Розтяжки на стегнах виникають зазвичай при ожирінні. У цьому випадку шкіра просто не витримує занадто сильного розтягнення, і найдрібніші колагенові волокна в її середині розриваються. З часом на місці розриву утворюються маленькі рубчики — це говорить про те, що місце розриву зайняла звичайна сполучна тканина.

Чому з’являються розтяжки на стегнах

Як і розтяжки на будь-якому іншому ділянці тіла, розтяжки на стегнах з’являються при дуже великому розтягуванні шкіри, наприклад, при ожирінні або під час вагітності. При цьому розриваються колагенові волокна в глибині шкіри, і замість них розростається сполучна тканина. Але іноді розтяжки з’являються не в той час, коли є зайва вага, а коли людина стрімко його втрачає. Це говорить про те, що шкіра втрачає не тільки жир, але і вологу, утворюються складки або зморшки, в глибині яких колагенові волокна просто розтріскуються.

Новостворені розтяжки мають червонуватий колір через наявність у них великої кількості кровоносних судин. З часом кровоносні судини запустівають і розтяжки набувають білого кольору, також відрізняється від загального кольору шкіри.

Основні принципи боротьби з розтяжками

Зменшити самі розтяжки практично неможливо. Основне завдання полягає в тому, щоб зробити їх непомітними. Для цього, насамперед, потрібно прискорити їх дозрівання, після чого розтяжки придбають білий колір, стануть більш тонкими і непомітними.

Друге завдання — поліпшити стан навколишніх тканин, після чого поліпшиться і зовнішній вигляд розтяжки.

Нарешті, третє завдання — це зрівняти поверхню розтяжки з поверхнею решти шкіри. У результаті всіх цих маніпуляцій розтяжка не зникає, але стає непомітною.

Як поліпшити зовнішній вигляд розтяжок на стегнах

Для цього існує багато методів: спеціальні косметичні засоби, мезотерапія, фізіотерапевтичні процедури. Сьогодні з цією метою застосовується і спеціальна методика дермотонія — своєрідний вакуумний апаратний масаж рефлекторних зон шкіри. Дерматонія сприяє поліпшенню кровообігу в дрібних кровоносних судинах шкіри, в результаті чого зменшується набряк шкіри, підвищується її пружність, розбиваються сполучнотканинні спайки, прискорюються обмінні процеси в шкірі, з її поверхні видаляються омертвілі клітини. Поліпшення крово-і лімфообігу сприяє виведенню з шкіри токсинів, прискоренню процесу утворення колагену, внаслідок чого поліпшується і загальний стан шкіри. На рубці або розтяжки дерматонія також діє позитивно, сприяючи їх дозріванню. Для того щоб привести в порядок шкіру в області стегон потрібно близько десять — дванадцять процедур.

Дерматонія виконує всі три завдання боротьби з розтяжками: вона прискорює їх дозрівання, поліпшує стан шкіри, навколишнього розтяжку і порівнює поверхню шкіри з поверхнею розтяжки.

Для поліпшення стану шкіри призначаються різні процедури, наприклад, косметичні засоби, що поліпшують вологість шкіри. Всі вони містять гіалуронову кислоту, яка притягує до себе воду. Крім того, до їх складу входять речовини, що живлять шкіру і натуральні білки колаген і еластин.

Для того, щоб зрівняти поверхню розтяжки з поверхнею шкіри, застосовуються і різні види пілінгу. Але якщо розтяжки розташовуються на внутрішній поверхні стегон, то застосовувати пілінг проблематично, оскільки тут дуже тонка і ранима шкіра.

Чи можна якимось чином хоч частково розсмоктати сполучну тканину розтяжок?

З цією метою проводиться багато процедур, але в більшості своїй вони неефективні. Не так давно стали випускати косметичні засоби, що попереджають появу розтяжок за допомогою рослинних витяжок (ефірних масел рожевого дерева, лимона, м’яти, рослинних масел паростків пшениці, горіха, біосахарідов). Наскільки ефективні ці препарати, покаже життя, але великих надій на них покладати, мабуть, не варто.

З цією ж метою застосовується ретинол (вітамін А), який стимулює процес утворення білка в шкірі (як відомо, еластичні волокна складаються з білків колагену і еластину).

Випускаються і препарати, що містять ДМАЕ (Деміта аміноетанол) — натуральна речовина, яке синтезується в організмі людини, яке сприяє поліпшенню стану і згладжування рубця.

Існують також способи просто приховати розтяжки за допомогою, наприклад, автозагара або нанесення тональної пудри. У будь-якому випадку сучасна косметологія допоможе жінці приховати розтяжки.

Розтяжки — це сполучнотканинні рубці, видалити які, як показує практика, неможливо, що б при цьому не говорилося в рекламі. Але якщо сумлінно займатися цією проблемою, то розтяжки можна зробити зовсім непомітними.

Незважаючи на значний прогрес у медицині , в тому числі і в гінекології і в контрацепції, багато жінок продовжують наполегливо вірити і вираховувати так звані безпечні і небезпечні дні. Особливо велика їх переконаність у тому, що самі «безпечні» дні перед місячними. Безперечно, цей метод запобігання від вагітності ніхто не заперечує, але слід пам’ятати, що його ефективність досягає від сили 70%. Існує безліч способів розрахувати свої «безпечні» дні, але в даний час лікарі стверджують, що немає безпечних днів. Є тільки небезпечні і дуже небезпечні. Тому, перш ніж почати вираховувати «безпечні» дні, краще обміркувати інші, куди більш надійні, методи контрацепції.

Кому підходить календарний метод контрацепції?

Календарного способом запобігання від вагітності (розрахунок безпечних днів) можуть користуватися тільки:

• жінки у віці від двадцяти п’яти до тридцяти п’яти років;
• жінки зі стабільним регулярним менструальним циклом;
• дисципліновані (провідні регулярно графік менструального циклу) і урівноважені жінки;
• жінки, що використовують після незахищеного статевого акту сперміциди.

Кілька слів про менструальний цикл

Відомо, що менструальний цикл ділиться на три фази: фолікулярну, овуляторную і лютеїнову. І якщо перша фаза у всіх жінок розрізняється по тривалості, то лютеиновая більш-менш стабільна і триває від дванадцяти до шістнадцяти днів, а в середньому близько чотирнадцяти. У овуляторную фазу відбувається вихід яйцеклітини з яєчника (овуляція), що і вважається найнебезпечнішим днем, або, навпаки, найсприятливішим днем для зачаття. Овуляція в середньому настає за чотирнадцять днів до початку менструації.

Розрахунок безпечних днів перед місячними

Як випливає з усього вищесказаного, розрахувати з 100%-гарантією безпечні дні не можна ні до, ні після менструації. Побиті вислови на зразок: сім-п’ять-три дні до менструації є безпечними, стали вже притчею во язицех. Менструальний цикл у кожної жінки індивідуальний, і, крім того, він може змінюватися від циклу до циклу. У когось тривалість менструального циклу складає двадцять один день, а у когось цілих тридцять п’ять. Тому вірити даної «істині» ніяк не можна.

Розрахунок безпечних днів проводиться за наступною формулою: від менструального циклу віднімається одинадцять, а потім вісім, виходить перший небезпечний день. Потім до отриманого числа додається вісім, що буде останнім небезпечним днем. Наприклад, тривалість менструального циклу складає двадцять вісім днів. Перший небезпечний день буде одинадцятий день циклу, а останній дев’ятнадцятий. Цей період називається фертильним вікном, і шанси завагітніти в цей час значно збільшуються. Тобто, безпечними днями перед менструацією будуть останні дев’ять днів менструального циклу (перший день місячних вважається першим днем менструального циклу).

Чому так ненадійні безпечні дні перед місячними?

перше, менструальний цикл на протязі, наприклад, року може змінюватися в залежності від різних обставин (стреси, хвороби, відрядження, зміна клімату та багато іншого). По-друге, хто з жінок може з упевненістю сказати, що рівно через чотирнадцять днів у неї почнеться менструація? По-третє, за один менструальний цикл яйцеклітина може дозрівати неодноразово, і це не є такою вже рідкістю. По-четверте, тривалість життєздатності сперматозоїдів часом досягає дев’яти днів, і якщо був незахищений статевий акт за один день до менструації, що збереглися сперматозоїди цілком можуть запліднити яйцеклітину в наступному циклі. І, нарешті, по-п’яте, овуляція відбувається не завжди строго за графіком в середині циклу (в силу різних обставин) і може зрушитися до кінця менструального циклу. Тому можливість завагітніти зберігається не тільки напередодні менструації, але навіть і під час її.

Вимірювання базальної температури

Ще одним способом розрахувати безпечні дні перед місячними є метод вимірювання базальної (ректальної) температури. При нормальному менструальному циклі температура в першу фазу має показники нижче 37 градусів, потім відбувається її різкий підйом, що свідчить про сталася овуляції, а в другу фазу температура тримається на позначках вище 37 градусів. Таким чином, складаючи графіки базальної температури, можна вирахувати овуляцію, і, відповідно, безпечні дні.

Люмінотерапія — це вплив штучним світлом широкого спектру, який імітує природне сонячне світло. Її основне призначення — боротьба з розладами, причиною яких є порушення ритму внутрішнього біологічного годинника, наприклад, при сезонній депресії.

Люмінотерапія належить до великого сімейства фототерапії, яка використовує різні джерела світла з різним спектром, кольором, за участю лазера, іноді комбінуючи його з фотосенсибілізатора, щоб вилікувати різні види захворювань, наприклад, хвороби шкіри.

Проти сезонної депресії

Головна мета люмінотерапіі виникає з найбільш добре вивченого її якості — здатності протистояти сезонної депресії. Цей синдром проявляється з наближенням зими, у міру того, як скорочується світловий день, що негативно впливає на біологічні ритми людини. Походження цього синдрому залишається невідомим. Люмінотерапія — це схвалена медициною практика, яка дозволяє боротися з сезонною депресією.

У північних країнах від трьох до шести відсотків людей страждають від сезонної депресії. Вони відзначають занепад сил, загальну слабкість, зниження настрою, хронічну втому, зниження статевого потягу, підвищення потреби сну, а також напади булімії або просто підвищення апетиту, у більшості своїй він проявляється в тязі до продуктів з високим вмістом вуглеводів, цукру. У Канаді, наприклад, три відсотки населення страждають від сезонної депресії, тоді як вісімнадцять відзначають у себе зимову нудьгу, яка характеризується схожими симптомами, але менш вираженими і турбують.

Люмінотерапію використовують, щоб перемогти і інші симптоми, які можуть бути пов’язані з порушенням біологічного ритму. Серед них розлад сну, передменструальний синдром, проблеми, пов’язані з порушеннями біологічних ритмів через зміни часових поясів або нічної роботи. Також вона може бути ефективна в разі післяпологової депресії або у депресії, властивої людям похилого віку.

Біологічні ритми — потужний інструмент контролю

Світло відіграє основну роль у регуляції добових ритмів, які розподіляються по періоду в двадцять чотири години (сон-неспання, зміна температури тіла, рівень гормонів, апетит і інші). Ці ритми, звані ендогенними, управляються нашими внутрішніми біологічними годинами. Але деякі з них можуть не бути залежними від часу доби — на них впливають зовнішні показники навколишнього середовища, з якими вони синхронізуються, такі як, наприклад, сонячні світло. Таким чином, саме світло бере участь постійної регуляції наших біологічних годин.

Якщо ритми, підлеглі біологічним годинником, перестають збігатися з ритмами дня і ночі, то ми відчуваємо дискомфорт. Найбільш яскравий приклад цього — зміна часового поясу, коли людина в нових умовах відчуває сонливість вдень, тому що його біоритм йому диктує, що насправді зараз ніч. І будучи пов’язаним з нашими внутрішніми ритмами, організм може виробляти гормон сну — мелатонін — вдень, а не вночі. В окремих випадках можна переставити біологічний годинник за допомогою впливу світла в певний момент, щоб уповільнити або прискорити хід своїх біологічних годин. Для цього іноді рекомендують прийом мелатоніну.

Коли світло проникає в око, він трансформується в електричні сигнали, що посилаються в мозок, які, в свою чергу, діють на нейротрансмітери. Один з них — серотонін, який часто називають гормоном щастя, впливає на настрій, крім того, керуючи виробленням мелатоніну, відповідального за зміну періодів сну і неспання. Деякі наукові дослідження показують, що метаболізм мелатоніну у людей, страждаючих від сезонної депресії, порушений. У денні години у цих людей спостерігається аномально високий рівень мелатоніну, навіть незважаючи на те, що природне сонячне світло повинен перешкоджати його виробленні.

Холецистит — це порушення, що характеризується запаленням жовчного міхура. Нормальне функціонування жовчного міхура критично важливо для правильного травлення. У ньому збирається вироблювана печінкою жовч, яка сприяє переварюванню жирної їжі. Після того, як їжа надходить у травну систему, жовчний міхур викидає жовч, яка бере участь у травленні. При запаленні жовчного міхура порушується весь процес травлення.

Мета спеціальної дієти, рекомендованої при холециститі — полегшення симптомів захворювання і запобігання його нових епізодів. Рецептурні медикаменти в поєднанні з дієтою можуть прискорити одужання. Постійне проходження цієї дієті може запобігти розвитку нових епізодів холециститу.

Продукти, яких слід уникати

У більшості випадків холецистит призводить до утворення каменів у жовчному міхурі. Тому при цьому захворюванні потрібно виключити з раціону продукти, що сприяють формуванню каменів.

Алкоголь

Міцні спиртні напої і зловживання алкоголем можуть посилити симптоми холециститу і привести до формування каменів у жовчному міхурі. Людям, страждаючим холециститом, необхідно суворо обмежувати споживання алкоголю.

Жирна їжа

При холециститі розщеплення жирів у процесі травлення значно ускладнюється. Це відбувається тому, що жовч і деякі інші травні соки не можуть надходити в шлунок і товсту кишку — жовчний міхур виявляється заблокований. Тому при холециститі рекомендується дієта, що обмежує споживання жирів, особливо — насичених.

В цілому, при холециститі слід уникати наступних продуктів: червоне м’ясо, яйця, горіхи, молочні продукти (особливо жирні), смажена їжа, шоколад і морозиво, газовані напої, кава, чорний чай і капуста.

Продукти, які слід включити в дієту

Основою дієти при холециститі є наступні продукти: рис, картопля, макарони, йогурт, фрукти, нежирне молоко та цільнозернові продукти. Якщо пацієнту важко обійтися без м’яса, можна в невеликих кількостях вживати курку без шкіри, пісну яловичину та рибу.

Дієта при циститі також передбачає вживання в їжу нежирних бульйонів.

Пацієнтам, у яких діагностовано холецистит, доведеться дотримувати такої дієти протягом всього життя, щоб уникнути загострень і не допустити погіршення симптомів захворювання.

У великому сімействі найрізноманітніших депресій є одна, причини якої точно відомі. Це сезонна депресія, яка з’являється в осінньо-зимовий період, коли дні стають коротшими, а сонячного світла ми отримуємо менше. Щоб уникнути її або зменшити прояви, можна вдатися до люмінотерапіі — лікуванню світлом.

Зміна у часі доби, зміна сезонів, настання холодів — все це змушує нас сумувати, але для деяких подібні трансформації обертаються справжньою депресією. В основному від неї страждають жінки. Позбутися від подібного стану можна за допомогою штучного світла.

Від сезонної депресії страждає близько п’яти відсотків людей та ще п’ятнадцять відзначають у себе деякі погіршення стану, які зв’язуються з зимою. Класичні риси подібної депресії — це зміна в негативну сторону і психічного, і фізичного стану: з’являються головні болі, проблеми сну, труднощі концентрації уваги, погіршення пам’яті, підвищена дратівливість. І першопричиною усіх цих відхилень є саме брак світла.

Критерії сезонної депресії

Осінньо-зимова депресія найчастіше з’являється до двадцяти п’яти років, виражені її ознаки відчуваються в жовтні-листопаді, і зникають до березня-квітня. Вона не обов’язково повторюється щороку, але щоб визначити депресію саме як сезонну, необхідно, щоб вона кілька разів повторилася, і її ознаки б відзначалися саме в зазначені місяці. Важливо не плутати ці місяці гіперчутливості з подіями, які можуть бути пов’язані з цими періодами, наприклад, траур, який, зрозуміло, накладає певний відбиток на душевний стан. Інша особливість — інтенсивність втоми, яка часто висувається на перший план. Вона може проявлятися в постійній сонливості чи відчутті нестачі сну щоранку.

Люмінотерапія — в клініці і вдома

Справжня сезонна депресія повинна лікуватися за допомогою люмінотерапіі (яку можна називати фототерапією або світлотерапії). Вона полягає у впливі білим світлом в ідеалі без променів а-типу і b-типу (UVA і UVB). Стандартний сеанс люмінотерапіі увазі вплив світлом інтенсивністю в 10000 люксів протягом тридцяти хвилин щоранку протягом п’яти місяців. В клініці можна пройти тестову терапію протягом двох тижнів, які покажуть — чи ефективна вона для конкретної людини і чи потрібно більш тривале лікування. Найбільш ефективна люмінотерапія саме вранці, відразу після пробудження.

На практиці ця терапія являє собою перебування людини перед екраном, який висвітлює його обличчя, коли пацієнт може займатися, наприклад, читанням. Тривалість сеансу залежить і від інтенсивності лампи, і від відстані, на яку вона віддалена від особи. Лампа, що подає світло в 10000 люксів і стоїть близько, повинна працювати не більше тридцяти хвилин. Якщо інтенсивність її всього 2500 люксів, то можна залишити її діяти на 2:00. Бажано продовжувати люмінотерапію в домашніх умовах після двотижневого періоду перебування під наглядом фахівців в клініці, де сеанси пройдуть за всіма правилами.

Можна застосовувати лампи для люмінотерапіі і без консультації, але в цьому випадку виникає ризик того, що лікування не дасть результату. По-перше, це може бути не сезонна депресія, а інші розлади організму, які потребують термінового втручання. По-друге, є можливість неправильного застосування лампи, що не дасть потрібного ефекту.

До світлотерапії можна звертатися і без симптомів сезонної депресії. Вона може допомогти в якості превентивного заходу — для попередження депресивних станів.