Вже раніше писав про карту поляка. Перечитавши всю інформацію в інтернеті, я думав, що там доброзичлива атмосфера і все здається на раз-два. Почалось все з того, що я ледь записався, хоча і дзвонив в 9 годин ранку. Це вже мені не подобалось, так звані свої правила, якось це все вже було не по-людськи. Отже, дзвонив я рівно в 9, додзвонився в 9-30 (то зайнято, то не брали трубку), як виявилось через місяць, то я 28-й в черзі, що не сильно мене порадувало. Мені назначено було зустріч на 12-ту годину, про що мені повідомили за тиждень. Ніби все непогано. Але коли сьогодні я прийшов (ще додумався чомусь прийти на годину раніше, щоб не дай Бог запізнитись) – то консула не було ще. Загалом вийшло, що вона (консулом була жінка) спізнилась на 2 години, нема ніякої поваги до тих людей, які вже давно чекали.

Власне, я чекав в сумі більше 5-ти годин, дехто відмовлявся стільки чекати. Ніби це все здавалось в перший раз, не могли розрахувати нормально і призначити час більш-менш чітко. За такий час очікування можна забути все, що знав. Що цікаво, навіть ті, хто просто забирав готову карту (!) , чекали по півгодини-годину в черзі. Просто щоб забрати, це ж взагалі жах 🙁 Через це, знову ж таки, затримувалась черга.

Власне, дійшла черга до мене. Не питали, для чого мені карта, не пропонували розповісти про себе, одразу давай питати про костьол, в який я не ходжу о_О. Ясно що я не буду вчити всі католицькі свята, загальні знання в цьому напрямку маю, але питання були не дуже прості. Мало на що я відповів, адже, щоб знати все це, треба ходити в костьол. Саме таких запитань я і боявся. Але все було не так погано. Мені вже сказали йди на наступний раз, але чомусь перепитали – православний я чи католик? Я сказав, що православний, тоді ніби не мали права в мене питати тих питань, але то явно не сподобалось консулу… Наступні питання були по історії. Там я більше знав, ніж не знав, але всеодно здати не вдалось. Занадто придирались. Так не можна. Я ще й в кінці сказав що стільки чекав, а вона ж запізнилась. Каже типу вона теж цілий день сидить. Пропонували прийти через кілька місяців, а там може і другий консул буде. Це як натяк, що цьому консулу я вже не здам.

Всі там трусяться, переживають, але в кінцевому випадку що це все дає? Будуть розповідати байки, що легше отримати візу. Отримують і без карти, спочатку на 7 днів, а потім і на рік. Тільки що заплатити перший раз потрібно 35 євро. На роботу можна влаштуватись і так. Власне, суть була в тому, щоб зекономити ці 35 євро, але я вже за сьогодні стільки нервів попсував, що це було того не варте. Дійсно готувався, витратив досить багато часу і не здав.

Для тих, хто ще хоче оформляти карту, є над чим задуматись. Є ж такі, хто навіть польську мову не знає, і хочуть здавати =) Коротше, швидше за все, більше здавати не буду. Нехай подавляться. Не хочуть давати – то й не треба. Якось зароблю на ту візу, якщо захочу ще поїхати, уже й особливого бажання нема.