Фініки — екзотичний представник категорії сухофруктів: ці їстівні плоди фінікової пальми відомі, в першу чергу, своїм дуже солодким, майже нудотним смаком. Особливо дивно, що, на відміну від інших сухофруктів, сушені фініки як своєрідна дієтична складова були відомі ще з біблійних часів: сушені фініки брали з собою в тривалі походи, а в деяких легендах існують згадки про те, як фініки ставали єдиною їжею на кілька років .

Як дотримувати фінікову дієту

Фінікова дієта — як, втім, і будь-яка інша монодієта — виключно проста і наказує протягом декількох днів вживати в їжу тільки фініки і нічого більше (зрозуміло, за винятком рідини — без води або несолодкого чаю нудотні фініки просто неможливо з’їсти в великому кількості). Фінікова дієта на перший погляд може здатися «ідеальним» режимом схуднення для любительок солодкого, проте насправді вона не менш складна, ніж будь-яка інша монодієта — ще й тому, що солодкі фініки приїду набагато швидше, ніж прісна їжа. Тривалість фінікової дієти повинна складати всього кілька днів, а от при бажанні збільшити її тривалість краще урізноманітнити раціон не містять великої кількості крохмалю фруктами чи овочами.

Тонкощі дієти

Розраховуючи свою «дієтичну норму» фініків, важливо враховувати і специфіку складу сухофруктів: після видалення вологи будь-які сухофрукти, і фініки не виняток, стають концентрованими джерелами цукрів, тому їх енергетична цінність, співвідношення кількості калорій до ваги продукту, набагато вище, ніж , наприклад, енергетична цінність свіжих фруктів. Іншими словами, одне і те ж кількість свіжих фруктів і фруктів сушених забезпечує організму зовсім різну кількість енергії або калорій, при розщепленні яких організм отримує необхідну для нормальної роботи енергію. Половини склянки сухофруктів достатньо, щоб отримати таку ж кількість вуглеводів, основного джерела «палива» для організму, яке міститься, наприклад, в двох яблуках середнього розміру. Особливо добре це помітно саме на прикладі фініків: по-перше, фініки містять до сімдесяти відсотків натуральних цукрів, а, по-друге, у ста грамах фініків міститься двісті вісімдесят калорій і майже сімдесят грамів легко засвоюваних організмом вуглеводів.

Переваги та недоліки

У фінікової дієти, як і у будь-який інший дієти, розпорядчої вживання тільки обмеженого набору продуктів протягом певного проміжку часу, є певні достоїнства і недоліки, характерні, скоріше, для монодієти в цілому. Головне достоїнство таких дієт, і фінікової дієти в тому числі — це їх безумовна ефективність: різке і суттєве обмеження кількості вживаних з їжею калорій призводить, по-перше, до того, що організм в якості додаткового джерела енергії починає використовувати спалюються жирові відкладення, а, по-друге, до виведенню надмірної рідини з організму. Усунення застою рідини — один з основних плюсів фінікової дієти, адже надлишок рідини в організмі не тільки стає «винуватцем» одного-двох кілограмів зайвої ваги, але і провокує набряклість. Зрозуміло, для того, щоб фінікова дієта виявилася максимально дієвою, не можна забувати про адекватне кількості рідини: дотримуючи фінікову дієту, як і будь-яку іншу монодієту, дуже важливо пити якомога більше рідини — до двох літрів чистої негазованої води або зеленого чаю, сприяючого схудненню, в день.

Очевидний мінус фінікової дієти полягає в неповноцінності раціону харчування, яке пропонується такою дієтою. Фініки, звичайно, містять багато різноманітних поживних речовин, але далеко не повний набір тих корисних речовин, вітамінів і мінералів, які необхідні для повноцінної роботи всіх систем організму. Саме з цієї причини фінікової дієти не можна дотримуватися занадто довго — незбалансоване харчування завжди небезпечно непередбачуваними і неприємними наслідками для здоров’я, від легкого авітамінозу до порушень травлення.

Все різноманіття дієт, кількість яких вже давно перевищила кілька сотень, можна умовно розділити всього на дві основні категорії: полідіети, що припускають вживання декількох продуктів харчування, і монодієти, розпорядчі відмова від будь-яких харчових продуктів за винятком одного-двох. Якщо полідіети досить різноманітні і дозволяють варіювати щоденне меню, то монодієти не без підстав вважаються найбільш суворими — зате і переваг у таких дієт досить багато.

Що таке монодієти

Будь монодієта — це особливий режим харчування, що передбачає вживання лише одного (рідше — двох-трьох) продуктів харчування. На основну ідею таких дієт вказує і сама назва «монодієта», що походить від латинського слова «mono», в перекладі означає «один». Багато дієтологів схильні розглядати монодієти скоріше як одну з різновидів поста, що дозволяє швидко «скинути» зайві кілограми і поліпшити загальний стан здоров’я. Монодієти дуже багато — з цілком зрозумілих причин, навіть більше, ніж полідіет. Існують, наприклад, фруктові монодієти — тобто дієти, розпорядчі вживання тільки одного-двох фруктів, овочеві монодієти і так далі. Основою для монодієти може стати, фактично, будь-який харчовий продукт — починаючи тими ж фруктами чи овочами і закінчуючи рисом, рибою і навіть шоколадом. Таким чином, вибирати монодієту в першу чергу можна, виходячи з власних уподобань у їжі: якщо ви найбільше любите цитрусові, то відмінним варіантом може стати апельсинова або грейпфрутова монодієта, якщо ви відносите себе до любителів яблук — яблучна монодієта і так далі.

Монодієта: режим голодування

Сама суть монодієти — необхідність вживати в їжу тільки один-два продукти харчування — виключає можливість проходження такій дієті протягом тривалого терміну часу. Найкраще розглядати монодієту як спосіб швидкого очищення організму, своєрідний нетривалий пост: професійні дієтологи рекомендують «сідати» на монодієту всього на один-два дні, але регулярно — раз на тиждень протягом трьох-чотирьох тижнів. Щоб монодієта була максимально ефективною, її тривалість повинна становити не більше двох-трьох днів. Наприклад, ідеальний час для того, щоб «сісти» на монодієту — це вихідні. На відміну від полідіет, які цілком можуть перетворитися на спосіб життя, монодієти — це, швидше, «розвантажувальний період» для організму. А ось спроба дотримуватися монодієти протягом тривалого періоду часу може призвести до воістину руйнівних наслідків для здоров’я.

Обмеження кількості їжі

Більшість монодієти дозволяє вживати обраний продукт харчування практично в необмежених кількостях — це стосується, в першу чергу, фруктових та овочевих монодієти. У деяких випадках, однак, на кількість вживаної їжі діють певні обмеження: так, наприклад, виноград, сир або будь-які інші продукти, що містять велику кількість вуглеводів або глюкози, потрібно вживати в обмеженій кількості, дотримуючись монодієти. Крім того, на весь час монодієти необхідно збільшити кількість вживаної рідини. Вважається, що в середньому за допомогою монодієти можна втратити до чотирьох-п’яти кілограмів.

Переваги монодієти

• Простота: монодієти дозволяють не рахувати калорії, не замислюватися над складанням меню або вибором продуктів — мінімум продуктів харчування (по суті, лише один, в окремих випадках — два) робить будь-яку монодієту максимально простою.
• Швидкість: монодієти не дарма вважаються найбільш суворими — звикнувши є багато і щільно, дуже складно відмовитися від різноманітних страв і є, приміром, тільки яблука або рис. Але у цієї медалі є й зворотний бік — будь-яка монодієта, на відміну від полідіет, закінчується дуже швидко, допомагаючи за два-три дні позбавитися від декількох кілограмів.
• Ефективність: будь-яка монодієта гарантує позбавлення від декількох зайвих кілограмів — в першу чергу тому, що короткочасний відмова від їжі завжди сприяє виведенню з організму застоюється рідини. Зрозуміло, монодієта, триваюча всього один-три дні, не сприяє ефективному спалюванню жирових відкладень, але в якості «екстреної заходи» цілком підходить.

Розтяжки на животі — це доля жінок після пологів. Шкіра на животі розтягується зростаючою маткою, і як наслідок на ній з’являються білясті лінії — сліди розриву колагенових волокон. Звичайно, зменшити цей процес можна, наприклад, шляхом носіння спеціального бандажа, намагаючись занадто сильно не додавати у вазі, але розтяжки все одно з’являються. Що ж пропонує сучасна косметологія таким жінкам?

Що таке розтяжки і чому вони з’являються на животі

Наша шкіра має три шари — поверхневий (епідерміс), середній (дерму) і внутрішній (підшкірно-жирову клітковину). В освіті розтяжок бере участь дерма, яка складається з тонких пружних ниток колагену і еластину, кровоносних і лімфатичних судин, нервів, потових і сальних залоз і коренів волосся.

Розтяжки або стриї — це білі тонкі лінії на шкірі, які являють собою рубці, що утворюються на місці розриву колагенових волокон. Рубці складаються зі сполучної тканини, тому вони відрізняються за кольором від решти шкіри.

Розтяжки, як правило, виникають не на порожньому місці, а при різних ендокринних порушеннях (наприклад, при ожирінні), а також при фізіологічних змінах гормонального фону в підлітковому віці і під час вагітності.

При вагітності або просто при великій вазі значно розтягується шкіра живота, рвуться колагенові волокна дерми, що і призводить до того, що саме в області живота з’являється найбільше розтяжок.

Як попередити появу розтяжок на животі

Вагітна жінка може попередити появу розтяжок на животі шляхом носіння спеціального допологового бандажа. Крім того, існують і косметичні засоби, що попереджають появу розтяжок. Так, застосовуються косметичні засоби, до складу яких входять живильні речовини, зволожуючі засоби, засоби, що посилюють секрецію клітинами сполучної тканини (фібробластами) колагену і еластину. Крім того, до складу таких засобів часто входять і натуральні колаген та еластин. Креми від розтяжок випускають багато косметичних фірм, наприклад, крем від розтяжок «Венус» надає шкірі еластичність і стимулює процес утворення колагену, зміцнюючий крем для тіла «Ламінарія і спіруліна» (Green Mama) зміцнює еластичні волокна, робить розтяжки не такими помітними. Ці косметичні засоби слід наносити на шкіру живота, коли розтяжок ще немає. До якісних кремів обов’язково додається інструкція, в якій у той числі вказується, чи можна застосовувати ці засоби вагітним жінкам.

Якщо ж причиною зайвої ваги і появи великого живота стала не вагітність, то потрібно звернутися до ендокринолога, який після обстеження призначить правильне лікування, яке попереджає, в тому числі, і поява розтяжок. Іноді ендокринне захворювання може бути значним, і поки не буде проведено відповідне адекватне лікування, з розтяжками буде важко впоратися.

Для постановки точного діагнозу в гінекології використовуються безліч додаткових методів обстеження. До них відносяться визначення рівня гормонів у крові, ультразвукова діагностика, гістероскопія та кольпоскопія, тести функціональної діагностики та безліч інших методів. Вимірювання базальної температури є одним з простих способів виявлення різних гормональних дисфункцій і вагітності. Даний метод не вимагає складної апаратури, але дозволяє практично ще на доклінічному рівні запідозрити якісь відхилення в організмі. Для наочності і оцінки коливань базальної температури будується її графік.

Базальна температура

Базальна температура — це температура, яка вимірюється у прямій кишці, у піхві або в роті після безперервного сну не менше трьох-шести годин. Деякі лікарі вважають, що найбільш інформативною є температура, яка вимірюється у прямій кишці. На базальну температуру майже не впливають впливу ззовні (на відміну від пахвової температури, яка значно підвищується, наприклад, при запальному процесі).

Менструальний цикл складається з чотирьох фаз: фолікулярна, овуляторная, лютеиновая і фаза десквамації (менструація). Всі ці фази залежать від рівня статевих гормонів. Статеві гормони протягом всього менструального циклу виділяються з певною періодичністю, викликаючи обмінні зміни у внутрішніх статевих органах, що призводить до температурних коливань в різні фази менструального циклу. Результати вимірювання базальної температури відображаються у графіку, на підставі якого можна судити про ту чи іншої патології. Для достовірного аналізу базальної температури її вимірювання необхідно проводити на протязі, як мінімум, трьох менструальних циклів.

Показання для вимірювання базальної температури

Необхідно пам’ятати, що на підставі тільки вимірювання базальної температури можна робити остаточних висновків і виносити діагноз. Вимірювання базальної температури є лише додатковим методом діагностики. Графік базальної температури допомагає визначити:

• Овуляція

За графіком можна визначити произошедшую овуляцію і вирахувати «небезпечні» дні, або, навпаки, дні, найбільш сприятливі для зачаття.

• Вагітність

Графік допомагає визначити можливу вагітість на тлі затримки менструації.

• Гормональні порушення (безпліддя)

За графіком базальної температури можна виявити різні гормональні порушення (ановуляція, пізня овуляція, загибель неповноцінною яйцеклітини), а також диференціювати безпліддя (гормональне, трубне і інші форми).

• Запальний процес статевих органів

Графік неоціненний при виявленні хронічних запальних захворювань (наприклад, ендометрит).

• Менструація

Метод зручний для визначення часу настання чергової менструації.

Як правильно скласти графік базальної температури

Для складання графіка температури зручно користуватися листком в клітку. На аркуші отчерківаются дві перпендикулярні прямі, по горизонтальній лінії відзначаються календарні дні і дні менструального циклу. Вертикальна лінія розмічається поділками, відповідні температурними показниками (36,5; 36,6; 36,7 і так далі). Для наочності червоним олівцем проводиться горизонтальна лінія на позначці 37,0. В окремому рядку під кожним днем менструального циклу робляться примітки про характер виділень і будь-які відхилення, які вплинути на базальну температуру (інфекційне захворювання, прийом алкоголю, статевий акт увечері або вранці та інше).

Правила вимірювання базальної температури

• базальна температура вимірюється зранку, відразу після пробудження, не встаючи з ліжка;
• вимір необхідно проводити в один і той же час;
• вимірювати температуру слід одним і тим же термометром і в одному місці (або у роті, або в піхві або в прямій кишці);
• час вимірювання температури в прямій кишці повинно бути не менше п’яти хвилин, в інших місцях три хвилини;
• вимірювання слід проводити щодня, в тому числі і в менструальні дні;
• починати вимір базальної температури потрібно з першого дня менструального циклу;
• після вимірювання показники базальної температури відразу ж занести в графік.

Ганна Созінова

Останнім часом можна було чути чимало негативної інформації про яйцях — зокрема, їм приписується властивість підвищувати рівень холестерину і погіршувати зовнішній вигляд шкіри. Однак прихильники яєчної дієти стверджують, що з її допомогою можна і схуднути, і знизити рівень холестерину в крові.

Як працює яєчна дієта

Яєчна дієта відноситься до низьковуглеводних дієт, принцип дії яких полягає в різкому обмеженні вживання продуктів з якої-небудь конкретної харчової групи, а даному випадку — вуглеводів.

Вуглеводи — це перше, що організм переробляє в жир. Вважається, що якщо їсти якомога більше яєць, пісного м’яса, нежирних сирів та інших продуктів, що містять білки і жири, але в яких практично відсутні вуглеводи, ми позбавимо організм можливості відкладати зайвий жир.

У нормі, коли ви вживаєте в їжу будь вуглеводи, вони поступово переробляються в простий цукор — глюкозу. З простими вуглеводами це відбувається на порядок швидше, ніж зі складними. Крім жирових клітин, всі інші клітини організму також використовують глюкозу як джерело енергії. Надлишок вуглеводів можуть поглинати і зберігати тільки жирові клітини. Коли ви вживаєте занадто мало вуглеводів, організм починає перетворювати на глюкозу раніше створені запаси жиру.

Варіанти яєчної дієти

Існує кілька версій яєчної дієти. Сама крайня і найменш популярна з них передбачає вживання в їжу тільки зварених круто яєць протягом декількох днів. Під час цієї дієти можна пити тільки воду і зелений чай.

Найбільш популярна яєчна дієта являє собою варіацію на тему знаменитої дієти Аткінса. Крім яєць, в неї можна включити м’ясо, деякі овочі і пісні білки. Також можна з’їдати 1-2 порцій фруктів у день, але фрукти повинні містити мінімальну кількість вуглеводів. Від хліба, макаронів і картоплі під час такої дієти потрібно відмовитися.

Існує ще так звана яєчно-грейпфрутова дієта. Вони дуже походу на попередню різновид яєчної дієти, але разом з кожним з прийомом їжі потрібно з’їдати половину грейпфрута.

План харчування

Приблизний план харчування для дотримуються яєчної дієти виглядає так:

• Сніданок: 2 варених яйця, 0.5 грейпфрута
• Обід: 100 г смаженої або вареної курки без шкіри і зелений салат
• Вечеря: омлет з двох яєць зі шпинатом і помідорами

Перекушувати можна шматочками нежирного сиру, простим йогуртом та іншими низькокалорійними продуктами, які містять мінімальну кількість вуглеводів.

Переваги яєчної дієти:

• Білкові і Низьковуглеводні дієти дозволяють досить легко контролювати апетит
• Вживання переважно білкової їжі збільшує кількість спалюваних калорій — організму доводиться витрачати енергію на переробку білків
• Яйця є багатим джерелом не тільки білків, але і багатьох поживних речовин
• Результати досліджень підтверджують, що вживання яєць на сніданок сприяє зниженню ваги

Недоліки яєчної дієти:

• Відсутність здорового балансу поживних речовин в раціоні
• Виключення з раціону цілої харчової групи і майже повна відмова від овочів
• Через нестачу вуглеводів людині буде важко витримувати інтенсивні фізичні навантаження
• Різке зменшення кількості споживаних вуглеводів часто викликає нудоту і відчуття сильної втоми в перші дні яєчної дієти
• Вживання в їжу великої кількості яєць може стати причиною запорів, метеоризму і неприємного запаху з рота
• Одноманітність дієти є однією з основних причин, по якій багато людей кидають її вже через кілька днів
• Яєчну дієту не можна регулярно використовувати для підтримки здорової ваги
• Існує дуже велика ймовірність швидкого повернення колишньої ваги після закінчення дієти