Люди, які займаються складанням зрубу, обов’язково скажуть, що справа ця дуже непроста, але все-таки здійсненне. Зведення будинку зі зрубу обходиться набагато дешевше, ніж будівництво цегельного будинку.

Інструкція

1. Для початку обов’язково визначитеся з матеріалом. Не потрібно на цьому економити, адже будинок повинен служити вам кілька десятків років. Для цього виду будівництва більше підходять такі породи, як ялина і сосна. Саме ці дерева містять у собі необхідну кількість смоли. Це означає, що зруб не буде розсихатися і буде стійкий до вологи. Також можна використовувати осику. Це дерево теж не боїться води. Вкрай не рекомендується використовувати березу. Справа в тому, що вона починається швидко гнити і потрібно займатися її постійної обробкою.
2. Заготовлювати колоди найкраще з осені. В цей час також потрібно зайнятися їх підготовкою до будівництва. Зніміть кору, але не до кінця. Торці не повинні розтріскуватися. У верхнього і нижнього кінців колоди залиште смужки кори шириною 10 сантиметрів. Для надійності краще всього покрити їх густим вапняним розчином і залишити на 3-5 місяців для просушування.
3. Далі переходимо до будівництва. Будь зруб складається з вінців. Їх кількість залежить від висоти будинку. Вінець представляє собою чотири колоди. Вони утворюють горизонтальний ряд зрубу. Перший вінець зрубу називають окладним. Він призначений для того, щоб посилити нижню обв’язку, а також вберегти її від загнивання. Другий вінець — нижня обв’язка, в яку врізаються лаги, стягують її і несуть підлогу. Самі товсті колоди потрібно обтесати на два канта, тобто зробити плоскими з двох сторін. Після цього можна укладати на окладний вінець.
4. Почніть класти зруб. Два колоди укладайте паралельно горизонтально один одному. Після цього на них поперек під прямим кутом потрібно класти два других колоди. Тільки після укладання можна виконувати кутові з’єднання. Врахуйте, будь колоду буде збільшуватися в діаметрі від прилеглого до кореня частини стовбура до вершини. Під час укладання колод потрібно чергувати комля і вершини. Гнізда для Нагілу краще робити більше їх довжини на 1,5-2 см через подальшої усушки деревини.

Багато хто, затіваючи ремонт в квартирі, приділяють мало значення коридору, купуючи дешеві шпалери та меблі. Але ж і ця частина квартири може виглядати не гірше за інших кімнат, хоча ви проводите в ній не так багато часу. Просто погляньте на ваш коридор не як на комунікаційну кімнату, а як на окреме приміщення, яке може стати дуже затишним і стильним.

Інструкція

1. Для стін виберіть світлі відтінки, оскільки коридор, як правило, позбавлений прямого природного освітлення. Серйозно поставтеся до вибору підлогового покриття. Вибирайте тверді і міцні матеріали, такі як мармурова плитка або паркетна дошка.
2. Розміщувати одну люстру в центрі коридору не варто. Буде виглядати оригінально і заспокійливо, якщо ви розташуєте на рівній відстані один від одного невеликі лампочки, при включенні яких коридор буде рівномірно освітлений м’яким світлом. Досить встановити три парні лампочки з кожної сторони стіни, що нагадують злітну смугу аеродрому, і ця кімната буде виглядати більш привабливою.
3. Щоб вузький простір не лякало і не давило на вас, добре помістити велику прямокутне дзеркало в красивій, але не об’ємної рами. Додайте під дзеркалом по всій його довжині каскадну полку, шириною не більше 15 сантиметрів. Довжина полиці має відповідати довжині дзеркала. Якщо не вдається знайти підходящу полку, зробіть її на замовлення. Та й дзеркало також краще вирізати у майстра по необхідних розмірах. Обійдеться навіть дешевше і впишеться просто ідеально.
4. Якщо дозволяє простір, встановіть міні-диван уздовж однієї з кутових стін. Біля нього розташуйте невисокий журнальний столик або тумбочку для телефону. Над диваном на далекій стіні повісьте картини або гобелени. Двох картин буде достатньо, щоб не перевантажувати коридор. Розмір картин повинен бути приблизно дорівнює розміру дзеркала. Це буде вигідно підкреслювати кімнату, і візуально вона здасться ширше.
5. Постарайтеся знайти вузький дводверна шафа для одягу. Він займе не так багато місця, але виконає важливі функції. Для взуття слід підібрати окреме місце. Можливо, ви виберете відкриті глибокі полиці, шириною до 30 сантиметрів або встановіть вузький однодверний шафа з частими полками.
6. Постеліть в коридорі довгу красиву доріжку. Це вже при вході створить відчуття комфорту, особливо якщо ви оберете не суворий малюнок з смужками або ромбами, а з об’ємними квітами.

На емблемах різних спортивних змагань нерідко зображають кубки. Такі емблеми можуть бути на медалях, плакатах, логотипах. Тому зображення повинно бути максимально чітким і зрозумілим. Ескіз найкраще виконати олівцем, гелевою або кульковою ручкою, тушшю. Все залежить від того, що ви збираєтеся далі робити з малюнком.

Вам знадобиться

– Олівець;
– Кулькова або гелева ручка;
– Аркуш паперу;
– Туш;
– Перо;
– Комп’ютер з Adobe Photoshop;
– Сканер.

Інструкція

1. Кубки бувають різної форми, але найчастіше висота їх більше ширини. Тому розташуйте лист вертикально. Якщо ви хоча б приблизно припускаєте, якої форми буде емблема, намалюйте її контури. Це може бути овал, круг, трикутник або що-небудь інше.
2. Проведіть вертикальну осьову лінію приблизно посередині аркуша або наміченого поля. Позначте верх і низ кубка точками. Проведіть через них лінії, перпендикулярні осі. На одній з них відзначте приблизну ширину верхньої частини кубка. Відрізки повинні бути симетричними. На нижньому перпендикуляре намітьте ширину підстави.
3. Розмітьте осьову лінію. Кубок складається з трьох частин — чаші, ніжки і підстави. Пропорції можуть бути різними. Можна, наприклад, розділити осьову лінію на 2 частини, а потім нижню половинку — ще на 2. Або ж відведіть на чашу 2 / 3 висоти. Тоді нижню третину розділіть навпіл. Одна половинка піде на ніжку, а друга — на основу.
4. Розмітьте кубок по ширині. Сама широка частина — вже відзначений верх чаші. Намітьте товщину ніжки точками на рівні її кордони з чашею і з основою. Через отримані точки проведіть лінії, паралельні осьовій. Верхні кінці їх з’єднайте з зовнішніми краями відрізків, що обмежують верх чаші.
5. Визначте форму підстави. Воно може бути прямокутним, у вигляді піраміди або конуса. Для прямокутного підстави через точки, що позначають його кінці, проведіть 2 короткі вертикальні лінії. Закінчіть їх у тому місці, де підстава переходить у ніжку. З’єднайте кінці цих ліній з точками початку ніжки. Для того щоб отримати конусообразное підставу, просто з’єднайте кінці нижньої лінії з нижніми точками ніжки.
6. Поставте перед собою на деякій відстані будь-який предмет циліндричної або конусоподібної форми. Уважно на нього подивившись, ви побачите, що верхня лінія являє собою овал. Чим нижче стоїть предмет, тим ширше цей овал. Намалюйте точно такий же овал на верхній частині кубка, через точки, якими позначена ширина чаші.

Корисні поради

Кубок можна прикрасити, наприклад, різьбленням. Пам’ятайте про те, що декоративні лінії на предмет, що має форму усіченого конуса, не будуть прямими. Всі поперечні смуги малюйте паралельно верхньому овалу. Вертикальні лінії розходяться догори, відстань між ними зменшується у міру наближення до основи.

Частина бувають такі ситуації, коли людина не може дозволити собі придбати нові штори або жалюзі. У даній ситуації доводиться користуватися тим, що вже є. У той момент, коли ви купуєте жалюзі, обов’язково пам’ятайте, що вони через деякий час можуть зламатися. Справа в тому, що їх механізм з часом зношується.

Інструкція

1. Найчастіше відбувається поломка деяких складових смужок самих жалюзі. Найбільш вразливим місце все-таки є шнур, за допомогою якого виконується регулювання жалюзі. Також може швидко зламатися механізм, який відповідає за правильну роботу цього шнура. Відзначимо, що дана частина і є найголовнішою. Якщо вона ламається, деякі люди просто викидають жалюзі або ж залишають висіти їх в несправному стані. Однак цю поломку досить просто виправити.
2. Особливу увагу слід приділити проблему із зношуванням шнура жалюзі. Кожен день люди його смикають, щоб регулювати жалюзі, тому шнур часто не витримує і рветься. Це відбувається не часто, але тим не менш, таке може трапитися. Для вирішення даної проблеми необхідно просто прив’язати до відірвалася частини шнура інший шнур. Тепер ви можете їм користуватися далі. Якщо ж порив шнура знаходиться під закритою коробкою механічної частини, то потрібно відкрити її і прив’язати до залишків старого шнура частина нового. Шнур для жалюзі можна придбати в будь-якому господарському і будівельному магазині. Також можна знайти їх у торговельних точках, де пропонують жалюзі на замовлення, а також продають портьєри. Перед покупкою обов’язково виміряйте висоту своїх жалюзі, яким необхідний ремонт. Постарайтеся також дізнатися точні параметри ширини жалюзі.
3. Ремонт найкраще робити вдвох. Справа в тому, що вам потрібно буде зняти механічну частину жалюзі, щоб зробити заміну порваного шнура, а це незручно робити одному. Також потрібно відзначити, що в конструкції є спеціальний отвір, у яке може бути протягнуто новий шнур. Протягніть його крізь цей отвір і з’єднайте зі старим шнуром. Можна використовувати для з’єднання затиски. Також можна зробити звичайний вузлик, який не повинен заважати переміщенню шнура крізь отвір.

У багатьох житлових і громадських приміщеннях все частіше будують теплі підлоги. Тепла підлога обов’язково влаштовують в групах в дитячому саду. Будинки тепла підлога знайде застосування в спальні, дитячої, у ванній, на балконі, якщо той приєднаний до житловій кімнаті. Тепла підлога може бути електричним, або підключеним до водяного опалення.

Інструкція

1. Принцип роботи електричної підлоги в перетворенні електроенергії в тепло. У процесі роботи нагрівальний елемент нагріває стяжку з цементу і піску, або безпосередньо підлогове покриття.
2. Основні елементи теплої підлоги — це нагрівач, мати або кабель, термостат і датчик температури. Складність монтажу електричного пода не вище, ніж монтаж електропроводки в стінах.
3. Вибір комплекту теплої підлоги залежить від площі і типу приміщення. Враховується при цьому тільки корисна площа, яка не зайнята технікою і меблями. Саме тому ви заздалегідь повинні знати, де це все у вас буде стояти. Однак, щоб теплі підлоги стали основним джерелом тепла, нудно, щоб вони охоплювали не менше 70% площі приміщення. У цьому випадку потужність підлоги повинна бути 150-170 Вт/м2. У випадку, якщо тепла підлога прокладають в заставленій меблями кімнаті, то потрібно подбати про додаткове опаленні. При цьому потужність підлоги розраховують виходячи з 110 Вт/м2.
4. Якщо тепла підлога прокладають на кухні або в спальні, то його потужність повинні бути не менше 110 Вт/м2. Якщо у ванній або лоджії, то не менше 140 Вт/м2. Краще брати систему з невеликим запасом, щоб підлога не працював на межі своїх можливостей, а значить не зносився завчасно.
5. Перед установкою статі, проводять окрему лінію для підлоги від щитка з використанням ПЗВ, якщо неможливо провести заземлення. Кінці проводів живлення зводять в док коробці, в яку потім кріпиться терморегулятор. Коробка стандартна діаметром 6,8 см. Коробку закріплюють в стіні і від неї вниз штроби стіну на глибину і ширину, достатню для приміщення 2 гофротруб діаметром 20 мм. У цей штроб будуть прокладені відводять проводи й термодатчик.
6. На очищене від будівельного сміття бетонну основу укладається шар теплоізоляції, в якому вирізають отвори для контакту статі зі стяжкою. Потім через кожні 30-50 см кріпиться монтажна стрічка до бетонної поду за допомогою дюбелів. Ця відстань залежить від кроку укладання. Його розраховують за формулою h = (S • 100) / L. При цьому S — площа приміщення, що обігрівається, а L — довжина кабелю.
7. Коли визначено крок, кабель закріплюють на монтажній стрічці відгинаються пелюстками. Гофротруба датчика слід ізолювати щоб уникнути попадання розчину. Якщо кабель двожильний, то його не потрібно повертати, якщо ж кабель одножильний, то потрібно повернути його в коробку. Треба сказати, що двожильний кабель більш надійний, хоч і коштує дорожче. Після кладки, слід підключити дроти і перевірити роботу ..

   Поверх кабель заливають цементно-піщаної стяжкою завтовшки 5 см і залишають до повного тужавіння (4 тижні).