У світі мобільних пристроїв поступово набирає популярність бездротова підзарядка батарей. Для цього зазвичай використовується метод магнітної індукції.

Базова станція складається з індукційної котушки, яка створює електромагнітне поле при надходженні змінного струму. У пристрої, який необхідно заряджати, знаходиться схожа котушка, здатна вловлювати це поле, конвертуючи отриману енергію в постійний струм, що застосовується для зарядки акумулятора.

Але ізраїльський стартап Wi-Charge вважає такий спосіб недостатньо ефективним і зручним. Справа в тому, що значна частина енергії під час передачі просто розсіюється, а відстань між зарядною станцією і споживачем має бути невеликою.

Станція Wi-Charge буде монтуватися на стелі.

Wi-Charge пропонує застосовувати для бездротової підзарядки гаджетів і ноутбуків невидиме для людини інфрачервоне випромінювання. Технологія передбачає використання спеціального ІЧ-трансмітера, який кріпиться до стелі. Спрямований промінь уловлюватиметься фотогальванічним елементом приймача, який виробляє електрику.

Спочатку ресивери планується випускати у вигляді додаткових зовнішніх аксесуарів, але в перспективі вони можуть бути інтегровані безпосередньо в корпус портативного пристрою. Технологія підходить для застосування в смартфонах, телефонах, планшетах, ноутбуках, кишенькових ігрових консолях тощо.

Розробка Wi-Charge ще повністю не завершена.

Прототипи передавачів покривають площу близько 50 м², але фінальний продукт, як очікується, забезпечить більший обхват. За швидкістю підзарядки акумуляторів Wi-Charge «може конкурувати з дротовими методами». До того ж, весь процес стає зручнішим і абсолютно непомітним для користувача: система автоматично відстежує положення приймача і контролює напрямок ІЧ-пучка.
Але як щодо безпеки?

Як кажуть розробники, трансмітери влаштовані таким чином, що забезпечують подачу енергії виключно на приймачі. Якщо щось або хтось опиняється на шляху інфрачервоного променя, він миттєво відключається. При цьому повністю відсутній електромагнітний і радіочастотний вплив. Іншими словами, система «не заподіює шкоди здоров’ю людини».

Завершити розробку компонентів Wi-Charge стартап планує за 12-18 місяців. Компанія розраховує, що протягом 10 років бездротові станції підзарядки на стелях офісів, аеропортів, вокзалів, громадських місць і просто житлових кімнат стануть таким же звичайним явищем, як точки доступу Wi-Fi.

Виконавчий директор Amazon Джефф Безос презентував проект Prime Air, який передбачає доставку куплених в Інтернеті товарів за допомогою дронів.

Amazon планує розгорнути парк посильних-дронів. (Тут і нижче фото компанії.)

Повідомляється, що система створюється в спеціальній лабораторії в Сіетлі (Вашингтон, США). Покупки пропонується відправляти на електричних БПЛА, оснащених вісьмома пропелерами. Дрони будуть повністю автономними: вони зможуть знаходити шлях від магазину до місця доставки і назад за допомогою бортового комп’ютера, який отримує дані від приймача системи супутникової навігації GPS.

Ідентифікувавши підходяще місце для посадки перед входом в будинок покупця, безпілотник залишить посилку на газоні і повернеться на базу.

За задумом Amazon, сервіс Prime Air дозволить отримувати товари протягом 30 хвилин з моменту оплати.

Дрони здатні брати на борт приблизно 2,3 кг вантажу: приблизно дев’ять з десяти товарів, які продаються через Amazon, укладаються в цю вагу.

Технічні характеристики БПЛА не розкриваються. Але подібні безпілотники здатні пересуватися зі швидкістю до 6 м/с; їх каркас виконується з легких і міцних матеріалів на зразок вуглецевого волокна. Коштують вони приблизно $ 14 тис., але прототипи, що тестуються Amazon, можуть бути дорожчими.

Передбачається, що сервіс Prime Air запрацює протягом чотирьох-п’яти років. Але для цього Amazon належить отримати дозвіл з боку регулюючих органів, зокрема у Федерального управління цивільної авіації (FAA).

Крім того, доведеться переконати громадськість у безпеці використання дронів.

До речі, саме для забезпечення надійності безпілотники оснащені вісьмома пропелерами: у разі виходу одного або двох з ладу апарат зможе повернутися на базу на гвинтах, що залишилися.

Зрозуміло, Prime Air викликає безліч питань. Наскільки точною буде навігація дронів в густонаселених районах? Як покупці зможуть отримувати свої товари, якщо вони проживають не в приватному будинку, а в багатоквартирній висотці? Що буде, якщо замовника не буде на місці в момент доставки? Хто відповість за збиток, нанесений у разі падіння безпілотника або його зіткнення, скажімо, з іншим літальним апаратом? І т.д.

Як би то не було, повітряний простір буде відкрито для будь-яких типів БПЛА в США до 2015, а в Європі – до 2016-го. Очевидно, ближче до цього терміну Amazon розкриє більш детальну інформацію про свій проект доставки товарів повітрям.

Підкреслимо: мова піде про дуже важливий міф нашого часу. The Economist писав торік: щоб протегувати процвітанню інновацій, уряд повинен «триматися основ». Будуйте дороги та іншу інфраструктуру, навчайте дітей і дорослих, а решту залиште революційним гаражним першопрохідникам, цим гігантам інноваційного бізнесу.

Ви, до речі, і самі знайомі з цим міфом, в усякому разі саме так вважають громадяни з ВШЕ, які стоять за реформою науки та освіти в Україні. Але хочеться запитати: чи розумно розраховувати на інноваційну творчість наших бізнесменів?

Незважаючи на те, що вітчизняному бізнесу вже двадцять років, країна та її громадяни рішуче не в курсі реалізованих підприємцями технологічних революцій.

Ви, головне, не заважайте людині за комп’ютером робити свою справу, запевняє нас The Economist. Не треба всіх цих податків на приватний сектор, і держвкладів!

Держвтручання НЕ приносить користі ні економіці, ні інноваційному сектору. (Ілюстрація Brett Ryder.)

Як і ми, деякі товарищі за океаном мають сумніви у правильності тверджень про те, що нові технології в сутності своїй – гаражні стартапи.

Візьмемо «гаражну» Apple, цей найбільш «Яскравий приклад інноваційної приватної компанії». На самому початку свого шляху вона отримала грант у $500 тис. Погодьтеся, півмільйона доларів у цінах 1980-х – це не так мало для стартапу.

Втім, бог з ними, з грошима. Давайте уявимо, що в уряду США стався сонячний удар, він просто вирішив викинути гроші на вітер, грант дали даремно, оскільки «яблучники» впоралися б і без нього. Погляньте ширше: продукти компанії, включаючи горезвісний iPhone, по вуха в технологіях, розроблених за рахунок американської держави.

Інтернет, як всі пам’ятають, з’явився з того, що після запуску СРСР першого супутника Землі американські військові раптово зрозуміли, що ядерні боєголовки можуть прилетіти в будь-який час – і для захисту потрібна надійна мережева система передачі інформації.

Далі йшло по накатаній: Управління перспективних досліджень Міністерства оборони США (DARPA) і т.д. GPS – чисто військова розробка. Тачскріни? – гранти Відділу наукових досліджень Військово-повітряних сил і Військово-морського флоту США.

Урядові Національні інститути охорони здоров’я США в рік витрачають приблизно $ 30 млрд на нові ліки та біотехнологічні дослідження; три чверті фінансування, що йде на створення нових ліків в Штатах, – це їхні гроші.

Google? Сергій Брін, ще будучи студентом Стенфорда, працював за програмою Digital Library Initiative Національного наукового фонду при уряді США. Як і Ларрі Пейдж, звичайно. Саме тоді був створений прототип PageRank. Та що там, першою адресою «Гугла», як пам’ятає старше покоління, була google.stanford.edu, а зовсім не google.com.

Йдемо далі. Хто головний інвестор в «зелену» енергетику в Німеччині? – Банк Kreditanstalt für Wiederaufbau, повністю державний. У КНР? – Держбанки. У Бразилії? – Держбанки. До речі, ті ж Німеччина і КНР – нинішні лідери ринку альтернативної енергетики.

Звичайно, можна заперечити: SpaceX, Tesla Motors… Ракета Falcon 1 була створена без участі держкоштів, хоча потім держава розщедрилася на замовлення. Але варто зауважити, що мова тут йде не стільки про інновації, скільки про інженерні завдання: РН SpaceX поки порівняно близькі до звичайних, та й електромобілям вже більше 100 років.

Справа радше в тому, як ці ідеї були використані в конкретних конструкціях: компанія пана Маска дійсно робить ракети дешевше будь-яких інших американських, а Tesla Motors по продажу в Каліфорнії вже побила Buick, Cadillac, Chrysler, Fiat, Jaguar, Land Rover, Lincoln, Mitsubishi, Porsche і Volvo.

Але поки тут немає принципово нових технологій: як і у випадку підводних човнів XXI серії, просто вдалося змішати вже наявні компоненти в найвдалішій пропорції. А от щоб створити щось, що не готове відразу йти на ринок, але одного разу зможе влаштувати індустріальну революцію, потрібен помічник, і поки немає нікого краще держави.

Депресія – хоча це, можливо, для деяких прозвучить як новина – така ж хвороба, як грип або розлад кишечнику. Вона починається через якісь неполадки в нашому психоневрологічному апараті, які неможливо перемогти однією лише силою волі і проти яких існує цілий набір терапевтичних засобів, включаючи всім відомі антидепресанти.

При цьому варто, напевно, ще раз обумовити, що ми під депресією розуміємо не звичайну нудьгу, а клінічне захворювання.

Депресія може виникнути через довготривалий поганий настрій (Фото Shutterstock.)

Очевидно, що, як і будь-яке захворювання, депресія повинна підпорядковуватися звичайним клінічним правилам. І одне з таких правил свідчить: хворобі легше запобігти, ніж потім лікувати її, а якщо вона вже почалася, то краще зловити її на самому початку розвитку.

Чи справедливо це для депресії? І якщо справедливо, як вибрати момент, щоб завдати їй удару на випередження?

Цими питаннями зайнялися Мартен Шеффер (Marten Scheffer) і його колеги з Вагенінгенского університету (Голландія), а також фахівці з Австралії та США.

Дослідники попросили 600 людей, здорових і з депресією, протягом 5-6 днів простежити за своїми емоціями. Десять раз протягом кожного дня наручний годинник випробовуваних видавав звуковий сигнал, нагадуючи про те, що потрібно зробити запис про емоції, які в той момент відчувала людина.

Емоції групувалися за чотирма видами: радість, задоволення, тривога і смуток. Відзначати потрібно було не тільки «що», а й «наскільки», тобто вказувати силу пережитого стану.

Через 6-8 тижнів після цього учасники експерименту заповнювали опитувальник, який виявляв ступінь їх депресивності. Як пишуть дослідники в PNAS, деякі перейшли в більш важку стадію депресії – але, що цікаво, це чітко відповідало динаміці їх настроїв, яку відстежували за кілька тижнів до цього.

Більш того, в емоційній динаміці можна було виокремити переломний момент, коли «критична маса» емоцій сягає такого значення, що стан системи – в даному випадку психіки – змінюється швидко і сильно.

Уявімо людину, яка знаходиться в емоційній рівновазі, не відчуваючи ніякого негативу. У такому випадку кожна негативна емоція викликає відхилення від стану рівноваги, і чим довше вона присутня, тим далі психіка відходить від рівноважного позитивного стану.

Чим довше людина тривожиться, сумує і т.д., тим ближча вона до переломної точки. І тут дуже важливо стежити не за миттєвою емоцією, не за миттєвим стресом, а за тим, як довго зберігаються наслідки цього стресу.

Людина може впасти в тривожний стан після неприємної розмови, але якщо це тривожний стан залишився і наступного дня, можна і потрібно говорити про серйозний ризик депресії.

Надалі такий стан може розвинутися в звичайні симптоми депресії: підвищена стомлюваність, психічне виснаження, труднощі з концентрацією тощо, і на цьому етапі впоратися з депресією буде вже важко.

Але якщо вгадати момент і зупинити розвиток хвороби до того, як вона набере «критичної маси» і пройде точку неповернення, можна обійтися набагато меншими терапевтичними зусиллями.

І в цьому, як сподіваються автори роботи, виявлена ними математична закономірність розвитку депресії надасть психоневрологам неоціненну допомогу.