Система освіти

Я вже писав раніше про своє навчання. В школі, в ліцеї, в університеті.
Що це мені дало? Важко сказати.

Насправді, щось таки і дало. Сам би я навряд чи б щось вивчав взагалі.
Доречі, в Житомирі є така сім’я – де діти взагалі не ходять в школу.
Раніше я думав, це ж так погано, а зараз вже думаю інакше. Якщо у них вистачає мотивації навчатись самим, то у них і так все вийде. Але умови вступу в університет теж доволі бюрократичні зараз. Потрібен атестат…

Колись я думав, що ПТУ – це взагалі відстій. Так, рівень студентів там не дуже, але вони, можливо, отримають хоча б якусь роботу, та й будуть отримувати якусь стипендію. Це краще, ніж іти в університет – і платити за навчання… Взагалі таких людей не розумію, які платять за навчання. Ідея ніби така – вони думають, ніби вступають в престижний вуз, і, після завершення навчання знайдуть роботу, на якій окуплять ці всі витрати та ще й зароблять.

Ні, все не так просто. Можна платити-платити і потім не отримати нічого. А можливо, цей час можна було використати з користю, піти на будь-яку роботу і хоча б якусь копійку вже заробити.

В університеті мені було легко навчатись, адже пішов я туди після ліцею. Цікаву річ тоді говорив директор ліцею, Ви підете в університет, а біля Вас, можливо, будуть сидіти “барани”, які не знають, що таке 2+2. Чи вони винні в цьому, не знаю, можливо і так. Але суть була в тому, що не потрібно абсолютно рівнятись на інших. Зрозуміло, що їх рівень після сільської школи, м’яко кажучи, не дуже. І я кажу, що не у всіх випадках вони винні. Отже, потрібно було не опуститись до їх рівня.

Але що я можу сказати про свій університет? Його рівень теж не дуже. І я розумів, що вчитись повинен я сам. Адже багато викладачів було таких, які навчались на “трійки”, але стали викладачами. Згодом я зрозумів, чому так вийшло, коли сам планував іти в аспірантуру, і мене навіть не допустили до екзаменів, мотивуючи це фразою : “Я так хочу”. Я сказав декану, так і скажи – конкурсу немає, беру кого хочу і все. Тоді він мені почав розповідати, що мені важко буде знайти керівника, важко буде написати дисертацію. Я кажу, вже знайшов, а він на це відповів – я його не хочу. Тобто, допустити до екзаменів має зав.кафедри+декан, якщо вони не хочуть, то нічого не буде.

Можливо, варто було (буде) написати скаргу на рахунок цього у відповідні інстанції, але я не думаю, що це щось вирішить. Мені сказали типу можеш іти – вступати в аспірантуру, але ми будемо робити так, щоб тобі було непросто. І це сказано було деканом. Можливо, не буквально, але натяк такий був 100%. Типу будуть всіма способами заважати мені…

Чому я такий впевнений, що беруть не зовсім прозоро? Середній бал у мене 5,0, у тих кого беруть – точно менше. У мене були статті, призові місця на олімпіаді, конференції, у “конкурентів” – такого немає. Та й власне до “конкурентів” в мене претензій немає, але просто мене не допускають, оскільки розуміють, що я на 99% пройду по результатам екзаменів.

Втім, я вже забив на це все. Всі в мене питали – чому я не пішов в аспірантуру, адже всі розуміли, як я навчався і рівень знань в порівнянні з іншими. Тут я себе, звичайно, не нахвалюю… Пішов би я в кращий вуз і був би там ніким. Але тут потрібно порівнювати з іншими, ось і все. Раніше так і було, але зараз стало інакше.

Коротше, забив я на це все. Адже навіть, якщо б і продовжував навчання – нічого б не змінилось. Ніяких супер перспектив немає. Просто мені це було цікаво для себе. А щоб заробляти нормально, цього не вистачить.

Власне, тепер поговоримо про роботу, яку мені пропонував вуз. Якщо сказати просто, чорноробочим. Для цього потрібно було вчитись 5 років? При чому, декан, знову ж таки, розповідав – що там потрібні хороші студенти, там прекрасні умови і т.д. Насправді виявилось зовсім не те.

Як же потрібно було навчатись і який вуз обирати? Про це я напишу в наступних статтях. Дуже скоро!

Порівняльна політична реклама

Коли мова йде про просту рекламу, продукція конкурента жорстко зафарбовується або приховується. Порівняльна реклама завжди була заборонена.

Але в політиці, виявляється все дозволено.

В цьому плані мені подобається Свобода та Комуністична Партія. Вони агітують за себе. Про інших не згадують нічого.

А от Партія Регіонів, ВО Батьківщина, Наша Україна чітко використовують “брудні методи”. ПР говорить про помаранчевих, Бітьківщина – про ПР, а Наша Україна просто валить на всіх, хоча з самого початку реклама в Нашої України була ніби нейтральна.

Особливо мене дістала реклама від Партії Регіонів, де говориться: “Я люблю бокс, але голосувати за нього не збираюся…” Більш ніж чіткий натяк на “УДАР” Віталія Кличка. Далі в рекламі йдеться про те, що Кличко приєднається до “Помаранчевої команди бездарних керівників”. Дивіться самі.

“Антиреклама означає те, що ми комусь дуже заважаємо”, – сказав Кличко. На його думку, подібні речі на справді свідомих виборців вплинути не можуть. Партія “УДАР” готова надіслати скаргу в ЦВК, але навряд чи це щось дасть…

На жаль, ролик Нашої України, там де згадуються боксерські рукавички, не можу знайти 🙂 Але неважливо. Як же “Удар” зараз всіх “чіпляє”. Такий високий рейтинг отримати з нуля 🙂

Ось знайшов рекламу Нашої України 🙂

Про WebMoney

Так, це одна із найпопулярніших систем для розрахунку через інтернет, особливо для пост-радянського простору. Дешево, зручно, швидко і т.д. Вводити-виводити можна на приват-24, що дозволяє легко прив’язати WebMoney до реальних грошей без шалених відсотків (витрати, зазвичай, складають 1-2%).

Але є і суттєві недоліки.

Нещодавно ввели підтвердження кожного платежу по SMS, вимкнути ніяк не можна*, доводиться весь час шукати мобільний телефон і вводити “клятий” код. Це так дістає! Навіть PayPal працює без жодних підтверджень… Крім того, для таких платежів мінімальна комісія складає 40 коп.

А ще, аккаунт WebMoney ніяк не можна перенести на іншу ОС. Я хотів поставити собі Linux, але, схоже – там проблему вирішити ніяк не можна. Запускати через віртуальну машину заборонено системою WebMoney. Отже, щоб працювати з тим самим аккаунтом WebMoney, я повинен працювати тільки з Windows. Тобто, якщо я захочу ставити Linux, мені необхідно буде створювати новий аккаунт WebMoney, я цього не хочу, так як все прив’язано до старого.

* – вимкнути можна, але рекомендується задля додаткової безпеки.

 

Авторство Google

Як вказати Google Ваше авторство?

Дуже просто. Перевірено на власному досвіді. Ніяких додаткових посилань і кодів не потрібно.

Для початку Ви повинні бути зареєстровані на Google Plus.

В своєму профілі вказати – розміщення власних публікацій на: (потрібно додати список Ваших сайтів).

Потім в шапці перед кодом

</head>

вставити код:

<link rel=”author” href=”https://profiles.google.com/***/posts”/ >

де *** – Ваш id в Google Plus.

Втім, авторство відображається частково (не на всіх сторінках), не знаю від чого це залежить.

Забув додати, на аватарці у Вас повинна бути фотка, а не картинка. Не можу 100-відсотково підтвердити цю інформацію, але схоже, поки в мене була картинка, нічого не відображалось.

Що ж дає авторство Google?

Шукаючи інформацію через пошукову систему Google, люди будуть бачити Ваше авторство. Крім того, буде відображатись Ваша аватарка і ім’я. Якщо ж Ваші сторінки будуть згадуватись 2 і більше разів при одному пошуковому запиті на одній сторінці, кожен наступний раз буде відображатись тільки Ваше ім’я.

Є така гіпотеза, що народ буде більше клікати на Ваші сторінки, шукаючи інформацію в Google, якщо побачить  у Вас яскраву аватарку. Це, можна сказати, кидається у вічі. Тому таким інструментом, як авторство Google, варто скористатись.

Ярослав Мазурок – вбивця чи герой? Нові фото + останні новини від 11.10.12

“Пам’ятаєте, я робив заяву, що в нас є підозрюваний і ми проводимо низку експертиз, в тому числі й експертизу ДНК, експертизу відбитків пальців тощо. Після цього експерти зробили висновки – 100-відсоткові, – що це саме ця людина”, – зазначив міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко.

Але йому всеодно ніхто не повірить. Так вже прийнято в нашій країні, нікому не вірити, тим паче міліції 🙂

Власне народ розділився на дві частини – дехто повірив, що це справді Ярослав Мазурок і є “вбивцею з Каравану”, і дивується, чому ж він не здається; а хтось вважає – що це взагалі не він, просто схожий. Ще частина народу думає, що навіть саме відео стрілянини в Каравані – постановка.

Відповідь на запитання “Чому ж він не здається, якшо він не стріляв?”, дуже проста. Швидше за все його будуть намагатися одразу застрелити, навіть якщо він буде без зброї. А другий варіант – результати експертизи сфальшують (або вже сфальшували).
Ось цього і бояться всі. А ще люди почали масово бідкатись на тих охоронців, підтверджені масові факти вимагання грошей. Можливо, з “караванського стрілка” теж вимагали гроші і лякали викликати міліцію. Тому дехто навіть підтримує вбивцю. Мовляв, так їм (охоронцям) і треба… Вони заслужили це… Для таких – він навіть, як герой. Втім, дехто просто побоюється, що це не він, але йому “пришиють”  не тільки це вбивство, а й багато інших.

Якщо проводилась експертиза ДНК, то результати повинні були з чимось порівнюватись. Родичі не зобов’язані були надавати свої генетичні матеріали. Ну, припустимо – що вони на місці злочину знайшли його волосину. Але ж він міг бути там і раніше. На багатьох новинних сайтах написали, що експертизу провели одразу. Я можу помилятись, але на проведення експертизи потрібно кілька днів.

Я вже писав раніше, що найбільш чітким доказом буде порівняння відбитків пальців. Ось і все. Але потрібно ще знайти Ярослава Мазурка – живим, незалежно від того, чи є він вбивця, чи ні.

В продовження теми, ТСН знайшла в соціальний мережі фото, яке виклала дочка Мазурка – Тетяна. Що цікаво, фото вона опублікувала нещодавно. Який це має зв’язок з вирішенням цієї справи, не зовсім зрозуміло або ж зовсім не зрозуміло 🙂

Ну ось ще фото, черговий раз зіграйте в гру “Мазурок – караванський стрілок”. Потрібно визначити, чи схожий він на цьому фото на вбивцю з Каравану…

Нагадаю, вчора Ярослава Мазурка було оголошено в міжнародний розшук.

1 2 3 ... 776 777 778 779 780 781 782 783 784 785 786 ... 901 902 903