Сучасний дівич-вечір разюче відрізняється від того традиційного ритуалу, який мав місце пару сотень років тому. Сьогодні нареченої намагаються провести дівич-вечір як можна більш весело та незабутньо.

Інструкція

Єдине непорушне і основне правило будь-якого дівич-вечора – відсутність чоловіків (крім, зрозуміло, запрошених стриптизерів).

Основне завдання дівич-вечора – забезпечити нареченій можливість розважитися, відчути себе вільною і незалежною. Тому сучасні наречені так часто обирають для дівич-вечора культурну програму, що складається з різноманітних екстремальних розваг. Втім, екстрім зовсім не обов’язковий – можна відзначити дівич-вечір з найближчими подружками, просто організувавши посиденьки на кухні, а можна влаштувати справжній світський раут з вишуканим меню і вечірніми нарядами. Головне – не піддаватися спокусі і не влаштовувати замість дівич-вечора справжній нестримний розгул, за який Вам, безумовно, на ранок буде дуже соромно.

По-перше, намагайтеся себе контролювати і споживати алкоголь у розумних дозах. Попросту кажучи, менше пийте, більше закушуйте. По-друге, якщо ваш дівич-вечір проходить у самій екстремальній і божевільної формі, не варто знімати дійство на фотоапарат або відеокамеру, в крайньому випадку, намагайтеся піддати всі знімки та відеоролики своєї жорсткій цензурі. І не запрошуйте на такий розгульний дівич-вечір тих подруг, у вірності якому Ви сумніваєтеся. Щоб провести дівич-вечір якнайкраще, постарайтеся заздалегідь добре відіспатися і не влаштовуйте даний захід безпосередньо перед весіллям (краще провести дівич-вечір за два-три дні до дати одруження). Не варто запрошувати на дівич-вечір дівчат, які є подругами майбутнього чоловіка – обмежтеся власними подругами. У класичному варіанті дівич-вечір можна провести вдома, в кафе чи в нічному клубі – в цьому випадку без алкоголю, музики, танців, пісень і пліток не обійтися.

Масляна живопис є одним з найбільш поширених видів образотворчого мистецтва. Щоб писати маслом, необхідно заздалегідь налаштуватися на кропітку і старанну роботу.

Інструкція

Початківці художники часто не знають, з чого почати створення картини маслом. Слід прислухатися до деяких рекомендацій. У першу чергу потрібно приділити увагу правильної підготовки полотна. Полотно має пружинити під пензлем і давати художнику можливість наносити енергійні і чіткі мазки. В якості полотна використовується Пеньковий або лляної відріз тканини. Бавовняні або віскозні тканини використовувати не варто. Для початківців краще підійде полотно з нитками середньої товщини, з часом можна буде використовувати і більш рельєфну фактуру полотна.

Не менш важливим моментом є виготовлення або покупка підрамника. Він призначений для того, щоб під час роботи утримувати полотно в натягнутому стані. Підрамник повинен бути виготовлений з внутрішнім скосом, кут якого коливається в межах 5-7 градусів. Підрамник без скосу використовувати не можна, так як це може викликати попадання фарби і клею на зворотну сторону полотна.

Полотно перед використанням необхідно ретельно проклеїти рідким столярним клеєм, так як ця процедура дозволить уберегти полотно від руйнівного вплив масла. Після того, як полотно проклеєний, його слід просушити і протерти шматком зазвичай пемзи. Така шліфовка проводиться перед нанесенням другого шару клею. Після проклейки полотно грунтують, так як писати маслом на полотні негрунтовані можна. Грунт може бути емульсійним, масляним або напівмасляною. Навчаючись живопису, пробуйте грунтувати полотно різними видами грунту. Головне – щоб загрунтований полотно був білим, без плям і смуг. Основою для олійного живопису служить заздалегідь зроблений ескіз олівцем. Олійні фарби наносяться на полотно за допомогою кистей різної товщини, при цьому обов’язково користуйтеся палітрою. Зазвичай картина маслом пишеться досить довго, кожен шар мазків наноситься художником поступово і потроху. Тому не поспішайте, дайте художньому задуму втілитися на полотні в повній мірі.

Якщо Ви любите приймати гостей, Вам напевно сподобається ідея домашньої вечірки. Але влаштувати вечірку будинку необхідно таким чином, щоб вона пройшла весело, іскрометно і незабутньо, не завдаючи в той же час непоправного удару по квартирі або будинку господарів.

Інструкція

Тому заздалегідь продумайте кожну дрібницю. Підрахуйте, скільки грошей Ви можете виділити для проведення вечірки, і виберіть те приміщення в будинку, яке буде призначене для відпочинку, прийому їжі, розміщення верхнього одягу. Якщо серед гостей будуть курці, подбайте про спеціальному приміщенні для куріння. Заздалегідь оцініть свої можливості і об’єктивно підрахуйте, скільки гостей Ви можете прийняти. Необхідно, щоб людям було комфортно під час спілкування – тому, якщо серед гостей будуть конфліктні персонажі, постарайтеся заздалегідь придумати методи їх нейтралізації. У будь-якому випадку не варто запрошувати на вечірку людей, які завідомо не дуже добре ставляться один до одного. Попередньо обдзвоните всіх передбачуваних гостей і домовтеся з ними про дату і час проведення вечірки. Переконайтеся, що всі знають вашу адресу і легко зможуть Вас знайти.
Підготуйте приміщення: подбайте про посадочних місцях, тапочках, посуді. Також продумайте меню – якщо ви збираєтеся готувати, придбайте продукти заздалегідь, якщо маються на увазі тільки легкі закуски – купіть необхідну кількість горіхів, овочів і фруктів, солодощів, інгредієнтів для приготування бутербродів. Не забудьте і про напої – залежно від тематики і спрямованості вечірки заздалегідь придбайте необхідну кількість чаю, кави, алкогольних напоїв, соку, мінеральної води. Подбайте про такі важливі деталі, як серветки, туалетний папір та пакети для сміття.
Найважливіша складова вечірки – культурна програма. Влаштувати вечірку будинку можна і потрібно так, щоб всі гості залишилися задоволені. Сьогодні користуються популярністю тематичні вечірки – наприклад, можна влаштувати вечір, присвячений танців, карткових ігор або якого-небудь загального хобі. Під час проведення вечірки приділіть кожному гостю максимум уваги, постарайтеся спілкуватися з усіма гостями. Після того, як вечірка закінчена, не забудьте прибрати в квартирі, відремонтувати все, що було пошкоджено, і придумати свіжу ідею для наступної вечірки.

Дивлячись на умілих і влучних метальників ножів, ми часто ловимо себе на тому, що хочемо і самі навчитися так само вправно виконувати цей трюк . В принципі, метання ножів на сьогоднішній день вважається одним з видів активного відпочинку, і займатися ним можна як на аматорському рівні, так і професійно.

Інструкція

Нерідко освоїти метання ножів на професійному рівні можна у всіляких клубах, які займаються військово-історичною реконструюванням. Тут Ви завжди знайдете і спеціальні мішені, і тири, і якісне метальна зброя. Також можна розраховувати на професійну консультацію і слушні поради, що теж важливо. Варто пам’ятати, що похід у військово-історичний клуб обіцяє незабутні враження, а й заплатити за нього доведеться немало. На аматорському рівні метати ножі можна навіть у звичайній квартирі – Вам знадобиться дерев’яний щит розміром не менше одного квадратного метра і самі ножі. Звичайний кухонний ніж для метання не підійде – швидше за все, він зігнеться або зламається. Купуйте спеціальні ножі, вони є у продажу в збройових магазинах.
Ніж для метання відрізняється досить вузьким клинком, довжина якого коливається від 10 до 20 сантиметрів. Половину цієї довжини становить рукоятка – вона ніколи не буває обробленою пластмасою або деревом, зазвичай залишаючись суцільнометалевою. Лезо повинно бути двосічним, а кінець клинка повинен утворювати гострий кут – так ніж буде легше входити в дерево. Метати ножі не так вже й складно, просто необхідний певний навик. Брати ніж слід за рукоятку і зробити їм такий замах, щоб кисть у вихідній позиції перебувала на рівні вуха. Кидок потрібно здійснювати швидко і м’яко, без помітного зусилля. Рука повинна бути направлена ??точно в ціль, задіяти кисть не варто – кидок здійснюється плечем і передпліччям. Максимальна дистанція для метання ножів становить близько шести метрів. Знаючи теорію, можна приступати до практики. Регулярно тренуючись, незабаром ви зможете досягти успіху в метанні ножів. Почніть з самого маленького відстані, поступово збільшуючи його – і незабаром вашої влучності можна буде позаздрити.

Перед тим, як відправитися в магазин за швейною машинкою, необхідно заздалегідь визначитися, як і для чого Ви будете її використовувати.

Інструкція

Зрозуміло, всі швейні машини працюють за одним принципом. Але кожен виробник такої продукції пропонує покупцям різні моделі, і в кожної з них є свої плюси і мінуси. Якщо їх знати, то ймовірність правильно вибрати швейну машинку зростає. Сучасні швейні машинки можуть бути електромеханічними, комп’ютеризованими і швейно-вишивальними. Електромеханічні швейні машини найпростіші й недорогі. Комп’ютеризовані коштують дорожче, але й мають набагато більш широкими можливостями. Швейно-вишивальні машини використовуються і для шиття, і для вишивання, і для виконання декоративних швів (навіть букв або цифр). “Серце” швейної машини – її механізм. Він може бути суцільнометалевим, а може містити пластмасові деталі. Суцільнометалевий механізм зношується на порядок довше. Майже всі сучасні швейні машини збираються в країнах Азії – наприклад, на Тайвані. Також є шведські фірми (Husqvarna), німецькі швейні машини (Pfaff і Singer). Німецькі та шведські швейні машини є більш дорогими, ніж машини азіатській збірки, але в той же час і надійнішими.
Японська фірма Janome пропонує дуже широкий ряд швейних машин, не таких престижних і дорогих, як німецькі аналоги, але цілком доступних і надійних. Якщо Ви не плануєте шити надзвичайно складні вироби, можна вибрати швейну машинку, призначену для виконання найпростіших операцій (зигзаг, пряма строчка, петля-напівавтомат). Трохи дорожче буде коштувати машинка з широким вибором операцій – наприклад, що передбачає виконання декоративних і трикотажних рядків. Майже всі сучасні швейні машини здатні також виконувати функції оверлока. Зазвичай комплектація швейної машинки увазі наявність набору голок, масла для змащення, різних видів лапок (наприклад, для потайного шва або для пришивання блискавки). Догляд за усіма моделями швейних машин надзвичайно простий – змащувати їх потрібно вкрай рідко (силіконова змазка розрахована на п’ять років), чистку здійснюють у спеціальних сервісних центрах. У будь-якому випадку купувати швейну машину найкраще в спеціалізованому магазині, де є можливість поспілкуватися з кваліфікованим консультантом і на місці випробувати швейну машину.