У сім’ї росте дівчинка, а значить рано чи пізно доведеться зіткнутися з різними проблемами, пов’язаними з періодом статевого дозрівання, раптовою зміною поведінки, і звичайно, такою важливою подією, як перші місячні. Перші місячні — це не тільки важлива подія в житті дівчинки, але і в житті її батьків. Адже від того, як проходить статеве дозрівання, залежить здоров’я дитини і в майбутньому здатність її мати дітей. Але, на жаль, досі лише мала дещиця батьків готова до змін, і ще менша частина готує дівчинку-підлітка до майбутніх випробувань (так, випробуванням, адже статеве дозрівання — це процес дуже складний не тільки у фізіологічному плані, але і в моральному ).

Статеве дозрівання дівчинки

Перебіг періоду статевого дозрівання (пубертату) відбувається в строго певній послідовності. У першому періоді (препубертатному) у дівчинки спостерігається різкий «стрибок» зростання, з’являються перші ознаки фемінізації фігури, округляються стегна (за рахунок наростання і перерозподілу жирової тканини), починає формуватися жіночий таз, а в слизовій піхви збільшується кількість шарів епітелію.

Потім настає перша фаза пубертатного періоду, коли у дівчинки починають формуватися вторинні статеві ознаки. У фазу телархе (10-13 років) починається зростання молочних залоз, поява волосся на лобку — пубархе, відповідає віку 11-12 років, і завершується перша фаза менархе, або першими місячними.

Друга фаза статевого дозрівання (14-17 років) характеризується остаточним формуванням молочних залоз, завершується статеве оволосіння, а менструальний цикл стає овуляторним і регулярним. Всі ці процеси відбуваються під дією гомонов яєчників і андрогенів надниркових залоз.

Менахре

Менархе — це перші місячні у житті дівчинки, які свідчать про становлення дівчинки в жінку. Менархе є основною ознакою статевого дозрівання, і в нормі починаються в 11-15 років (у середньому в 13). Якщо до 14 років у дівчинки відсутні ознаки статевого розвитку, а в 16 років немає менструації, говорять про запізнілому статевому дозріванні. Перші місячні починаються через два-три роки після початку статевого дозрівання. Остаточне становлення менструального циклу настає через один-півтора року після менархе. Вважається, в цей період тільки 25% дівчат мають овуляторних цикли. Тривалість менструального циклу різна, і залежить від індивідуальних особливостей організму дівчини. У нормі він не повинен бути коротшим 21 дня і довше 35 днів. Самі менструації тривають три-п’ять днів, і по початку дуже убогі.

Фактори, що впливають на статеве дозрівання

На статеве дозрівання, і, відповідно, поява перших місячних впливає безліч факторів. Умовно їх можна розділити на дві групи: зовнішні і внутрішні.

До внутрішніх факторів відносяться спадковість, конституціональні особливості і маса тіла. Відзначено, що менархе наступають раніше у дівчаток з більшою масою тіла. Вважається, що перші місячні з’являються при масі тіла 47,8 кг.

До зовнішніх факторів, що впливає на перебіг і настання пубертатного періоду, відносяться:

• кліматичні умови (освітленість, географічне розташування, висота над рівнем моря);
• харчування (достатній рівень в їжі білків, жирів, вуглеводів, вітамінів і мікроелементів);
• нервове перенапруження і стреси;
• хронічні захворювання (патологія серцево-судинної системи, нирок, печінки).

Гігієна дівчинки

Після появи перших місячних дівчинці повинні бути роз’яснені правила особистої гігієни. У першу чергу вона повинна знати, що під час менструації необхідно підмиватися не рідше двох разів на день. Використання мила не бажано. Прокладки слід міняти в міру їх промокання, але не рідше, ніж кожні чотири години.

Мама (бабуся, сестра) повинні навчити дівчинку вести календар місячних. У період менструальної кровотечі дівчинці слід пояснити, що приймати ванну, відвідувати басейн або лазню можна. Під час місячних в харчуванні слід обмежити гострі, копчені, жирні страви, а також шоколад і каву. Рекомендується уникати фізичних навантажень, підйомів ваг і переохолодження.

Афобазол є анксіолітиків (препаратом, що знімають тривожність) вітчизняного виробництва. Приймають афобазол вдень, так як він володіють легкими стимулюючими властивостями, не розслаблює скелетну мускулатуру і не робить негативного впливу на пам’ять і концентрацію уваги.

Як діє

Афобазол — це препарат, який знімає тривожність і одночасно надає активізують дію на організм, тобто є денним транквілізатором. На відміну від інших препаратів анксіолітиків або транквілізаторів афобазол діє більш м’яко і повільно, не роблячи вираженого впливу на центральну нервову систему. Для того щоб отримати терапевтичний ефект, афобазол потрібно приймати не менше тижня. Оптимальною тривалістю курсу лікування вважається строк від двох тижнів до місяця.

При яких захворюваннях допоможе афобазол

Афобазол призначають при неврозах, що розвиваються у людей з тривожно-недовірливим рисами характеру. Після курсу лікування у таких хворих проходить відчуття постійної тривоги, очікування небезпеки, дратівлива слабкість. Хворі краще адаптуються в колективі, в сім’ї. Після того, як піде тривога, у таких хворих нормалізується сон.

Афобазол часто призначають при гормональних розладах, які супроводжуються функціональними розладами нервової системи: передменструальному синдромі, клімаксі і так далі. У цьому випадку афобазол хороший ще й тим, що не тільки регулює настрій і знімає тривогу, дратівливість, але ще і регулює стан вегетативної нервової системи, яке завжди порушується при гормональних розладах. Знімаються такі симптоми, як підвищена пітливість, припливи крові до обличчя та верхньої частини тулуба, «стрибки» артеріального тиску, напади серцебиття і болю в серці і так далі.

Терапевти також часто призначають афобазол хворим з різними довгостроково протікають хронічними захворюваннями, які супроводжуються функціональними розладами нервової системи і вегетативними розладами (вегетативна нервова система іннервує внутрішні органи і кровоносні судини). Так, при бронхіальній астмі, відчуття тривоги і стреси здатні спровокувати напади бронхоспазмів. Після курсу лікування Афобазол напади бронхоспазмів стають більш рідкісними.

Не менш ефективний афобазол і при захворюваннях органів травлення, робота яких тісно пов’язана зі станом центральної нервової системи. Так, виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки майже завжди загострюється на тлі різних функціональних порушень нервової системи. Те ж саме можна сказати і про всіх хронічних захворюваннях органів травлення — гастритах, гастродуоденітах, панкреатитах, ентероколітах, холециститах, холангітах. Афобазол сприяє тому, що загострення цих захворювань розвивається рідше.

Особливу групу становлять хворі із захворюваннями серцево-судинної системи. Підвищена тривожність у таких людей має обгрунтування, наприклад, при ішемічній хворобі серця з’являються сильні колючі болі в серці. У деяких хворих виникає при цьому страх смерті, який може значно погіршити їх стан. Те ж саме часто виникає і при гіпертонічних кризах, різких порушеннях серцевого ритму та інших серцевих захворюваннях. Афобазол може значно поліпшити стан таких хворих.

Майже всі шкірні захворювання, особливо, що протікають довгостроково, також супроводжуються розладами нервової системи і легкі транквілізатори, в тому числі афобазол, надають позитивну дію на перебіг цих захворювань.

Особливо важливо стан нервової системи при онкологічних захворюваннях: лікарські препарати, що знімають тривожне очікування болю, зменшують і самі болю.

Порушення стану нервової системи завжди виникають на тлі синдрому похмілля у хворих на хронічний алкоголізм. Розвиваються почуття тривоги, небезпеки, яке при тяжкому абстинентному синдромі може перейти в білу гарячку. Тому краще вже на самому ранньому етапі лікування призначити лікарський препарат, що знімає тривожність.

Абстинентний синдром розвивається і при відмові від куріння, стан таких пацієнтів також може покращитися на фоні лікування Афобазол.

Кому не можна приймати

Афобазол нетоксичний препарат і майже не має протипоказань. Його не можна приймати дітям і підліткам до 18 років, під час вагітності та годування дитини груддю, а також при індивідуальній непереносимості компонентів препарату.

З побічних ефектів Афобазол відомі тільки алергічні реакції.

Функціонування жіночого організму повністю залежить від менструального циклу, який в свою чергу підпорядковується дії статевих гормонів. Відповідно, кожна фаза менструального циклу регулюється виробленням певних гормонів, що, в першу чергу, відбивається на характері виділень із статевих шляхів. Період овуляції не є винятком. Саме під час овуляції з’являються характерні виділення, які є однією з ознак дозрівання яйцеклітини. На жаль, багато жінок не знають, які повинні бути виділення під час овуляції і приймають їх зміни за патологію статевих органів.

Що таке овуляція

Овуляція (в перекладі з латинської мови ovum, або яйце) — це найголовніша стадія менструального циклу, під час якої відбувається дозрівання лідируючого фолікула. У свою чергу, головний фолікул лопається, що супроводжується виходом зрілої (готової до запліднення) яйцеклітини. Яйцеклітина спочатку потрапляє в черевну порожнину, а потім в маткову трубу. Подібний шлях яйцеклітини спрямований на зустріч зі сперматозоїдом (зачаття), яка відбувається в фаллопієвій трубі. Овуляція відбувається під дією нейрогуморальних механізмів, зокрема, залежить від вироблення гонадотропних гормонів гіпофіза.

Як правило, овуляція відбувається в середині менструального циклу, наприклад, якщо цикл триває тридцять днів, отже, овуляція повинна трапитися на п’ятнадцятий день. Розрахунок днів овуляції не вважається надійним методом запобігання від небажаної вагітності, але оптимально підходить для визначення сприятливих днів для зачаття.

Цервікальна слиз

Зв’язок між характером вагінальних виділень і фазою менструального циклу вперше була встановлена австралійським лікарем-невропатологом Джоном Біллінгс. Саме він з’ясував, що цервікальна слиз зазнає змін напередодні овуляції, що допомагає вирахувати сприятливі дні для зачаття. З цією метою жінка повинна щодня спостерігати за піхвовими виділеннями і відзначати зміни слизу в графіці спостережень або у графіку базальної температури.

Як відомо, в першу фазу менструального циклу цервікальна слиз дуже густий, внаслідок чого вона утворює слизову пробку в шийці матці, яка перешкоджає не тільки проникненню патогенних мікроорганізмів, але і попаданню сперматозоїдів в порожнину матки. Саме через подібну густоти слизу її неможливо визначити зовнішньо, а жінка відзначає, що в цей період у неї відсутні виділення (що називається «сухий» період). Перед настанням овуляції жінка відзначає розрідження слизу, вона стає прозорою і по вигляду нагадує яєчний білок, а самі виділення мають таку характерну особливість, як розтягуватися між пальцями. Після овуляції цервікальна слиз знову загусає. Таким чином, можна відзначити характер виділень в залежності від стадії менструального циклу:

• по закінченню менструації виділення відсутні;
• напередодні овуляції виділення мають характер липкою, клейкої рідини;
• під час овуляції піхвові виділення нагадують яєчний білок;
• по закінченні овуляції слиз знову стає липкою і клейкою;
• напередодні місячних виділення водянисті.

Подібний метод визначення характеру виділень часто застосовується як фізіологічний спосіб контрацепції. Слід зазначити, що даний спосіб вельми не надійний.

Кров’янисті виділення

Іноді в середині менструального циклу, тобто, під час овуляції, на білизні з’являються рожеві або невеликі кров’янисті виділення. Багато жінок подібні явища пов’язують з імплантаційним кровотечею, що зовсім невірно. Головна причина кров’янистих виділень під час овуляції полягає в розриві фолікула з подальшим виходом з нього зрілої яйцеклітини. Кровотеча пов’язано з посиленим кровопостачанням яєчника, особливо під час овуляції. Як правило, кров’янисті виділення в момент виходу яйцеклітини будуть не червоними, а коричневими. Подібні кров’янисті виділення спостерігаються за кілька годин до овуляції і можуть тривати протягом двох діб.

В інструкції до Афобазол, розробленої виробниками цього препарату, зазначено, що афобазол не робить впливу на наркотичний ефект етанолу (тобто етилового спирту або алкоголю). Цим афобазол відрізняється від інших транквілізаторів, які посилюють наркотичний ефект алкоголю.

То чи можна поєднувати курс лікування Афобазол з прийомом алкоголю?

Афобазол не підсилить ефект алкоголю і не викличе отруєння. Це зрозуміло. Але ж афобазол приймається не просто так, а з якоюсь метою: лікування неврозу, купірування неприємних симптомів гормональних порушень у жінок, нормалізації роботи внутрішніх органів і так далі. Тому варто розглянути, який ефект справляє алкоголь на організм людини при цих захворюваннях і не зводить Чи він нанівець дію Афобазол.

Афобазол плюс алкоголь при неврозах

Неврози — це функціональні порушення нервової системи, які часто розвиваються на тлі стресів і високих нервово-психічних навантажень. Деякі хворі знімають нервову напругу алкоголем. На перших порах це вдається зробити, так як алкоголь гальмує діяльність центральної нервової системи, в результаті чого знімається нервова напруга і дратівливість. Але тривале і часте застосування алкоголю надає токсичну дію на клітини головного мозку і ще більш посилює прояви неврозу. Особливо яскраво це видно, коли сформується залежність від алкоголю: у хворого на хронічний алкоголізм змінюється характер і поведінку, він стає дратівливим, агресивним, образливим.

Афобазол ж, навпаки, не гальмує, а активізує роботу центральної нервової системи (ЦНС), знімаючи при цьому напруга. Тобто афобазол і алкоголь діють на ЦНС по-різному і позитивний ефект від лікування Афобазол може бути порожниною знищений, якщо його приймати одночасно з алкоголем.

Афобазол плюс алкоголь при гормональних порушеннях у жінок

Знімати дратівливість і поганий настрій при гормональних порушеннях у жінок алкоголем — це невдячне заняття, тому що алкоголь надає пряму токсичну дію на клітини головного мозку, в тому числі на клітини гіпоталамуса — відділ головного мозку, який відповідає за роботу всієї ендокринної системи людини . А значить, всі гормональні порушення будуть тільки збільшуватися. Безпосередньо після прийому алкоголю вони, звичайно ж, притупити, але потім повернуться і цілком можливо, що прояви гормональних розладів будуть при цьому набагато більш виражені.

На відміну від алкоголю афобазол поліпшить і настрій, і зніме вегетативні порушення, які завжди виникають при гормональних розладах у жінок. Якщо поєднати алкоголь з Афобазол, то дія останнього просто не виявиться.

Афобазол плюс алкоголь при різних хронічних захворюваннях внутрішніх органів

Алкоголь може завдавати прямої шкоди при різних захворюваннях внутрішніх органів. Найбільш показова в цьому відношенні виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки. При цьому захворюванні велике значення має кровообіг в області виразки: чим краще кровопостачання цій області, тим швидше йде процес загоєння.

Алкоголь сприяє спочатку різкого розширення кровоносних судин (це також небезпечно, оскільки може призвести до кровотечі), а потім до різкого їх звуження і порушення кровообігу — це погіршить перебіг захворювання. Стан нервової системи при цьому також постраждає, якщо алкоголь вживати регулярно. Афобазол знімає нервову напругу, що сприяє поліпшенню кровопостачання органу і відповідно — поліпшенню перебігу захворювання. Одночасний прийом Афобазол і алкоголю знищить позитивну дію лікарського препарату.

Афобазол плюс алкоголь при захворюваннях серцево-судинної системи — це також несумісне, оскільки алкоголь у кінцевій стадії сп’яніння сприяє звуженню кровоносних судин, а значить, і погіршення стану хворого. Дія Афобазол він придушить, сам же завдасть організму шкоди.

Приблизно також алкоголь нівелює дію Афобазол і при інших захворюваннях. Особливо яскраво це виявляється при захворюваннях шкіри, які загострюються кожного разу після прийому алкоголю.

Передозування Афобазол і алкоголь

Афобазол нетоксичний препарат, тому передозування його трапляються рідко, тим не менш, при значному передозуванні та інтоксикації Афобазол можливий розвиток седативного ефекту (тобто пригнічувальної дії на центральну нервову систему) і підвищеної сонливості без появи м’язової слабкості. У цьому випадку суміщення з алкоголем робиться небезпечним: вони обидва пригнічують центральну нервову систему.

Афобазол — це препарат для лікування функціональних розладів нервової системи, а алкоголь — отрута, яка надає пряму токсичну дію не нервові клітини. Поєднувати прийом цих речовин не варто.

Харчування в період грудного вигодовування має не менше значення, ніж харчування під час вагітності. Раніше лікарі рекомендували годуючим матерям вживати на 500 ккал більше їх зазвичай добової норми. Сьогодні фахівці рекомендують звертати більше уваги на якість, а не кількість їжі.

Зрозуміло, поживна цінність продуктів, що входять в дієту при грудному вигодовуванні, має велике значення, проте додавання порожніх калорій, якими багаті різні закуски, наприклад, картопляні чіпси, не принесе користі на матері, ні дитині.

Основою дієти при грудному вигодовуванні повинні бути складні вуглеводи. Щоб отримувати їх в достатній кількості, включіть в свій раціон:

• Овочі — брокколі, цвітна капуста, болгарський перець;
• Бобові;
• Фрукти — яблука, сливи, апельсини, персики, дині;
• Цільнозернові продукти — цільнозерновий хліб, каші, коричневий рис.

Крім того, в дієту обов’язково повинні входити білки і жири. Включайте в раціон такі джерела білка, як нежирне м’ясо, риба, молюски. Корисні жири містяться, крім уже перерахованих продуктів, в рослинних оліях, горіхах, насінні, авокадо.

Особливо важливою складовою дієти годуючої матері є джерела кальцію. У період грудного вигодовування жінці необхідно отримувати не менше 1000 мг цієї речовини на добу. Хоча молочні продукти є одним з найбагатших джерел кальцію, не завжди обов’язково пити молоко, щоб виробляти молоко. Якщо ви не любите молочні продукти, або у вас на них алергія, включіть в дієту такі джерела кальцію, як лосось, брокколі, кунжут, тофу, китайська капуста.

Збалансована дієта при грудному вигодовуванні допоможе не тільки забезпечити дитину необхідними поживними речовинами, але і позбавитися від набраних за час вагітності зайвих кілограмів.

У період грудного вигодовування слід утримуватися від куріння і алкогольних напоїв, і звести до мінімуму споживання кофеїну. Також краще відмовитися від транс-жирів, яких особливо багато, наприклад, в маргарині.

Оскільки отримати всі необхідні двом людям поживні речовини тільки з їжі може бути важко, попросіть лікаря порекомендувати вам вітамінні добавки. Нерідко лікарі рекомендують в період грудного вигодовування продовжувати приймати пренатальні вітаміни — вони допоможуть організму матері швидше відновитися після пологів і підвищать вміст поживних речовин у грудному молоці.