Весілля – це початок нового життя молодих і важливе значення для шлюбу відіграє день, в який народилася нова сім’я.

Інструкція

За старих часів були строго встановлені місяці, коли дозволялося грати весілля. Пов’язано це було з укладом життя, польовими роботами, сільським господарством. Нікому б і в голову не прийшло гуляти весілля під час посіву чи збирання врожаю. Весільні урочистості починалися після закінчення всіх робіт. У наш час все набагато простіше, але від вибору дати весілля залежить майбутнє життя осередку суспільства.
Так як же вибрати дату весілля? Якщо ви православні і строго дотримуєтеся церковних канонів, час весілля можна узгодити з православним календарем.
Для тих, хто вірить в астрологію, нумерологію і гороскопи, існують методи розрахунку дня весілля за датою народження, іменах. Так само в астрології важливим вважається не тільки число, але і день тижня, коли ви збираєтеся укласти шлюб. За нумерології найбільш вдалими для такої події вважаються п’ятницю і неділю.
Дуже модним стало укладати шлюби в красиву дату, як, наприклад, 20.10.2010.
Частенько молоді вибирають день весілля в пам’ять про день знайомства, першому побаченні , першому поцілунку, або що – то в цьому роді.
Якщо ви хочете вибрати дату весілля, виходячи з міркувань зручності, враховуйте час, необхідний на підготовку до торжества, купівлю сукні та інше. Якщо є можливість і бажання влаштувати собі весільну подорож, то при розрахунку дати теж потрібно це врахувати. Не варто влаштовувати торжество в будні дні, подумайте про гостей, набагато зручніше і практичніше робити це у вихідні.
Трохи про прикмети. Поганою прикметою вважалося одружуватись у високосний рік, підстав і доказів цьому немає, але, все-таки, ризикувати не варто. За старих часів високосний рік вважався поганим, невдалим. Може збіг, але на високосні роки припадає безліч воєн і хвороб. Більш відома прикмета не одружуватися в травні. Сімейне життя буде неспокійною. Знову ж ця прикмета бере своє коріння з давнини, коли місяць травень вважався гарячою порою для сільського господарства і відкласти посів, щоб зіграти весілля означало б залишитися голодним до наступного врожаю. Працівники РАГСів по всьому пострадянському простору неосяжного відзначають, що в травні роботи у них різко зменшується. Хоча, згідно з соцопитуванням, пари, з’єднані в травні, нічим не відрізняються від інших пар, одружилися в інший час. Вірити в прикмети або не вірити, нехай кожна пара вирішує для себе сама.
Якщо вибирати дату по пори року, то звичайно краще вибрати теплу пору (але не спеку). Більш доступна ціна на овочі – фрукти, та й вибір набагато краще. Весільний кортеж по ожеледі і гуляння по місту в зимовий час під завивання хуртовини не найкращий варіант. Та й нареченій буде набагато зручніше в легкому мереживній сукні, ніж в шубі і чоботях.
Вибір дати весілля, звичайно ж, не гарантує вам безхмарного життя без сварок і з’ясування стосунків. І на якій би дати ви не зупинилися, пам’ятайте, що багато чого залежить від вас, а не від гороскопів і прийме.

Турботливі батьки намагаються навчити дитину вирішувати задачі ще до школи. Дошкільний вік дійсно сприятливий для початку навчання рішенню задач.

Інструкція

Однак важливо, щоб дитина до цього моменту вмів рахувати, вимірювати, порівнювати, розумів співвідношення частини і цілого. Ці вміння повинні бути основою навчання, інакше знання виявляться скоріше шкідливими, ніж корисними.
Важливо організувати навчання в грі. Починати слід з простих арифметичних задач на додавання і віднімання, в одну дію. Не форсуйте навчання. Якщо дитина не зрозумів дію, повторіть. Нехай він активно бере участь в складанні задач. Поясніть, що задача повинна мати умова (“Що відомо в задачі”) і вимога чи запитання (“Що потрібно знайти”). Навчіть його ставити перед собою зазначені питання і відповідати на них, що забезпечить розуміння завдання, зробить рішення усвідомленим.
Для того щоб навчити дитину вирішувати задачі правильно корисно діяти поетапно.
1. Навчити складати і розв’язувати задачі, в яких дитина дійова особа.
– Дайте дитині в руки 3 вафлі. Потім ще одну. Організуйте розмову.
– Що я зробила? (Дала мені 3 вафлі, потім ще 1).
– Яке питання можна поставити? (Скільки стало вафель?).
– Отже, у Діми було 3 вафлі. Мама дала ще 1. Скільки вафель стало у Діми, узагальнюєте ви.
– Стало менше або більше? (Більше).
– Як вирішити задачу? (К 3 вафлям додати 1 – вийде 4). Якщо дитині важко, нехай перерахує вафлі.
Складіть і вирішіть 2-3 завдання подібного типу.
Аналогічно розберіть кілька завдань на віднімання. “Дайте дитині 8 цукерок. Нехай він їх перерахує. Попросіть віддати 1 цукерку татові”. Запитаєте: “Що відомо? Який можна поставити запитання? Стало менше або більше? Як дізнатися, скільки залишилося цукерок?”.
2. Навчити записувати рішення.
Вирішити завдання, акцентуючи увагу на наступному: якщо стало більше – ставимо знак “+”; якщо менше, то “-“. Покажіть, як записати рішення за допомогою карток, на яких зображені цифри і знаки (+, -, =). Поясніть, що означають числа у записі рішення.
3. Закріпити вміння з допомогою “задач-ілюстрацій”.
Наприклад, “На лісовій галявині сиділи 7 зайців і 2 білочки. Скільки всього звірів сиділо на галявині?”. Чи не озвучуючи завдання, створіть ігрову ситуацію. Попросіть дитину розташувати на узліссі зайців і білочок. Запропонуйте скласти умову, поставити питання, вирішити і записати рішення.
4. Навчити вирішувати усні завдання.
Ці завдання озвучуються батьками усно. Дитина може тільки уявити образ дій, описаних в задачі. Наприклад, “На пальмі росло 5 ананасів. 3 зняли. Скільки ананасів залишилося на пальмі?” Рішення задачі записується числовим прикладом.
5. Навчити складати задачу за заданим прикладу.
Складіть з карток приклад: 7 + 2. Нехай дитина придумає умова, поставить питання і вирішить задачу, доповнивши запис прикладу відповіддю.
Так, поступово, виявляючи творчість і терпіння, ви сформуєте у дитини правильні і корисні вміння.

Помилковою є думка, що новонароджений малюк ще нічого не розуміє.

Інструкція

Хоча він ще деякий час буде бачити замість чіткої картинки розмиті образи, не сумнівайтеся, чує він прекрасно. Малюк дуже добре розрізняє інтонацію голосу, а через пару місяців почне відрізняти вас по ньому серед інших. Тому дуже важливо розмовляти з дитиною з перших днів його життя. Розмовляйте з ним неголосним голосом і стежте за своєю інтонацією. З третього місяця життя розвивайте зір малюка, повісивши над дитячим ліжечком яскраву іграшку. Слідкуйте за відстанню від очей до іграшки, воно повинно бути в межах 30-35 см. Колір іграшок повинен бути яскравим, контрастним. Діти добре розрізняють червоні, чорні і білі кольори. Трохи згодом, дитина буде намагатися взяти іграшку в руки. Допоможіть йому в цій нелегкій справі, вклавши іграшку в кулачок. Іграшка повинна зручно розташовуватися в руці карапуза. Розвивати дитини до року потрібно постійно, не залишайте його надовго одного. Якщо дитина довго лежить один в своєму ліжечку, в той час як його батьки зайняті набагато важливішими справами, то ні про який розвиток мови бути не може взагалі. Як тільки дитина почне тримати голову, робіть обхідні екскурсії по вашому будинку, показуючи йому предмети меблів, яскраві деталі інтер’єру. Поклавши дитину на живіт, підставте під його ступні свої долоні, спонукаючи його відштовхнутися. Такий грою ви вчите його повзати.
Розвивайте моторику рук і пальчиків, даючи дитині іграшки різних форм і розмірів. Пам’ятайте, що карапуз може їх засунути в рот і, не дай Бог, проковтнути дрібні предмети від іграшок.
Тому стежте за їх цілісністю.
Дитина до року отримує величезну масу інформації. Як можна частіше беріть малюка на руки, близький тілесний контакт дає дитині відчуття захищеності і такі діти, як правило, більш спокійні. Малюки, яких мало пестили в дитинстві і з якими мало займалися, згодом виростають замкненими, більш агресивними людьми. І навпаки, діти, не обділені увагою дорослих згодом виростають впевненими в собі, доброзичливими. Для спілкування з дитиною використовуйте будь-яку можливість – переодягання, гуляння, купання. Наспівуйте йому веселі пісеньки, розповідайте віршики. Головне тут не перестаратися, щоб не перевтомити нервову систему дитини.
Розвивати дитини до року так само допомагають гри. Наприклад, ладушки або ку-ку, коли дитині або собі при цьому закривають обличчя долонями. Така гра викликає у маленького бурю радісних емоцій. Відмінним помічником для батьків є ходунки і стрибуни для піврічних дітей, хоча про їх корисності ведеться багато суперечок. Місяців з 6-8 залишайте дитину ненадовго одного в манежі, хвилин на 10-15. Зацікавте його іграшкою і потихеньку підіть в сусідню кімнату, але будьте завжди недалеко. Всі діти по різному ставляться до “самотності” в манежі, хтось сидить спокійно до півгодини, а кому й хвилини вистачає, щоб скучити за мамою.
Неоціненний внесок у розвиток дитини вносять бабусі й дідусі. Не відмовляйте родичам контактувати з дитиною, адже якщо малюк бачить в основному тільки маму і тата, то побачивши стороннього людини, лякається і плаче. Пізніше йому буде складніше знаходити спільну мову з ровесниками в пісочниці.

Для кожної дитини уміння грамотно і правильно викладати свої думки є по-справжньому важливим. Як тільки дитина починає вчитися писати, батьки і вчителі намагаються відразу ж прищепити йому навички грамотного письма.

Інструкція

На жаль, багато дітей роблять помилки навіть при написанні найпростіших слів. Щоб навчити дитину грамотно писати, доведеться витратити певну кількість часу і зусиль. Іноді доводиться чути про таке поняття, як “вроджена грамотність”. Але грамотність не буває вродженою – придбати цей навик можна тільки в процесі розвитку, і чималу роль в придбанні навичок грамотного письма грає оточення дитини. У першу чергу необхідно звернути увагу на те, як часто дитина читає, і які книги він вибирає для читання. Чим більше книг прочитає дитина, чим більш широкий спектр слів буде зустрічатися в цих книгах – тим грамотніше він буде писати. Зорова пам’ять вихоплює з тексту часто вживані слова, і потім допомагає їх відтворювати при написанні.
Але навіть діти, які дуже люблять читання, часто пишуть диктанти правильно і добре – а от в процесі переписування тексту допускають прикрі помилки. У цьому випадку виною всьому дитяча неуважність. Тому для того, щоб навчити дитину грамотно писати, необхідно допомогти йому зосередитися – а значить, забезпечити максимально спокійні та комфортні умови для виконання завдань. Зрозуміло, під час занять не варто відволікати увагу дитини на будь-які побутові питання, телевізійні програми, ігри та інші справи. Допомагає і часте написання диктантів – в цьому випадку, чим більше буде практики, тим краще. Необхідно хоча б кілька разів на тиждень влаштовувати імпровізований диктант – диктувати дитині кілька абзаців з цікавої книги, шматок статті з пізнавального журналу або просто текст із спеціального збірника. Дитина навчиться швидко і правильно писати, добре сприймати інформацію на слух і не бояться шкільних диктантів.

Багато працюючі мами і тата в віці двох-трьох років віддають дитину в дитячий сад. Дуже бажано, щоб до цього віку малюк вже вмів самостійно одягатися.

Інструкція

На жаль, дворічні діти, які тільки починають одягатися самостійно, часто роблять все дуже повільно і невміло. Тому завдання батьків полягає в тому, щоб допомогти дитині навчитися одягатися самостійно. Зрозуміло, далеко не у всіх батьків вистачає терпіння дивитися на те, як дитина биту годину намагається надіти на себе річ, яку дорослі одягають за хвилину. Для того, щоб навчитися шнурувати черевики або застібати гудзики, дитині необхідно постійно розвивати дрібну моторику рук. А дорослим необхідно кожен раз, допомагаючи дитині одягатися, пояснювати всі свої дії – чим зрозуміліше, тим краще. Щоб допомогти дитині навчитися одягатися швидко і без нервування, почніть з самою зручною і простою одягу. В ідеалі це мають бути футболки та светри простого крою, штанці із зручною застібкою, курточки з мінімумом зайвих деталей.
Щоб дитина відразу навчився розуміти, де особа одягу, а де – виворіт, постарайтеся набувати для нього одяг з малюнками. Взуття має бути простою і зручною, а горловина на одязі – широкої, щоб дитина справлявся з нею без особливих проблем. Складайте дитячий одяг в місце, доступне для дитини. Придумайте ігри, які передбачають вдягання або переодягання, в ігровій формі такі навички прищепити дитині набагато легше. Якщо малюк одягнувся неправильно, не варто відразу його критикувати – похваліть його за самостійність, і поясніть, що він зробив не так. Покажіть, як це робиться правильно. Сьогодні існує безліч розвиваючих іграшок, які призначені для навчання дитини навичкам самостійного одягання (шнурівці взуття, застібання гудзиків). Можна використовувати такі ігри, але можна обійтися і без них. Головне – не позбавляйте дитину підтримки і будьте поруч, щоб дати пораду або підказку.