При булімії зазвичай потрібне лікування відразу декількома способами , наприклад, поєднанням антидепресантів і психотерапії. Найбільш ефективно задіяти в процесі лікування також і сім’ю пацієнта.

Психотерапія

Детальне промовляння проблем, пов’язаних з булімією, їх аналіз — один з найважливіших етапів лікування булімії.

Сімейна психотерапія — ефективний метод лікування булімії у дітей та підлітків. У цьому випадку виходять з того, що люди з розладами прийому їжі більше не можуть контролювати свій апетит самостійно і потребують допомоги своєї сім’ї. Така терапія сприяє вирішенню сімейних конфліктів і створення більш довірчих відносин у родині.

Когнітивно-поведінкова терапія

Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) — найпоширеніший метод лікування, який використовується при булімії. Психотерапевт допомагає пацієнтові виявити ті уявні установки, через яких у нього розвинулася булімія. Наприклад, пацієнтам рекомендують вести щоденник харчування, куди вони повинні записувати, що, коли і в яких кількостях вони їли, що при цьому відчували, що передувало прийому їжі.

Міжособистісна психотерапія

Як і при КПТ, пацієнти, до яких застосовується міжособистісна психотерапія, регулярно обговорюють свій стан з психотерапевтом. Однак при такому виді терапії в центрі уваги опиняються міжособистісні відносини, які могли стати причиною порушення харчової поведінки.

Найчастіше міжособистісна психотерапія застосовується до людей, які недавно втратили найдорожчу людину, або в особистому житті яких відбулися значні зміни. Якщо саме ці проблеми викликали розлад харчової поведінки, то обговорення їх з лікарем, пошуки виходу і ефективних способів справлятися зі стресом, допоможуть справитися і з булімією.

Медикаментозне лікування

Найбільш часто при медикаментозному лікуванні булімії застосовуються антидепресанти, відомі як селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (СИОЗС). Пацієнтам, які страждають від булімії, зазвичай виписують флуоксетин (Прозак).

СИОЗС головним чином використовуються для лікування депресії, проте вони допомагають і проти порушень харчових звичок, обсесивно-компульсивних розладів, тривожних розладів і соціофобії. Ці антидепресанти починають діяти через кілька тижнів після початку прийому. Як правило, їх починають приймати потроху, поступово збільшуючи дозу по мірі того, як організм буде звикати до ліків.

Через 2, 4, 6 і 12 тижнів після початку прийому СІЗЗС потрібно обстежитися у лікаря, щоб він міг оцінити, як на вас діє ліки. Не всі пацієнти добре реагують на лікування цими антидепресантами, тому за їх станом потрібно ретельно стежити.

Пацієнтам до 18 років антидепресанти виписують дуже рідко; їх не рекомендується приймати тим, у кого в сімейному анамнезі є епілепсія, а також хвороби серця, печінки і нирок.

Відновлення ваги і навчання правильному харчуванню

Якщо через булімії вага пацієнта став аномально низьким, одне з головних завдань лікування — повернути цей показник до норми. Психотерапія допоможе пацієнту почати по-іншому ставитися до їжі, а дієтолог розповість, що і в яких кількостях потрібно їсти; при необхідності він складе докладний план харчування для пацієнта.

Госпіталізація

Як лікувати булімія у найважчих випадках? Не виключено, що може знадобитися госпіталізація. Іноді терміново потрібна допомога психіатра. Клініки, що спеціалізуються на розладах прийому їжі, можуть запропонувати програми реабілітації, розроблені для конкретних випадків, зокрема, для пацієнтів з різними формами булімії.

Як побороти булимию — основні складності лікування

Справитися з булімією, як і з іншими формами розладів прийому їжі, буває непросто. Хоча у більшості людей з булімією після лікування наступає значне поліпшення, деякі з них виявляють, що симптоми хвороби не пішли повністю. Протягом багатьох років після успішного завершення лікування у пацієнта можуть траплятися епізоди переїдання, за якими слід очищення організму від з’їденого, тим або іншим способом. Особливо часто це відбувається в періоди, коли людина переживає сильний стрес. Якщо ви помічаєте, що у вас або у вашого близького знову проявляються симптоми булімії, звертайтеся до лікаря.