Одним з вагомих переваг Windows з найперших версій цього програмного продукту є можливість швидко і просто встановлювати в системі нові шрифти. Шрифт, будучи доданий в систему, стає доступний будь-якій програмі, таким, наприклад, як Microsoft Word або Adobe Photoshop.

1. Щоб встановити шрифт, перш за все необхідно його придбати, або ж завантажити безкоштовний (існує безліч сайтів, де можна завантажити безкоштовні шрифти, напрімерhttp ://www.xfont.ru/). Якщо файл шрифта упакований в zip, його слід витягти перш, ніж приступати до наступного кроку.
2. Відкрийте Панель управління і знайдіть серед значків папку Шрифти. Саме вона використовується як сховище шрифтів, доступного всім програмам, запущеним в операційній системі.
3. Виберіть пункт “встановити шрифт” в меню Файл, або клацніть по файлу шрифту правою кнопкою миші і виберіть “встановити”, або просто перетягніть файл шрифту в папку Шрифти.

Шрифт встановлений і готовий до використання в додатках.

Відзначимо, що в разі необхідності встановити відразу кілька шрифтів не потрібно проробляти цю операцію кілька разів. Цілком достатньо просто виділити всі необхідні шрифти, після чого виконати пункт 3 один раз з усіма шрифтами одночасно.

Використовуючи встановлені шрифти для оформлення документів в додатках Microsoft Office пам’ятаєте, що на комп’ютері, де ці шрифти не були встановлені, вони не можуть бути відображені. Для повноцінної роботи з документом на іншому комп’ютері доведеться або встановити там той же набір шрифтів, або організувати впровадження шрифтів в файл документа. Це може помітно збільшити обсяг файлу, що містить документ, а в ряді випадків, коли шрифт є ліцензійним і захищений спеціальними засобами, впровадження виявиться й зовсім неможливим.

Якщо шрифти доводиться додавати постійно, процес можна дещо прискорити, додавши ярлик на папку шрифтів (Fonts) в меню Send To. В цьому випадку для додавання нового шрифту або цілого комплекту шрифтів буде досить клацнути правою кнопкою миші по файлу шрифту (або групі одночасно виділених мишею файлів шрифтів) і вибрати Send To – Fonts. В іншому процедура додавання шрифтів залишається колишньою, тільки відкривати папку Панель інструментів і відшукувати там потрібний значок вже не буде потреби.

При створенні нового документа Microsoft Word пропонує почати введення тексту шрифтом, встановленим за умовчанням. Як правило, це Times New Roman або Tahoma. Ці шрифти відмінно підходять для ділових документів, будучи добре читаються і досить строгими. Однак у ряді випадків (вітальні листи або листівки, оформлення тексту казки або імітація рукописного тексту) вимоги до шрифту зовсім інші: він повинен бути цікавим, незвичайним і незабутнім. В цьому випадку необхідно змінити шрифт.

На щастя, зробити це в Microsoft Word зовсім просто.

1. Якщо потрібно змінити шрифт для фрагмента тексту, який вже був набраний іншим шрифтом, то немає необхідності вводити цей текст заново. Просто виділіть потрібний фрагмент, і перейдіть до наступного пункту. Якщо введеного тексту поки немає, або змінити шрифт потрібно тільки для подальшого введення, просто переходите до наступного пункту.
2. В панелі інструментів відкрийте список, що розкривається, який містить перелік шрифтів. До речі, зверніть увагу на що знаходиться поряд з ним розкривається з допустимими розмірами шрифту. Деякі шрифти потрібно відображати досить великим кеглем, щоб була можливість розглянути всі їх особливості.
3. Виберіть потрібний шрифт. Для простоти ідентифікації потрібного шрифту, кожен з шрифтів зображений з використанням своїх власних символів, так що користувач бачить не тільки назву, але і накреслення шрифту.

Після вибору шрифту спробуйте набрати кілька слів, або ж просто погляньте на виділений текст. Як бачите, змінити шрифт виявилося дуже просто.

Зверніть увагу, що далеко не всі шрифти містять кириличні символи. Якщо замість звичних букв російського алфавіту при введенні з’являються загадкові квадратики та інші значки, значить, кириличної частини у шрифта немає, і використовувати його для введення російської тексту не вдасться. Більшість шрифтів, встановлених в системі, сприймають російські літери цілком нормально, а от при завантаженні додаткових шрифтів, а особливо при їх купівлі, слід бути уважним і обережним, переконуючись кожен раз, чи підтримує вибраний шрифт кириличні знаки.

Якщо шрифт доводиться виставляти постійно, спробуйте інший спосіб зміни шрифту. Створіть новий стиль або скорегуйте один з наявних, після чого для потрібних фрагментів просто вибирайте новий стиль, і шрифт тексту в них буде змінюватися.

ільшість моделей ноутбуків допускають підключення додаткового монітора. Зрозуміло, про мобільність в цьому випадку можна на час забути, однак другий монітор в ряді випадків виключно зручний, адже простір робочого столу ніколи не буває занадто великим.

Як монітор, так і ноутбук є досить дорогими в ремонті пристроями, тому розглянемо процес підключення зовнішнього монітора докладно.

1. Щоб підключити монітор краще спершу вимкнути обидва пристрої. Хоча багато моделей ноутбуків здатні розпізнати “гаряче” підключення монітора, деяким для успішної роботи з таким зовнішнім пристроєм необхідно, щоб воно було присутнє вже при включенні комп’ютера. Крім того, “гаряче” підключення монітора (тобто підключення включеного монітора до включеному ноутбуку) загрожує появою електричних розрядів в момент торкання штекера і роз’єми, які здатні пошкодити в першу чергу ноутбук.
2. Приєднайте інтерфейсний кабель монітора до гнізда ноутбука. Якщо ноутбук допускає підключення тільки до DVI-роз’єму, а монітор VGA, то доведеться запастися спеціальним перехідником.
3. Увімкніть монітор, потім включите монітор.
4. Деякі моделі ноутбуків самостійно розпізнають монітор, і на ньому з’явиться зображення. В цьому випадку успішно підключити монітор вже вдалося. Якщо ж цього не сталося, спробуйте натиснути Fn в поєднанні з клавішею, яка відповідає за перемикання зображення на другий монітор.
5. Можливі проблеми, як правило, бувають пов’язані з невірно встановленими дозволом або частотою оновлення екрану, а також з тим, що зображення тільки дублюється на другий дисплей. Для усунення таких проблем відкрийте компонент “Екран” Панелі управління. Тут можна налаштувати, чи буде робочий стіл дублюватися на другий дисплей, або розтягуватися, збільшуючи свою площу, а також встановлюються параметри частоти оновлення та дозволи окремо для кожного з дисплеїв.
6. Якщо виправити ситуацію не вдалося, спробуйте завантажити і встановити останню версію драйверів вашої відеокарти. Можливо, проблема полягає саме в них. Якщо заміна драйвера відеокарти також не допомогла, спробуйте замінити інтерфейсний кабель монітора.

Комфортна робота за комп’ютером багато в чому визначається правильної налаштуванням найбільш помітною його частини – монітора. Будь монітор здатний працювати в декількох режимах, і далеко не всі з них забезпечують оптимальний зовнішній вигляд відображуваної картинки.

Для ЕПТ-моніторів, ще кілька років тому були основним типом використовуваних з комп’ютерами дисплеїв, ключовими параметрами були частота оновлення зображення і дозвіл екрану, а також глибина кольору. Частота оновлення екрану визначає частоту його мерехтіння. Чим вона вища, тим менш помітно мерехтіння, а значить, тим менше стомлюючою для ваших очей буде робота за таким монітором. Чим більше дозвіл і глибина кольору, тим більш якісна картинка з’являється на екрані, проте щоб встановити максимально можливі значення доведеться пожертвувати частотою оновлення, що небажано.

Для LCD-моніторів ключовим для оптимальної якості зображення є точне відповідність фізичного дозволу матриці і дозволу екрану, встановленого в налаштуваннях операційної системи. Матриця фізично складається з певної кількості світних точок по горизонталі і вертикалі.
Вона здатна емулювати інші дозволи, але в них, як правило, пристрою доведеться вирішувати задачу, яка не має рішення, наприклад, відобразити 1200 або 800 логічних точок за допомогою 1000 фізичних. Зображення з’явиться, але про його якість і чіткості в такому випадку говорити не доводиться, тому краще всього налаштувати монітор на рекомендований дозвіл, що збігається з фізичним дозволом його матриці.

Не менш важливим є і те, яку саме картинку відображає на моніторі операційна система. Ось кілька рекомендацій, які допоможуть налаштувати монітор оптимальним чином:

1. Використовуйте технологію Clear Type, що полегшує читання тексту з екрану. Включається в параметрах екрана, Панель управління.
2. Уникайте занадто строкатих і яскравих тем оформлення робочого стола. Різноманітність яскравих квітів швидко стомлює очі при тривалій роботі за монітором.
3. Приведіть у відповідність яскравість монітора з освітленістю навколишнього простору. Око стомлюється менше, якщо йому не потрібно постійно перебудовуватися з одного рівня освітленості на інший, кожен раз змінюючи діаметр зіниці.

Монітор – це компонент будь-якої комп’ютерної системи, вплив якого на весь процес роботи за комп’ютером важко переоцінити. Саме з монітором користувач контактує в першу чергу, саме від монітора залежить, чи буде він після кількох годин роботи за комп’ютером відчувати себе втомленим і розбитим, або ж збереже сили та енергію. Тому вибір монітора – один з найбільш відповідальних етапів комплектування комп’ютерної системи.

1. Найбільш простим аспектом вибору останнім часом став тип монітора. Якість LCD-панелей досягло дуже високого рівня, а їх вартість істотно знизилася, так що ЕПТ-трубки можна вважати остаточно пішли в історію.
2. Виробник монітора, як це не дивно, на споживчі властивості пристрою впливає незначно. Головна частина LCD-монітора – власне LCD-матриця – є виключно складним у виробництві, і власне виробництво з числа відомих брендів розгорнули лише Samsung, Acer, Nec, Mitsubishi, альянс LG.Philips, Hitachi, Quanta, Sanyo, Fujitsu і Sharp. Це означає, що навіть такі значущі бренди, як Sony або ViewSonic, фактично займаються лише збіркою монітора з готових компонентів, вироблених на стороні. Відповідно, якість монітора буде залежати лише від якості придбаної LCD-панелі (яке стандартно) і якості збірки (в якому у відомих брендів також в будь-якому випадку не доводиться сумніватися).
3. Тип LCD-матриці – окрема велика тема . Існує кілька типів, вони різняться в основному за часом відгуку, куту огляду і якості чорного кольору. Однак у більшості сучасних моделей ці параметри цілком прийнятні для вирішення повсякденних завдань рядового користувача, а користувачі, які потребують ексклюзивних параметрах, і так відмінно зможуть вибрати монітор з представлених на ринку моделей верхнього цінового сегмента.
4. Співвідношення сторін 16: 9 також стало майже стандартом. Хоча і 4:3 розшукати поки що реально, але щоб вибрати монітор такого формату для придбання необхідно мати які-небудь особливі причини.
5. Як правило, одним з основних параметрів монітора вважається яскравість. Середнє значення близько 300 кд/м2. При меншій яскравості зображення буде бляклим, при більшій – занадто яскравим, втомлює очі. Напевно, в якихось ситуаціях велика яскравість корисна, так що хочете ви переплачувати за неї – вирішуйте самі.