Лондон – столиця Великобританії і найбільший її місто. Він манить до себе безліч іноземних туристів. Вони приїжджають, щоб побачити його визначні пам’ятки: знаменитий замок Тауер, Вестмінстерське абатство, кафедральний собор святого Павла, Уайтхолл з відомою у всьому світі годинниковою вежею Біг Бен, Британський музей з багатющою колекцією стародавніх експонатів, галерею мадам Тюссо і багато іншого.
Відвідувачі Лондона можуть побачити життя пересічних англійців, відвідавши знамениті англійські паби, магазини, погулявши по вулицях і паркам міста. Лондон славиться не тільки своїми визначними пам’ятками, але й численними уявленнями, змаганнями, фестивалями. Один з таких заходів – найбільший в Європі вуличний фестиваль, який проходить щорічно в кінці серпня в лондонському районі Ноттінг Хілл. Цей район раніше був знайомий російським громадянам хіба що по повісті Конан Дойля «Собака Баскервілів», оскільки саме в Ноттінг Хіллі скоїв свій злочин каторжник Селдом, недолугий брат поважної місіс Беррімор. Тепер же він знаменитий своїм колоритним фестивалем.
У Лондоні живе величезна кількість вихідців з колишніх британських колоній в Африці, Азії і Вест-Індії. Саме жителі Карибських островів Вест-Індії, що осіли в Лондоні, майже сорок років тому і придумали цей фестиваль. Два дні вулиці Ноттінг Хілл заповнюються натовпами людей в яскравих маскарадних костюмах, під гучну гру на музичних інструментах, характерних для того регіону (головним чином, на барабанах), вони веселяться. Шум стоїть неймовірний, атмосфера – яскрава й запальна.
Головним чином, беруть участь у карнавалі зовсім молоді люди, оскільки перший день фестивалю, традиційно відкривається в передостаннє неділю серпня, офіційно вважається Днем дитини. Але й дорослі аж ніяк не залишаються осторонь від цього веселощів. Глядачі, які відвідали Ноттінг Хілл, можуть насолодитися не тільки барвистими ходами, але й грою численних музичних груп.
Звичайно, не всі жителі Ноттінг Хілл задоволені таким шумом і стовпотворінням. Але що поробиш! Любителям тиші і спокою залишається тільки набратися терпіння і сподіватися на те, що такий фестиваль проходить лише раз на рік, а два дні пролетять швидко.