Коли католик стикається зі Свідками Єгови, може мати клопіт, бачачи, як легко вони віднаходять біблійні вірші на підтримку своїх тез. Такий католик може також із соромом констатувати, що ось він зустрів людей, які «насправді знають Біблію»!

Однак реальне знання Біблії Свідками Єгови обмежується вирваними з контексту віршами, завченими на пам’ять у рамках студіювання відповідних тем.

Про неточність цитування Біблії у «Вартовій башті» можна говорити довго. Детальній полеміці з викладеним у цьому часописі присвячено купу публікацій. Я наведу лише кілька показових, найвиразніших «затемнень» в ученні Свідків Єгови.

1 обман — Біблія Свідків Єгови

Свідки Єгови послуговуються власною версією Святого Письма, що називається «Перекладом Нового Світу». Не було би в цьому нічого невідповідного, але, на жаль, це текст дуже сильно зманіпульований, сповнений переінакшень, які мають на меті «допасувати» Святе Письмо до того, чого навчає Товариство Вартової Башти. Внаслідок цього здійснено фальшування Слова Божого. Свідки Єгови переконані, що це найкращий і найточніший переклад, бо так написано у «Вартовій башті»; однак це текст, що постав із порушенням усіх принципів сучасної герменевтики й лінгвістики. Зокрема, це переклад з англійської. Тобто текстовий рівень такого видання Біблії — приблизно якби «Кобзар» Шевченка перекладали з німецької на угорську. В сучасній біблістиці так не робиться, бо це просто несерйозно.

Зазираючи у цей «переклад», не знайдемо прізвищ перекладачів, тобто це анонімне опрацювання. Свідки Єгови стверджують, що неважливо знати про компетентність перекладачів, бо цінність перекладу визначається його позитивними рисами. Можна припустити, що головною «перевагою» тут є згідність з ученням «Вартової башти».

2 обман — Єгова як ім’я Боже

Свідки Єгови велике значення надають імені Божому, об’явленому у Старому Завіті. Вони вважають усі християнські віровизнання помилковими, бо вони не використовують цього імені.

Однак слово «Єгова» є мовним викрутасом, що постав унаслідок помилки.

Гебрейський алфавіт складається виключно з приголосних літер. У гебрейській Біблії ім’я бога записується чотирма літерами JHWH (т. зв. тетраграма, тетраграматон). Але юдеї, зі страху перед негідним вимовлянням імені Божого, читаючи біблійний текст, часто використовували замінники, такі як Adonaj або Elohim.

У Середньовіччі юдеї-масорети вигадали систему зазначення голосних і дописали до теграграматону знаки, взяті з імен Адонай чи Елогім, аби таким чином зазначити, що саме це слово тут потрібно вимовити замість написаного. Люди недовчені прочитали все це разом як «Єгова», Jehowah. Сенс цього — приблизно такий, якби до назви «Київ» підставити голосні слова «місто», і тоді можна стверджувати, що насправді це читається як «Кійво».

Ми, нинішні, просто не знаємо, як правильно звучить ім’я Боже. Однак біблісти дійшли згоди, що найімовірніша версія — це Ягве.

Свідки Єгови, приперті до стінки, стверджують, що в кінцевому підсумку не така вже важлива вимова, як промовляння імені Божого, а водночас уперто стоять за безсумнівно помилкову форму. Певно, тому, що інакше мусили б змінити назву свого віросповідання.

Натомість «Вартова башта» не забуває допасовувати свою Біблію до науки про ім’я Бога. З цією метою Свідки зважилися на крок неймовірного нахабства: вони просто вставили ім’я Єгова (в сумі аж 273 рази!) у Новий Завіт туди, де в грецькому тексті є слово Kyrios (Господь). Це неприпустиме перекручення тексту! Якщо ім’я Боже ми знаходимо тетраграматоном у текстах Старого Завіту, то в Новому воно ніколи не з’являється поза грецькою транслітерацією єврейського «алелуя» (Hallelu Jah).

Брошура Свідків Єгови під назвою «Ім’я Боже, яке залишиться навіки» пояснює, що перекладач мав право «повернути» це ім’я, навіть якщо його немає у жодних наявних на сьогодні рукописах, бо початково воно мало виступати у Новому Завіті, але було усунуте. В процесі перекладу, однак, слід виходити з наявного тексту, мовою оригіналу, а не з фантастичним домислів.

Людство має у своєму розпорядженні грецькі рукописи Нового Завіту, які не містять імені Бога, отож і в перекладі цього не повинно бути. Це питання елементарної поваги до тексту, який перекладаємо.

Слово «Єгова» впроваджене Свідками до Нового Завіту також і в тих місцях, які не є цитатами зі Старого Завіту. Однак вони зробили це тільки там, де їм було потрібно.

Оскільки титул Kyrios (Господь) у Новому Завіті стосується Бога Отця так само, як і Ісуса, Свідки Єгови через вибіркове трактування термінології нейтралізували вірші, які підкреслюють божественність Ісуса і Його єдиносущність з Отцем, Богом Ягве.

Наприклад, у Діяннях Апостолів (7, 59 і далі) Стефан каже: «Господи Ісусе, прийми дух мій» та «Господи, не постав їм цього за гріх». Свідки Єгови у другому вірші вважають, що Стефан звертається не до Ісуса, а до Єгови.

У Посланні до Римлян (10,13) фрагмент про спасіння в імені Господньому змінений у Біблії Свідків так, щоб можна було прочитати, ніби спасіння звершується в ім’я Єгови. Хоча, якщо взяти контекст, видно, що від 9 вірша мова йде про Ісуса.

Далі 1 Кор 2, 16 говорить про пізнання задуму Господнього, і тут ідеться про задум Христовий. Свідки ж говорять про задум Єгови. Лк 1, 16 і далі, говорить про Йоана Хрестителя, який навернув багатьох до «Господа, їхнього Бога; він час піде перед Ним». Свідки ж проголошують, що Йоан ішов перед Єговою, хоча Новий Завіт виразно вказує, що він іде перед Христом (Мт 3, 11; Мк 1, 7; Лк 1, 76).

Єдиним критерієм, який визначав, що перекладачі Біблії Свідків вписували чи оминали ім’я Боже в місця, які не були цитатами зі Старого Завіту, була ідеологія, оскільки переклад Свідків послідовно змінює тексти, які стосуються божественності Ісуса, так, щоб вони набирали інакшого значення. Іншими словами, допасовують текст Святого Письма до доктрини, яку проголошує «Вартова башта».

Свідки Єгови «підправили» також і Старий Завіт. До загалом відомих 6828 місць, де зазначено ім’я Ягве, вони додали ще 141, стверджуючи, що юдейські переписувачі усунули це ім’я з первісних текстів і замінили його словом Елогім — чого не підтверджує жоден із юдейських рукописів біблійних текстів.

3 обман — Ісус це «менший» бог і архангел

Свідки Єгови відкидають фундамент християнства, яким є віра в божественність Ісуса Христа, вважаючи Його ангелом, що був створений Богом. Вони охоче посилаються на фрагменти Біблії, з яких випливає підпорядкованість Ісуса Богові-Отцю, хоча їх легко пояснити тим, що вони стосуються Божого Сина після втілення, тобто після прийняття Ним людської природи.

Божественність Ісуса це вочевидь надто розлога тема, щоб її тут викласти, а кількість біблійних текстів, що її підтверджують, — величезна. Я обмежуся показом відвертих маніпуляцій, яких допускаються Свідки Єгови у своїй Біблії. В оригінальному (грецькому) тексті прологу Євангелія від Йоана (Йн 1, 1) слово «Бог» (Theos) з’являється двічі. Спершу він стосується Бога Отця, а потім — Предвічного Слова, тобто Ісуса.

У перекладі свідків Єгови цей вірш записаний так: «На початку було Слово, а Слово було у Бога, і богом було Слово», тобто Ісуса названо богом з малої літери. Свідки Єгови аргументують це браком артикля перед другим «Theos». Тим часом такий запис випливає з принципів граматики грецької мови. Ісус, зрештою, в багатьох інших місцях названий словом Theos з артиклем, що видно, наприклад, із визнання «невірного» Томи (Йн 20, 28). З іншого боку, є також місця, в яких артикля немає при слові «Бог», що відноситься до Отця (напр., Йн 1, 6 і Йн 1, 13).

Якщо Свідки Єгови вважають Ісуса богом з малої «б», то вони політеїсти, бо вірять у двох богів: більшого і меншого. Відкидаючи віру в Єдиного Бога у трьох Особах, вони впадаютьу багатобожжя.

У перекладі Свідків змінено чимало віршів, які підкреслюють божественність Ісуса.

Послання до Колосян (1, 16-17) у Перекладі Нового Світу каже: «за його посередництвом було створене все інше у небесах і на землі, що видиме і що невидиме, чи то престоли, чи начальства, чи уряди, чи власті. Все інше було створене через нього і для нього. Він також є перед усім іншим і за його посередництвом усе інше було покликане до існування». Слово «інше» тут додане, в оригіналі його нема. У Старому Завіті читаємо, що Творець це Ягве, а отже, Ісус не міг бути Творцем усього, а тільки того, що залишалося створити після творчого акту Бога. Переклад «за його посередництвом було створене» це також маніпуляція, бо грецький текст виразно стверджує: «В Ньому було створено все».

Наступний приклад можна знайти у Посланні до Юдеїв (1, 8). Цитата зі Старого Завіту, яка стосується Сина, тобто Ісуса, згідно з Перекладом Нового Світу звучить так: «Бог є твоїм троном навіки». У грецькому оригіналі натомість маємо «трон твій, Боже, навіки» (пор. Пс 45, 7‑8).

У Діяннях Апостолів говориться про громаду Божу, яку «набув для себе кров’ю своєю». Оскільки цей вірш називає Ісуса Богом, Свідки Єгови додали до нього на кінці слово «Сина», яке повністю змінило сенс вірша: «зібрання Бога, набуде для нього через кров його власного Сина».

Досить курйозною ідеєю Свідків є думка, ніби Ісус це та сама особа, що й архангел Михаїл.

Це справді повністю оригінальне, бо на питання Ісуса: «За кого люди вважають Сина Чоловічого?» та «А ви за кого Мене вважаєте?» ніхто не відповів, що за архангела Михаїла.

Біблія виразно показує вищість Ісуса над усіма ангелами (Євр 2, 5.8; Одкр 14, 10). Послання до Колосян застерігає нас від надмірного вшанування ангелів (Кол 2, 18; пор. Євр 1, 4‑7), а Христові ми повинні віддати таку само честь, як Богу Отцю (Йн 5, 23). У Першому посланні до Солунян читаємо: «Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба» (4, 16). Отже, архангел це особа, відмінна від Господа. Підтверджує це 2 Сол 1 7: «Коли з’явиться з неба Господь Ісус з ангелами своєї сили». Свідки Єгови, аби легше ідентифікувати Ісуса а архангелом Михаїлом, змінили у своїй Біблії цей вірш і переказали його так: «сам Господь зійде з неба (…) з голосом архангельським і трубою Божою». І на підставі свого фальшування доводять, що як Ісус має архангельський голос, то Він — архангел.

4 обман — Святий Дух як електрична енергія

Свідки Єгови у публікаціях та своїй Біблії визначення «Дух Святий» пишуть з малих літер. Вони вважають, що це назва «чинної безособової сили Бога», чогось на зразок електроенергії. Однак Святе Письмо відрізняє Духа Святого від сили чи моці Божої (Зах 4, 6; Діян 10, 38; 1 Сол 1, 5; 2 Кор 6, 4нн). Міць є рисою Духа Святого, а Він є Подателем (пор. «щоб ви збагатились у надії, силою Духа Святого», Рим 15, 13; «силою знаків і чудес, силою Духа Святого, Рим 15, 19). Дух Святий названий «Утішителем» (гр. Parakletos), який усього навчить і все нагадає (див. Йн 14, 16.26; 15, 26; 16, 7). Так названо і Бога Отця (див. 2 Кор 7, 6; пор. Іс 51, 12нн), і Сина Божого (див. Йн 14, 16 і 1 Йн 2, 1).

Новий Завіть навчає про божественність Святого Духа, а Свідки Єгови відкидають це.

У Першому посланні до Корінтян читаємо: «Хіба ж не знаєте, що ваше тіло — храм Святого Духа?» (6, 19), «прославляйте Бога у вашому тілі» (6, 20). Ми — святиня Бога, бо Дух Святий мешкає в нас (див. 1 Кор 3, 16). Обманути Духа Святого це обманути Бога (див. Діян 5, 3).

У перекладі Свідків Єгови зроблено чимало маніпуляцій, аби з Духа Святого як Когось зробити духа як щось. У Першому посланні до Тимотея взагалі усунуто слово «дух». У грецькому оригіналі читаємо «а Дух виразно промовляє». Замість цього у тексті Свідків маємо: «натхненний вислів виразно промовляє». Іменник «pneuma» передано через вираз «натхненний вислів», бо ж Свідки навчають, що Дух Святий то не особа, а тому промовляти не може.

5 обман — Ісус помер на палі

Якщо хтось переглядав колись «Вартову башту», то напевно бачив ілюстрації, які представляють Ісуса, прибитого до простої палі. Свідки Єгови стверджують, що грецьке stauros, перекладене як «хрест», насправді означає палю. В класичній грецькій мові (тобто у період до V-IV ст. до н.е.) це і справді було так: stauros означало палю або стовп. Проте з часів Гомера мова змінилася. Слово stauros набуло нових значень, і за часів Ісуса ним називали все, що високо підносилося на вертикальній палі, отже, застосовувалося також і до розп’ять. Стосовно самої палі то вже радше вживали слово skolps. Тобто згадане stauros не є однозначним словом. Отож як воно має бути перекладене? З археологічних та історичних даних ми знаємо, що під час екзекуції засуджених прибивали як до простих стовпів, так і до стовпів у формі Х, +, Т або подібних. Ісус же був прибитий до стовпа, перехрещеного балкою. Знаємо про це не тільки з переказу традиції. Ламання ніг засудженим не мало би жодного сенсу, якби ті були прибиті до простого стовпа. То після прибиття з розпростертими руками людина поступово вдушувалася і мусила спиратися на пробиті стопи, аби зачерпнути повітря. Смерть на хресті наставала від удушення, коли засуджений уже не мав сили підтягнутися для вдиху. Ламання гомілок робило так, що засуджений більше не міг спертися навіть на пробиті ноги, тіло повисало на руках і таким чином швидко наставала смерть.

Ісусові не перебивали ніг, але не тому, що Він був прибитий до простого стовпа, але тому, що на момент розпорядження про це Він уже не жив. Крім того, читаємо, що над головою Ісуса було вміщено напис (див. Мт 27, 37), а не над Його руками, витягнутими догори. Напис над головою міг бути доданий тільки тоді, коли руки були розпростерті. Окрім того, на руках Воскреслого були сліди цвяхів, а не одного тільки цвяха, як це випливає з ілюстрації в «Вартовій башті».

Можна поставити питання: чому Свідки Єгови так сильно наполягають, що знаряддя страти Ісуса не мало форми хреста? Тому що це становить свідому спробу порвати з християнською символікою. Таким чином вони відмежовуються від усіх християн, заперечуючи знак, що визначає нашу автентичність.

6 обман — життя по смерті не існує

Ми знаємо вислів Ісуса, скерований до розіп’ятого поруч, розкаяного розбійника: «Поправді кажу тобі: сьогодні будеш зі Мною в раю» (Лк 23, 43).

Свідки Єгови перекручують сенс Христової обітниці, переносячи її далеко в майбутнє. За їхньою версією, після смерті розбійник не існував, бо безсмертної душі немає, але після встановлення раю на землі він буде знову покликаний до існування.

Тому згаданий вірш у Біблії Свідків звучить так: «Поправді кажу тобі сьогодні: будеш зі Мною в раю». Буває, що розділовий знак становить дрібницю, але «диявол криється в деталях». У цьому разі пересування розділового знаку змінює сенс сказаного Христом. Вочевидь у грецькій мові Нового Завіту немає наших розділових знаків, теоретично можна прочитати так і так; проте конструкція вислову стає дивною.

7 обман — Бог як противник переливання крові?

На завершення — це один «туман», якого напускають Свідки Єгови. Можна було би сприйняти це як нешкідливе дивацтво, якби не факт, що ця ідея призводить до численних трагедій. Свідки Єгови проголошують, що ті, хто споживає їжу, яка містить кров, як і ті, кому переливають кров, звершують гріх, рівний ідолопоклонству.

Фактом є, що Старий Завіт наказував утримуватися від споживання крові, що було пов’язане, серед іншого, з її жертовним значенням (див. Євр 9, 7; 13, 11; пор. Лев 17, 11). Кров та утримання від неї, як і її культова цінність, утратили своє значення з моменту пролиття жертовної крові Ісуса (див. 1 Йн 1, 7). Порада Якова, щоб не споживати їжі з кров’ю (див. Діян 15, 20), дана християнам, обґрунтована виключно контактами зі сповідниками юдаїзму (див. Діян 15, 21). Ішлося про неспокушування тих, які залишалися виключно при Старому Завіті (пор. 1 Кор 10, 32). Так діяв св. Павло, який писав: «Я став як юдей для юдеїв, щоб юдеїв придбати» (1 Кор 9, 20). У Діян 15, 29 читаємо: «Добре зробите, коли будете берегтися цього», а отже, заборона споживати кров не була беззастережним наказом, а тільки вказівкою тактовної поведінки стосовно юдеїв. Однак у Святому Письмі також написано: «Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючи заради сумління» (1 Кор 10, 25), а також: «Все, що Бог створив, — добре, і не слід нічого відкидати, коли його з подякою приймати, бо воно освячується словом Божим і молитвою» (1 Тим 4, 4). Зрештою, «Царство Боже це не справа того, що їсться і п’ється» (Рим 14, 17).

Для Свідків Єгови неспоживання їжі з кров’ю (класичний приклад — кров’яна ковбаса) має фундаментальне значення — хоча вони самі не практикують ритуального забивання тварин; але насправді складно зрозуміти, чому «Вартова башта» пов’язує споживання в їжу крові тварин із переливанням людської крові. Ісус навчав, що рятування людського життя має першість навіть над дотриманням шабату. Тим сумнішою є відмова від переливання крові тільки на підставі того, що у 1940‑х роках така ідея прийшла до голови тодішньому керівнику Товариства Сторожової башти Натану Кнорру.

Розмовляючи зі Свідками Єгови, ми повинні пам’ятати, що прості рядові члени цієї організації — це загалом люди, яких вона обдурила і якими маніпулює. Проте до них треба ставитися з повагою і проявляти любов до ближнього, а заодно робити собі іспит совісті, чи ми не сприяємо тому, що деякі католики воліли відійти до цієї секти (керованої якимось Директором), аніж перебувати в Церкві, заснованій Христом і керованій Наступником св. Петра.

 

Роман Зайонц — бібліст, демонолог, випускник Інституту біблійних наук Люблінського католицького університету. Автор книжки «Сатана у Старому Завіті». Публікується головно в часописах «Egzorcysta», «List», «Biblia krok po kroku».