Люмінотерапія — це вплив штучним світлом широкого спектру, який імітує природне сонячне світло. Її основне призначення — боротьба з розладами, причиною яких є порушення ритму внутрішнього біологічного годинника, наприклад, при сезонній депресії.

Люмінотерапія належить до великого сімейства фототерапії, яка використовує різні джерела світла з різним спектром, кольором, за участю лазера, іноді комбінуючи його з фотосенсибілізатора, щоб вилікувати різні види захворювань, наприклад, хвороби шкіри.

Проти сезонної депресії

Головна мета люмінотерапіі виникає з найбільш добре вивченого її якості — здатності протистояти сезонної депресії. Цей синдром проявляється з наближенням зими, у міру того, як скорочується світловий день, що негативно впливає на біологічні ритми людини. Походження цього синдрому залишається невідомим. Люмінотерапія — це схвалена медициною практика, яка дозволяє боротися з сезонною депресією.

У північних країнах від трьох до шести відсотків людей страждають від сезонної депресії. Вони відзначають занепад сил, загальну слабкість, зниження настрою, хронічну втому, зниження статевого потягу, підвищення потреби сну, а також напади булімії або просто підвищення апетиту, у більшості своїй він проявляється в тязі до продуктів з високим вмістом вуглеводів, цукру. У Канаді, наприклад, три відсотки населення страждають від сезонної депресії, тоді як вісімнадцять відзначають у себе зимову нудьгу, яка характеризується схожими симптомами, але менш вираженими і турбують.

Люмінотерапію використовують, щоб перемогти і інші симптоми, які можуть бути пов’язані з порушенням біологічного ритму. Серед них розлад сну, передменструальний синдром, проблеми, пов’язані з порушеннями біологічних ритмів через зміни часових поясів або нічної роботи. Також вона може бути ефективна в разі післяпологової депресії або у депресії, властивої людям похилого віку.

Біологічні ритми — потужний інструмент контролю

Світло відіграє основну роль у регуляції добових ритмів, які розподіляються по періоду в двадцять чотири години (сон-неспання, зміна температури тіла, рівень гормонів, апетит і інші). Ці ритми, звані ендогенними, управляються нашими внутрішніми біологічними годинами. Але деякі з них можуть не бути залежними від часу доби — на них впливають зовнішні показники навколишнього середовища, з якими вони синхронізуються, такі як, наприклад, сонячні світло. Таким чином, саме світло бере участь постійної регуляції наших біологічних годин.

Якщо ритми, підлеглі біологічним годинником, перестають збігатися з ритмами дня і ночі, то ми відчуваємо дискомфорт. Найбільш яскравий приклад цього — зміна часового поясу, коли людина в нових умовах відчуває сонливість вдень, тому що його біоритм йому диктує, що насправді зараз ніч. І будучи пов’язаним з нашими внутрішніми ритмами, організм може виробляти гормон сну — мелатонін — вдень, а не вночі. В окремих випадках можна переставити біологічний годинник за допомогою впливу світла в певний момент, щоб уповільнити або прискорити хід своїх біологічних годин. Для цього іноді рекомендують прийом мелатоніну.

Коли світло проникає в око, він трансформується в електричні сигнали, що посилаються в мозок, які, в свою чергу, діють на нейротрансмітери. Один з них — серотонін, який часто називають гормоном щастя, впливає на настрій, крім того, керуючи виробленням мелатоніну, відповідального за зміну періодів сну і неспання. Деякі наукові дослідження показують, що метаболізм мелатоніну у людей, страждаючих від сезонної депресії, порушений. У денні години у цих людей спостерігається аномально високий рівень мелатоніну, навіть незважаючи на те, що природне сонячне світло повинен перешкоджати його виробленні.

Холецистит — це порушення, що характеризується запаленням жовчного міхура. Нормальне функціонування жовчного міхура критично важливо для правильного травлення. У ньому збирається вироблювана печінкою жовч, яка сприяє переварюванню жирної їжі. Після того, як їжа надходить у травну систему, жовчний міхур викидає жовч, яка бере участь у травленні. При запаленні жовчного міхура порушується весь процес травлення.

Мета спеціальної дієти, рекомендованої при холециститі — полегшення симптомів захворювання і запобігання його нових епізодів. Рецептурні медикаменти в поєднанні з дієтою можуть прискорити одужання. Постійне проходження цієї дієті може запобігти розвитку нових епізодів холециститу.

Продукти, яких слід уникати

У більшості випадків холецистит призводить до утворення каменів у жовчному міхурі. Тому при цьому захворюванні потрібно виключити з раціону продукти, що сприяють формуванню каменів.

Алкоголь

Міцні спиртні напої і зловживання алкоголем можуть посилити симптоми холециститу і привести до формування каменів у жовчному міхурі. Людям, страждаючим холециститом, необхідно суворо обмежувати споживання алкоголю.

Жирна їжа

При холециститі розщеплення жирів у процесі травлення значно ускладнюється. Це відбувається тому, що жовч і деякі інші травні соки не можуть надходити в шлунок і товсту кишку — жовчний міхур виявляється заблокований. Тому при холециститі рекомендується дієта, що обмежує споживання жирів, особливо — насичених.

В цілому, при холециститі слід уникати наступних продуктів: червоне м’ясо, яйця, горіхи, молочні продукти (особливо жирні), смажена їжа, шоколад і морозиво, газовані напої, кава, чорний чай і капуста.

Продукти, які слід включити в дієту

Основою дієти при холециститі є наступні продукти: рис, картопля, макарони, йогурт, фрукти, нежирне молоко та цільнозернові продукти. Якщо пацієнту важко обійтися без м’яса, можна в невеликих кількостях вживати курку без шкіри, пісну яловичину та рибу.

Дієта при циститі також передбачає вживання в їжу нежирних бульйонів.

Пацієнтам, у яких діагностовано холецистит, доведеться дотримувати такої дієти протягом всього життя, щоб уникнути загострень і не допустити погіршення симптомів захворювання.

У великому сімействі найрізноманітніших депресій є одна, причини якої точно відомі. Це сезонна депресія, яка з’являється в осінньо-зимовий період, коли дні стають коротшими, а сонячного світла ми отримуємо менше. Щоб уникнути її або зменшити прояви, можна вдатися до люмінотерапіі — лікуванню світлом.

Зміна у часі доби, зміна сезонів, настання холодів — все це змушує нас сумувати, але для деяких подібні трансформації обертаються справжньою депресією. В основному від неї страждають жінки. Позбутися від подібного стану можна за допомогою штучного світла.

Від сезонної депресії страждає близько п’яти відсотків людей та ще п’ятнадцять відзначають у себе деякі погіршення стану, які зв’язуються з зимою. Класичні риси подібної депресії — це зміна в негативну сторону і психічного, і фізичного стану: з’являються головні болі, проблеми сну, труднощі концентрації уваги, погіршення пам’яті, підвищена дратівливість. І першопричиною усіх цих відхилень є саме брак світла.

Критерії сезонної депресії

Осінньо-зимова депресія найчастіше з’являється до двадцяти п’яти років, виражені її ознаки відчуваються в жовтні-листопаді, і зникають до березня-квітня. Вона не обов’язково повторюється щороку, але щоб визначити депресію саме як сезонну, необхідно, щоб вона кілька разів повторилася, і її ознаки б відзначалися саме в зазначені місяці. Важливо не плутати ці місяці гіперчутливості з подіями, які можуть бути пов’язані з цими періодами, наприклад, траур, який, зрозуміло, накладає певний відбиток на душевний стан. Інша особливість — інтенсивність втоми, яка часто висувається на перший план. Вона може проявлятися в постійній сонливості чи відчутті нестачі сну щоранку.

Люмінотерапія — в клініці і вдома

Справжня сезонна депресія повинна лікуватися за допомогою люмінотерапіі (яку можна називати фототерапією або світлотерапії). Вона полягає у впливі білим світлом в ідеалі без променів а-типу і b-типу (UVA і UVB). Стандартний сеанс люмінотерапіі увазі вплив світлом інтенсивністю в 10000 люксів протягом тридцяти хвилин щоранку протягом п’яти місяців. В клініці можна пройти тестову терапію протягом двох тижнів, які покажуть — чи ефективна вона для конкретної людини і чи потрібно більш тривале лікування. Найбільш ефективна люмінотерапія саме вранці, відразу після пробудження.

На практиці ця терапія являє собою перебування людини перед екраном, який висвітлює його обличчя, коли пацієнт може займатися, наприклад, читанням. Тривалість сеансу залежить і від інтенсивності лампи, і від відстані, на яку вона віддалена від особи. Лампа, що подає світло в 10000 люксів і стоїть близько, повинна працювати не більше тридцяти хвилин. Якщо інтенсивність її всього 2500 люксів, то можна залишити її діяти на 2:00. Бажано продовжувати люмінотерапію в домашніх умовах після двотижневого періоду перебування під наглядом фахівців в клініці, де сеанси пройдуть за всіма правилами.

Можна застосовувати лампи для люмінотерапіі і без консультації, але в цьому випадку виникає ризик того, що лікування не дасть результату. По-перше, це може бути не сезонна депресія, а інші розлади організму, які потребують термінового втручання. По-друге, є можливість неправильного застосування лампи, що не дасть потрібного ефекту.

До світлотерапії можна звертатися і без симптомів сезонної депресії. Вона може допомогти в якості превентивного заходу — для попередження депресивних станів.

Діючою речовиною Утрожестану є жіночий статевий прогестерон, який визначає зміни в жіночому організмі під час другої половини менструального циклу. Недолік цього гормону призводить до безпліддя. А якщо прогестерону недостатньо під час вагітності, це може викликати мимовільний викидень.

Фази менструального циклу

Менструальний цикл має дві фази, естрогенових і прогестеронових, але деякі клініцисти виводять в окрему фазу овуляцію і тоді фаз виходить три.

Починається менструальний цикл з першого дня чергової менструації — саме з цього моменту починає дозрівати чергова яйцеклітина в яєчнику. Дозріває вона під впливом фоллікулстімулірующего гормону гіпофіза (ФСГ). Яйцеклітина дозріває в особливому бульбашці — фолікулі, клітини якого у міру дозрівання яйцеклітини секретують все більше жіночих статевих гормонів естрогенів. Під дією естрогену в жіночому організмі відбуваються різні зміни, так у порожнині матки розростається слизова оболонка (ендометрій). Коли яйцеклітина дозріває, кількість естрогену досягає свого піку і це сприяє зміні гормонального фону: кількість вироблюваного гіпофізом ФСГ зменшується, але починає вироблятися інший гормон — лютеінезірующій (ЛГ), під впливом якого фолікул лопається і яйцеклітина виходить з яєчника. Цей процес називається овуляцією. Надалі яйцеклітина потрапляє в маткову трубу, де може відбутися її запліднення сперматозоїдом.

Овуляція відбувається в середині менструального циклу, на 14-16 день при 28-денному циклі. Після овуляції починається друга половина менструального циклу, коли «царює» прогестерон. Прогестерон виробляється тимчасової залозою внутрішньої секреції жовтим тілом, що утворюється на місці лопнув фолікула. Кількість прогестерону спочатку наростає, під його впливом припиняється збільшення в об’ємі ендометрію і він починає виробляти секрет, який необхідний для розвитку зародка у разі настання вагітності. Але якщо вагітність не наступає, то прогестерону виробляється все менше, гормональна підтримка падає, і слизова оболонка порожнини матки відторгається, що супроводжується менструальною кровотечею. У цей же день починається дозрівання нової яйцеклітини, тобто починається новий менструальний цикл.

За яких порушеннях менструального циклу призначається утрожестан

Утрожестан призначається при захворюваннях і станах, викликаних недоліком прогестерону в другій фазі менструального циклу. До таких захворювань відносяться порушення менструального циклу, які супроводжуються безпліддям і невиношуванням вагітності. Невиношування вагітності на фоні недостатності прогестерону проявляється звичними викиднями, так як прогестерон при нормальному перебігу вагітності пригнічує скоротливу активність мускулатури матки і попереджає можливі викидні. У таких випадках капсули Утрожестану вводять глибоко у піхву двічі на добу у добовій дозі 200-400 мг, яку розподіляють на два прийоми. Проводяться такі курси після овуляції. Розрахувати день овуляції в даному випадку допомагає лікар, він же розрахує дозу і тривалість прийому утрожестан.

Утрожестан призначається і в тому випадку, якщо в організмі виробляється занадто багато естрогену — прогестерон пригнічує вироблення естрогену. До таких захворювань мастопатія, міома матки, передменструальний синдром і деякі інші стани.

Безпліддя може бути викликане недостатністю гормонального фону, як у другій, так і в першій фазі менструального циклу, у такому випадку говорять про тотальне зниження функції яєчників. Недостатність функції яєчників може проявлятися передчасно наступаючої менопаузою. Замісна терапія призначається і за відсутності яєчників (наприклад, при їх видаленні) або якщо вони зовсім не функціонують. У таких випадках призначають як прогестерон, так і естрогени.

Замісна терапія у жінок з нефункціонуючими або віддаленими яєчниками проводиться на фоні терапії естрогенами. Капсули прогестерону при цьому вводяться в піхву за певною схемою. При інтравагінальному введенні утрожестан у великій кількості потрапляє безпосередньо в стінку матки, що дуже важливо при нефункціонірующіх яєчниках.

Стандартне призначення Утрожестану з 16-17 по 25-26 день менструального циклу нормалізує менструальний цикл у тому випадку, якщо він порушився.

Крім того, утрожестан призначають в процесі підготовки до екстракорпорального запліднення, коли пригнічується власна гормональна активність жінки і створюється штучний керований гормональний фон.

Утрожестан — це препарат, який допоможе жінці позбавитися від безпліддя, виносити і народити дитину.

Добре просмажений стейк з підливою, яєчня з беконом, омлет з сиром і наваристий суп зі сметаною … Здавалося б, менш корисні для схуднення страви складно уявити, але саме вони є складовими одночасно і надзвичайно популярною, і постійно критикованої дієти Аткінса.

безвуглеводної дієта Аткінса, ймовірно, допомагає не тільки худнути, не страждаючи від постійного відчуття голоду, але і зміцнювати здоров’я серцево-судинної системи і покращувати функци пам’яті. Дієта Аткінса заснована на виключенні з раціону вуглеводів. І вуглеводи, і жири — основні джерела енергії для людського організму, але вуглеводи організм «спалює» в першу чергу. Виключаючи з раціону вуглеводи і вживаючи в їжу більше білків і жирів, можна, як стверджують творці дієти, змусити організм спалювати жирові відкладення більш ефективно — і, завдяки цьому, швидше худнути.

Як працює дієта Аткінса

Різке обмеження кількості вживаних в їжу вуглеводів (фактично — повне виключення вуглеводів з раціону) провокує стан кетозу, при якому організм починає спалювати жирові відкладення. Основним джерелом енергії в такому стані стають кетони — органічні сполуки, що утворюються в процесі розщеплення жирових відкладень. У стані кетоза апетит знижується, тому людина вживає менше їжі, ніж у звичайному стані. У такого «екстреного режиму» є й кілька вельми неприємних побічних ефектів — зокрема, запори, неприємний запах з рота.

В результаті кетоза організм в якості енергії використовує не вуглеводи, а жири — причому жири, які впродовж часу відкладаються «про запас», перетворюючись на жирові відкладення на стегнах, животі, сідницях. Прямий наслідок кетоза — швидке зниження ваги.

Раціон з великою кількістю вуглеводів дуже часто провокує появу жирових відкладень. Цукор з вуглеводів проникає в кров, і організм в якості відповідної реакції починає виробляти інсулін, який запобігає занадто різке підвищення рівня цукру в крові. Інсулін сприяє запасеної надлишкового цукру в печінці і м’язової тканини у формі глікогену, а надлишки перетворює в жир — той самий, який і стає «винуватцем» зайвих кілограмів.

Згідно теорії Аткінса, в умовах постійної необхідності вироблення інсуліну для компенсації надлишкової кількості цукру в крові організм «звикає» до інсуліну — і в результаті ефективність цього гормону, що знижує рівень цукру в крові, поступово знижується, що призводить до розвитку діабету — порушення обмінних процесів в організмі. А ось обмеження кількості вуглеводів змушує організм спалювати жирові відкладення і — згідно теорії Аткінса — поступово нормалізує обмінні процеси. Хоча дуже велика кількість жирів у раціоні, передбаченому дієтою Аткінса, може підвищити рівень холестерину, таке підвищення, як правило, короткочасно, і в процесі позбавлення від жирових відкладень рівень холестерину і тригліцеридів знижується.

Правила дієти Аткінса: що можна і що не можна їсти

Щоб спровокувати стан кетозу, вживання вуглеводів необхідно обмежити до сорока грамів в день. Хоча схуднення за Аткінсом додаткових фізичних навантажень не вимагає, автори дієти стверджують, що в деяких випадках для настання фази кетоза необхідні регулярні фізичні вправи. Ще одна важлива складова дієти Аткінса — вітамінні добавки, оскільки овочі та фрукти, джерела вуглеводів, з раціону, передбачуваного дієтою Аткінса, практично виключені.

Дієта Аткінса дозволяє вживати такі продукти, про які багато жінок, які сидять на дієті, можуть тільки мріяти: основні складові раціону — м’ясо, яйця, сири, інші джерела протеїнів і жирів. Зворотний бік медалі — сувору заборону, який дієта Аткінса накладає на багато інших продуктів: слідуючи правилам дієти, з раціону необхідно повністю виключити цукор, молоко, білий рис, будь-які вироби з білого борошна, будь то хліб, здоба або макарони.

Дотримуючись дієту Аткінса, можна практично в необмежених кількостях вживати білкову і жирну їжу: червоне м’ясо, рибу і морепродукти, сири з будь-яким відсотком жирності. Страви можна готувати на вершковому маслі, заправляти оливковою олією або майонезом.

З іншого боку, будь-які джерела вуглеводів з раціону необхідно виключити, обмеживши вживання вуглеводів двадцятьма грамами в день протягом перших двох тижнів дієти. Винятків із цього правила бути не може, оскільки різке обмеження кількості вуглеводів (фрукти заборонені, дозволено лише вкрай малу кількість зелених листових овочів) стимулює біохімічні процеси в організмі і «включає» режим швидкого схуднення. Дієта Аткінса не вимагає підрахунку калорій (більше того, за рахунок складається з білкової і жирної їжі раціону кількість уживаних у день калорій, як правило, збільшується). Через два тижні після початку дієти Аткінса в раціон можна включити невелику кількість вуглеводної їжі, багатої на клітковину — фрукти, овочі, цільнозернові продукти. Під суворою забороною залишаються цукор, молоко, білий рис, білий хліб та інші вироби з білого борошна, картоплю. На стадії стабілізації досягнутого в процесі дієти Аткінса ваги кількість вуглеводів можна поступово збільшувати.