У повсякденному житті ми часто чуємо різноманітні вислови про гормони на кшталт «гормони грають» чи «гормональний стрес», проте не цілковито усвідомлюємо, що ж таке насправді гормони, як вони впливають на наш фізичний, а найважливіше – психологічний стан. І як вони впливають на нашу радість чи горе, сміх чи сльози, гнів чи задоволення, яку роль відіграють у нашому житті.

[Гормон (грец. Ορμόνη) – це біологічно активна речовина, яку виділяють залози внутрішньої секреції або скупчення спеціалізованих клітин організму і яка цілеспрямовано діє на інші органи та тканини.]

Гормони виконують функцію передавання інформації між органами для їхнього правильного функціонування. Вони забезпечують баланс у роботі організму. Гормони – це молекули з великим потенціалом: для впливу на клітини певного органу потрібна дуже невелика кількість гормонів, іноді лише мільярдна частина грама. Під контролем гормонів відбуваються всі етапи розвитку організму з моменту його зародження до глибокої старості та всі основні процеси життєдіяльності. Саме тому вони настільки важливі для людини.

Першовідкривачами цих речовин у 1905 році стали англійські вчені Вільям Бейліс [ Вільям Меддок Бейліс (William Maddock Bayliss) – народився 2 травня 1860 року в місті Вулвергемптон. З 1888 року працював у Лондонському університеті, а в 1912 р. отримав звання професора. Помер у Лондоні 27 серпня 1924 року] та Ернест Старлінг [1. Ернест Генрі Старлінг ( Ernest Henry Starling) – народився 17 квітня 1866 року в Лондоні. У 1886 році закінчив медичний факультет Лондонського університету. В 1899–1923 рр. професор цього ж університету. Написав праці про кровообіг, фізіологію кишечника, функції нирок, секрецію підшлункової залози. У 1902 р. спільно з Вільямом Бейлісом відкрив секретин і впровадив у науку поняття «гормон» (1905 р.). Встановив низку закономірностей у діяльності ізольованого серця. Помер 2 травня 1927 року на пароплаві в порту Кінгстон (Ямайка)]

Ніщо в світі не існує просто так, тож і гормони потрібні людині. Вони керують нашим організмом разом із нервовою системою, за «наказами» яких відбуваються усі процеси. Багатьом уже відомо про так звані гормони радості чи страху.

Гормони радості організм продукує під час вживання смачної їжі, наприклад, шоколаду чи шампанського, а гормони страху – у стресових ситуаціях. Існують й інші, не менш важливі для нашого самопочуття гормони:

Ацетилхолін – це гормон творчості, уяви. Пригадайте відчуття, коли ви змогли розгадати найважчий кросворд чи важке логічне завдання або ж прийняли рішення, яке визнали геніальним ваші друзі та знайомі. Ви пишалися собою, відчували безмежну радість та задоволення. Саме в цей момент відбувався викид ацетилхоліну. Він управляє концентрацією уваги, відповідає за розумові процеси та допомагає у розв’язуванні завдань. Для стимуляції цього гормону рекомендують займатися йогою, розумовими вправами: кросвордами, головоломками, загадками, будь-якими інтелектуальними іграми. В результаті матимемо енергійне, спритне тіло та швидке мислення.

Соматотропін – гормон пропорцій та росту. Вироблення його відбувається під час сну, тому так важливо, щоб у дітей був здоровий та внормований сон. Тож якщо ви хочете спати, то не відмовляйте собі, а насолоджуйтеся сном – це запорука здоров’я та краси. Кожна людина потребує різної тривалості сну: комусь вистачає і чотирьох годин, а комусь мало восьмигодинного сну. Та не лише сон допомагає виробленню цього гормону, не менш важливим є місце для сну, яке повинно бути приємним, затишним, задовольняти всі ваші потреби. Тому намагайтеся зробити все можливо, щоб спати міцно й солодко .

Вазопресин – гормон власної привабливості. Наш організм виділяє його тоді, коли ми захоплюємося своїм тілом, волоссям, посмішкою. Кожна людина вміє викликати викид цього гормону такими буденними діями, як миття голови ароматним шампунем, очищення шкіри різноманітними скрабами, масаж. Усі ці процедури дарують нам задоволення, яке й провокує збільшення кількості вазопресину в організмі. Він також регулює водно-сольовий баланс. Милуючись собою ви нормалізуєте цей баланс, поліпшуючи зовнішній вигляд. Недаремно кажуть, що вміння любити себе – не егоїзм, а спосіб внутрішнього взаєморозуміння. Любіть себе, цінуйте та бережіть власне тіло, щоб душа співала.

Окситоцин – гормон задоволення від спілкування. Мала кількість гормону зумовлює роздратування людини, вона починає уникати спілкування, вигадуючи різноманітні перешкоди. Також окситоцин відповідає за стабільне вироблення материнського молока, тому в період годування грудьми матері виявляють надзвичайну ніжність до діточок. Рівень гормону зростає, коли ми проявляємо ніжність, гладимо шкіру, робимо масаж.

Допамін – гормон польоту, який забезпечує злагоджену роботу м’язів, легку ходу, відчуття «метелика». За нестачі його наше тіло ніби тягне до землі, ми відчуваємо важкість, ноги ніби підгинаються. Допамін контролює роботу переднього відділу мозку, знижує больові відчуття, стимулює мислення та викликає відчуття польоту та неймовірного задоволення. Викид цього гормону відбувається, коли ми танцюємо від душі чи граємо на музичних інструментах або… біжимо на місці.

Норадреналін – гормон щастя та полегшення. Його унікальність в тому, що він здатний нейтралізувати адреналін (гормон страху). А все це відбувається таким чином: уявіть, що ви заходите в приміщення, яке освітлюється недостатньо, щоб узяти щось біля дверей з підлоги та краєм ока бачите щось чорне, що вам нагадує мишу. У вашу кров викидається адреналін: тіло стискається як пружина, пульс прискорюється, підвищується тиск, звужуються судини – бойова готовність номер один. Але через кілька секунд ви розумієте, що це чорний осінній листочок, а не ваш найбільший страх. Саме в цей момент і відбувається викид норадреналіну: тиск стабілізується, ви заспокоюєтесь, розслабляєтесь та усміхаєтесь. Спровокувати викид можуть звуки води, лісу, які можна знайти на компакт-дисках у супроводі розслаблюючої музики.

Тироксин – гормон енергії. Він впливає на самопочуття людини, тобто ваш сум чи радість є показником рівня тироксину в організмі. Також він контролює роботу нирок, печінки та жовчного міхура. Цей гормон один із найважливіших у нашому організмі, тому варто знати способи «здобуття» тироксину. Для цього можна вживати продукти з великим вмістом йоду, а також додати до свого раціону креветки, морську рибу та морську капусту, зайнятися медитацією та гімнастикою. Завдяки цим простим правилам ви завжди будете енергійні.

Серотонін – гормон щастя. Іноді виникає бажання з’їсти дуже солодке тістечко, випити найсмачніший для вас нектар або ж посмакувати фруктами. Саме завдяки таким продуктам ми отримуємо викид цього гормону. Він усуває внутрішню напругу, допомагає відчути гармонію, покращує настрій. Його ще називають гормоном слабкої волі, адже через нього ми споживаємо смачні продукти, які переважно шкідливі. Але є й спосіб отримати серотонін без вживання солодощів – це помірні, без доведення до втоми, фізичні навантаження. Легка гімнастика сприяє зростанню рівня серотоніну, іноді навіть різкому стрибку, коли людина відчуває неначе зараз розчиниться в морі задоволення! В цей момент ми відчуваємо бажання підстрибнути до неба або крикнути від радості на весь світ! Парфуми й теплі ароматні ванни теж підвищують рівень серотоніну.

Естроген – гормон «багаторукого Будди». Це особливий жіночий гормон, який проявляється зовнішніми рисами: ніжністю, жіночністю, м`якістю, витонченістю, а внутрішньо – здатністю робити одночасно багато речей, або, як ще кажуть про жінок, «крутитися як білка у колесі». Найчастіше життя жінки можна описати саме цим висловом і щоб усе встигати, вона мусить «запасатися» естрогеном. Брак гормону помітити дуже легко, адже при цьому жінка стає чоловікоподібною, вона позбавлена витонченості та ніжності, її поведінка різка. Щоб уникнути цього потрібно просто бути закоханою, відчувати пристрасть та дарувати свою любов іншим. Цікаво, що існує припущення про те, що мексиканські та бразильські серіали здатні стимулювати викид естрогену за умови, що жінки щиро хвилюватимуться за долі героїнь.

Ендорфін – ваш внутрішній наркотик. Цей гормон виробляється у гіпофізі, а його завданням є контролювати роботу всіх залоз та імунної системи. Від концентрації ендорфіну в крові людини залежить тиск. Викид його відбувається під час травм, щоб зменшити відчуття болю та унеможливити больовий шок, а також під час будь-якого переживання: виграшу, сюрпризу чи захоплення. Наша нервова система найбільше залежить від ендорфіну, тому потрібно знати, яким чином стимулювати його вироблення. Найпростіший спосіб – поїсти чогось смачного та солодкого. А комусь для цього треба покомандувати та отримати гострі відчуття. Оскільки цей гормон вважають наркотиком, то деякі люди можуть бути залежними від нього. Тому любителі гострих відчуттів постійно хочуть стрибнути з парашутом чи піднятися без страховки вертикальною стіною. А товстуни – щось під’їсти. Краще, якщо ви маєте багато причин для вироблення ендорфіну: і сюрпризи, і перемоги, і смаколики, і кохання до безтями. Тоді залежності від якихось певних дій не виникає, а життя плине гармонійно.

Та не все в житті так гладко з гормонами. Існують унікальні гормони, які продукуються лише в людей певних категорій. До прикладу, гормон алкоголіка, який виробляється у шлунку й викликає в людини бажання поїсти та випити чогось алкогольного. На щастя, вироблення цього гормону можна зупинити й таким чином вирішити проблему алкоголізму. Такі висновки опублікувало товариство «Faculty of 1000», експерти якого досліджували наслідки відключення гормону голоду. Науковці виявили, що гормон грелін крім голоду впливає на спрагу, яка зазвичай мучить тих, хто зловживає алкоголем. Експеримент проводили на мишах, яким вводили гормон алкоголіка, після чого пропонували питну воду й алкоголь. Миші з гормоном незмінно обирали алкоголь, решта мишей жодного разу його не обрали. Кент Берідж (Kent Beridzh), біопсихолог з Мічиганського університету повідомив, що введений мишам грелін викликав у гризунів не просто відчуття страшенного голоду і зумовлений ним потяг до калорій, а саме спрагу та бажання випити. Професор Берідж стверджує, що це відкриття надзвичайно корисне та його можна використовувати при розробці ліків від алкоголізму. Отак гормони можуть докорінно змінити нас і наше життя, тому важливо берегти свій організм і не зловживати алкоголем.

Вчені всіляко намагалися і досі намагаються вивчити дію гормонів, їхні особливості, адже до кінця цю сферу не досліджено. Висувають безліч теорій, які намагаються підтвердити за допомогою дослідів. Один із таких незапланованих експериментів відбувся у Америці. Американські засоби масової інформації ініціювали перевірку якості питної води, результати якої стали експериментом. У воді виявили антибіотики, статеві гормони, а також деякі лікарські засоби, які відпускають тільки за рецептом. Вчені пояснили цей феномен, адже він має глобальний характер. Вживання такої води не наносить миттєвої шкоди, проте через десятки років наслідки будуть відчутними, особливо через те, що в організм потрапляють статеві гормони, дію яких передбачити можливо тільки загально. Можна очікувати й аномальних наслідків.

Результати ще одного дослідження опублікував в New England Journal of Medicineв 1990 році ендокринолог Деніел Рудман(Daniel Rudman) [Доктор Деніел Рудман, ендокринолог та дієтолог, присвятив своє дослідження літнім та морально нестійким людям. Помер він у віці 67 років у Froedtert Memorial LutheranHospital (Лютеранському госпіталі), Мілуокі (Вісконсин, США).Причиною смерті стали ускладнення після операції на мозку (згідно з медичним коледжем Вісконсина), де він працював з 1988 року. Доктор Рудман і його команда працювали над проблемою старіння ендокринної системи та браком гормонів внаслідок цього. Він був професором медицини в коледжі та директором колективу з посиленою опікою в медичному центрі для ветеранів в Мілуокі,вивчав гормон росту. Автор та співавтор 173 праць, статей та розділів книг. Здобув авторитет, як автор праці «Вплив гормону росту на чоловіків за 60»].Дослідження полягало у прийманні гормону росту дванадцятьма чоловіками віком від 61 до 81 року. Всіх піддослідних об`єднувало те, що у них не вироблявся гормон росту. Це визначили за рівнем інсуліноподібного фактора росту, який виробляється гормоном росту в печінці та інших тканинах. Після шести місяців лікування введенням ін’єкцій гормону росту, учасники експерименту відчули зміни в організмі, який омолодився на 20 років. М’язи збільшились на 10% з одночасним зменшенням жирових відкладень на 15%, при цьому спостерігались психологічні та зовнішні зміни. Усі учасники стали енергійнішими, в одного з чоловіків відновився природній колір волосся, а в іншого майже зникли вікові зморшки. Здавалося, що наука винайшла «еліксир молодості», та все-таки певні факти суперечать цій теорії. Багато медичних теорій стверджує, що цілком нормальним є вікове зниження вироблення тестостерону. Тому додатково вводити гормони естрогену, тестостерону та гормони росту неприродно, адже хоча вони життєво важливі на стадії росту організму, але можуть зашкодити в період старіння. Найсуттєвішим аргументом проти штучного введення гормону росту є те, що він може провокувати розростання ракових пухлин, навіть тих, які ще не проявились, але при введені гормону активізуються. Тому потрібно зважати на усі застереження перед тим, як омолоджувати свій організм.

За даними німецької газети Die Welt, вчені з американського Університету Індіани зробили висновки, що смак пива викликає викид в головний мозок гормон задоволення допамін. Саме цей гормон виявився відповідальним за формування різноманітних маній. «Це перший із експериментів, який засвідчує, що активність гормону в центрах задоволення викликана саме смаком спиртного напою, а не ефектом сп’яніння», – каже керівник експерименту Девід Керекен. Дослідження полягало у тому, що сканували головний мозок 49 чоловіків після того, як вони випивали пиво, а також після того, як вони вживали енергетичний напій. Аналіз результатів підтвердив, що після вживання пива виділяється більше допаміну, незважаючи на те, що піддослідні ствердили, що смак енергетику їм був приємніший.

З цих даних стає зрозуміло, що дія гормонів може бути різноманітною, адже вони можуть як зробити життя яскравим, так і погубити його. Тому потрібно берегти себе, щоб гормони не змогли негативно вплинути на організм та в розумних межах стимулювати їх викидання.

Тетяна Федчук