видалення жовчного міхура спостерігаються проблеми з переробкою жирів. Це пов’язано з тим, що більше немає жовчного міхура, який при необхідності виробляє певну кількість жовчі. Замість цього жовч тепер надходить з печінки безпосередньо в кишечник — в невеликих кількостях і постійно. Пройде як мінімум кілька тижнів, перш ніж організм звикне до цих змін; протягом цього часу можуть спостерігатися такі симптоми, як понос, здуття живота, підвищене газоутворення. Тому включати в дієту жирну їжу рекомендується не раніше, ніж через місяць після видалення жовчного міхура. Однак і тоді потрібно буде стежити за якістю жирної їжі — жири повинні бути, переважно, ненасиченими. Настійно рекомендується виключити з раціону транс-жири.

Протягом, як мінімум, чотирьох тижнів після видалення жовчного міхура, не рекомендується їсти наступну жирну їжу:

• Смажені страви;
• Жирні м’ясні продукти, наприклад, сосиски, бекон, фарш;
• Молочні продукти з високим вмістом жиру, такі як сир, морозиво, вершки, незбиране молоко і сметана;
• Піца;
• Продукти, при виготовленні яких використовувалися сало або олія;
• М’ясні підливки;
• Шоколад;
• Шкіра курки або індички.

Наступні продукти викликають підвищене газоутворення, і їх також слід виключити з раціону після видалення жовчного міхура:

• Зернові;
• Горіхи;
• Насіння;
• Бобові;
• Брюссельська капуста;
• Брокколі;
• Цвітна капуста;
• Білокачанна капуста.

Крім того, рекомендується на час відмовитися від гострої, пряної їжі — вона може негативно вплинути на процес травлення.