Виступи опозиції в Сирії є частиною масового руху протесту в арабських країнах – «арабської весни». З 1963 року країною правила Партія арабського соціалістичного відродження («Баас»). Башир Асад змінив на посту президента свого батька – Хафеза Асада. Вибори пройшли у формі референдуму, в ході якого пропонувалося відповісти на запитання, чи схвалюють громадяни єдину кандидатуру – Б.Асад – в якості президента.

У січні 2011 року почалися масові антиурядові виступи незадоволених несменяемостью правлячої партії і фактичної диктатурою сім’ї Асадов. Поряд з мирними формами протесту (ходи і голодовки) протестуючі використовували бійки з поліцією, підпали урядових установ та інші протизаконні діяння.

Для придушення заворушень уряд використав війська. Були випадки розстрілу солдат, які відмовилися стріляти по мирних жителях. На бік «Вільної армії Сирії» (збройні формування повстанців) переходили військовослужбовці регулярної армії. Долучилися до неї і воєнізовані групи ісламістів.

У міру наростання напруження боротьби росло озлоблення з обох сторін.
В результаті бойових дій гинули мирні жителі, причому їх смерть обидві сторони намагалися використовувати в пропагандистських цілях. 25 травня 2012 в світових ЗМІ з’явилися повідомлення про загибель в сирійській селі Ель-Хоула понад 90 мирних жителів, в тому числі, понад 30 дітей. Згодом з’ясувалося, що загинули 108 осіб.

З самого початку Комітет ООН з прав людини поклав провину за загибель на Башира Асада, заявивши, що люди стали жертвами артобстрілу урядовими військами. Проте розслідування показало, що осколкові поранення стали причиною загибелі лише 20 чоловік. Решта були вбиті або пострілами з близької відстані, або зарізано.

Сирійський уряд заявило, що не має відношення до загибелі мирних жителів, оскільки його армія не займало село, і звинуватило в убивстві ісламістів. Подальше розслідування трагедії спостерігачами ООН дає підставу вважати, що в даному випадку уряд говорить правду. Ісламісти можуть бути зацікавлені в зриві мирних переговорів між обома сторонами конфлікту під керівництвом генерального секретаря ООН Кофі Аннана.