Нарешті я почав відкривати для себе світ. В минулому році я був в таких містах, як Варшава, Краків, Закопане, Сребрна Гура. В цьому році нарешті вдалось потрапити у Гданськ, про що я мріяв дуже давно.

Перше, що кидається в очі: залізничний вокзал там гірший, ніж в Катовіце або ж Кракові… Але це ніщо в порівнянні з іншим.

Старувка (історичний центр міста) там дійсно класна і мені сподобалась більше, ніж у Кракові. Те, що є вихід до моря – теж величезна перевага. А ще в Гданську досить розвинута українська діаспора і часто відбуваються українські вечірки. На жаль, я на один день запізнився на інтеграційну вечірку українців у Гданську. Але в майбутньому я ще не раз туди приїду, бо враження залишились дуже хороші.

Крім того, там функціонує досить велика Українська Греко-Католицька Церква (в центрі міста). Прийшовши туди в неділю, я побачив дуже багато людей. Мало хто з них вже розмовляє українською, але розуміють її всі і в душі вони залишились українцями.

Що стосується транспорту, найбільш поширений вид – це трамвай. Трамваї нові, швидкі і комфортні. Білет без проблем можна купити в автоматі як за готівку, так і можна заплатити карткою. Зупинки оголошуються і відображаються на екрані. На зупинках часто табло, де відображається час прибуття. Одним словом, Європа 🙂

Якщо говорити про іноземців, то часто можна зустріти росіян із Калінінграду. Воно і не дивно, адже їм дуже близько. А українців (в першому поколінні, тобто таких як я) там значно менше. Тому з цієї точки зору я відчув себе не дуже комфортно … Але якщо хочеш вивчити мову і адаптуватись, то для тебе ідеальні умови.

Якщо говорити про гуртожиток Університету Гданського, де я жив один день, він мені не зовсім сподобався. Але коштував він 300 зл на місяць, що на 100зл дешевше, ніж у мене в Сосновцю :). Але я краще буду платити більше і жити в тих умовах, що живу зараз 😉

Отже, для мене подорожі тільки починаються. Побачимось пізніше і щасти вам!