Все почалось з того, що я вирішив все ж таки взяти участь в олімпіаді з математики (останній шанс, оскільки я 5й курс). Шансів було небагато, але виступив м’яко кажучи, не дуже… Потім вирішив взяти участь у змаганнях з пауерліфтингу – мабуть далася взнаки втома – виступив на нуль (хоча виступаю вперше – може просто не розрахував сили – забагато одразу захотів). Ну я вирішив або іти на 1й розряд, або нічого. Вийшло нічого 🙁 А зараз дуже мало часу залишилось для того, щоб закінчити диплом, а найгірше в цьому те, що часу практично не залишилось – передзахисти вже всі пройшли – скоро вже і захист… Ше й ніякого бажання немає писати.:( Отаке.
В мене теж часто буває таке, що багато на себе беру, а потім нічого не виходить і бажання робити нічого нема 🙁
той паверліфтинг з його розрядами – брєд. Легкий бодібілдинг приємніше заняття.
Головне правельний настрой – позитиву треба більше
Треба було хоча б шось прорвати – тоді і далі б все класно пішло)
а то тепер в зал приходжу – і вже нема тої мотивації…
легкий бодібілдинг (ше називають спорт для себе) -не має такої мотивації…