Category Archives: Моє життя

Про сни

1 коментар

В останній час постійно сняться якісь неприємні сни 🙁 В більшості випадків я просинаюсь і все забуваю. Можливо, це означає, що міцно сплю. Але в снах ситуація точно така сама, як і в моєму житті – хочу щось змінити, але не можу…

За весь час чітко пам’ятаю лише один сон – я хочу втекти від когось, але не можу рушити з місця, хочу кричати – але чомусь не можу. І ніби хтось поруч – готовий допомогти, але я не можу крикнути… Ось таке.

Можливо, іноді сняться і хороші сни, але я їх ніколи не запам’ятовую…

Зробити те, що задумав

Прокоментуй!

Нарешті видалився вконтакті, на початку цього тижня, але можливо знову повернусь, так як треба закинути рекламку і трохи вести групу 🙁 Але, якшо чесно, туди мене вже й не тягне.  На connect.ua чомусь пише “Ваш профиль был наказан”. Я й сам не зрозумів, чому…  Може це і на краще, адже туди теж не зможу зайти 🙂 А facebook мене навіть не притягує.. Зайшов-вийшов. Реальних друзів моїх зовсім мало… Хоча і не знаю, чи є вони в мене взагалі – друзі.  Вітаюсь з багатьма, є про що поговорити з багатьма, але справжніх друзів немає. Чи потрібні вони мені, і сам не знаю…

Отже, якшо мені вдасться назавжди видалитись з соціальних мереж, у мене з’явиться купа часу. У мене зараз вже з’явився час, ніби сидів небагато – але це все затягує, якшо чесно! Просто втупу витрачаєш час…  Але веселіше не стає.

На що ж перетворилась соціальна мережа Вконтакті? Спортивні групи масово почали закривати, адже вони стали осередком продажу так званих сильнодіючих препаратів. (фармакологія, хімія, допінг і т.д.) Доступ до інформації мали діти практично будь-якого віку. В результаті хімічитись починали в 12 чи 14 років, здуріти можна. Це таке, просто мене цікавлять силові види спорту, тому і пишу на цю тему 🙂

А ще подобаються постійні мотиватори/демотиватори про шкідливі звички… Всі типу лайкають, але після цього 90% пішли і закурили, випили і т.д. Що за мотивація така? Кому вона потрібна, якшо вона не діє.

Власне все що цікавило мене там (вконтакті) – спортивні групи, чомусь це все пропало…  Коротше кажучи це не так і важливо.

Я нарешті запустив програму Rosetta Stone, для вивчення іноземних мов. Вивчати буду німецьку. Хоча, можливо, програма і не супер, але поки це краще, що можна знайти. Набридає досить швидко, але буду старатись. Звичайно, вивчати мову самостійно досить важко, але де знайти нормальні курси? Теж не дуже зрозуміло. Одного разу ходив – потім група розпалась + я був трохи зайнятий, прийшлось кинути. Але зараз я зрозумів, це мій останній шанс. Вивчити мову і поїхати туди. Мрію поїхати в Німеччину. Я буду там, чого б мені це не коштувало, адже в Україні немає майбутнього, я і так вже розтратив весь потенціал, про це писав раніше… Вчився-вчився класно – і не отримав з цього жодної віддачі. І тепер я маю довести, що можу увімкнути силу волі і все-таки стати кращим за інших. Ще доволі хороший плюс – мене ніхто не тримає тут – я вже писав, що друзів практично немає, можливо і ніхто не помітить, якщо я кудись поїду.

 

 

Набридла дієта !

Прокоментуй!

Лише кілька днів назад я писав про те, що збираюсь максимально схуднути до літа. Але схоже, що протримався на дієті я лише з 7.04 до 17.04. Як я харчувався? Практично без вуглеводів!!! Кисломолочний сир, курка, із вуглеводів – каші та сухофрукти… Також включав м”ясо та овочі. І більше нічого! Хліба я не їв весь цей час.  Почав включати аеробні високоінтенсивні тренування. Моя задача була – максимально “підсушитись”, але при цьому максимально зберегти м’язи.

Але що я зрозумів – щоб все вийшло – це потрібно тільки і слідкувати за харчуванням, сном і тренуваннями. Але як виявилось, зараз в мене вже немає такої можливості. А в їдальні тобі так ніхто не буде готувати 🙂  І якшо ланцюжок тренування-харчування-сон розірваний, нічого вже не вийде… Зрозуміло, що з втратою ваги і таким харчуванням почали падати результати, це мене і почало пригнічувати.

Можливо, варто повернутись до силових важких тренувань і забити на той прес і рельєф 🙂 Бо раніше я міг тренуватись по 5 разів на тиждень, а зараз азарт пропав взагалі…

Доречі, програму, яку я складав раніше – не зміг виконати. Потягнув спину – тиждень пропустив, а далі не вистачило сил – та й задумав скидати вагу до літа 🙂 Схоже, це була не дуже хороша ідея…

Далі буде…

Відчай

4 коментарі

Продовжую цикл типу автобіографчних дописів 🙂 Отже, раніше все закінчилось на тому, що я отримав диплом і розпрощався зі студентським життям. Чи шкодую я про те, що витратив час на навчання? Мабуть ні, доволі весело було та і я знав результат кінцевий – сенсу з цього всього мало, адже знайти роботу всеодно досить важко…

Так ось, я випустився. Про друзів-однокурсників з університету забув доволі швидко, так само як це було з друзями зі школи та ліцею. Ну коли бачу, то вітаюсь, завжди радий побачити когось, але не більше того…

На що я розраховував, коли навчався так добре? Ну, думав іти в аспірантуру, але не склалося минулого року. Як виявилось, не все від мене залежить. Та й зараз я задумався чи варто в цьому році туди йти? Проблема досить актуальна, адже роботи досі я не знайшов… Ніби запасний варіант чи що… Власне про це буду ще писати.

Що ж я робив цей рік, запитаєте Ви. Так ось, важко уявити, яке в мене було розчарування, червоний диплом, але одразу роботу знайти не вдалось (я навіть знав що так буде – нічого дивного). Дещо нам пропонували в університеті, але ті пропозиції, м”яко кажучи, були не дуже.

Ну і зрозуміло, що час ішов. А я сиджу і сиджу вдома… Відчаю не було меж, роботу навіть вже і не шукав – не знаю навіть що і хотів. Хотілось навіть заплакати, але я знав, що не маю права здаватись.. Можливо скажете, дурний чи що? Знайди собі яку-небудь роботу, навіть простим “робочим” і все! Ні, я просто хотів більшого, але через це не отримав нічого…

Що мені допомагало в цей момент? Спортзал! Так, не зрозуміло чим би я займався якби не спорт… Практично кожного дня я ходив в зал… Так, скучно, так, самотньо, але що мені залишалось? Я знав, поки я хоч чимось займаюсь, час не проходить дарма. Спорт дає мені мотивацію !!! Всю енергію і злість я лишаю там… Ніколи не перестану тренуватись (кинути хотів вже багато разів), навіть якшо не вдасться досягти хороших результатів…

А ще було дещо цікаве цією зимою 🙂 Мені написала дівчина, але вона з іншого міста, і мало що натякало, що ми колись зможемо зустрітись 🙂 Але не так сталося, як гадалося. Насправді мені пишуть багато, але цього разу все було якось по-іншому. Мені було цікаво писати їй щодня, а ще ми мали зустрітись, просто випадковий випадок – вона була в моєму місті (4.03.12)… Ну зустрілись 1й раз – і далі продовжили спілкуватись, значить все було ОК…
Кожного дня я писав в один і той же час – десь в 5 годин я збирався на тренування, а після того в годин 9 вечора… Я просто хотів написати хоч щось…Я писав і настрій піднімався, просто писав, і цього вистачало… Я вже не почував себе самотнім… Можливо я неправильно робив – потрібно було краще дзвонити? Зрозуміло, що зустрічатись кожного дня було неможливо, адже ми в різних містах… Але щось мене чіпляло… Наприклад, на тренуванні, я сподівався, що повернусь додому і буду знову спілкуватись з нею.
Хоч я і не знайомлюсь через інтернет, але в цьому випадку від мене мало що залежало. З деяким навіть напором вона писала, і вже навіть дещо планували. Коротше зрозуміло, якшо спілкуватись все ще цікаво, далі і далі, ми обов’язково мали зустрітись ще раз… Як не як кожного дня – досить багато часу переписувались…
Зустрілись знову 07.04. І знову ніби все було ОК. Я класно провів день, мені не було шкода витраченого часу?
А нещодавно написала мені, ніби в неї є хлопець і все. А мені тепер що робити?
Не думав, що таке зі мною може бути 🙂 Можливо все ж таки, все так просто не закінчиться 🙂
Але поки вийшло саме так, я навіть комікс склав 🙂 (не подумайте, що я божевільний 🙂

Можливо, вам і смішно з цього всього. Ще таких дописів в мене не було ) А от мені не дуже 🙁

Мовляв, знайди собі когось іншого та і все. А я чомусь не можу все забути. Можливо і не зможу ніколи. Цікаво, чи зустрінемось ми ще колись?

Доречі, на рахунок роботи – зараз вже трохи працюю, але від того веселіше не стає 😉 Я зрозумів давно, що робота – це не головне, і зациклюватись на цьому не варто. Головне – отримувати задоволення від життя, займатись тим, чим Вам подобається… Займатись спортом, класно харчуватись, берегти здоров’я. А ще добре мати хороших друзів, або дівчину (в мене ні того, ні іншого немає). А ще важливо мати якусь мотивацію жити далі.

На сьогодні вистачить, ще є багато чого написати!  Що буде далі, розкажу потім. А від того, хто читає – прошу порад чи щось типу того, що робити далі? 

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10