Багато батьків і викладачі нарікають, що їхні діти й учні пасивні й мало чим цікавляться. Для початку вам самим слід визначитися, до якого виду класної або позакласної активності вам би хотілося залучити дитину, а це не так просто.

Вам знадобиться

Відверта розмова зі школярами
Бути в курсі їхніх інтересів, цікавитися сучасними захопленнями школярів взагалі

Інструкція

1. Ви вважаєте, що ваші учні або діти дуже пасивні і мало чим цікавляться? Ви не самотні. Зараз проблема залучення дітей, школярів до громадського життя стоїть дуже серйозно. Які заняття школярів є найбільш значущими з точки зору батьків і вчителів? Це читання, поглиблені заняття шкільними предметами (математика, фізика, хімія), спорт, участь в олімпіадах, художнє і музичне додаткову освіту.
2. Якщо дитина тільки пішов в школу, у вас є шанс швидко і безболісно все виправити. Взагалі, по-хорошому, привчати дитину до читання, наукам і спорту слід раніше, але в 1 і 2 класі дитина більш податливий до думки батьків і викладачів. Отже, що ви можете зробити.

   Знайти хороші цікаві книги. Підберіть їх спеціально для дитини. Читайте разом, читайте ваші улюблені дитячі книжки, нехай дитина частіше бачить у ваших руках книгу теж. Як ви зможете прищепити любов до читання, якщо самі не любите читати?

3. Ви хочете залучити дитину до занять спортом. Перш, ніж починати читати довгі лекції про користь спорту, задумайтеся, а самі ви як давно займалися спортом в останній раз? Дуже важливий ваш приклад, спільний спортивне дозвілля. Вибираючи для дитини спортивну секцію, не варто виходити зі своїх нереалізованих мрій. Якщо ваш школяр воліє компанії і йому важко побути одному навіть півгодини, сміливо вибирайте командні види спорту. Це не тільки зміцнить дитини, але і допоможе правильно вибудувати відносини з однолітками. Якщо ваш син або дочка більше самодостатні, дітям явно підійдуть індивідуальні види спорту: теніс, фігурне катання, гімнастика.
4. Вам дуже хочеться розвинути розумові здібності дитини, залучити його до різних олімпіад і конкурсів. Слід відразу прийняти, що не все залежить від вас. Якщо у дитини об’єктивно немає технічних і математичних здібностей, інтересу до математики, спокушатися не варто. Але ви можете підтримувати розумові здібності вашої дитини в постійному тонусі: підбирайте йому цікаві задачки трохи складніше, ніж вони проходять у школі. Грайте в шахи та настільні ігри, знайдіть цікавий математичний гурток, відповідний по рівню знань для вашої дитини. Тоді, якщо здібності проявляться пізніше, вашому школяру буде набагато легше проявити себе.
5. Якщо ви завжди мріяли про те, що ваша дитина буде грати і співати або малювати, то будьте чесні самі з собою. Якщо це ваше нереалізоване бажання стати музикантом, співаком або художником, не варто переносити цю проекцію на свою дитину. Але слід розуміти — здібності до музики і до малювання зазвичай проявляються дуже рано. Якщо ваша дитина обдарована в цих областях, це не могло пройти повз вас непоміченим. Такі здібності необхідно розвивати, та й ваша дитина сама попросить вас відвести його в музичну або художню школу.
6. Якщо ваша дитина наблизився до перехідного віку, а явних інтересів у нього так і не з’явилося, це тривожний знак. Щось пройшло повз вас в його розвитку, адже всі люди обдаровані в тій чи іншій сфері. Але в підлітковому або перед-підлітковому віці дитина мало прислухається до думки батьків. Його захоплює оточення, однолітки, там він шукає і знаходить авторитетні думки. Якщо ви вирішили допомогти своїй дитині, підберіть для нього гарне оточення. Переведіть його в школу, де діти досить мотивовані на навчання або інші досягнення. Нехай він буде ходити у гуртки, в які ходять його друзі, а не туди, куди ходили ви. Головне, він буде захоплений, социализирован, впевнений в собі і зайнятий справою.

У художніх творах для посилення впливу на читача автори використовують так звані стилістичні фігури. Вони являють собою спеціальні вираження і поєднання слів, які практично не зустрічаються в розмовній мові. Створення таких поєднань є відмінною особливістю авторського стилю. Серед фігур мови є градація (в пер. З лат. — Поступове підвищення).

Інструкція

Прийом градації полягає в послідовному розташуванні слів, висловів, художніх образів, засобів виразності в порядку зростання або зменшення ознаки. Кожна наступна частина висловлювання містить в собі посилення (іноді зменшуване) смислове або експресивне значення слів або художніх образів. Наприклад: «Вгорі щось потворно величезне, зірвалося з ланцюгів, біснуватий, ридало, ревло». (В. М. Шукшин)

Залежно від розташування слів у порядку посилення або послаблення ознаки виділяють зростаючу (висхідну) і спадну градацію.

Зростаюча градація використовується для поступового посилення образності, емоційної виразності і впливає сили тексту. Градаційний ряд починається з самого «нейтрального» слова за ступенем вираженості якості. «Світилися, горіли, сяяли величезні блакитні очі». (В. А. Солоухін)

Спадна градація зустрічається набагато рідше, зазвичай в поетичному мовленні, і служить для посилення смислового змісту тексту та створення образності. У градаційній ряду на першому місці стоїть найбільш виразний художній образ. «Приніс він смертну смолу / Так гілка з зів’ялими листами». (А. С. Пушкін)

Градаційний ряд найбільш виразний в поєднанні з іншими фігурами мови або синтаксичними конструкціями.

– «Швед, російська — коле, рубає, ріже, / Бій барабанний, кліки, скрегіт …» (А. С. Пушкін) Градація поєднується з бессоюзіе;

– «Що за життя у мене! І тісний, і темна, / І нудна моя хата; дме у вікно ». (Я. П. Полонський) Градація поєднується з Полісиндетон;

– «Як я берег, як я плекав младость / Моїх квітів заповітних, дорогих; / Здавалося мені, в них розквітала радість; / Здавалося мені, любов дихала в них». (І. П. Мятлев) Градація поєднується з анафорою;

Градація як фігура мови використовується в художньому, публіцистичному стилі і є одним із прийомів ораторського мистецтва.

Вибір і облаштування системи теплопостачання виробничих цехів на підприємствах є непростим завданням. Це обумовлено особливостями конструкції цехів, специфікою технологічних процесів і обладнання. Істотним критерієм при опаленні будь-якого цеху служить також дотримання нормативів з пожежної безпеки та санітарних норм. Крім того, при опаленні цехи слід враховувати економічність відповідних систем, прямо впливає на собівартість продукції.

Інструкція

1. Перш ніж встановлювати у цеху систему опалення, зробіть теплотехнічні розрахунки, щоб з’ясувати, скільки теплової енергії буде потрібно для підтримки необхідної температури в даному приміщенні. При розрахунку враховуйте розмір цехового приміщення, кліматичні умови місцевості, розташування будівлі відносно рози вітрів і, зрозуміло, технологічні вимоги до теплового режиму. Для середньої смуги Росії розрахункова теплова потужність системи опалення для цеху обсягом 170 тис. куб. м. складе близько 2 МВт.
2. Для опалення цехів зазначеного обсягу і вище обладнайте на підприємстві власну міні-котельню. Це дозволить оперативно регулювати температуру повітря в приміщеннях і скоротити витрати на теплопостачання, що практично недосяжно в умовах централізованого опалення, наприклад, від ТЕЦ.
3. При дуже великих обсягах цехових приміщень використовуйте повітряне опалення. У цьому випадку повітря нагрівається на водяному калорифері або теплогенераторі, а потім по воздуховодам направляється в опалювальну зону. По приміщенню нагріте повітря поширюється, як правило, у вигляді направлених струменів від вентиляторів. Найпоширеніший теплової агрегат, в якому реалізований даний принцип — теплова гармата, яку при необхідності можна переміщати по цеху. В умовах спеціальних виробництв (наприклад, хімічних) цей тип опалення є єдино дозволеним.
4. Для більш точної та адресної подачі тепла в конкретні зони цехового приміщення використовуйте водяне опалення. Для цього знадобиться обладнати котел (теплогенератор), систему трубопроводів і радіаторів. Нагрівається в котлі вода проганяється насосом через систему труб і віддає тепло в радіаторах. Передбачте двотрубну систему розводки і терморегулятори — це дозволить регулювати температуру в кожному конкретному опалювальному приладі.
5. Якщо ви плануєте ще більше знизити витрати на опалення цеху та підвищити можливості регулювання системи опалення, використовуйте так зване променисте опалення. При такому типі опалення безпосередньо над зоною розташовуються випромінювачі інфрачервоного спектра. Такі системи усувають ефект нераціонального перегріву верхньої частини цеху.
6. При всій різноманітності технічних можливостей для опалення цехів вибір конкретного способу здійснюйте, виходячи з умов виробництва та заздалегідь прорахованою економічної вигоди. У деяких випадках доцільніше використовувати змішані види опалення. Такі комбіновані схеми особливо хороші в умовах великих цехів, у яких потрібні різні умови опалення, зумовлені технологічними особливостями виробництва.

Бронзові свічники й статуетки додають інтер’єру неповторність і особливий аромат старовини. Вони можуть бути надзвичайно красиві, але у них є один недолік. Бронзові предмети під впливом вологи та повітря, а також інших несприятливих факторів покриваються синьо-зеленим нальотом окислів. Особливо це стосується речей, які зберігалися в підвалах або на горищах. Бронзові вироби можна почистити, щоб надати їм первісного вигляду.

Вам знадобиться

-Сірчана кислота;
-Двухромовокіслий калій;
-Нашатирний спирт;
-Оцтова кислота;
-Вода;
-Деревна тирса;
-Кальцинована сода;
-Захисні окуляри;
-Скляний посуд;
-Гумові рукавички;
-Вовняна ганчірка;
-Віск або парафін.

Інструкція

1. Якщо бронза окислилась не надто сильно і потрібно очистити тільки окремі плями на поверхні, застосуйте наступний спосіб. Знежирте предмет, промивши його в теплому розчині кальцинованої соди. Обполосніть водою.
2. Зробіть кашу з оцтової кислоти і деревної тирси. Коли тирсу розбухнуть, масою, протріть бронзовий предмет за допомогою вовняної ганчірки. Оцтова кислота при цьому роз’їдає оксиди, а тирса полірують виріб. Після закінчення обробки річ промийте холодною водою і ретельно витріть.
3. У разі сильного забруднення окислами поверхні предмета приготуйте наступний склад. На 1 л води візьміть 10 г двухромовокіслого калію і 20 мл концентрованої сірчаної кислоти. Розчин залийте в скляну посудину не доверху (з урахуванням обсягу предмета). Предмет опустіть в розчин і спостерігайте за процесом розчинення окислів.
4. Як тільки з’являться ділянки чистої металевої поверхні, відразу ж дістаньте предмет і помістіть в розчин нашатирного спирту для нейтралізації кислоти. Після цього промийте виріб водою і ретельно витріть і висушіть. Процес з сірчаною кислотою і двухромовокіслим калієм вимагає певної обережності і досвіду, щоб не пошкодити метал.
5. Після очищення бронзи її поверхню бажано навощіть. Це можна зробити за допомогою воску та ганчірки або спиртового розчину воску або парафіну. Така обробка обереже поверхню предмета від окислення.

Зверніть увагу

Потрібно пам’ятати правила роботи з кислотою. Зокрема, при приготуванні розчинів необхідно вливати кислоту у воду, а не навпаки.

Корисні поради

Двухромовокіслий калій можна придбати в магазинах хімреактивів. Сірчана кислота подається в тому числі і в автомагазинах.

Синиці — одні з найулюбленіших птахів жителів європейської частини Росії, адже тут їх можна побачити цілий рік. Ці пташки відрізняються гарним яскравим пір’ям, веселою вдачею і дзвінкими голоском. А в сірі зимові дні їх жовті пір’ячко дуже пожвавлюють голі дерева і засніжені двори. Якщо ви неодмінно хочете зловити одну з таких пташок для утримання у себе вдома, необхідно дотримуватися ряду нескладних інструкцій.

Вам знадобиться

пастка, окрема клітка для тимчасового утримання, птах-заманок, насіння, ягоди або просо

 Інструкція

1. Приготуйте пастку. У магазинах для мисливців і рибалок, а також спеціалізованих інтернет-магазинах зараз можна знайти широкий асортимент цих пристосувань для лову. Конструкція і розмір такої пастки залежать від виду птахів, яких ви збираєтеся ловити. Саме тому обов’язково уточніть у продавця, чи підійде пастка для синиць та інших маленьких пташок. Конструкція пастки не складна. Як правило, це звичайна прозора клітка з одним або декількома відсіками для птахів і вхідними отворами, які автоматично зачиняються, коли птах залітає всередину.
2. Ловити синиць найкраще взимку або пізно восени, коли земля буде вже занесена снігом і корми буде не дуже багато. Найкраще — помістити в центральний відсік пастки пташку-приманку. Така птах буде привертати увагу інших і послужить набагато краще, ніж будь-які насіння або ягоди. Синиці дуже цікаві птиці і зовсім не бояться ніякої небезпеки, саме тому для початківців ловців це просто ідеальні кандидати. Отже, помістіть в центрі пастки Заманков, закріпіть її на дереві чи кущі приблизно на рівні людських рук і чекайте. Опинившись у дворі, синиці обов’язково звернуть увагу на самотню пташку, яка сидить в дивному ящику, і вирішать її провідати.
3. Навіть якщо у вас немає ніякої птиці для приманки, не варто засмучуватися. Синицю легко можна зловити і за допомогою звичайних насіннячок або проса. Насипте приманку на дно пастки і спостерігайте з віддаленого укриття. Якщо ви придбали пастку на кількох птахів, зовсім не обов’язково кожен раз витягувати спійману синицю, щоб ловити інших. Синиці абсолютно не бояться залітати в сусідні клітинки пастки навіть у тому випадку, якщо поруч злякано кидається їх спіймана сестриця.

Зверніть увагу

Синички дуже швидко звикають до життя в неволі, але щоб уникнути непорозумінь з боку інших птахів, краще посадити нову пташку в окрему клітку. Деякий час їй знадобиться для того, щоб освоїтися зі своєю новою роллю і звикнути до неволі.

Корисні поради

Синиці — птахи стайня. Набагато веселіше їм буде жити, якщо ви зловите не одну, а відразу двох-трьох. Це і полегшить адаптацію та дозволить пташкам безперешкодно спілкуватися між собою.