Інтерес до культурної та історичної спадщини російської столиці, так само як і інших міст з багатим минулим, в останні роки неухильно зростає. Влада Москви кілька років тому вирішили підтримати цей інтерес. Тоді і був розроблений проект «Вихід у місто», частиною якого стали безкоштовні авторські екскурсії. У найближчі роки столичний Департамент культури збирається доповнити екскурсійну програму новими і часом несподіваними маршрутами.

Проект «Вихід в місто »розпочався в 2011 році. Вже за перші півроку на екскурсіях побувало понад двадцять тисяч москвичів і гостей столиці. Перші маршрути були присвячені російській модерну, висотних будівель столиці, найбільш відомим архітекторам. Відвідати їх міг кожен охочий, для цього досить було вийти на сайт проекту і подати заявку.

Перші учасники проекту відвідали столичні монастирі, побували в готелі «Україна» і на фабриці «Червоний Жовтень», у провулках старої Москви і підмосковних садибах. Деякі екскурсії вирішено було повторити, оскільки потрапити на маршрут змогли далеко не всі бажаючі.

Черговий сезон почався в кінці серпня 2012 року. Організатори запланували більше двох тисяч екскурсій, серед них – «1812», ознайомлення з архітектурними пам’ятками, що знаходяться під охороною держави, «Дома та їх мешканці».
Любителям театру адресована екскурсія «Режисери про своїх театрах». Очікується, що на екскурсіях побуває понад шістдесят тисяч осіб.

У 2012 році до проекту приєднався Московський метрополітен. Він запропонував кілька своїх маршрутів. Цикл «Підземка» розпочався з екскурсії по станціях, побудованим до Великої Вітчизняної війни. Він розрахований на кілька років. Кожна станція московського метро – пам’ятник архітектури свого часу. Їх створювали видатні радянські зодчі. На першому етапі передбачається розповісти публіці про двадцяти найбільш відомих станціях, серед яких «Новослобідська», «Маяковська» та інші, але цілком імовірно, що цим програма не обмежиться.

Серед любителів історії цей проект завоював популярність не тільки через можливість побувати в незвичайних місцях. Департамент культури залучив до участі в проекті відомих істориків і краєзнавців, досконально вивчили матеріал. До речі, в програму входять не тільки піші екскурсії, але й велопробіги по історичних місцях.

Переговори про приєднання Росії до СОТ тривали майже 18 років. І ось, нарешті, 22 серпня 2012 протокол про входження РФ до складу цієї міжнародної організації набув чинності. Однак дана подія викликала неоднозначну реакцію як в обивателів, так і у авторитетних експертів.

Проти вступу Росії у Всесвітню торговельну організацію протестували багато фахівців: економісти, фінансисти, депутати, сільгоспвиробники, представники більшості галузей промисловості. Однак їхні аргументи не були почуті урядом РФ. Тепер громадянам країни на практиці належить побачити, праві були представники експертного співтовариства або помилялися, коли привертали увагу до негативних наслідків членства Росії в СОТ.

Отже, який же комплекс проблем може важким тягарем лягти на плечі росіян після недавнього кроку уряду? Аналітики Центру «СОТ-Інформ» та Інституту глобалізації та соціальних рухів підрахували, що через 8 років російська економіка через приєднання країни до СОТ втратить близько 26 трильйонів рублів. У цю цифру входять не тільки прямі втрати, але і втрачені можливості для зростання. Почнуть підвищуватися внутрішні ціни енергоносіїв, в тому числі газу.

За песимістичними прогнозами дослідників до 2020 року близько 4,4 млн росіян стануть безробітними. Це в першу чергу стосується тих, хто трудиться в сфері авіа-і автомобілебудування, виробництва текстилю, взуття та шкіри, цукру, електроніки та ін Ці галузі не зможуть витримати конкуренції.

Згідно з підписаними домовленостями, Росія повинна буде знизити імпортні мита на закордонні товари. Наслідком цього кроку стане те, що дані товари стане невигідно випускати в РФ. Найбільше це торкнеться сільського господарства. Постраждають виробники зерна, свинини, молока, птиці. Адже закордонні фермери оснащені набагато краще, ніж російські аграрії. Та й субсидій від своїх держав отримують набагато більше і на більш вигідних умовах.

У кінцевому підсумку все це позначиться і на споживачах: вітчизняне сільське господарство прийде в остаточний занепад, в країну будуть ввозитися неякісні імпортні продукти, у тому числі переморожене м’ясо і небезпечні генномодифіковані овочі. Справа в тому, що за угодами в рамках СОТ Росія не зможе більше запроваджувати заборони на ввезення і навіть маркувати їжу з ГМО. Все це може призвести до зростання захворюваності і підвищенню смертності серед росіян.

Експертне співтовариство побоюється, що Росія втратить свій економічний суверенітет. Транснаціональні корпорації зможуть отримувати російську сировину за низькими цінами, а сучасні технології, на отримання яких сподівається наша країна, надавати не будуть.

Всьому існуючому відміряно свій термін, це стосується також і зірок. У тому числі і такого світила, як Сонце, завдяки якому можливе життя на планеті Земля. І дата настання кінця цікавить багатьох людей.

У порівнянні з іншими зірками Сонце виглядає досить скромно, ставлячись до класу так званих жовтих карликів. Температура її поверхні біля 6000оС. Такі зірки (спектрального класу G) живуть близько 9-10 мільярдів років, поки водень, що міститься в них, переробляється в гелій. Коли запаси водню вичерпуються, настає останній етап їхнього життя. Зірка починає швидко охолоджуватися, температура її поверхні падає приблизно до 3000оС, що відповідає червоним зіркам, що належать до спектрального класу М. Одночасно її габаритні розміри різко збільшуються. Зірка як би розпухає, стаючи набагато більше, часом у кілька сотень разів.

Астрономам відомі багато зірок, які за класифікацією належать до червоних гігантів. Наприклад, зірка Бетельгейзе в красивому сузір’ї Оріона по діаметру майже в 500 разів більше нашого Сонця! Приблизно такі ж розміри у червоного гіганта по імені Антарес – найяскравішої зірки в сузір’ї Скорпіона.
Виявися раптово якась з цих зірок на місці Сонця, життя на Землі миттєво припинилася б. Оскільки їх зовнішня межа проходила б далі орбіти нашої планети.

жаль, саме така доля, швидше за все, і очікує Землю. Адже астрономічні спостереження і фізико-математичні розрахунки свідчать, що з дуже великою часткою ймовірності наше Сонце в кінці свого життєвого шляху стане червоним гігантом. І вже не важливо, поглине чи воно тоді Землю або тільки виявиться досить близько від неї. Навіть у другому випадку температура на поверхні Землі підвищиться до такої міри, що біологічне життя стане неможливою.

Втіхою може послужити те, що подібна катастрофа трапиться ще дуже нескоро. За розрахунками астрофізиків Сонце існує близько 5 мільярдів років. Тобто воно знаходиться в розквіті своїх сил, досягнувши лише половини життєвого шляху. До прийдешнього катаклізму ще пройде не менше 4 мільярдів років. Так що поки жителям Землі можна не турбуватися. А в далекому майбутньому, якщо міжзоряні подорожі стануть буденною справою, напевно, вдасться підшукати іншу планету, придатну для життя, і вже на ній почати нову земну цивілізацію.

Вчителі в Індії завжди вважалися одними із самих шановних членів суспільства. До них і зараз ставляться з великою повагою, адже вони не тільки дають дітям нові знання, а й формують їх майбутній погляд на життя. Щоб віддати данину поваги людям цієї професії, в Індії щороку відзначається День учителя.

Щорічно 5 вересня жителі Індії вітають вчителів з їх професійним святом. У цей день викладачі чують слова подяки від своїх учнів та їх батьків за ті знання та вміння, якими вони діляться під час роботи, за важку працю і велику відповідальність, що є невід’ємною частиною їхньої професії.

У День вчителя індійські школярі та студенти надягають парадну одяг і поспішають привітати своїх педагогів з цим важливим святом. Вони дарують їм квіти і саморобні подарунки, влаштовують концерти і ставлять цікаві вистави. Серед викладачів та учнів проводяться різні конкурси та змагання на різну тематику. Організовуються спортивні турніри, святкові вечори та інші веселі заходи.

Щоб зміцнити стосунки між учнями і педагогами, в День учителя часто влаштовується день самоврядування. Так само як і в Росії, учні Індії міняються місцями зі своїми викладачами і ведуть відкриті уроки. Щоб порадувати вчителя, більшість учнів ретельно готуються до такої відповідальної задачі.

Примітно, що День вчителя в Індії збігається з днем ??народження одного з кращих педагогів та громадських діячів країни – Сарвепаллі Радхакришнана. Він довгі роки викладав у провідних університетах Індії, а з 1962 по 1967 керував країною на посаді президента і зробив багато корисного для її розвитку.

За своє життя Радхакришнана здійснив реформи, які допомогли багатьом жителям отримати якісне і різнобічну освіту. І в той же час він протестував проти европоцентрісткого підходу до науки, відстоюючи право рідної країни на власну історію та філософію. Не дивно, що жителі Індії досі з повагою згадують про нього. На честь нього і всіх вчителів країни і був заснований дане свято.

Під час російсько-турецької війни 1787-1791 рр.. запеклі зіткнення проходили не тільки на суші, але і на морі. Ще молодий в ті роки Чорноморський флот Росії прославив себе переконливою перемогою над турецьким флотом у битві біля мису Тендра, яке відбулося 28-29 серпня 1790 за старим стилем, або 8-9 вересня за новим.

Російський флот під командуванням контр-адмірала Ф.Ф. Ушакова складався з 10 лінійних, тобто самих великих і добре озброєних кораблів, 6 фрегатів, 1 бомбардирської корабля і 20 дрібних допоміжних кораблів. Конфронтуюча йому турецька ескадра налічувала в своєму складі 14 лінійних кораблів, 8 фрегатів і 23 допоміжних кораблів. Противник, яким командував один з кращих турецьких адміралів Гасан-паша, був сильнішим не тільки чисельно, але і в артилерії: проти 830 російських гармат турки мали 1400. Гасан-паша жадав змити ганьбу поразки, понесеного ним у минулому році від того ж Ушакова в битві в Керченській протоці. Турецький адмірал, запевнивши султана в перемозі, пообіцяв провезти полоненого Ушакова по Стамбулу в залізній клітці.

Два дні тривало запеклий бій, що закінчилося, незважаючи на проявлену турками відвагу і завзяття, переконливою перемогою росіян. Флагманський 74-гарматний лінійний корабель турецької ескадри «Капуданія» вибухнув і затонув з більшою частиною екіпажу, а 66-гарматний лінійний корабель «Мелек Бахрі», отримавши сильні пошкодження, здався. Крім того, здалися ще кілька допоміжних кораблів турків. Ворог зазнав великих людських втрат: понад двох тисяч матросів і офіцерів одними убитими. Втрати ж росіян, незважаючи на запеклість дводенного бою, були мінімальні: двадцять одна людина загинула, двадцять п’ять отримали рани.

Перемога у мису Тендра забезпечила панування російського флоту на Чорному морі і дозволила флотилії малих кораблів піднятися вверх за течією Дунаю до фортеці Ізмаїл. Бомбардування цієї фортеці при її блискучому штурмі Суворовим в грудні того ж року внесла чималий внесок у завоювання фортеці.

Контр-адмірал Ф.Ф. Ушаков за перемогу був нагороджений орденом святого Георгія 2-го ступеня. Слава щасливого і відважного флотоводця гриміла по всій Росії. Його називали «Морський Суворов». Перемога у мису Тендра була тим більш вражаючою, що вона дозволила змити гіркоту невдачі Балтійського флоту, який влітку того ж 1790 року в битві зі шведською ескадрою біля Котки через серйозних помилок російського командування зазнав нищівної поразки.

Через два століття Федеральним Законом від 13 березня 1995 року «Про дні військової слави і пам’ятні дати Росії» день 11 вересня був увічнений, як день перемоги у мису Тендра. Невелика розбіжність у датах пояснюється накапливающейся різницею в часі за юліанським і грегоріанському календарю.

У цей день на кораблях і в берегових частинах ВМФ Росії проходять урочисті заходи, паради, святкові змагання та концерти. За традицією саме 11 вересня найбільше відзначилися матросів, старшин і офіцерів нагороджують медаллю Ушакова за виконання військового обов’язку в умовах, пов’язаних з ризиком для життя, а також за відмінні показники в бойовій підготовці та морської виучки. У деяких частинах проходять показові виступи, офіцери демонструють свої здібності та навички.