20-річні мільйонери

Прокоментуй!

В попередніх дописах писав про секрети заробітку грошей – все розпливчасто і крім мотивації нічого і не було. Так ось дивіться, як воно на практиці. 20-річні мільйонери діляться своїми секретами.

Подивився я цю попсову передачу (але саме цей випуск непоганий), і що я зрозумів? Людям просто пощастило, вони зайняли якусь свою нішу – і все. А багато хто прибільшує свій прибуток, щоб здатись дуже розумним=)

Хотілося б проаналізувати ідеї, представлені на відео.

1. Хостели. Це цікаво, але потрібно було з чогось починати. Здавав квартиру бабусі – ну це вже початковий капітал був. Мати окрему квартиру, щоб її здавати (неважливо в якому форматі – просто людям чи як хостел). Отже, потрібно мати досить непоганий початковий капітал. А так на відео – звичайно всі можуть казки розказувати. Не в кожного є вільна квартира.

2. GPS-навігатор для трактора. Ну якщо такі пристрої роблять за кордоном, то чому немає багато продавців в Росії. А якщо б було багато продавців, то шалених зазорів не було б. Тобто, продала 500 типу навігаторів – і заробила не 1 мільйон? Скільки ж потрібно з одого продажу заробляти?

3. Консалтінг або бізнес-тренінги. Ну це я взагалі не розумію. Так, є такі люди, які платять великі гроші за семінари, на яких вони отримують елементарну інформацію. В більшості випадків це просто мотивація, а заробляти більше вони стали завдяки собі, а не якомусь бізнес-тренеру. Але консультанти заробляють багато, можна тільки їм поаплодувати, так як це взагалі божевільні гроші ні з чого.

4. Кнопка життя. Існують китайські телефони з кнопкою SOS уже досить давно (телефон для людей похилого віку – наприклад з великими кнопками). І коштують вони сущі копійки. Сумніваюсь, що там було винайдено щось феноменальне. Так само і з браслетом. Звичайні китайські товари, адже в Росії чи Білорусі такого ніхто виробляти не буде. Отже, щоб заробити, потрібно було “пихати” такий товар в кілька разів дорожче від фактичної ціни. І гроші такі зароблялись на людях похилого віку. Ну так, типу з’єднуються з мед. центром, але що це дає? Так само можна з’єднуватись зі службою медичної допомоги. Та й, вцілому, можна не встигнути натиснути на ту кнопку.

5. Дитячий табір. Ідея хороша, але таких таборів купа. Та і знову ж таки, потрібен значний базовий капітал. Я колись бачив рекламу схожого закладу – вивчення англійської в таборі для дітей – ціни там були огого. Тобто, це все тільки для багатих дітей. Ну добре, що там є певні секції. Але ж дуже часто такі секції для дітей в школах – просто безкоштовні, а англійську – в школі повинні вчити так само безкоштовно. Тому, знову ж таки, взяти для себе таку ідею – абсолютно неможливо.

Якщо взяти до уваги всі ідеї – і проаналізувти, то я нічого цікавого не побачив. Ідея з сайтом Чат Рулетка – була в рази кращою. Навіть фантастичною, в порівнянні з цими усіма. Але і там почали з”являтись аналоги, і теж доволі непогані, тобто ту ідею використали кілька разів, а з неї всеодно щось залишилось.

З цими ж усіма ідеями – двічі не підеш. Та й незрозуміло, що можна використати з тих порад.

Персональні (приватні) дані та інтернет

Прокоментуй!

Коли з вуст міністра доходів і зборів пролунала інформація про те, що витрати громадян будуть співставлятись зі світлинами в соціальних мережах, то багато хто вирішив приховати свої дані. Звичайно, навряд чи до такого дійде, але навіть зараз у випадку потреби Ваші персональні дані легко передадуть кому потрібно.

В чому суть соціальних мереж і чому вони потребують Ваш мобільний телефон. Все просто – по мобільному телефону легко знайти Ваше місце знаходження. Тому, якщо Ви вказали Ваш справжній номер, то при нагоді Вас дуже і дуже легко знайдуть. Звичайно, в більшості випадків вистачить просто Вашого імені і прізвища, але якщо Ви не живете по прописці, або вказали просто псевдонім чи нікнейм, то залишається один спосіб – мобільний телефон.

Тому якщо Ви хочете зашифруватись повністю (мало там що станеться, я не думаю що до такого дійде – що податкова буде перевіряти Ваші фотки=) ) – то вкажіть просто якийсь старий номер (активний), а потім викиньте ту сім-карту взагалі. Ось і все. Фоток теж бажано багато не заливати, а замість справжнього імені – вказати лише псевдонім або нікнейм.

Це що стосувалось соціальних мереж. Якщо ж говорити про домени, зокрема ORG.UA, то для їх актуалізації чи перенесення часто можуть запитувати КОЛЬОРОВУ копію (скан) паспорта або ідентифікаційний код. Ну це вже взагалі, але такі вимоги є. А відмовлятись від домена не зовсім то і хочеться. А що буде далі з тією копією паспорта, тут 100% сказати не можна. Звичайно, без Вашої фізичної присутності або підпису ніхто ніякий кредит не візьме, але ділитись так просто своїми даними не зовсім хочеться. Так само, якщо будуть якісь суттєві проблеми з сайтом, то на Вас зможуть реально впливати, адже вказані дані в інформації домену. В принципі, їх можна легко закрити, але в UANIC вони всеодно зберігаються, тому на крайній випадок всеодно Ваші дані зіллють. Ну в мене ніби нічого незаконного на сайтах немає, тому поки і не дуже хвилююсь=)

Якщо ж Ви не хочете вказувати персональні дані, то одразу виберіть собі реєстратора, а вже від нього не переносьте до інших. В таких випадках реєстратор вкаже свою інфу, і у випадку чогось домен може відійти до них… Або вони можуть його продати комусь за значну суму і складно буде довести, що Ви власник.

Я вже не кажу про те, що за Вашим ім”ям та прізвищем зможуть знайти Вашу адресу (навіть будь-хто, хто захоче). Такі сайти є навіть у вільному доступі, а більш свіжу базу Вам зіллють за гроші (наприклад на Петрівці). Так само жодної безпеки не має база ДАІ. Мабуть, всі чули – “у мене є знайомий, він може пробити, чи є штрафи або ДТП на машині” :). Впевнений, що так само за гроші десь можна її дістати, ту базу даних.

Багатий тато, бідний тато. Як заробляти гроші?

7 коментарів

Ні, я не читав книгу Роберта Кійосакі “Багатий тато, бідний тато”, а подивився невеличкий семінар в інтернеті, де він про все розповідає в доволі короткій формі. Втім, я думаю, що нічого нового та книга не розповість. Або навіть цикл книг (всього їх кілька).

Отже, основні принципи, які він намагається пояснити:

Навчання нічого не дає. Твердження “Успішне навчання – успішна робота” – хибне. В школі і університеті не вчать, як заробляти гроші, а вчать бути найманим працівником.

Не потрібно шукати роботу. Інакше ти не зможеш заробляти багато. Треба інвестувати, щоб інші працювали на тебе.

Принцип трьох скарбничок: частину потрібно відкладати (щоб перестрахуватись на випадок банкротства), частину інвестувати (щоб це приносило прибуток), а ще частину – витрачати на благодійність (щоб не бути жадібним). Відповідно, щоб була можливість все це робити, потрібно витрачати не всі свої зароблені гроші, а вміти економити. І це незалежно від того, який у Вас базовий капітал. Можна почати відкладати по 1$ в день, і поступово збільшувати цю суму.

Активи – це те, що приносить прибуток, пасиви – те, на що витрачаються гроші.

Про інвестування: “Потрібно перебрати 100 варіантів, щоб вибрати найкращий”. Отже, все зводиться до того, щоб правильно вибрати, куди інвестувати гроші, щоб вони приносили максимальний прибуток.

Всі ж інші твердження в книзі – в більшості випадків просто “вода”. Тобто, якихось дійсно раціональних і практичних порад Ви там не знайдете. Так само, як і на багатьох семінарах по заробітку, за які беруть шалені гроші, і в першу чергу на цьому заробляють автори семінарів, курсів та книг. Як би парадоксально не звучало – заробляють на тому, що розповідають іншим, як заробляти. Причому самі нічого іншого не роблять. Так, є такі люди, та і цілі компанії. Часто звучать такі поради: “ти все можеш”, “не має меж”, “думки матеріалізуються” т.д. Так може говорити кожен, і це добре, але це нічого Вам не принесе.