Фактично є 4 типи хостингу (одразу спробую коротко (чи то доступно) розказати, що це значить):
веб-хостинг (віртуальний сервер) – на одному сервері розміщується багато користувачів. Коштує зазвичай недорого і досить популярний для невеликих та простих проектів. Але зрозуміло – що 1 сайт – може спричинити підвисання або падіння всього серверу, тобто перестануть працювати сайти всіх цих користувачів. Неприємна ситуація, погодьтеся, але у більшості випадків її можна уникнути. У мене недавно виникла схожа ситуації. Я став “жертвою” якоїсь атаки. Атаки – голосно сказано. Фактично хтось посилав лише кілька запитів, а умови такі – я повинен використовувати не більше 25% ресурсів процесора і ОЗП. Я використав 100% – і мій сайт заблокували, потім розблокували, попросили видалити кілька плагінів (типу спростити сайт) – але це знову ж не допомогло. Зараз працює, але мені вже це не подобається 🙂 Доречі, все було доволі надійно протягом кількох років 🙂
віртуальний виділений сервер (VPS/VDS) – фактично ви орендуєте частину серверу, але тут розподіл іде чіткий, на відміну від простого веб-хостингу. Тобто умовно кажучи є сервер з процесором 1000МГц, 1 ГБайт ОЗП, 1 ТБайт вінчестер. Є 4 користувачі – вони отримують сервери з процесором 250 МГЦ, 250 МБ ОЗП і 250 ГБайт місця. Теоретично такий віртуальний сервер буде аналогічний фізичному з такими характеристиками, але не потрібно мати 4 слабкі сервери, достатньо мати 1 потужний. Такий хостинг доволі надійний і підійде для більшості проектів навіть з високою відвідуваністю.
виділений сервер (фізичний) – оренда окремого серверу. Це потрібно тільки для серйозних проектів, таких проектів не дуже багато в Україні, тому навряд чи мені (чи Вам?) буде потрібен такий. Не бачу сенсу про нього поки говорити, так як це достатньо дорого.
колокація – Ви маєте свій власний сервер, який і підключать до інтернету.
Якого ж провайдера варто обрати?
Перше запитання, яке Ви маєте собі поставити, де краще купити хостинг, в Україні чи за кордоном? Зазвичай, за кордоном, як би то не звучало парадоксально, ціни нижчі, хоча сервіс і служба підтримки не гірша (потрібно врахувати, що частіше всього служба підтримки тільки англійською). В Україні – швидше пінг та і швидкість завантаження для українських користувачів (досить важливий аргумент). Якщо хостинг і відвідувач вашого сайту в UA-IX – швидкість буде досить високою, але в очтанній час це особливо не помітно. Тому все більше більше купується хостинг за кордоном (частіше всього оплата по PayPal).
Також важливий аргумент – про нього я не сказав раніше. Це аптайм (uptime). Відсоток має наближатись до 100%, є спеціальні моніторингові служби для перевірки аптайму. Це досить важливо для індексації Вашого сайту в пошукових системах та і взагалі.
Дивіться також різні рейтинги і відгуки (але їм не можна довіряти на всі 100%), можливо провайдер приховує якісь проблеми, які потім вилізуть Вам боком і Ви будете витрачати купу нервів і часу. Варто спробувати також тестовий період, якщо така послуга надається. Ви оціните зручність панелі управління, швидкість роботи і можливості. Якщо все працює чудово, це абсолютно не означає, що так буде завжди, про це теж пам’ятайте. Відгук про свого провайдера напишу пізніше.
Також, якщо Ви вже визначились з провайдером, перевірте можливість автоматичного резервного копіювання (backup). Якщо такої можливості немає, періодично самі робіть резервні копії… Варто не забувати про це.
Розраховуйте свої кошти. Якщо сайт приносить прибуток тільки за допомогою розміщеної реклами, Ви не можете витрачати більше, ніж заробляти. Тому, маючи високу відвідуваність, потрібно достойно монетизувати сайт, щоб вистачило коштів на необхідний хостинг (більший проект – більша відвідуваність – більші вимоги).
Закордонні провайдери (рідко й українські) з високим рейтингом довіри часто пропонують повернення грошей (moneyback), якщо будуть проблеми з хостингом протягом 30 днів. Запитайте у Вашого провайдера, чи надається Вам така послуга.