Отже, історія зі вступом через консульство все-таки закінчилась успішно і я пройшов на навчання до вузу Uniwersytet Sląski w Katowicach. Я списався з бюро рекрутації, мені сказали місце в академіку зарезервоване, я повідомив, коли приїду, і поїхав. Дорога автобусом зайняла аж 20 годин, з яких 5 годин нас тримали на митниці. Причиною тому стало те, що хтось намагався провезти 8 блоків цигарок. Не зовсім зрозумів, як його зловили, але через це на кордоні почали сумлінно перевіряти абсолютно всі наші речі.

Отже, наступного дня я приїхав. Одразу пішов до банкомату і зняв гроші з української картки у злотих. Операція пройшла без проблем, але в кінці дня мою картку заблокували. Як виявилось, такі заходи безпеки, тому, якщо плануєте поїздку за кордон, маєте повідомити про це свій банк. Я ж просто подзвонив в банк і картку розблокували (контактний номер банку зазвичай пишеться на картці). Курс обміну у мене був десь в середньому 2,7 (трохи вищий при знятті з банкомату і трохи нижчий при розрахунку в торговій мережі)

Питання з грошима вирішене. Наступний етап – транспорт. Як дістатись до необхідного місця? У мене вийшло так, що треба було питати про це все у людей і якщо Ваш рівень польської не дуже високий, то буде з цим проблема. Щоб Ви не повторювали моїх помилок, рекомендую одразу після того, як приїхали, купити польський стартовий пакет (Ви маєте наперед знати, який хочете), бажано одразу з інтернетом або ж підключити інтернет і встановити на телефон програму JakDojade (бажано мати телефон як мінімум з Android i GPS – без цього дуже складно). Також рекомендую одразу завчасно поставити програму для GPS-навігації. Отже, за допомогою цієї утиліти Ви швидко можете дістатись до необхідного місця з мінімальною кількістю пересадок. Принцип такий – програма показує, в якому напрямку іти, на який автобус/трамвай сідати. Дуже зручно, одним словом.

Що стосується транспорту, це питання теж постає одразу. Я розкажу про Катовіце, так як поїхав саме туди, але в інших містах це не буде сильно відрізнятись. Потрібно одразу зрозуміти, що вартість квитків різна, в залежності від часу/відстані, а не так як в Україні. Наприклад, поїздка в межах одного міста/великого району або протягом 15 хв коштує 3,2 злотих (для студентів вдвічі менше, але в перший день маєте купувати повний білет). Відповідно на 2 міста/30 хвилин 3,8 злотих, на 3 міста або 1 годину – 4,8 злотих (відміряти час зручно все тією ж програмою JakDojade). Всі квитки з можливістю пересадок. У водія можна купити лише квитки за 2,4 або 4,8, і то не у всіх. В деяких трамваях квитки взагалі не продавались. Тому одразу шукайте кіоски Ruch або ж автомати на зупинках. Там і можна купити різні білети.

Отже, нарешті я доїхав до необхідного міста. Зайшов до потрібного гуртожитку, але виявилось, що місце не зарезервоване, і треба було ще витратити час, щоб мене нарешті поселили. Про прописку мені розказали в самому гуртожитку, оплату за гуртожиток я вніс знову ж таки українською карткою (через термінал). Гуртожиток коштує 381 злотий, про нього я розкажу пізніше.

Що робити далі, мені теж особливо ніхто не казав. Завдяки тому, що рішення щодо стипендії прийшло тільки 14-го числа, я ще і пропустив перших два дні занять. Документи і досі всі ще не подані, студентського теж не маю, може ще чогось не вистачає, не знаю. Маю тільки здогадуватись хіба що і питати у колег. На страховку подав документи, але не знаю, що робити далі. Одним словом, проблем вистачає.

Що стосується самого навчання, мені одразу сказали вибрати спеціалізацію (5 напрямків). Всього на потоці чоловік 70, а на моєму керунку десь 10. Я вибрав те, що найбільше мені пасувало, хоча в моїй групі всі поляки. Планував перейти в іншу групу, де є українці, але потім передумав. Перші дні навчання були ну дуже складними. Мало того, що не все розумієш, та й ще сказати нормально не можеш. Я вже думав повертатись додому навіть в перший день 🙂 Але інчого, трохи часу пройшло, і стало легше. Не скажу, шо зовсім просто, але хоча б трохи почав щось розуміти. Поки не знаю, як воно буде на сесії, дуже боюсь того, на хороші оцінки вже і не розраховую. Коротше кажучи, якщо приїдете перший раз, готуйтесь, що буде ДУЖЕ складно. У мене рівень знання мови В1, а навіть з рівнем В2 чи С1 люди мають труднощі.

Сам корпус університету дуже класний (20 поверхів, все нове). Біля входу такий-собі динозавр 🙂 Всередині затишно і гарно, претензій нема жодних. Кожен поверх іде як окрема кафедра, і там по кілька аудиторій. Одним словом, будувалось все не так і давно, тому все продумано до дрібниць і все по-сучасному.

Як виявилось, саме навчання – це не тільки лекції і екзамени, а ще й робота на комп’ютері в серйозних програмах. Мені це дається вкрай важко. Поляки все роблять швидко, а я “туплю”. Хоча можна поставити програми собі на комп’ютер і посидіти на вихідних. Доречі, з ноутбуком теж прогадав. Взяв з собою нетбук, думав вистачить. Так ні, багато інформації треба шукати в інтернеті, крім того доводиться працювати в ресурсоємких програмах. Тому перед тим, як їхати, купіть собі якісний повноцінний ноутбук як мінімум 15 дюймів з хорошим процесором і дискретною відеокартою.

Навчання суттєво відрізняється від нашого, на лекціях – вільне відвідування і вільне конспектування. Спізнюєшся – всім абсолютно всеодно. На деяких парах (практиках) відмічають, але на більшості – ні. Одним словом, не встигаєш або не ходиш – твої проблеми.

Що стосується самого міста, то розповім трохи пізніше. Загальне враження таке – місто не дуже гарне, але інфраструктура досить хороша, є чим зайнятися. Також хороше транспортне сполучення.