Байкал – найчистіше і найглибше озеро в світі, а історія його існування налічує більше 20 мільйонів років. Цей найбільший прісний водойму, створений самою природою, є частиною світової спадщини, а в 1999 році в його честь був заснований свято.

День озера Байкал заснований нещодавно, в 1999 році, проте популярність цього свята вже зробила його однією з важливих дат календаря. Його відзначають по всій Росії і готуються до нього заздалегідь. Заходи, присвячені Дню Байкалу, проходять у багатьох містах. Під його егідою організовуються фестивалі, концерти, культурні та наукові виставки, спортивні змагання і театральні вистави.

Дата, присвячена древньому озеру, змінюється з року в рік. До 2008 року вона припадала на четверту неділю серпня, потім – на другу неділю вересня. Метою всіх заходів є привернення уваги до питань екології, які з кожним днем ??стають все більш животрепетною темою. Їм присвячені екологічні суботники, під час яких відбувається прибирання сміття з узбереж водойм по всій країні.

Установа свята, присвяченого озеру Байкал, пов’язане з прийняттям у 1999 році правових основ його охорони. Ця водойма є унікальним за різноманітністю флори і фауни, значна частина видів рослин і тварин мешкає тільки тут.
Завдяки прийнятим нормам сформований особливий список заборонених видів діяльності на території озера і навколишнього його місцевості. У 2008 році вдалося домогтися обмеження роботи Байкальського целюлозно-паперового комбінату, головного джерела промислових відходів, що забруднюють озеро.

За короткий час існування Дня Байкалу з’явилися свої традиції. До прикладу, вже сім років в Іркутську проходить фестиваль міжнародного масштабу, в рамках якого дітям і дорослим показують документальні та навчальні фільми із серії «Людина і природа». У школах навколишнього регіону проходять уроки, присвячені історії озера і екологічних проблем. У Іркутськом краєзнавчому музеї щорічно організовується дитячий турнір «Лицарі Байкалу», підводяться підсумки творчих і наукових конкурсів, що проводяться протягом всього попереднього року.

По закінченні всіх заходів дня учасники збираються разом, щоб пройти по Ангарського мосту до Іркутська пам’ятника Олексадр III. Заключна акція називається «Після свята має бути чисто!», Під час якої наводиться порядок на набережній, вулицях, доріжках і газонах.

Ганеш Чатурті, бог мудрості і достатку, є одним з найвідоміших і шанованих в індійському пантеоні богів. Народження Ганеша відзначають по всій країні, святкування супроводжується численними обрядами та церемоніями.

У 2012 році святкування народження Ганеша Чатурті відбудеться 19 вересня. Виглядає бог досить своєрідно: у нього голова слона на людському тілі, великий кулястий живіт, чотири руки. Замість двох бивнів, покладених слону, у Ганеша тільки один. Згідно древнеиндийскому епосу, цей бог є сином Шиви і Парваті. Є кілька версій того, як у немовляти з’явилася голова слона. Згідно з першою, на святкування з нагоди народження Ганеша забули запросити бога Шані. Розгнівавшись, він спопелив поглядом голову малюка. Для його порятунку Брахма порадив Парваті дати немовляті голову першого ліпшого істоти, ним виявився слон.

Згідно з другою легендою, Шива сам відрізав малюкові голову, коли той спробував не пустити його в покої Парваті. Усвідомивши, що він накоїв, Шива постарався втішити дружину, давши малюкові голову слона. Що стосується одного з бивнів, то його Ганеш втратив у сутичці з Парашурама. Той прийшов до Шиві, але батько Ганеша спав, і юний бог вирішив не пускати гостя. У гніві той відтяв йому сокирою один бивень.

В Індії Ганеш Чатурті користується величезною любов’ю – це бог мудрості, удачі та достатку, що допомагає в складних життєвих ситуаціях. Починаючи важлива справа, індійці обов’язково звертаються до Ганешу за допомогою. Зображення і статуї божества широко поширені по всій Індії, в його честь побудовано багато храмів.

Враховуючи ту допомогу, яку надає Ганеш, зовсім неважко зрозуміти повагу, з яким до нього ставляться жителі Індії. У день народження бога індуси одягаються в кращий одяг і з самого ранку несуть Ганешу квіти, різноманітні солодощі, молоко, фрукти – вважається, що у нього хороший апетит, про що свідчить великий живіт. По вулицях носять статуї божества, окуривая їх пахощами і співаючи молитви. З глини виготовляють фігурки бога, які будуть нести удачу протягом всього року. Зі старими фігурками розлучаються, з молитвами і величезною повагою, опускаючи їх у воду річок та озер.

При багатьох храмах, присвячених Ганешу, живуть слони. В день свята на слона водружають статуя божества, після чого з усіма почестями обвозят його навколо храму. Найбільш барвисті та пишні урочистості на честь народження Ганеша проходять в місті Мумбаї (колишній Бомбей), на свято з’їжджаються тисячі прочан з усієї Індії.

Екадаші – в індуїстському календарі одинадцятий день після молодика і повного місяця. Дні екадаші особливо сприятливі для вчинення посту. Календар екадаші вказує всі важливі дні, їм присвоєні свої назви. Парам Екадаші в 2012 році припадає на 12 вересня.

Згідно древнім Вед, той, хто прийняв людське народження, але не святкує парам Екадаші, здійснює самогубство і приречений на подальші переродження і страждання. З іншого боку, правильне ставлення до пар Екадаші і виконання визначених для цього дня приписів дає блага, які неможливо обчислити.

Відсутність достатку в нинішньому житті говорить про те, що в минулій людина не подавав милостині, нічого не жертвував іншим людям. Ніякі зусилля не допоможуть виправити ситуацію, єдиний варіант полягає в святкуванні парам Екадаші – в цей день людина може очиститися від усіх гріхів і отримати (заслужити) все необхідне для життя. Крім того, дотримання всіх правил парам Екадаші приносить остаточне звільнення, виводячи людину з низки перероджень.

Традиція встановлює в цей день строгий священний пост.
Саме він знищує всі гріхи, звільняє від бідності та хвороб. Найкраще повністю утримуватися від їжі і пиття, але тим, хто в силу різних причин не може цього зробити, наказується приймати їжу один раз на день, неодмінно виключивши з раціону зернобобові продукти. Також не варто їсти мед, шпинат, баклажани.

Слід враховувати, що наступ і закінчення парам Екадаші суворо прив’язується до місячним циклам, тому в різних часових поясах терміни свята будуть відрізнятися. Щоб піст в цей день приніс очікувану користь, необхідно точно враховувати час. Існують спеціальні комп’ютерні програми для розрахунку термінів Екадаші, їх можна знайти в інтернеті.

Вночі при правильному дотриманні всіх принципів свята спати не можна, це час присвячується молитвам. Оспівуючи імена Господа і здійснюючи ритуальні танці, людина найкращим чином звільняється від гріхів.

Дуже важливо правильно вийти з посту. Вихід відбувається вранці наступного дня після сходу сонця. Якщо пропустити цей момент, парам Екадаші буде вважатися не дотриманим. Пост переривається з’їдання будь-якого зерна – тобто тієї їжі, яка була строго заборонена.

14 вересня на Кіпрі святкують Воздвиження Хреста Господня. Місцеві жителі обов’язково йдуть до церкви для молитов, а в монастирі Ставровуні проходить святкова церковна служба, на якій присутні священнослужителі вищих ступенів.

Великий релігійне свято Воздвиження Хреста Господнього кіпріоти відзначають 14 вересня. У цей день вони йдуть до церкви, щоб помолитися за близьких людей. У храмах проходять традиційні святкові служби, а в чоловічий монастир Ставровуні приїжджають представники верховного духівництва і паломники. Жінкам туди вхід заборонено, тому вони йдуть в Церква Всіх Святих або відправляються в майстерню знаменитого греко-кіпрської іконописця, ченця Каллінікоса.

В інші дні монахи Ставровуні або, в перекладі на російську, Хрестовоздвиженського монастиря ведуть більш ніж аскетичний спосіб життя по афонському статутом. До святкових богослужінь 14 вересня вони готуються заздалегідь: прикрашають церкву і територію квітами і весь день вітають іменитих гостей, тоді як в інший час відвідин суворо обмежені по годинах. Саме в Ставровуні знаходиться частинка Животворящого Хреста Господнього, яка була привезена на острів Царицею Оленою в 4 столітті і є головною реліквією цього місця.

За легендою Олена, мати імператора Візантії Костянтина, везла на своєму кораблі єрусалимський хрест, на якому був розп’ятий Ісус Христос. Через що почалося шторму судну довелося пристати до найближчого ділянці суші, яким виявився Кіпр. Малонаселений острів у ту пору страждав від постійної засухи, однак для Цариці і її залишилися в живих людей він був порятунком.

Змучена і втомлена Олена задрімав під тінню одного з дерев. Уві сні їй з’явився юнак, що звелів побудувати на острові храм в ім’я Хреста Господнього. Частка його, зникла напередодні, знайшлася на одній з місцевих гір. На ній Цариця і заклала монастир, що отримав назву Хрестовоздвиженського або, по-грецьки, Ставровуні. Здається, ніби він ширяє в повітрі, тому знаходиться на стрімкій скелі. Це дуже красиве і незабутнє видовище, яке притягує туристів зі всього світла.

За переказами після описаних подій на Кіпр зійшла благодать: почалися дощі, збагачена грунт почала приносити врожай. Мати імператора наказала заселити острів сирійцями, аравійцями і Антиохийца. Так почалася нова історія Кіпру, де зараз живе більше мільйона чоловік, а Олена була зведена у статус святий.

Титан вважається самим твердим металом на землі і дев’ятим за поширеністю зі всіх елементів, складових земну кору. Він твердіше, але набагато легше стали, золота, платини, не іржавіє, не окислюється, а тому незамінний у машинобудуванні, металургії, годинному виробництві. Не обійшли своєю увагою цей унікальний матеріал і ювеліри.

Про багатьох властивостях оксиду титану було відомо ще три століття тому, але в чистому вигляді титан був отриманий порівняно недавно – в 1925 році. Назва метал отримав завдяки німецькому хіміку Мартін Клапрот. За однією з легенд, він вибрав найменування майбутнього елементу № 22 знаменитої менделєєвської таблиці, взявши за основу ім’я Титанія: так звали королеву фей в німецькій міфології.

Титан заслужено стає фаворитом у ювелірів: його все частіше використовують у виготовленні сучасних інтерпретацій браслетів, сережок, ланцюжків, діадем, підвісок, брошок, кілець. Ювелірні вироби з нього мають чимало переваг у порівнянні з іншими благородними металами та їх сплавами. Титан гарний. За кольором він схожий на платину – має такий же сріблясто-сірий (з білуватим відтінком) відлив, але більш зносостійкий і довговічний. Чистий титан абсолютно гіпоалергенний, що особливо важливо для багатьох клієнтів ювелірних салонів.

Стильні прикраси часто мають класичні форми (квіткові композиції, листочки, пелюстки, бантики, зірки і т.д.), але створюються в сучасному креативному дизайні. На жаль, припаювати декор до основі прикрас з титану їм же через твердості і тугоплавкої металу неможливо. Саме тому складні і об’ємні вироби майстерно комбінують із золотом, сріблом, іншими матеріалами. Найвишуканіші і дорогі зразки майстра прикрашають діамантами, сапфірами, перлами.

У титану є унікальна властивість, по достоїнству оцінене ювелірами: це метал-хамелеон. Природна біло-сіра забарвлення титану при його анодування (електролітичному нанесенні оксидної плівки) або так званому полум’яному фарбуванні в муфельній печі (з температурою 800-1200оС) може змінюватися радикально – від появи райдужної оболонки до закріплення синього, зеленого, оранжевого, червоного, рожевого, фіолетового та інших насичених кольорів.

Замічена реакція титанових виробів на контакт зі шкірою: на поверхні можуть з’явитися нові відтінки і переливи. Якщо вони небажані як художнє оформлення-експромт, їх легко змити водою з милом і повернути металу колишній світлий блиск.
Обробка ювелірних виробів з титану – високотехнологічний і витратний процес, саме тому ціна на них наближається до вартості золотих.