У червні 2012 року жителі невеликого індійського містечка Каннур стали свідками незвичайного явища. На землю пролився дощ інтенсивного червоного кольору, схожий на краплі крові. Вчені всього світу намагаються розгадати причину цієї природної загадки. Але вичерпного пояснення поки так і не знайшли.

Між тим, подібне диво трапляється в Індії вже не в перший раз. У 2001 році, в тому ж штаті Керала, де знаходиться місто Каннур, вже йшов червоний дощ. Потім унікальне явище повторилося через п’ять років. І ось – знову «ріки крові» з небес. Вчені досліджують проби незвичайної води і висувають версії щодо її кольору.

Спочатку з’явилася версія, що феномен пояснюється наявністю у воді піску з Сахари і вулканічного попелу, принесених мусоном із заходу. Але обгрунтувати цю теорію толком не змогли, тому відкинули.

Потім висунули припущення, що червоний колір дощу додали мікроскопічні спори водоростей Trentepohlia, що зустрічаються в даній місцевості. Ця гіпотеза висувалася фахівцями ще в 2001 році, коли червоний злива йшов вперше. Тоді говорили, що в одному мілілітрі дощової води могло міститися до 9 мільйонів спор. Однак і цю теорію підтвердити не вдалося.

В ході вивчення червоної рідини хіміки і біологи з’ясували, що пофарбувавши її речовина – органічної природи.
Причому при нагріванні до 121оС воно починає розмножуватися. А головне – не містить слідів ДНК і РНК.

«Це воістину незвичайні біологічні клітини», – заявила Чандра Вікрамесінге, астроном, що дослідила феномен разом з мікробіологами Університету Кардіффа. А фізик з Університету ім. Махатми Ганді Годфрі Луїс припустив, що дощ має позаземне походження.

На його думку, загадкові частинки потрапили в атмосферу Землі разом з метеоритом. Небесне тіло вибухнуло і розвіяло клітини всюди, вони потрапили в хмари, а потім пролилися разом з дощем.

Незабаром з’явилися думки, що червоні частинки – так звані «суперечки життя», з яких на нашій планеті можуть розвинутися нові форми організмів. Але в результаті подальших досліджень з’ясувалося, що при настільки високій температурі, в якій клітини починають розмножуватися, продовжувати репродуктивний цикл вони все ж не можуть. Це дало підставу піддати сумніву теорію про суперечки.

Однак дослідники встановили зв’язок між кольором часток і типом випромінювання, що йде з що знаходиться на відстані 2300 світлових років від Землі туманності Червоний квадрат. І цей факт наводить на певні роздуми. В даний час дослідження тривають.

Фільм «Кліп» знятий сербським режисером Майєю Мілош і розповідає про період дорослішання дівчини в невеликому провінційному містечку. У абсолютної більшості подивилися фільм немає сумніву, що це серйозна психологічна картина про проблеми молоді наших днів. Однак з прокатом фільму в Росії пов’язаний і досить гучний скандал.

Ясна, головна героїня картини, розчарована в навколишньому її життя, зневажає матір постійно стурбовану лише доглядом за хворим батьком, якого дівчина соромиться. Щоб якимось способом вирватися з остогидлої реальності, Ясна намагається знайти новий шлях у житті через експерименти з сексом і наркотиками, замінюючи шкільне навчання участю в диких вечірках.

Картина отримала одного з трьох «Золотих тигрів» – вищих нагород вельми авторитетного Міжнародного Роттердамського кінофестивалю, який відбувся в цьому році. Після цього її придбав для прокату в Росії Сем Клебанов – кінознавець, телеведучий і глава дистриб’юторської компанії «Кіно без кордонів». Компанія планувала випустити два десятки копій на всю країну, а всеросійська прем’єра була призначена на 30 серпня.
Однак фільм багатий на досить відверті сексуальні сцени, кадри з вживанням наркотиків підлітками та нецензурну лайку. Все це послужило приводом до того, що Міністерство культури наклало заборону на видачу картині прокатного свідоцтва. Таке право йому надано положенням про реєстрацію кіно і відеофільмів. Це рішення викликало протести у кінолюбителів і прокатників, а в російській пресі розгорнулася ще одна дискусія про цензуру. Кінознавці вважають, що для вирішення проблеми достатньо ввести вікові обмеження, а чиновники звертають увагу на те, що працівники кінотеатрів рідко дотримуються віковий ценз.

А тим часом Майя Мілош, режисер проблемної картини, запрошена в журі кінофестивалю «Послання до людини », який відбудеться восени 2012 року в Санкт-Петербурзі. На цьому кінофорумі запланований і показ фільму «Кліп». Олексій Учитель, президент фестивалю, повідомив у пресі, що картина буде показана на спеціальному вечірньому сеансі. На ньому буде введено вікове обмеження – 18 років. Цілком імовірно, що саме цей кінофестиваль стане першою офіційною майданчиком в Росії, де демонструватиметься картина.

Ураган – це сезонне природне явище, яке зароджується над відносно теплою водяною поверхнею морів і океанів. Воно супроводжується вітром штормової сили і випаданням великої кількості опадів. Правильніше називати таке явище тропічним циклоном, так як він завжди виникає на відстані не більше півтисячі кілометрів від земного екватора.

Триває тропічний циклон від декількох днів до декількох тижнів і особливу небезпеку представляє острівним державам, хоча може виходити і на поверхню материків на відстань до 40 кілометрів. За останні дві сотні років від ураганів, які в Азії і на Далекому Сході прийнято називати тайфунами, загинуло майже два мільйони людей.

Вчені розробляють найрізноманітніші способи боротьби з цим різновидом циклонів підвищеної небезпеки, але реальних успіхів поки не домоглися. Зараз немає навіть точного розуміння необхідних для зародження урагану поєднань температур різних шарів водної поверхні і атмосферного тиску над океаном. Тому абсолютна більшість пропонованих способів спрямоване на руйнування або ослаблення вже сформованих тропічних циклонів.
Наприклад, ізраїльські вчені пропонують підривати в центрі воронки урагану – «оці» – вакуумні бомби. А експерти з Массачусетського університету в США вважають, що боротися з тайфунами можна за допомогою сажі. Мікроскопічні частинки ультрадисперсного порошку, яким і є сажа, абсорбують воду. Однак отримані краплі занадто малі, щоб подолати швидкість висхідних потоків в урагані і випасти вниз у вигляді дощу. Тому вони піднімаються вгору і грають роль теплообмінника, вирівнюючи різниця температур між нижніми і верхніми областями циклону. А це повинно привести до ослаблення швидкості вихрових потоків – ураган втратить свою міць і швидше зруйнуватися.

На конференції, що відбулася в італійському місті Трієсті, група вчених під керівництвом Даніеля Розенфельда продемонструвала комп’ютерну модель такого впливу. За основу вони взяли самий руйнівний в історії США ураган «Катріна», влітку 2005 року обрушився на чотири штату цієї країни. Комп’ютерна модель показала, що в результаті скидання у верхнє хмара тропічного циклону заряду сажі ураган повинен був змінити напрям руху, а швидкість вітру повинна була істотно знизитися.

Карелія – ??республіка Російської Федерації з площею в 180 500 км? і населенням майже в 650 тисяч чоловік. Територіально вона розташована на півночі західного кордону країни, а її безпосередній сусід по іншу сторону розмежувальної лінії – Фінляндія. Саме у співпраці з цією країною і планується створити в Карелії мережа хостелів.

Про існування цілком конкретних планів з будівництва хостелів в Карьяле стало відомо при проведенні в Карельської державної педагогічної академії першого семінару нового спільного проекту двох країн. У його розробці задіяні три російських ВНЗ, два фінських університету та міністерство освіти Карелії, а до реалізації залучатимуться навчальні заклади професійної освіти. Проект, в основному, спрямований на розвиток молодіжного та малобюджетного російсько-фінського туризму, тому і було прийнято рішення про створення в республіці мережі бюджетних готелів і хостелів.

Однак цілі нового проекту не обмежуються лише розвитком туризму.
Прийнята програма передбачає, що при реалізації проекту буде відбуватися практичне навчання хлопців з професійно-технічних закладів республіки. Це гнучка, модульна програма, в якій на різних етапах буде здійснюватися навчання різним професіям, пов’язаним з туристичною інфраструктурою. А почнеться все з створення хостелів на базі гуртожитків декількох пілотних навчальних закладів Карелії, які розташовані в п’яти містах – Петрозаводську, Сортавалу, Костомукша, Сегежа і Олонце. Ці плани вже підтверджені виділенням фінансових засобів – на проект відведено 431 942 євро в «Програмі прикордонного співробітництва в рамках Європейського інструменту сусідства та партнерства» (ENPI Karelia).

Крім самих хостелів та малобюджетних готелів в ті ж терміни буде створюватися і веб-портал, через централізовану систему якого можна буде забронювати місця і замовити різні туристичні послуги. Над розробкою, запуском та наступним обслуговуванням порталу теж будуть працювати студенти карельських і фінських навчальних закладів.

Починаючи з 14 серпня 2012 року в Буенос-Айресі проходило найбільший щорічний подія в календарі любителів танго. В аргентинській столиці відбувся чемпіонат світу з цього танцю, в якому міг взяти участь будь-який бажаючий. Потрібно було всього лише подати заявку через інтернет. У цьому році у змагання був перший ювілей – Tango Buenos Aires відбулося в десятий раз.

Танцюристи змагалися роздільно в двох категоріях – Tango Salon («салонне танго») і Tango Escenario («сценічне танго»). Переможець у кожній з них нагороджувався відносно невеликий грошовою премією в $ 8500. Салонне танго ближче до класичних витоків танцю – це красива і повільна, але дуже складна у виконанні прогулянка пар по сцені. Саме в такому вигляді танго зародилося в сорокових роках минулого століття в аргентинській столиці.

У цій категорії змагалося 357 пар, а всього в чемпіонаті взяла участь 491 пара, і більшість танцюристів були аргентинцями. Абсолютним переможцем, що брали участь в обох категоріях, стала місцева пара артистів – Крістіан Соса і Марія Ноель Сіуто.
А серед іноземців кращими виявилися росіяни Дмитро Васін і Таїсія Фененкова, які були дев’ятими в «сценічної» категорії і п’ятими – в «салонної».

Змагання проходили в експозиційних центрі Буенос-Айреса, Кіноконцертному театрі 25 травня і Театрі де-ла-Рібера. Однак Tango Buenos Aires не обмежується тільки спортивними змаганнями. У ці два тижні в різних районах міста за вже сформованою традицією майстри танго дають уроки початківцям та проводять майстер-класи для тих, хто вже вміє танцювати.

Відбулося й кілька фестивалів по пов’язаної з аргентинським танцем тематиці. Наприклад, в місті пройшов фестиваль, присвячений Астору П’яцолли, найвідомішому виконавцю на бандонеоні. Цей інструмент, схожий із звичайним акордеоном, нерозривно пов’язаний із зародженням танго.

Пройшла в ці дні в Буенос-Айресі і ярмарок пов’язаних з танцем товарів і послуг, на якій були представлені в основному невеликі приватні компанії. Всі ці заходи зібрали в аргентинській столиці майже півмільйона людей, включаючи 70 тисяч іноземних туристів. Це на чверть більше, ніж на попередньому Tango Buenos Aires.