Іноді навіть у людини, яка не є кваліфікованим штукатуром, виникає необхідність в оштукатурюванні стін – наприклад, на дачі або у власній квартирі.

Інструкція

Такий вид робіт можна виконувати, навіть не володіючи значним досвідом в області опоряджувальних робіт. Важливо контролювати хід процесу і суворо дотримуватися технології робіт, тоді оштукатурена вами стіна буде виглядати так презентабельно, як ніби над нею попрацював досвідчений штукатур. Спочатку стіна очищається від пилу і забруднень, промивається водою. На надмірно гладку поверхню стіни необхідно попередньо нанести дрібні насічки, які зможуть забезпечити хороше зчеплення стіни зі штукатуркою. Щоб навчитися штукатурити правильно, слід запам’ятати правильну послідовність дій: після очищення стіни необхідно перевірити її вертикальність за допомогою звичайного виска. Стіни, обшиті дерев’яними дошками, також необхідно попередньо обробити: розколоти широкі дошки уздовж волокна і забити в щілини, що утворилися невеликі клини – це допоможе при подальшому висиханні дощок уникнути розтріскування штукатурки.
На кам’яну стіну штукатурка кладеться шаром, товщина якого не повинна перевищувати 20 мм, для дерев’яних і фібролітових стін максимальна товщина шару штукатурки становить 25 мм. При оштукатурюванні тонких перегородок наноситься один шар штукатурки завтовшки не більше 10 мм. Найчастіше для внутрішніх оздоблювальних робіт використовуються вапняно-гіпсові або вапняні розчини, а для зовнішніх – цементні і складні розчини. Процес обштукатурювання стіни проводиться пошарово. Кожен із шарів, в залежності від якості і товщини поверхні основи, може бути товщиною від 3 до 7 мм. Після того, як процес нанесення останнього – третього, фінішного – шару штукатурки завершений, необхідно дати розчину просохнути. Якщо стіна обштукатурена правильно, з дотриманням усіх технологічних тонкощів – висохлий шар штукатурки буде гладким, рівним, без тріщин і виїмок.