Гомеопатія (від грецького «Гомі» — подібний і «патос» — хвороба) — метод альтернативної медицини, в основу якого покладено принцип «подібне лікується подібним» або закон подібності. Родоначальником гомеопатії вважається німецький лікар Самуїл Християн Ганеман, який в кінці XVIII століття розробив теорію про те, що багато хвороб можна вилікувати речовинами, їх зухвалими, але в нескінченно малих дозах. За теорією Ганемана, завдання гомеопатії полягає не в боротьбі з хворобою, а в допомозі і підтримці організму, стимулюванні імунного відгуку на речовину (на відміну від традційної медицини, яка намагається нейтралізувати хвороба хімічними препаратами, нерідко викликаючи ускладнення).

Що таке закон подібності

Закон подібності — основоположний принцип гомеопатичного методу, який свідчить, що речовина, здатне у великих дозах викликати визначені симптоми в організмі, в малих дозах здатне схожі симптоми лікувати, тобто подібне лікується подібним.

Що таке гомеопатичні засоби

Гомеопатичне засіб може бути приготоване практично з будь-яких речовин, взятих з природи, тому існують ліки тваринного, рослинного і мінерального походження. Рослинних препаратів в гомеопатії найбільше. Ліки неорганічного походження, яких у гомеопатії також дуже багато, готують із природних мінералів, металів, їх солей та інших хімічних сполук. Найменшу групу гомеопатичних ліків складають препарати тваринного походження.

Необхідна речовина подрібнюється і розчиняється в спирті (або воді), після чого проходить тривалий процес потенціювання. Це основний спосіб приготування гомеопатичних препаратів, в ході якого речовина неодноразово розводять і струшують (інтенсивне перемішування розчину). У міру збільшення числа розведень концентрація вихідної речовини зменшується аж до нуля, а лікувальна дія — посилюється. Існує два види розведень — сотенне (С) і десяткове (X). Букви, що стоять в назві кошти за римськими цифрами, відображають ступінь розведення. При сотенному розведенні «С» концентрація кошти на кожному етапі зменшується в сто разів, при десятковому розведенні «X» — в десять разів, при цьому кожен етап супроводжується інтенсивним струшуванням.

Гомеопатичні препарати продаються в гранулах або пігулках (на основі лактози і / або сахарози), а перед вживанням їх розводять гомеопатичним розчином. У готовому гомеопатичному засобі залишається небагато молекул вихідної речовини (у гомеопатії вважається, що чим менше концентрація речовини, тим ефективніше препарат).

За яким принципом призначають гомеопатичні засоби

На відміну від традиційних лікарських препаратів, що призначаються для лікування конкретних захворювань, гомеопатичні засоби підбираються індивідуально, залежно від унікальних особливостей кожної людини. Лікарі-гомеопати вважають, що, приступаючи до лікування пацієнта, необхідно враховувати його спосіб життя, професію, відносини з родичами, враховувати фізичні і психологічні навантаження, тому при підборі засобу проводять тривалий співбесіду, щоб з’ясувати всі індивідуальні особливості пацієнта.

З цієї ж причини на етикетках гомеопатичних препаратів, що продаються в аптеках, зазвичай вказують не хвороби, а специфічні симптоми, для усунення яких вони призначені.

Наукове обгрунтування ефективності гомеопатичних препаратів

Аналіз низки клінічних випробувань, в яких контрольна група приймала плацебо, показав, що гомеопатичні препарати більш ефективні, ніж плацебо при лікуванні різних захворювань. Крім того, результати довільно вибраних контрольованих випробувань показують, що гомеопатія дуже ефективна при лікуванні грипу та алергії. Однак ефективність гомеопатії при лікуванні більшості захворювань не доведена, тому ставлення медичного співтовариства до цього методу залишається недовірливим.

Показання до застосування гомеопатичних засобів

Гомеопатичні препарати показані при лікуванні ряду захворювань і станів, у тому числі:

• діареї;
• розладів і порушень, що виникають в подорожі;
• мігреней;
• емоційних травм і стресів;
• заколисування;
• грипу.

Побічні ефекти і протипоказання до застосування гомеопатичних засобів

Гомеопатичні засоби не мають протипоказань, не викликають токсичних або алергічних реакцій. Через вкрай низькій концентрації активної речовини гомеопатичні ліки не надають побічної дії. Прийом гомеопатичних засобів не становить загрози для здоров’я, їх можна приймати з раннього дитинства до глибокої старості.