Якщо Ви успадкували-яке рухоме або нерухоме майно, розпоряджатися ним ви зможете тільки після того, як вступите в права спадкування. Щоб вступити у спадок, необхідно пройти процедуру його прийняття. Прийняти спадщину можна як за законом, так і за заповітом. При цьому не допускається прийняття спадщини з якими застереженнями або під будь-яким умовою.

Інструкція

1. Слід пам’ятати, що прийняття спадщини передбачає декілька етапів, одним з яких обов’язково є подача нотаріусу заяви про прийняття спадщини. Жоден спадкоємець не має права приймати спадщину на час або, наприклад, приймати у спадок тільки грошову частину належного йому майна.
2. Щоб отримати спадок, необхідно довести своє право на його отримання. Навіть якщо спадкоємець користується і володіє майном, належних йому у спадок, за життя спадкодавця – слід ще довести, що після смерті спадкодавця спадкоємець зберігає це право. Часто виникає ситуація, коли спадкоємець не може вступити в спадщину до отримання відповідного дозволу, навіть якщо фактично володіє успадкованою річчю (наприклад, якщо мова йде про зброю – до оформлення відповідних документів його необхідно здати до органів внутрішніх справ).
3. Невід’ємним умовою прийняття спадщини є звернення до нотаріуса з відповідною заявою. Далеко не всі приватнопрактикуючі нотаріуси наділені повноваженнями вести спадкові справи. Щоб оформити спадщину, необхідно звернутися до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, при цьому слід пам’ятати, що видати свідоцтво про право на спадщину може тільки нотаріус, який обслуговує кожну конкретну вулицю або будинок (за адресою проживання спадкоємця). Також правом видачі свідоцтва про право на спадщину наділені посадові особи всіх консульських установ Російської Федерації, тому спадкоємець може звернутися із заявою до них у разі потреби.
   Саме ж заява має бути зроблено у чітко встановленої письмовій формі і підтверджувати однозначно і чітко виражену волю спадкоємця прийняти спадщину беззастережно і безумовно.
4. Вступати в права спадкування необхідно своєчасно, при цьому спадкоємець повинен бути визнаний дієздатним. Якщо з якихось причин спадкоємець не встиг вчасно вступити в права спадкування майна, він повинен звернутися у відповідні інстанції з проханням про продовження терміну для прийняття спадщини (вказавши при цьому вагомі причини для продовження).
5. Людина, що прийняв спадщину, може розпоряджатися успадкованим майном з моменту відкриття спадщини. У випадках, коли мова йде про нерухоме майно, спадкоємець повинен додатково здійснити державну реєстрацію переходу прав на нерухоме майно. При цьому неважливо, який тип нерухомості він отримав в спадщину – квартиру, будинок, земельна ділянка, гараж або виробниче підприємство, механізм оформлення реєстрації залишається колишнім.
6. Всі дії щодо прийняття спадщини повинні бути здійснені спадкоємцем протягом шести місяців з моменту відкриття спадщини (даний термін обчислюється виключно в календарних днях). Датою відкриття спадщини прийнято вважати день смерті спадкодавця. Зрозуміло, якщо суд визнає причини, за якими спадкоємець не вступив у права спадкування своєчасно, поважними, він може продовжити цей термін. Якщо прямий спадкоємець не прийняв спадщину вчасно, спадкоємці другої черги мають право заявити про свою згоду прийняти спадщину. Спадкоємцями другої черги є брати і сестри спадкодавця, а також його дід чи бабуся з будь-якого боку.

Практично у кожного громадянина, незалежно від місця його проживання, може виникнути необхідність подати скаргу до органів влади. Найчастіше доводиться стикатися зі скаргами, в яких викладені претензії до неспокійним сусідам, корумпованим чиновникам, несумлінним роботодавцям або нечесним продавцям.

Інструкція

Якою б не була причина, по якій у вас виникла необхідність написати скаргу, завжди необхідно пам’ятати, що складати скаргу слід, керуючись чіткими й однозначними правилами – тільки в цьому випадку ви зможете отримати швидкий і компетентну відповідь на питання, яке вас турбує . Тільки склавши скаргу правильно, ви зможете домогтися вирішення проблеми.

1. Скарга може бути усною або письмовою, але усна скарга може бути визнана ефективною тільки в тому випадку, коли ви пред’являєте претензії під час особистого прийому у посадової особи. А це означає, що вам доведеться витратити багато часу на попередню запис, очікування в черзі і т.д. Тому краще скласти скаргу в письмовій формі – саме письмова скарга вважається найбільш зручним і ефективним методом вирішення багатьох непорозумінь.
2. Скаргу в письмовій формі можна відправити як в обласну адміністрацію, так і в федеральні органи влади – але в будь-якому разі цей документ потрапить до адресата і буде розглянуто не раніше, ніж через сім днів. Краще всього заздалегідь з’ясувати по телефону, в компетенції якого органу влади знаходиться рішення хвилюючою вас проблеми, грамотно скласти скаргу в письмовій формі і направити її безпосередньо у відповідну інстанцію.
3. До складання самої скарги необхідно поставитися максимально відповідально – чим грамотніше і зрозуміліше складено даний документ, тим швидше викладений в ньому питання буде вирішене. У верхньому правому куті вкажіть повне найменування того органу, який займатиметься розглядом вашої скарги, а також посадової особи, якій ви хочете направити свої претензії.
   Не забудьте вказати також адресу, прізвище, ім’я та по батькові заявника, так як скарги без персональних даних не приймаються до розгляду – вони вважаються анонімними. Єдиним винятком з цього правила є звернення, що містять відомості про заплановане або вже вчинений протиправному діянні.
4. Суть своїх претензій варто коротко викласти нижче, з лівого боку аркуша. Озаглавити скаргу необхідно, виходячи з її змісту. Описувати саму претензію необхідно чітко, але із зазначенням усіх подробиць, які мають значення для розгляду скарги. Опишіть всі обставини, які супроводжували порушення ваших прав, а якщо є свідки – надайте відомості і про них.
5. Добре, якщо ви маєте в своєму розпорядженні документальними підтвердженнями власних слів – їх копії необхідно докласти до скарги. Щоб оформити скаргу належним чином, всі прикладені до неї копії документів необхідно попередньо завірити в нотаріуса і вказати в кінці скарги весь перелік супутньої документації.
6. Не забудьте проставити дату і засвідчити скаргу власним підписом. Незалежно від того, куди буде спрямована ваша скарга, зробіть кілька копій – у вас є повне право подавати копії скарги відразу в кілька організацій. Передаючи скаргу співробітникам відповідного органу влади, не забудьте дізнатися, який номер буде присвоєно даного документа, і запишіть його. Так ви зможете надалі відстежувати хід обробки вашої скарги. У більшості випадків термін розгляду скарги в муніципальних або федеральних органах влади становить не більше тридцяти днів з моменту її отримання.
7. Якщо вам відмовили в розгляді скарги або прийняли незадоволений вас рішення, ви маєте право звернутися до вищих інстанцій, направивши аналогічну скаргу з додатком вже отриманого вами відповіді. Якщо ви не знаєте, в яку з вищестоящих інстанцій вам слід звернутися, можна подати скаргу в прокуратуру.

Щоб оформити громадянство Російської Федерації, необхідно попередньо ознайомитися з умовами, які дають право на отримання російського громадянства. Прийом до громадянства Російської Федерації здійснюється відповідно до федерального закону “Про громадянство Російської Федерації”, що діє з 2002 року.

Інструкція

1. Отримати громадянство РФ можуть дієздатні особи без громадянства чи іноземні громадяни, яким вже виповнилося вісімнадцять років. Для цього їм необхідно звернутися у відповідні інстанції – із заявою про прийом в громадянство РФ в загальному порядку.
2. Умовою для отримання російського громадянства в загальному порядку є безперервне проживання на території Російської Федерації протягом п’яти років з моменту отримання посвідки на проживання. При цьому безперервним проживання може вважатися тільки в тому випадку, коли людина не виїжджав за межі Російської Федерації більш ніж на три місяці протягом одного календарного року.
3. При цьому існує цілий ряд умов, при яких термін безперервного проживання на території РФ може бути скорочений до одного року (цього буде достатньо для отримання громадянства). Звичайно підставою для скорочення даного терміну є наявність у людини будь-яких помітних досягнень у галузі культури, науки або техніки. Крім того, скорочується термін безперервного проживання та для осіб, професія яких становить інтерес для держави.
4. В особливому порядку отримують громадянство РФ люди, яким було надано політичний притулок на території Російської Федерації, а також люди, визнані біженцями в відповідному порядку.
5. У спрощеному порядку можуть отримати громадянство РФ люди, члени сім’ї яких є громадянами РФ, а також особи, які отримали середню професійну або вищу освітою в російських освітніх установах після 01.07.2002.
6. Люди, які мали громадянство СРСР і проживали (або проживають в даний час) на території країн, що раніше входили в ставши СРСР, при цьому залишаються особами без громадянства, також мають право на звернення із заявою про прийом в громадянство РФ у спрощеному порядку .
7. Особи, які бажають отримати громадянство РФ, повинні особисто відвідати Генеральне консульство і надати його співробітникам наступні документи: особисто заповнену заяву (форма № 2) – у двох примірниках, паспорт або інший документ, що засвідчує особу, свідоцтво про народження, три фотокартки паспортного розміру (35 на 45мм), а також документи, які підтверджують наявність законного джерела коштів для існування на території РФ (наприклад, довідку з місця роботи або довідку про наявність вкладу в банку). Крім того, необхідно надати документ, що підтверджує факт володіння російською мовою – це може бути як документ про отримання середньої освіти на території СРСР або Російської Федерації, так і сертифікат про проходження тестування з російської мови. При цьому окремі категорії осіб (інваліди першої групи, а також чоловіки старше 65 років і жінки старше 60 років) звільняються від надання документів, що підтверджують факт володіння російською мовою.
8. Якщо ваші батьки або інші члени сім’ї є громадянами РФ , необхідно пред’явити копії їх паспортів.
9. Іноземні громадяни повинні надати документ, що підтверджує факт звернення заявника з проханням про відмову від наявного у нього іншого громадянства.

Слово “розлучення” сьогодні міцно увійшло в наш лексикон – за статистикою, розлученням закінчується кожен третій шлюб. У минулі часи для того, щоб розлучитися, потрібні були дуже вагомі причини – наприклад, підтверджена фактами зрада одного з подружжя або бажання чоловіка або дружини піти в монастир. У наш час для того, щоб розлучитися з чоловіком або дружиною, достатньо бажання одного з подружжя. Ставлення до розлучень стало легше, але в той же час далеко не всі пари можуть правильно розлучитися – так, щоб не зробити нещасними власних дітей і не залишитися ворогами на все життя.

Інструкція

Найчастіше ініціаторами розлучень стають дружини – чоловіків, охочих розлучитися з дружиною, набагато менше. На розлучення люди вирішуються, як правило, тоді, коли розуміють: шлюб приречений, і подружня пара більше не може жити разом. Найскладніше розлучитися, якщо є дитина: іноді дітям дуже складно зрозуміти причини розставання батьків. В цьому випадку процедура розлучення стає набагато більш тривалою і клопіткою, та й з психологічної точки зору сприймається розлучення набагато важче. В цьому випадку не варто йти на поводу в емоцій та залучати дітей в шлюборозлучний процес, так як це може привести до розвитку неврозу у дитини. І ні в якому разі не забороняйте дитині після розлучення бачитися з татом чи мамою, цим ви завдасте непоправної шкоди його психіці. Щоб правильно розлучитися, слід прислухатися до деяких практичних порад.

1. Збираючись розлучатися, холоднокровно проаналізуйте ситуацію, що склалася. Вирішуйте на розлучення тільки в тому випадку, якщо іншого прийнятного виходу немає. Якщо ви все ж зважилися на шлюборозлучний процес, намагайтеся з самого початку перевести його в ділову і юридичну площині. Не варто опускатися до взаємних звинувачень і принижень.
2. Навіть якщо ваші родичі, друзі чи колеги запевняють, що у вашому розлучення повністю винна ваша половина, не йдіть у них на поводу і не намагайтеся помститися чоловікові (дружині).
   Чим холоднокровніше ви підійдете до процедури розлучення, тим більше у вас буде шансів зберегти нормальні відносини і після розірвання шлюбу.
3. Розірвати шлюб в РАГСі можна лише в тому випадку, якщо розлучення є обопільним рішенням подружжя, і у них немає спільних неповнолітніх дітей. В цьому випадку їм необхідно звернутися в ЗАГС і написати заяву про розірвання шлюбу. Зазвичай подружжю дають місяць на примирення, і якщо за цей час вони не змінять своє рішення – шлюб буде розірвано, на підтвердження чого їм буде видано свідоцтво про розлучення.
4. Розлучитися без згоди одного з подружжя також можна в РАГСі, але тільки в тому випадку, якщо один з подружжя був визнаний недієздатним або зниклим безвісти, або ж згідно з вироком суду відбуває тюремний термін (не менше трьох років позбавлення волі).
5. Якщо у вас є спільні діти, не досягли повноліття, або ж один з подружжя не згоден на розлучення – шлюб доведеться розривати в судовому порядку. Також доводиться звертатися до суду в разі, коли між подружжям є майновий спір (питання про розподіл майна буде вирішуватися виключно в судовому порядку). Під час судового процесу розлучення суд враховує інтереси і кожного з подружжя, і їх неповнолітніх дітей. Розлучення батьків у жодному разі не повинен негативним чином відбитися на умовах життя дітей.
6. Якщо один з подружжя під час реєстрації шлюбу змінив своє прізвище, після отримання розлучення він має право як відновити своє дошлюбне прізвище, так і залишити прізвище, отриману в шлюбі.
7. Пам’ятайте, що шлюборозлучний процес завжди проходить легше і швидше, якщо вчасно звернутися по допомогу до кваліфікованого юриста – в цьому випадку багатьох проблем і непорозумінь можна уникнути.

Інвалідністю прийнято називати постійну втрату працездатності, а рішення про те, щоб присвоїти людині статус інваліда, приймається спеціальною медичною комісією. Для того, щоб оформити інвалідність, необхідно спочатку пройти комісію в медичному закладі за місцем проживання.

Інструкція

Для цього потрібно отримати направлення від лікаря-терапевта – він відправить пацієнта до профільних фахівців і зробить відповідний запис у його медичній картці. Сама процедура проходження комісії чимось нагадує диспансеризацію – лікарі цікавляться не тільки станом здоров’я пацієнта, а й тими причинами, які спричинили за собою збитки для його здоров’я, наприклад, умовами праці на роботі. Тому для того, щоб отримати інвалідність, необхідно як можна більш докладно розповісти фахівцям про те, якими були обставини отримання травми або розвитку хвороби. Якщо інвалідність буде доведена, пацієнт отримає результуючу довідку, в якій буде вказана група його інвалідності, а також будуть внесені причини і терміни даного стану. Оскільки отримання довідки про інвалідність – довгий справа, що займає часом кілька місяців, пацієнту необхідно бути максимально обізнаним про правила отримання інвалідності і про те, як вести себе під час спілкування з медкомісією.

1. Слід знати, що інвалідність може бути безстроковою, а може присвоюватися на певний термін. Після того, як закінчується термін дії інвалідності, необхідно повторно пройти медкомісію, за рішенням якої інвалідність може бути продовжена – або навпаки, анульована.
   Якщо в стані здоров’я пацієнта спостерігаються зміни, медкомісія може присвоїти йому іншу групу інвалідності.
2. Найпершим дією для того, щоб оформити інвалідність, в будь-якому випадку буде звернення до лікаря за місцем проживання. Тільки він може видати Вам направлення на медико-соціальну експертизу (МСЕ). Якщо лікар відмовляється видати напрямок, можна спробувати звернутися в управління соціального захисту населення (теж за місцем проживання). Якщо пацієнта не направили на МСЕ в жодній з інстанцій, можна зажадати довідку про відмову в оформленні інвалідності і з нею звернутися в бюро МСЕ самостійно.
3. Після того, як пацієнта визнають інвалідом, йому видають на руки довідку, підтверджує даний факт, і індивідуальну програму реабілітації. З цими документами пацієнт повинен звернутися в управління соціального захисту для оформлення пенсії по інвалідності та інших належних йому пільг чи допомог.
4. Якщо пацієнт отримав відмову в оформленні інвалідності, він має право оскаржити це рішення в головному бюро МСЕ – для цього слід написати відповідну заяву, і через місяць буде призначена повторна медико-соціальна експертиза. В крайньому випадку, будь-яка людина має право наполягати на проведенні незалежної експертизи, самостійно обираючи експертна установа.