Незалежно від підключення до мережі інтернет кожен комп’ютер має свій мережевий адресу, який також називається IP-адресою. Зазвичай його представляють у вигляді числового значення, за яким можна відстежити дії користувача. Основне умова для виділення цієї значення – наявність мережевої плати.

Вам знадобиться

Комп’ютер з встановленою мережевою картою.

Інструкція

1
Після установки мережевої карти в системний блок, а також інсталяції драйверів для цього пристрою, поточному користувачеві автоматично стає доступний індивідуальний мережеву адресу. IP-адреса вашого комп’ютера в мережі може бути динамічним або статичним. Ці установки залежать від типу вашого модему і провайдера, який забезпечує ваш комп’ютер інтернетом.

Для визначення свого мережевого адреси необхідно запустити утиліту «Настройка протоколу IP». Відкрийте меню «Пуск» і виберіть елемент «Виконати» або натисніть клавіші Win + R. У вікні, введіть cmd та натисніть клавішу Enter або кнопку «ОК».

В вікні чорного кольору введіть команду ipconfig для визначення вашої адреси та натисніть клавішу Enter. Для більш старих операційних систем використовуйте команду winipcfg.
У вікні з’являться три параметри: «IP-адреса», «Маска підмережі» і «Основний шлюз».

Потрібна інформація отримана, тепер ви знаєте свій мережевий адресу. Заради цікавості можна переглянути всі дані про поточний з’єднанні, повернувшись в командний рядок з командою ipconfig/all. Натисніть клавішу Enter, щоб переглянути відповідь цієї команди. Тут варто звернути увагу на параметр MAC-адресу, він часто використовується при паролювання інтернет-з’єднання, наприклад, через wi-fi-роутер.

Можна використовувати більш доброзичливий віконний інтерфейс, ніж «Командну рядок». Відкрийте ваші «Мережеві підключення» і перейдіть до властивостей поточного з’єднання (правою кнопкою миші на значку, потім вибрати «Властивості»). У вікні, перейдіть до елементу «Стан» і на вкладці «Підтримка» перегляньте основні відомості. Натисніть кнопку «Подробиці», щоб переглянути набагато більше параметрів.

Також додаткову інформацію можна дізнатися за допомогою спеціальних інтернет-сервісів, посилання на один з таких знаходиться нижче, в розділі «Додаткові джерела».

Джерела

• Дізнатися IP-адреса

Досить часто з різних причин: чи то непрофесійність фотографа, недосконалість режимів автоматичної настройки фотоапаратури або несприятливе освітлення, при якому проводиться фотозйомка, кінцеві фотознімки виходять занадто темними. Ситуацію можна виправити за допомогою програми Adobe Photoshop і її основних інструментів.

Вам знадобиться

– фотографія з затемненим фоном
– комп’ютер зі встановленою програмою Adobe Photoshop

Інструкція

Завантажте файл із фотографією, яку потрібно освітлювання фону. При необхідності попередньо обріжте непотрібні краю кадру і підготуйте для роботи знімок в кінцевому розмірі. Якщо фотографія дуже темна, і навіть найбільш світлі деталі і місця на ній виглядають приглушено, спробуйте провести одну нехитру операцію.

Знайдіть в меню «Зображення» (Image) пункт «Автоматичне відновлення контрастності» (Auto Contrast). Така дія не призведе до втрати інформації на фото, що відрізняє його від більшості інших операцій. З фотографії не зникне жодна деталь, а це вельми важливо для подальшої обробки. У результаті цієї дії найбільш світлі ділянки стануть максимально світліше, найбільш темні – насправді самими темними, тобто оптимізується динамічний діапазон зображення.
Завдяки цьому, з’являється можливість корекції помилок, допущених під час вибору експозиції, через автоматики фотоапарата або невмілих дій фотографа. Зазвичай зображення стає вимогливими і світліше вже після цієї операції.

Внесіть корективи в загальну гаму зображення. Застосуйте в меню Image>Adjustments команду «Рівні» (Levels). Також можна для цього використовувати комбінацію клавіш Ctrl + L.

Щоб вирівняти тональність картинки, пересувайте середній повзунок, що знаходиться під гістограмою, вліво, поки освітленість фотографії не стане потрібного, приємного для очей рівня. Такий спосіб корекції є більш безпечним, ніж, приміром, стандартна операція Яскравість-Контрастність (Brightness/Contrast).

Зверніть увагу

Врахуйте, що в разі освітлювання картинки шляхом зміни яскравості деталей від середнього до більш світлого тону елементи, які і так були яскравими, виходять за межі динамічного діапазону. Іншими словами, знищується інформація. Тобто там, де були світлі переходи, утворюються яскраві однотонні плями великих розмірів, а зображення, що знаходиться всередині них, зникає. Тому дану панель дозволено застосовувати лише в косметичних цілях.

На деяких комп’ютерах створюється кілька мережевих підключень. Щоб безболісно відключити один з них в операційних системах сімейства Linux, достатньо ввести декілька команд в «Терміналі».

Вам знадобиться

Програмне забезпечення «Термінал».

Інструкція

1

Мережні з’єднання в Linux позначаються, як ethX. Замість символу «X» може бути будь-яка цифра, наприклад, eth0, eth1 і т.д. Перш за все, вам потрібно дізнатися позначення того мережевого адаптера, який ви хочете відключити. За замовчуванням головне пристрій має вираз eth0. Але покладатися тільки підручниками – не завжди правильно. В даному випадку бажано перевірити самому ім’я потрібного з’єднання.

Відкрийте вікно програми «Термінал», ярлик якої знаходиться в меню «Програми» (розділ «Стандартні»). Введіть команду ifconfig, знайдіть потрібний адаптер і запам’ятайте цифру. За всіма правилами бажано відразу ж виконати команду, яка відключить потрібний пристрій. Але для постійного ефекту рекомендується відредагувати файл автозавантаження.

В «Терміналі» введіть наступний рядок – sudo nano/etc/rc.local. Дана дія дозволить відкрити файл rc.local з директорії etc кореневої папки системного диска. Команда sudo дозволяє вам провести дію з правами root (адміністратора). Зверніть увагу на текстовий редактор: nano – консольний варіант, замість нього можна використовувати gedit або будь-який інший.

В відкрилося текстовому документі необхідно перейти до кінця списку параметрів, для цього необхідно скористатися коліщатком миші або натисканням комбінації клавіш Ctrl + End. Передостанній рядком повинна йти команда, яка виконується в «Терміналі»: sudo ifconfig ethX down. Останнім рядком повинна бути команда exit 0, якщо це не так, скопіюйте і вставте.

Тепер залишилося зберегти документ, натиснувши відповідну кнопку в вікні редактора. Закрийте редактор, натиснувши «Хрестик» в заголовку вікна, і перейдіть до «Терміналу». Щоб перевірити відключення одного мережевого адаптера, потрібно перезавантажити комп’ютер. Зробити це можна тут же, ввівши команду sudo reboot і натиснувши кнопку Enter.

Відіпрати смолу з одягу звичайним способом не вийде, так як вона не розчиняється у воді і не роз’їдається ні одним порошком. Щоб видалити забруднення, вам знадобляться спеціальні засоби, трохи часу і сил.

Вам знадобиться

– розчинник;
– спирт;
– ефір;
– порошок;
– рідина для миття посуду.

Інструкція

1

Спробуйте видалити частину смоли механічним шляхом. Якщо вона липка, помістіть виріб в морозильну камеру і залиште на кілька годин, щоб вона стала жорсткою. Потім швидко відскребіть її. Зазвичай після застигання смола стає дуже крихкою і без особливих зусиль відходить від матеріалу.

Якщо на одязі все одно залишилося невелика пляма, видаліть його бензином, гасом, розчинником або уайт-спіритом. Просочіть ватний диск, прикладіть його до смоли і залиште на кілька хвилин. Злегка потріть чистим диском, змоченим в розчині, після закінчення часу.

Прибирайте залишки смоли з речей, які не можна прати, нерозбавленим медичним або денатурований спирт.
Протріть виріб вологою губкою. Зазвичай після використання спиртовмісних речовин на одязі не залишається плям, але якщо це все ж сталося, обробіть їх миючим засобом для посуду.

Смола з шкіряних виробів прекрасно віддаляється жирними речовинами. Змочіть тряпочку в оливковій або соняшниковій олії і протріть пляму. Потім вдайтеся до допомоги спирту, щоб прибрати жир з поверхні матеріалу. Подібним способом можна видаляти плями від смоли та з делікатних тканин.

Добре змочіть тряпочку в ефірі і протріть пляму. Через невеликий проміжок часу повторіть процедуру. Смола повинна розчинитися. Якщо цього не сталося, змочіть саму пляму, потім потріть його губкою і виперіть виріб в мильному розчині.

Скористайтеся допомогою професіоналів, якщо пляма від смоли не вдалося видалити або ви побоялися зіпсувати річ. Вам приведуть одяг в повний порядок за цілком помірну плату, при цьому не зашкодять ні колір, ні волокна тканини.

Уміння будувати правильні багатокутники необхідно будь-якому фахівцю, за родом своєї діяльності пов’язаному з кресленням або геометрією. Побудувати двенадцатіугольнік за допомогою звичайних креслярських інструментів можна як мінімум трьома способами. Комп’ютерні ж програми дозволяють це зробити за кілька хвилин.

Вам знадобиться

– папір;
– циркуль;
– транспортир;
– лінійка;
– олівець;
– калькулятор;
– комп’ютер з програмою AutoCAD.

Інструкція

Перший« класичний »спосіб полягає дозволяє обійтися без циркуля. Поставте на аркуші точку і проведіть через неї довільну пряму. Крапку можна якось позначити. Наприклад, це може бути точка О. В одну із сторін відкладіть від неї відрізок будь-якої довжини. Позначте його як ОА.

Розділіть 360 ° на 12. Отриману величину в 30 ° відкладіть від відрізка ОА, поєднавши нульове ділення транспортира з точкою О. На отриманому промені відкладіть розмір, дорівнює довжині відрізка ОА. Таким же чином відкладіть кут в 30 ° і від цього нового відрізка. Продовжіть побудова, відкладаючи розмір кута від кожної нової лінії. З’єднайте кінцеві точки всіх відрізків прямими.

Набагато більш точне побудова можна виконати за допомогою циркуля. Накресліть коло з центром в точці О. Позначте на цій окружності-яку точку. Наприклад, нехай це буде точка А. Проведіть через неї радіус.

Розведіть ніжки циркуля на довжину радіусу кола. Голку інструменту поставте в точку А. На кола зробіть відмітку В. Переставте циркуль в цю точку і зробіть на окружності ще одну позначку С. Повторюйте операцію доти, поки не розділите окружність на 6 рівних частин.

Відмітки на окружності з’єднайте відрізками. У вас вийшов правильний шестикутник. Кожну його бік розділіть навпіл і до отриманої точці проведіть перпендикуляр.
Перпендикуляри необхідно продовжити, щоб вони перетнули окружність. У вас вийде ще 6 точок.

Набагато більш точне побудова можна виконати за допомогою циркуля. Накресліть коло з центром в точці О. Позначте на цій окружності-яку точку. Наприклад, нехай це буде точка А. Проведіть через неї радіус.

З’єднайте отримані точки з сусідніми вершинами правильного шестикутника. У вас вийшов правильний двенадцатіугольнрік. Зайві лінії при необхідності можна прибрати.

Побудувати правильний двенадцатіугольнік за допомогою циркуля можна й інакше. Почніть з побудови кола. Накресліть 2 діаметра перпендикулярно один одному. Якщо ви зробите кінцеві точки кожного центрами нових окружностей того ж радіусу, то вихідна окружність розділиться на 12 рівних частин. Вам залишиться тільки з’єднати сусідні вершини відрізками.

Правильний двенадцатіугольнік в програмі AutoCAD будується за допомогою команди «Багатокутник», він же polygon. Її можна ввести в командний рядок (латиницею, причому перед командою ставиться значок «_» .. Перед вами з’явиться віконце, в яке потрібно просто ввести число сторін. Відповідний інструмент можна знайти також в панелі інструментів на робочому столі або через вкладку «Малювання» в головному меню.

10

Програма запропонує вам визначити спосіб, за яким ви будете будувати двенадцатіугольнік. В AutoCAD будь багатокутник можна накреслити по довжині боку, центру і радіусу вписаного або описаного кола. Виберіть потрібне.

11
Якщо ви будете будувати двенадцатіугольнік по одному з радіусів, вкажіть центр фігури. Це можна зробити, задавши координати або відзначивши потрібну точку клацанням миші. Вкажіть, радіус якої окружності вам заданий, і введіть потрібне значення.